Укр.літ-ра. 8 клас

Українська література, 8 клас   06.05.2024р.

Тема. Контрольна робота. Тести

1.Що трапилося на тренуванні у Славка Беркути?

А.Славко поранив Юлька шпагою. Б.Славко пошкодив собі руку.

 В.Славко знепритомнів.                    Г.Лілі посварилася з Юльком.

Якого героя схарактеризовано такими словами з тексту: "...соловей-розбійник з нашого двору? (Прізвище та ім’я)

2.Що стали казати про Беркуту через півроку тренувань?

 А.Що він не виправдав сподівань матері.  Б.Що він гідний син своїх батьків.

 В.Що він майбутній республіканський чемпіон.  Г.Що він найздібніший учень Андрія Степановича.

Чому Славко Беркута програв змагання?(Коротка відповідь- 1-2 слова)

3.Чому Славко не прийшов на театральну виставу?

А.Не захотів прийти  Б.Захворів    В.Потрапив до міліції Г.Був на тренуванні

Ім’я однокласника, якому теж подобалася дівчина.

4.Яким видом спорту займався Славко?

А.Фехтуванням      Б.Грою в шахи     В.Грою у футбол       Г.Боротьбою

У якому місті розгортаються події у творі?

5.Кого з героїв повісті характеризує ця цитата: "Хлопець шматує папір, шпурляє геть олівці, а потім знову знаходить - червоний, синій - малює коней синіх з чевоними гривами, і в тому полум`ї раптом чує музику, якої не дарували струни. Може, не такий він поганий? Просто музика буває різна?"

А.Стефко Вус Б.Юлько Ващук В.Славко Беркута  Г.Павло Цибух

6. Скласти сенкан  до твору “Шпага Славка Беркути”

7. Головною проблемою у творі є

А підступність і зрада        Б. формування особистості, роздвоєність її душі

В мораль і бездуховність   Г людина та природа

8. Шептало змалку найбільше ненавидів

А самотність   Б пихатість Степана   В бригадне дворище    Г Табун, гурт

 Чого соромився кінь Шептало? (Коротка відповідь- одне слово)

9. Кінь забуває про все, окрім одного:

А глузування з нього інших коней і хлопчика  Б  безглуздого кружляння в приводі

В  відрази після водопою Г. тремтливої ілюзії волі та влади

Мати розповідала Шепталові про … (Коротка відповідь: 1-2 слова)

10. Робота, яку недолюблював виконувати білий кінь: 

а) перевозити гній; б) орати поле;  в). їздити до міста; г) катати  дітей у святкові дні.

Якого кольору був Шептало, коли повернувся додому після вільної прогулянки?

(Коротка відповідь - 1слово)

11. Хто були предки Шептала коня?

а) були спортивними конями;  б). виступали в цирку;   в) возили коней;

г) брали участь у військових подіях.

Улюблена їжа коня. (Коротка відповідь - 1слово)

12. Як вчинив Шептало після втечі?

а) повернувся гордим, викупаним, білим конем

б) примкнув до дикого табуна

в) повернувся, викачавшись у бруді, щоб не відрізнятися від інших

г) ваш варіант

Українська література, 8 клас   05.04.2024р.

Тема. Контрольна робота. Тести

1.Якої проблеми не порушено в повісті "Дорогою ціною" М.Коцюбинського?

А.місто і село        Б.дружба В.кохання Г.воля і неволя

2.Платон і Савка перевозили людей через

А.Дунай  Б.Десну  В.Дніпро   Г.Оріль

3.Іван Дробот - це

А.онук діда Савки      Б.онук діда Платона В.командир Г.Герой Радянського Союзу

Запитання 7

4.Як Петро Колодуб дізнався про смерть дідів?

А.Про це розповів Іван Дробот        Б.від Юлька Ващука

В.від полоненого німц                           Г.розповіли  Савка і Платон

5.Які теми порушував М. Коцюбинський у повісті "Дорогою ціною"?(Не одна відповідь)

А.тему грошей                 Б.тему кохання           В.тему вірності й зради

Г.тему непереможного прагнення селян до вільного життя

 6.Такої сюжетної лінії НЕМАЄ в творі М. Коцюбинського "Дорогою ціною"

А.Відтворення історичної епохи в оповіданні

 Б.Боротьба героїв за волю і власне щастя

 В.Щире почуття кохання між Остапом і Соломією

Г.Зрада держави заради власних інтересів

7.Назвіть, кому належать слова: «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає і не дочекається, коли злучиться з нею…» ("Дорогою ціною")

А.Остапові             Б.Соломії                     В.Івану                      Г.Автору

8.За що платили втікачі "дорогу ціну" у повісті М, Коцюбинського

 А.за владу над іншими людьми Б.за можливість подорожувати

 В.за право бути вільними людьми   Г.за право займатися мисливством

9.Хто розповів  солдатам, що трапилося з дідами.( О. Довженко "Ніч перед боєм")

А.Іван Дробот     Б.Петро Колодуб       В.Брат діда Платона       Г. Левко

 10.Молоді бійці з оповідання О. Довженка перед своїм першим боєм запитали в командира Петра Колодуба

 А.що робити, коли ворога набагато більше й він краще озброєний

 Б.чому не можна відступати

 В.звідки він бере мужність і сили  Г.що робити при пораненні

11.Дід Платон з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» лаяв наших бійців, що відступали

А.за невміння  влучно стріляти 

Б.за невміння маскуватися, рити окопи

В.за боягузтво, невміння  захищати рідну землю

Г.за втрачену зброю

12. «Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу»

Написати ім’я героя

Характеристика дідів “Ніч перед боєм”

Два діди — Платон і Савка — справжні герої. Вони є не лише сусідами,а й друзями, адже характером, поглядами на життя,  досвідом вони надзвичайно схожі. Чоловіки звичайні українські селяни, що перевозять через річку Десну бійців, які відступали під натиском нацистських військ.

Платон і Савка хвилюються за майбутнє своєї країни, за поразки. Спершу може здатися, що вони суворі та непохитні, що вони засуджують втікачів, але все ж всередині у них дуже болить. Вони ненавидять ворога та хочуть перемоги, вони не коряться загарбникам.

Образи діда Платона і діда Савки є носіями кращих рис захисника Вітчизни. Вони уособлення мудрості, нескореності народу, його досвіду, героїчної історії. Чоловіки ціною власного життя потопили човен із гітлерівцями у Десні.

Риси характеру дідів – мудрість, патріотизм, незламність, сміливість, мужність, твердість духу, нескореність ворогові, любов до батьківщини, волелюбність.

Моральний урок дідів з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» для молодих бійців полягав у тому, що перевернули човни й загинули разом із ворогами.

Що символізують образи дідів у творі? Вони символізують героїчний і невмирущий дух рідного народу.

Українська література, 8 клас   01.03.2024р.

Тема. Часі вічність у повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів

                        Прочитати  про поняття часу у творі

 1. Пригадайте, з яких слів розпочиналася повість «Дорогою ціною»? («Діялось це в тридцятих роках минулого століття»).

 2. Справді, письменник звернувся до минулих часів, зміг перенести і читача в них. А якими ж словами він розпочав епілог повісті? («Чимало води утекло в Дунаї з того часу») Які відчуття вони викликали? (Відчуття плинності життя, його перетворюючої сили).

3. Остап та Соломія виявили себе справжніми поборниками насильства та неволі. Водночас вони постали перед нами як часточка неохопного світу, що живе за своїми законами зміни часу, людей. Однак подвиг героїв залишився жити у вічності. А що ж таке вічність? (Вічність – 1. Плин часу, що не має початку й кінця. 2. Про дуже довгий час, віки. // Пам'ять про когось у віках).

          Прочитати про особливості колористики у творі, образ туману

1. Один із пунктів нашого плану до п’ятої частини повісті «Річка, як „чорна і тиха безодня”».  (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

2. Туман. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману. (Можна говорити про те, що туман символізує безперспективність, невідомість, складність шляху, який обрали герої повісті.

3.Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях  (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...»)

4.Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір.  Білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою.

Домашнє завдання: прочитати  сторінки 134- 137

Українська література, 8 клас   26.02.2024р.

Тема. Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі

·        Чому‌ Соломія покинула свого чоловіка й пішла за Остапом? Зачитайте цей уривок.

·        На які вчинки йде Соломія заради кохання?

 ( Перевдягається в чоловічий одяг, обстригає своє волосся, ховає Остапа в плавнях, шукає вихід із ситуації, щоб урятувати Остапа, гине у водах Дунаю, рятуючи Остапа)        Прочитати

  Остап і Соломія щиро кохають одне одного, але щастя не мають, бо бездушний лях спочатку розлучив їх, а потім погрожував хлопцеві позбавленням життя. Розлука з коханим завдавала болю дівчині, але вона розуміла, що лишатися йому не можна. І коли Остап втікає із рідного села у пошуках волі, Соломія вирушає за ним, за своєю долею. Не могла вона, вольова, мужня жін­ка, занапастити себе, приректи на довічне життя з нелюбом. Обираючи між сімейним і панським рабством та невідомістю вона, як справжня оптимістка, обирає останнє. Заради коханого Соломія «вбралася у штани та ладна мандрувати хоч на край світу», навіть кіс своїх не пошкодувала.
Її рішення спочатку злякало Остапа, але закохане серце юнака сповнилось надією і пліч-о-пліч вони помандрували на пошуки волі та щастя.
    Яким же був цей шлях? З першими труднощами Остап і Соломія зустрілися під час переправи через Дунай. Чекаючи перевозу, вони, як і десятки інших вті­качів, стоять у воді: «Тіло терпне, тіло деревеніє, кудись поділися ноги». Але дівчина терпляче зносить всі злигодні, вона не скаржиться, бо «чи не однаково ги­нути тут, серед сього багна, чи вдома в неволі»… Цього разу переправитися не вдалось, та молоді люди не зневірилися, вони вперто йшли до своєї мети. Пра­цювали до нестями, будуючи пліт. І, нарешті, під покривом ночі Остап і Соломія залишають рідну землю, яка в одну мить стала для них чужою. Всі їхні думки, сподівання нарешті, здавалося б, здійснилися. Та гримнув постріл… Невже це кінець? Невже цей козак одним пострілом убив їхнє щастя? Ні, Соломія не розгубилася, вона не віддасть свого коханого в руки смерті. У темряві дівчина намагається перев’язати рану Остапові, а потім тягне його, напівсвідомого, за плавні. Жіноча любов, материнська турбота надавали Соломії сили у пошуках шляху до порятунку. Її наполегливість врятувала життя їм обом.

    Поки поранений Остап одужував, дівчина невтомно працювала, щоб зароби­ти на проживання. Та доля не була милосердною до них і знову послала випробо­вування. Турецькі жовніри разом з циганами, які вчинили розбій, полонили й Остапа. І знову вірна подруга намагається врятувати свого безталанного ко­ханого. Вона продає свій одяг, купує пістолі, підмовляє Івана Котигорошка до­помогти їй звільнити Остапа. Дівчина розуміє всю небезпеку її задуму, та життя в чужій країні без коханої людини було б гіршим за смерть. Тому, ні миті не сумніваючись, Соломія разом з вірним товаришем пливе на порятунок в’язня.

    І знову постріл. Дівчина у воді, вона напружує всі сили, щоб дістатися до бе­рега, бо «там так гарно, там сяє сонце, там земля, там небо синє, там радість, життя». Втрачаючи сили, останнє, що чує Соломія, — поклик її душі: «Остапе!» А у відповідь серце промовляє: «Соломія». Правду говорять люди: «До біди до­ріг багато, а од біди і стежки нема».

 Кохання було єдиною світлою плямою у житті Остапа Мандрики, і вірність йому він зберіг до кінця життя.

Домашнє завдання: прочитати  сторінки 124- 132

Українська література, 8 клас   23.02.2024р.

Тема. Михайло Коцюбинський.Сонцепоклонник (1864-1913)

 Народився 17 вересня 1864 у Вінниці.

Віддали до початкової школи (1875 — 1876).

 Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 р. Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.

У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором

. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

 У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму.

Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником.

 Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.

 1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби.

Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 р. Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.

Домашнє завдання: прочитати  сторінки 116- 117

Українська література, 8 клас   19.02.2024р.

Тема. Засоби сатиричного змалювання образу  Герасима Калитки в трагікомедії «Сто тисяч»

Домашнє завдання: прочитати  сторінки 105-113- 3,4 дії

Українська література, 8 клас   16.02.2024р.

Тема. Контрольна робота. Твір «Образ Герасима Калитки в трагікомедії «Сто тисяч»

Домашнє завдання: переказати  сторінки 105-113- 3,4 дії

Українська література, 8 клас   09.02.2024р.

Тема.Розвиток мовлення. Твір- характеристика одного з дійових осіб п'єси.  Усна робота

                                     ПРОЧИТАТИ

Головний герой “Сто тисяч” – Герасим Калитка. Він зображується тут скупою, егоїстичною та жадібною людиною. Всі його помисли, кожен крок, кожна думка, так чи інакше, спрямовані на придбання землі. А для цього потрібні гроші, і Калитка їх добував грубим та жорстоким визискуванням наймитів. Будучи такою людиною, Калитка, звичайно, і не проти того, щоб розжитися якось шахрайською махінацією. Заради придбання землі він іде на неї і стає жертвою шахрая, ще хитрішого за себе.

Але, водночас, він є і працьовитою людиною: встає дуже рано, працює зранку до вечора, їсть так само, як і наймити, хоча й належить не до бідних людей. Це підтверджує його скупість. Свою сім’ю Калитка не любить: жінка “з діжі не вилазить”, а наймити в роботі не розгинаються. Навіть коней він любить більше за жінку. Коли Герасим дізнався, що його обдурили, для нього це був крах, життя для нього не мало ніякого значення. Для цього героя втрата грошей була гірша за смерть

Домашнє завдання: Скласти усний твір

Українська література, 8 клас   05.02.2024р.

Тема. Проблема бездуховності людини втрагікомедії «Сто тисяч»

Домашнє завдання: прочитати  сторінки 98-104- 2 дію

Українська література, 8 клас   02.02.2024р.

Тема. Історія створення трагікомедії «Сто тисяч»

Домашнє завдання: прочитати сторінки сторінки 89-97, письмово:драматичний твір, трагікомедія- сторінки 97-98

 Історія створення трагікомедії «Сто тисяч»

Одного разу, перебуваючи у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато людей, які розповідали про те, як бага­того землевласника обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.

— Ото робота! Сто тисяч! — захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе в прикажчики.

«Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом “Гроші”, — ділився він думками з дружиною Софією Віталіївною.— Всюди гроші, гроші, гроші… Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!»

У 1889 році  на хуторі Надія Іван Карпенко-Карий написав п’єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч».

Через рік п’єса була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук) у п’єсі виконував сам автор.

Робота над змістом першої дії трагікомедії «Сто тисяч»- сторінки 89-97

• Бесіда за питаннями

 Пригадаємо, що ми  дізналися.

• Які часи, на вашу думку, описані у творі?

У п’єсі “Сто тисяч” відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року, яка скасувала кріпацтво,  почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, колишніх кріпаків, а з другого – сільських багатіїв, які й стали об’єктом зображення у творі. До речі, махінації шахраїв з фальшивими грошима у той час дійсно були,  про них навіть було  повідомлення у газеті “Елисаветградский весник”.

Українська література, 8 клас   29.01.2024р.

Тема. Національна драма

Драма (грец. drama — дія) — рід літератури, твори якого призначені для постановки на сцені.

Особливості драматичних творів:

·        Основою є конфлікт, зміст якого розкривається через гру акторів;

·        Наявність динамічного сюжету

·        Невелика кількість подій та дійових осіб

·        Невеликі за обсягом, адже призначені для сценізації

Драматичні твори мають специфічну будову.

1.На початку подається список дійових осіб.

2.За основу драматичного твору обов’язково виступає дія.

3.Драма будується на розмовах дійових осіб, кожне висловлювання записують із нового рядка, а перед ним указують ім’я персонажа.

4.Увесь драматичний твір поділяється на дії, а ті, у свою чергу, — на яви ( кожну яву пов’язують з появою нового персонажа). Якщо драматичний твір невеликий, він може ділитися лише на яви.

Між діями роблять невеликі перерви (антракти), зумовлені зміною декорацій, якщо події відбуваються в різних місцях, перепочинком для акторів, оскільки гра на сцені вимагає дуже багато фізичних й емоційних зусиль.

У драматичних творах не буває розширених пейзажів, детальних портретів героїв, бо все це і так глядачеві видно на сцені. Не для глядачів, а для режисера й артистів драматург уводить лише ремарки.

Ремарки — це коротка інформація про декорації, пору року, зовнішність дійових осіб, їхні інтонації, жести і рухи, їх записують або в дужках, або дрібнішим шрифтом.

Корифей- відомий у своїй галузі.

Домашнє завдання:  прочитати сторінки 87-89 в підручнику, письмово-завдання Б на сторінці 87, записати членів «Театру корифеїв»-стор.88, визначення поняття «корифей»- стор.88

Українська література, 8 клас   26.01.2024р.

Тема. Галина Кирпа «Мій ангел такий маленький»

              Літературний паспорт

1.Тема – Розповідь про ангела, який незримо супроводжує ліричну героїню.

2.Ідея:кожна людина має янгола-охоронця, який опікується нею все життя.

3. Верлібр.

4. Вірш змушує замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки

Художні засоби: анафора- мій ангел;  епіфора-  на моєму плечі;

Епітети- тихіший трави; маленький, тихенький, легенький, зменшено-пестливі слова: крихітка, пушинка, маленький , легенький, тихенький.

Галина Кирпа «Коли до вас темної ночі»

                         Літературний паспорт

1.Тема: розповідь про можливу зустріч з Левом та бажання не говорити йому про те, що у світі існує зоопарк.

2.Основна думка: возвеличення свободи  людини.

3. Верлібр.

4. Вірш допомагає повірити, що свобода — найвищий прояв творчого по­тенціалу.

5. Художні засоби: епітети - «темна ніч», «Лев’яча Держава»; алегорія - образ Лева  - мрії про вільну особистість.

Домашнє завдання. Записати літературний паспорт віршів та  прочитати сторінки 85-86 в підручнику

Українська література, 8 клас   22.01.2024р.

Ігор Павлюк.  Вірш "Дівчинка"

Прочитати сторінки 84-85

 Літературний паспорт вірша "Дівчинка" Ігоря Павлюка

Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір’ї.

Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.

Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: інтимна.

Мотив: душевні переживання та неспокій, що викликає осіння пора.

Ліричний герой: особистість, схильна до роздумів та самозаглиблення.

Художні засоби: епітети - «дівчинка боса», «розчарована осінь», пер­соніфікація - «розчарована осінь», «клигає по дворі», «на душі прохолода», метафора - «на душі прохолода».

Образ дівчинки у вірші Ігора Павлюка «Дічинка»: душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим.

Домашнє завдання. Прочитати літературний паспорт вірша та сторінки 84-85 в підручнику

Українська література, 8 клас   19.01.2024р.

Літературний паспорт вірша “Жовтень жовті жолуді” Анатолія Мойсієнка, який є зразком пейзажної лірики

Автор – Анатолій Мойсієнко

Жанр – пейзажна лірика

Тема – зображення дивовижного світу осінньої природи рідного краю

Ідея – висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.

Основна думка – філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.

Провідний мотив – природа чудова та неповторна.

Віршовий розмір – верлібр

 Зорові образи: (жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет),

 слухові (креше), кольористичні (жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет) образів, з яких зіткані пейзажні картини. Цей вірш – відбиток осіннього настрою поета.

                  Художні засоби “Жовтень жовті жолуді”

     Епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту Родоз, золотим пожежником. Епітет «золотий» автор використовує 7 разів, у сполученні з різними іменниками, створюючи неповторні поетичні образи. Епітет – золотий передає велич та барви природи восени.

  Метафори та персоніфікації: походжає дощ, жовтень…на базар несе жолуді, пише осінь…есе, набиває вітер золотий кисет креше люльку, пожежі пасе, дощ-пожежник.

     Алітерація: повторення звука [ж]; а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами ( несе, осінь, есе, пише, креше).

Домашнє завдання. Записати літературний паспорт вірша.

Тема.Іван Малкович. "Із янголом на плечі", "З нічних молитов"

Прочитати сторінки 81- 83. Письмова робота: написати висловлювання "Яким я уявляю янгола"-  4-6 речень