9-Б кл літер. №40 08.02.2022р.

Тема. Розвиток мовлення «Покликаний охоронець віри православної» Усна робота. Прочитати

Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака.

Это был один из тех характеров, которые могли только

возникнуть в тяжелый ХV век на полукочующем углу

Европы, когда вся южная первобытная Россия, остав ленная

своими князьями, была опустошена, выжжена дотла

неукротимыми набегами монгольских хищников…

М.Гоголь

Козацькому роду — нема переводу

Лине його слава з далечі віків

Тарас Бульба... любив свою рідну Україну і

нічого не знав вищого і прекраснішого за

відважне козацтво, тому що відчував і

те,й інше у кожній краплині своєї крові…

В.Бєлінський

Мотивація навчальної діяльності

— Створюючи художній образ, письменник звертається до уяви читача, примушує його розмірковувати над вчинками та ідеалами, ставленням до моральних цінностей. Сьогодні на уроці ми ще раз побуваємо на хуторі Тараса Бульби, прослідкуємо важкий бойовий

шлях полковника і спробуємо зрозуміти, у чому трагедія його життя. А ключем до розуміння цього героя стануть слова епіграфів. Заради чого він жив?

Пригадаємо, якими були українські козаки

Асоціативне коло «Головні риси українського козацтва»

Зустріч із героєм. ( Уявне інтерв’ю)

Вам надається змога зустрітися з Тарасом Бульбою та задати ті питання, які допоможуть вам краще зрозуміти характер героя.

Запитання:

· У чому бачите свій обов’язок? (“У відданій службі Батьківщині і православній вірі”).

· Як поєднується православна віра із вільним життям козацтва?

· Пригадайте епізоди найбільш напружених моментів життя.

· Якими життєвими ідеалами керуєтесь?

· Чому так важливо бачити своїх синів найкращими? (Сини — це батьківська гордість. Під час подорожі я думав про давню давнину: переді мною проходила моя молодість, мої літа — літа, що промайнули і не вернуться, згадуючи які, завжди тужить козак, бажаючи, щоб молодість тривала все його життя». Тепер молодість моїх синів нагадує мені моє минуле.

На що сподіваєтесь у майбутньому, які надії покладаєте на своїх синів?

(Я гордий синами, «щоб стоя­ли довіку за віру Христову»).

Прочитати

Цитати

Коментар

«Світлицю було вбрано за звичаєм тих часів… тих бойових, важких часів, коли в Україні почали розпалюватися сутички й баталії за унію» до слів: «… усе це було добре знайоме нашим двом лицарям…» (с. 112).«Бульба буе старшина впертий. То був один із тих характерів…» до слів: «…його викресало з народних грудей кресало лиха» (с. 113). «Тарас буе із корінних полковників давнього гарту…» до слів: «Вічно невгамовний…» (с. 114).

Світлиця Тараса має чистий і простий вигляд, лише по стінах була розвішана зброя, яку він здобув у боях, також на полицях були різні дорогі чарки, свідки його минулих перемог. Бульба виявляє таку рису характе­ру, як впертість. Тарас жив за звичаями предків і захищав православну віру.

«…послав Бульба їм з табуна свого пару молодих румаків» (с. 112). «…вибрав коней і зброю для молодих синів, навідувався до стаєнь і до комор, признание козаків, які повинні були їхати з ними… засипати у ясла найдобірнішої, найкращої пшениці» (с. 114).«…Бульба звелів скликати всю військову старшину…» (с. 112). «…сам вибрав для синів своїх найкраще убрання» (с. 115). «Та коли на те пішло, то і я з вами їду!.. Та хай воно все западеться: я — казак… Що з того, що нема війни? Я й так подамся з вами на Запорож-жя…» (с. 113).«— Тепер благослови, мати, дітей своїх…» (с. 115).«… був надзвичайно важкий і дебелий» (с. 115).

Бульба був заможний козак. Батько пишається своїми синами.Невгамовний, швидко приймає рішення, «бунтівний» характер.Для Тараса це важливий момент, адже жінка була берегинею домівки й життя.Зовнішній опис героя.

Цитати

Коментар

«Старий Тарас думав про давню давнину…» (с. 116).«Тарас підбадьорився, підтягнув дужче на собі пояс і гордо розправив рукою вуса» (с. 119).«Він все мудрував, яким би побитом підняти Січ до зброї…» (с. 120).«…щоб ішла намарне козацька сила… щоб ні вітчизні, ні всьому хрещеному люду не було від нього ніякої користі?» (с. 121).

«Ще не той добрий лицар, хто не за-

непав духом у важливій справі, а той

добрий лицар, хто и без діла не зану-

дипгься, хто все витерпить і хоч ти

йому що, а він таки свою доскочить»

(с. 125).

«Але Тарас соме тоді вискочив із засідки зі своїм полком…» (с. 136). «…а сам вихопив шаблю з пішов та й ну чесати на всі боки кожного, хто траплявся йому під руку» (с. 147). «Рубає і б’ється Тарас, роздає гос-тинці…» (с. 147).

«…пробиваючись до нього та рубаючи на капусту кожного…» (с. 147).

«Знайшовся слід Тарасів… це повста­ла вся нація…» (с. 150).

Згадує молодість і друзів, жалкуєтільки за тими, кого вже не побачить.Козацьке завзяття.Мудрий, хитрий.

Мета життя.

Бойова витримка, хист.

Відвага, сила.

Тарас — представник народу, козаків.

Цитати

Коментар

«А старому Тарасові любо було дивитися, як обидва його сини були в пер­ших лавах» (с. 124).«Тяжко замислився Тарас…» (с. 133). «…не хотів вірити, щоб могло статися таке ганебне діло, щоб його син, його рідна дитина, продав і віру, й душу свою» (с. 135).«…і зрадів старий, і почав дякувати уманням за те, що вони так ушанували його сина» (с. 136).«Зупинився синовбивець і довго дивився на бездиханне тіло… — Чим не ка­зак був?… А пропав, пропав без слави, як поганий пес!» (с. 146).

«Тарас стояв у юрбі, схиливши голову і водночас гордо піднявши свої очі, тихо, схвально промовляв…» (с. 150).

Тарас тішив себе думкою, що сини виправдають його надії.Хвилюватшя батька, відчуття лиха.

Гордість за сина.

Важко далося рішення батькові, він страждає, що син виявився слабкодухим.

Батько схвалює стійкість духу сина, адже смерть його не даремна, а за православну землю козацьку.

Цитати

Коментар

«На приїзд синів Бульба звелів скликати всю військову старшину…» (с. 112).«Тарас обережно поїхав з синами поміж них…» (с. 119).«Ти не те кажеш: видко, забув, що в полоні тут зостаються наші, захоплені ляхами?» (с. 138).«Тарас… моторно робив усе… I коли вже все було зроблене як слід, промовив слово до козаків…» (с. 140).

«А що, Панове? — спитав Тарас, перегукуючись із курінними. — Чи є ще порох у порохівницях? Не ослабла ще козацька сила? Ще не гнуться каза­ки?» (с. 144).

«Оглянувся він тепер навколо себе: все нове на Січі, усі перемерли старі товариші» (с. 148).

«А Тарас тим часом гуляв по всій Польщі зі своїм полком…» (с. 152).

Підтримував дружні стосунки.Поважне ставлення до простих коза­ків.Прагне допомогти своїм товарищам.Хоче висловити все, що на душі було.

Тричі запитує старий полковник ко­заків, щоб підтримати дух козацький.

Журиться старий полковник за своїми товаришами.

Не було в нього бажання помирати в теплій постелі.

Цитати

Коментар

«Благай Бога, щоб… вони повсякчас боронили свою честь лицарську, щоб стояли довіку за віру Христову» (с 115).«Виходить, по-твоєму, що він продав віру, продав вітчизну?» (с. 134). «Думаєте, є що-небудь на світі, чого б злякався козак? Чекайте ж, прийде час — дізнаєтесь ей, що то є православна віра наша!» (с. 153).

Смисл життя старого полковника — це захист віри й вітчизни.Віра в перемогу в боротьбі за незалежність.

Узагальнююче слово вчителя

— Тарас Бульба виявився справжнім лицарем, який до останньох хвилини думав не про спокійне життя й матеріальні блага, а про ко­ристь для всього хрещеного люду та вітчизни. Найбільше, що цінує Тарас в товарищах, це гідність і честь. Він справедливий і мудрий у вчинках, іноді жорстокий. Автор пояснює це умовами життя, у яких формувався характер старого полковника.

· Дві трагедії переживає Тарас у своєму житті, втрачає обох синів. Опишіть стан душі під час страти Остапа і під час вбивства Андрія.

· Яким постає Тарас у хвилини своєї смерті? (Коли Тараса прип’яли ланцюгами до стовбура, цвяхами прибили руки й підпалили, він нехтує муками, бо там, внизу, а йому з висоти все видно, намагаються втекти його побратими. I він скеровує їхні дії. Козаки стрибають із кручі в річку і рятуються. Вогонь охопив Тарасу ноги, але він радіє, побачивши, що козаки вже на човнах і гребуть веслами. Оце і є вияв козацької сили — «сам погибай, а товарища виручай»).

· Чому Тарас захотів підняти свою люльку? (Читачеві хочеться прискорити події, допомогти Тарасові. Охоплює роздратування: <<Чому козак зупиняється? Невже, щоб підняти… люльку?» Але, вчитуючись, розуміємо: ця люлька — той предмет, у якому втілюється і козакування, і свобода; втрата її — втрата честі, свободи, втрата гармони. Це символ способу життя) ( Пригадати піктів)

Цитата: «…А вже ж запорожці та не будуть люльки курити. Це саме пер­ше діло у їх… Запорожець як сів на коня, як запалив люльку… так з рота її не випуска… Люлька у них — сама перша подруга».

Літературознавець Ю. Манн, аналізуючи епізод, писав, що «втративши одного сина, іншого, Тарас не хоче, щоб навіть якась річ його потрапила в полон».

Визначення художніх засобів творення образу

Тараса Бульби

Гіпербола в описі зовнішності: коли сідає на коня, той «скажено рвонувся вбік, почувши на собі двадцятипудову ваготу»; їжа — про­сить «цілого барана»; сила — «турецьку шаблю з найкращої криці розламав надвоє, як тріску».

Порівняння: «впав він, як підрубаний дуб».

Повтори: «щоб бусурманів били, і турків били, і татарву били», «добре, синку, добре».

Християнська символіка: смерть Тараса — розп’яття Христа; «сто­яли… за віру Христову», «молитва материна із морського дна вертає й на землі спасає».

Постійні епітети: «сила залізна», «козацька порода».

— Яка роль цих художніх засобів для творения образу? (Такі художні засоби характерні для народних переказів; тому й образ Бульби Гоголь подає через народне сприйняття. Словесні повтори використані для того, щоб підкреслити напруженість подій, глибину душевних переживань, силу героя, як фізичну, так і духоту).

Звернути увагу учнів на те, що Гоголь не ідеалізує персона­жа: він змальовує і такі риси його характеру, як грубість у поводженні з дружиною, впертість і фанатизм.

· М.Гоголю важливо було показати, як у Тарасові втілилися типові риси запорожця. Який висновок робить письменник?

(Народнийдух, воля, прагнення незалежності — непереборні: “Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу!”). Робимо висновок, що тема розкрита.

· Слово учителя.

Гоголь в повісти «Тарас Бульба» образно порушив віч­ні питання людського існування: що таке батьківщина, про співвідношення любові до вітчизни та кохання особистого; про любов до батька, матері і любов до дітей; про любов до своїх товаришів і своєї душі. Письменник не дав одно­значних відповідей.