Укр. літ-ра. 9-А клас

Українська література, 9-А клас   14.05.2024р.

Тема. Контрольна робота №6. Творчість П.Куліша

1«Чорна рада» за жанром – це…..

 А.Історичний роман у віршах Б.Пригодницько-фантастичний роман

 В.Роман у новелах Г.Роман-хроніка 

 2.Записати літературну течію, до якої належить твір. (Записати одне слово)

3.У романі зображено історичні події

А.Доби Коліївщини   Б.Доби Руїни    В.Доби пореформеного періоду

 Г.Доби визвольної війни під проводом Б. Хмельницького

 4.Хто був боярином на весіллі у П.Куліша? (Записати прізвище та ім’я)

5.На «Чорній раді» за гетьмана було обрано:

А.Якима Сомка   Б.Павла Тетерю   В.Юрія Хмельницького   Г.Івана Брюховецького.

 6.Хто є побратимом гетьмана Якима Сомка у романі П.Куліша „Чорна рада”

7.Яка історична подія стала темою роману?

А.Народне повстання 1768 р.  Б.Смерть Б. Хмельницького

 В.Переяславська угода 1654 р.    Г.Реформа 1861 р.

 8.Із яких творів П.Куліш почерпнув інформацію для написання «Чорної ради»

9.У якому році відбуваються події?

А.у 1840 році  Б.У 1663 році.   В.у 1668 році Г.у 1863 році

10.Який підзаголовок твору? (Записати назву)

11.Справжнє прізвище Шрама (Записати) 

12.Чому Лесю не віддають за Петра?

А.Вона його не кохає   Б.Батько проти одруження

 В.Сон матері та домовленість із Сомком Г.Шрам і Черевань не дійшли згоди

13.Скільки років працював П.Куліш над створенням «Чорної ради»?(Записати число)

14..Хто врятував Лесю, коли її викрав Кирило Тур? (Записати прізвище та ім’я).

15.Скільки розділів містить твір?( Записати число)

16.Чому рада «чорна»

 А.головне для українця – земля   Б.рада проходила на Чорних Водах

В. зібралися прості люди   Г.Всі були одягнені у чорне вбрання

17.Членами якого товариства були П.Куліш та Т.Шевченко?(Записати назву товариства)

18.До якого роду належить твір "Чорна рада"

А.лірика Б.епос    В.драма Г.ліро-епос

19.П.Куліш- автор першого в новій українській літературі…..(Записати два слова)

20.Хто з героїв НЕ є історичною особою?

А.Яким Сомко  Б.Павло Тетеря   В.Іван Брюховецький   Г.Кирило Тур 

21.У якому місті відбулася Чорна рада?(Назва міста)

22. Наскрізним композиційним прийомом у „Чорній раді” є образ

 А Києва  Б Дніпра   В чорної ради    Г дороги  

23.Записати сюжетні лінії. (Два слова)

24.Що, на думку  полковника Шрама, Сомко планував зробити з Україною?

(Об’єднати  що?)

Українська література, 9 клас   09.04.2024р.,  08.04.2024р.,

Тема. Контрольна робота №5. Творчість Тараса Шевченка

1. Визначте, кому адресоване послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…».

А Українським кріпакам;    

Б ліберальному панству;

В царському уряду;    

Г літераторам різних напрямків.

2. Головна думка поеми Т. Шевченка «Кавказ»:

А засудження загарбницької політики царського уряду;

Б захоплення історією, міфологією народів Кавказу;

В уславлення мужності горців, краси кавказької природи;

Г засудження поведінки горців.

3. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва :

А) В. Григоровичу;   Б) К. Брюллову;

В) В. Жуковському;   Г) І. Сошенку.

4. Укажіть, як здобули гроші для викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва.

A) організували благодійну виставку картин;

Б) продали збірки творів Є. Гребінки;

B) взяли в борг;

Г) розіграли в лотерею картину К. Брюллова.

5. Упишіть прізвище художника, з яким Т. Г. Шевченко познайомився у Літньому саду в Петербурзі.

6.Дві відповіді: запишіть рік, коли Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва. Т. Шевченка вважають…

7.«Катерину» Т. Шевченко присвятив...

А)Своїм сестрам.     Б)Усім дівчатам        В)Василю Жуковському.   Г)Карлу Брюллову

8.Портрет кого намалював Карл Брюллов, щоб викупити Тараса з кріпацтва?

А)Івана Сошенка         Б)Василя  Жуковського        В)Миколи Костомарова     Г)Євгена Гребінки

9.Слова з поеми «Катерина»: "Дура, отвяжися! Возьмите прочь безумную! (…) Возьмите прочь! Что ж вы стали?" належать: ………

10.В якому році вийшла перша збірка "Кобзар": (Написати рік)

 11.Поему «Кавказ» Т.Шевченко присвятив...(Написати прізвище)

12.Засудження самодержавства, кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів - провідний мотив твору

А)"Катерина»   Б)"Сон"(У сякого своя доля" В)"І мертвим, і живим..." Г) «Наймичка»

Українська література, 9-А клас  12.03.2024р., 15.03.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Поема- послання  «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»

Рік написання – 1845    Літературний рід: ліро-епос.

Жанр “І мертвим, і живим…”: поема-послання.

Вид лірики: патріотична (громадянська).

Напрям – реалізм

Тема “І мертвим, і живим…”: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

Ідея  “І мертвим, і живим…”: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Провідний мотив: звернення до тогочасної української еліти, яка має дбати про свій народ, його історію, культуру та державність.

Основна думка  “І мертвим, і живим…”:

а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь…

б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним;

в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, про світити його, написати українську історію і зберегти культуру.

Значення епіграфу до твору.

Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

Домашнє завдання. Прочитати в хрестоматії сторінки 340- 345. Вивчити напам'ять уривок за вибором.

Українська література, 9-А клас  01.03.2024р.   05.03.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Поема  “Кавказ”

      Літературний паспорт твору- прочитати

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання: 18 листопада 1845 року

Поему “Кавказ” Т. Шевченко присвятив своєму другу, уродженцю України, полеглому в бою на Кавказі художникові Якову де Бальмену.

Літературний рід: ліро-епос.

Рід – лірика

Жанр – поема

Літературний напрям: реалізм

Тема поеми “Кавказ”: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу, зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської культури.

Ідея поеми “Кавказ”: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.

Головна думка: «Борітеся — поборете!».

Провідний мотив: Боротьба за незалежність, вірність Батьківщині, патріотизм та героїзм горських народів

Домашнє завдання. Прочитати в хрестоматії сторінки 338- 340, у підручнику- 232-235

Українська література, 9-А клас  27.02.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Поема  «Сон» ("У всякого своя доля...").

Композиційний прийом сну

                                    Прочитати

Композиція: сюжетно-композиційна основа поеми — фантастичний політ оповідача над просторами Росії у пошуках "раю" в імперії Миколи I.

Поет малює викривальні картини покріпаченої України ("опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне"), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера — "царя волі"), Петербурга. "Раю" для людей він не знаходить, існує той "рай" тільки для царя і його вельмож.

Композиція твору спрямована на показ широкої панорами царської Росії. Після вступу, який має характер філософських роздумів ("У всякого своя доля..."), подано три картини: Україна, Сибір, Петербург.

Поет використовує для викладу змісту прийом сну, що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі, а також показувати пригоди ліричного героя в "городі на болотах". Прийом сну надає поемі та зображуваним у ній подіям умовності, фантастичності, проте саме такий прийом дозволяє відобразити моральне звиродніння суспільства.

Назва поеми має певне ідейне навантаження, адже сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад.

Поетика твору: іронія щодо тих, хто "отечество так любить", сатира переходять у гротеск у змалюванні пригод ліричного героя в Петербурзі, в описах вельмож, царя, цариці. А чого варта картина "генерального мордобитія"! Ця частина поеми є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм.

Домашнє завдання. Прочитати в хрестоматії сторінки 315- 325, у підручнику- 226-231

Українська література, 9-А клас  23.02.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Поема  «Сон» ("У всякого своя доля...")

                  Літературний паспорт

Тарас Шевченко — Сон ("У всякого своя доля...")

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: сатирична поема (політична сатира). Авторський підзаголовок — "комедія" — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності.

Напрям, течія: реалізм.

Провідний мотив, мотиви: "кожному своє", "у всякого своя доля" (перегук зі Сковородою); "світ навспак"; "влада"; "свобода"; "манкуртство українців"; "руйнація моралі"; "історична несправедливість"; "тоталітаризм"; "сон-одкровення"; "подорожі в потойбіччя".

Тема: російський тоталітарний імперський режим; життя народу в умовах самодержавної Росії; доля України та її дітей.

Ідея: викриття диявольської сутності світу царської Росії, де все людське, моральне, духовне спотворене до своєї протилежності; засудження історичного безпам'ятства й запроданства українців.

Домашнє завдання. Прочитати в хрестоматії сторінки 315- 325, у підручнику- 226-231

Українська література, 9-А клас  20.02.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Поема «Гайдамаки»

Домашнє завдання. Прочитати в хрестоматії сторінки 297- 309

Українська література, 9-А клас  20.02.2024р.

Тема. Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк. «До Основ’яненка»

Домашнє завдання. Прочитати- сторінки 218- 225

Письмово:  короткий конспект статті «Загальна характеристика творчості Т.Шевченка»- сторінки 221- 223 та записати  визначення послання- сторінка 224

Українська література, 9-А клас  16.02.2024р.

Тема. Контрольна робота на тему:"Образ Тараса Бульби"

Домашнє завдання. Скласти твір на тему: "Образ Тараса Бульби"

 за історичною повістю Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба»

Українська література, 9-А клас  09.02.2024р.

Тема.  Розвиток мовлення. Усне літературне мовлення на тему:"Чи можна виправдавати вбивство?"

Домашнє завдання. Скласти усне повідомлення за історичною повістю Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба»

Українська література, 9-А клас  06.02.2024р.

Тема. Микола Васильович Гоголь. Піднесено- героїчний образ Тараса Бульби

                                                      Прочитати

Вчені-літературознавці досі не дійшли до спільної думки: хто є прототипом головного героя повісті? За одними версіями, прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорозького Низового Охрім Макуха. У нього були сини — Омелько, Назар, Хома, що воювали з польською шляхтою. Назар закохався в панночку і перейшов на бік поляків, Хома загинув у нерівному бою, а Омелько втік. Батько сам стратив сина Назара.

Є й інша версія щодо прообразу Тараса. Ним міг бути й предок Гоголя Остап Гоголь — полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України. Він також мав двох синів — Остапа і Прокопа, які навчалися спершу у Львові, а потім у Києві. Старший син загинув від рук поляків, а молодший перейшов через три роки до ворогів. Сам Остап Гоголь мало не загинув під час переправи Дністра.

Проте ким би справді не був прототип, Тарас Бульба – безперечно, дуже яскравий персонаж, а його образ – піднесено-героїчний.

Тарас Бульба змальований автором у різних сферах: як сім’янин, батько, так і як козацький ватажок, вправний у бою. Що ми можемо про нього сказати?

СІМ’ЯНИН:
·   Суворий
·   Владний
·   Не допускає дружину пестити синів
·   Для синів – товариш
·   Привчає дітей до бойових дій

ЛЮДИНА:
·    Герой
·    Бунтівник
·    Непохитний
·    Гордий
·    Жорстокий
·    Великодушний

ТАРАС БУЛЬБА

ВОЇН:

·    Патріот
·    Енергійний
·    Невтомний
·    Заповзятливий
·    Хоробрий
·    Впливовий
·    Запальний
·    Хитрий
·    Далекоглядний
·    Товариський

·        Чи можна сказати, що Тарас Бульба наділений лише позитивними рисами?

·        Прочитайте таблицю «Позитивні та негативні риси Тараса Бульби»

Позитивні риси

Негативні риси

Досвідчений козацький ватажок

Хоробрий воїн
Вольовий
Справедливий
Релігійний
Суворий вдачею
Фізично і морально сильний
Розумний
Мудрий
Активний
Щедрий душею
Надзвичайний простотою
Ненависний до ворогів
Патріот
Товариський

Грубий прямотою
Різкий
Впертий
Запальний
Жорстокий

Домашнє завдання. Прочитати  повість

Українська література, 9-А клас  02.02.2024р.

Тема. Микола Васильович Гоголь.Повість «Тарас Бульба»

«Тарас Бульба». Історія написання

Повість «Тарас Бульба», над змістом якої ми будемо працювати,  має складну творчу історію. Твір був уперше надрукований в 1835 році в збірці «Миргород». А у 1842 році в другому томі своїх «Творів» Гоголь помістив «Тараса Бульбу» у новій, докорінно переробленій редакції. Тобто, робота над повістю тривала майже 9 років –  з 1833-го року до 1842.

Як вважають літературознавці, «миргородська» редакція «Тараса Бульби» являла собою багато в чому ще незрілий добуток. Схематично обкреслені образи, не розгорнуті конфлікти, стилістична недовершеність – все це мало потребу в істотній доробці. Друга редакція «Тараса Бульби» створювалася одночасно з роботою Гоголя над першим томом «Мертвих душ», тобто в період найбільшої ідейно-художньої зрілості письменника. Ця редакція стала глибшою за ідеєю, своєму демократичному пафосу, досконалішою в художнім відношенні.

Змін зазнав і обсяг твору: перша редакція містила усього 9 розділів, друга – 12, отже з’явилися нові персонажі, конфлікти, ситуації. Істотно збагатилося історико-побутове тло твору, були уведені нові подробиці в описі Січі, боїв, заново написана сцена виборів кошового, набагато розширена картина облоги Дубно тощо. І саме з таким твором ми з вами й познайомимось.

Теорія літератури

За жанром твір Миколи Гоголя «Тарас Бульба» – це історична повість. Давайте пригадаємо визначення цього жанру та його ознаки.

Історична повість – великий за обсягом епічний твір, який характеризується однолінійним сюжетом та  відтворює у художній формі певну історичну епоху.

Основні риси історичної повісті:

·        епічний жанр;

·        опора на історичне джерело;

·        поєднання історичних фактів з художнім вимислом;

·        герої: історичні та вигадані особи;

·        об’єктивне зображення історичних подій;

·        мова оповіді наближена до епохи автора.

8.      Робота над сюжетом твору «Тарас Бульба»

·        Пригадайте, що таке композиція твору?

·        Що таке сюжет?

·        З яким елементів він складається?

·        Яким є сюжет повісті «Тарас Бульба»?

Експозиція

Зустріч Тарасом Бульбою синів, що приїхали з бурси

Зав’язка

Тарас Бульба з синами їдуть на Запорозьку Січ

Розвиток дії

·    Запорізька Січ
·    Воєнні походи
·    Бої запорожців

Кульмінація

·    Вбивство Тарасом Бульбою Андрія

·    Страта Остапа

Розв’язка

Смерть Тараса Бульби

Яка частина твору була для вас найнеочікуванішою?

Домашнє завдання.Прочитати сторінки 209 – 215, повість

Українська література, 9-А клас  30.01.2024р.

Тема. Микола Васильович Гоголь

Народився Микола Васильович Гоголь 1-го квітня 1809 року на благословенній талантами полтавській землі в селі Великі Сорочинці. Саме сюди приїхала його мати до лікаря. Стоячи перед образом Святого Миколи Чудотворця у Диканській церкві, вона вимолила цю дитину. Хлопчика тому і назвали Миколою.

Дитячі роки майбутнього письменника пройшли у родовому маєтку Гоголів-Яновських – селі Василівці. Тепер це село називається Гоголеве, там же знаходиться музей - заповідник письменника, відбудований за його малюнками і кресленнями.

1818 р. – Миколу віддали навчатися до Полтавського повітового училища. 1821-1828 рр. – навчається в Ніжинській гімназії вищих наук.

1829 р. – від’їжджає до Петербурга.

1830 р. – вийшли друком ’’Вечори на хуторі біля Диканьки’’.

1835 р. – вийшла друком збірка “Миргород”, в якій було вміщено повість “Тарас Бульба”.

1851 р. – востаннє приїхав у Василівку.

21 лютого 1852 року Гоголь помер.

Прочитати сторінки 203 - 207

Українська література, 9-А клас  26.01.2024р.

Тема. Євген Гребінка.Вірш «Човен»

    Записати  літературний паспорт балади(1-8)

1.Автор – Євген Гребінка

2.Рік написання – 1833

3.Жанр: віршована балада

4.Рід – лірика

5.Рід лірики – філософська

6.Тема: роздуми поета про майбутнє життя

7.Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя.

8.Алегоричні образи вірша “Човен”: човен - людина,   море -життя,

хвилі, вітер, хмари, громи -життєві негаразди, випробування.

9.Вірш «Човен» має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора в Петербург, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.

10.Риси романтичного стилю в баладі “Човен”:

грізна морська стихія,

трагедія з човном,

переживання ліричного героя,

зв’язок із фольклором.

  Прочитати вірш «Човен»

Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.

І грає, і піниться синєє море.
Хтось човен на море пустив,
Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
Од берега геть покотив;
Качається, бідний, один без весельця.
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!
Чого він під бурю поплив?

Ущухнуло море, і хвилі вляглися;
Пустують по піні мавки;
Уп'ять забіліли, уп'ять простяглися
По морю кругом байдаки;
Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?
Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі
Біліють із його тріски.

Як човнові море, для мене світ білий
Ізмалку здавався страшним;
Да як заховаться? Не можна ж вік цілий
Пробути з собою, одним.
Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе.
Пограються з човном моїм.

Українська література, 9-А клас  23.01.2024р.

Тема. Гулак-Артемовський. Балада “Рибалка»

    Записати  літературний паспорт балади

1.Автор – П.Гулак-Артемовський

2.Рік написання – 1827

3.Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).

4.Рід – лірика

5.Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

6.Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Образи: мрійливий Рибалка й водяна красуня – Русалка. Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

Прочитати  про баладу в підручнику- сторінки 197 – 198, а також текст балади

                      Балада

Вода шумить!.. вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
“Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”

Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. не зна він, — а сумує!

Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..
Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..

Вона й морга, вона й співа:
“Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к линам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!

Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!

Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!

Зирни сюди!.. чи се ж вода?..
Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”

Вода шумить!.. вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде,
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..

Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже нігде не бачили Рибалки!

Українська література, 9-А клас  19.01.2024р.

Тема. «Маруся»- приклад прози із виразними рисами сентименталізму.

Ідейно- художні особливості романтизму

                                     «Паспорт» твору «Маруся»- прочитати

Тема: зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.
Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.
Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.

Жанр: сентиментально-реалістична повість.

Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Проблематика:
• батьки і діти;
• соціальна нерівність;
• життя і смерть;
• пошуки щастя.

Сенкан- прочитати

Маруся
Добра, мудра
Любить, чекає, надіється
Важко їй без Василя

Квіточка

Прочитати

Індивідуалізм — одна з ключових ознак романтизму. Романтичний герой завжди виділяється із загальної маси людей. Іноді він наділений незвичайними фізичними або духовними якостями, частіше це мрійник, здатний до глибоких і сильних переживань. Він не приймає приземленого повсякдення, а отже, завжди конфліктує з ним. Звідси випливає бажання відгородитися, утекти від одноманітності щоденного існування. Нерідко герой обирає для себе втечу, усамітнення, самозаглиблення. У літературі романтизму набувають поширення образи самотніх «утікачів» — мандрівників і подорожніх, для яких мандри (як у прямому, так і в переносному значенні) стають основним способом існування.

Романтизм — літературний напрям, у світоглядній основі якого лежить розбіжність між дійсністю і мрією. Він віддзеркалює розчарування людини в щоденних проявах життя й розбудовує сферу фантазії та мрії.

Прочитати сторінки 194 - 202

Українська література, 9-А клас  16.01.2024р.

Тема.Утілення морального й естетичного ідеалів в образі Марусі

 Інформаційне ґроно щодо рис характеру та якостей героя.
                              Бесіда за питаннями.

• Чому Маруся — народний ідеал дівочої краси? (Головна героїня повісті наділена найкращими людськими якостями простого трудового народу. Про красу Марусі свідчить її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща»)
• Як Квітка-Основ’яненко зображує внутрішній світ героїні? (Письменник розкриває поетичність і ліризм її душі, яка так щиро й довірливо розкрилася в коханні до Василя. Зовнішня і духовна краса Марусі ідеалізовані письменником)
• Якими фольклорними рисами наділений художній образ Марусі? (Вона слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. Не ходила Наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. У характері героїні втілюється ідеал скромності)

• Про що свідчить виявлення ніжності і любові до Василя? (Їх внутрішній світ сповнений великих почуттів, душевної краси. Дівчина прагне щастя. Сільська дівчина Маруся «викручується» перед матір’ю, соромливо приховуючи перші побачення з коханим, «як ясочка» милується своїм Василечком, червоніє, «як калина», тріпочеться, «як тая рибонька», коли б їй крила, «полетіла на край світу». Слухняна і покірна, Маруся зважилась благати батька зглянутись на неї, не губити її щастя і видати заміж за Василя. Вона вибухає незборимою силою кохання: «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». Але майнова нерівність насамперед стала непереборною перешкодою до її одруження. Сумне життя настало для Марусі без Василя, який пішов на заробітки, щоб звільнитися від солдатчини. Вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. Маруся ніжно і палко закохана, протее знаходить в собі силу волі, щоб не зустрічатись з Василем до сватання без відома батьків. Прощаючись із Василем, який їхав на заробітки, Маруся пророчить собі смерть: «Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу... прощай на віки вічні!.. Там побачимось!»)
• Яких страждань зазнала Маруся, журячись за милим? (Героїня стала безвільною, занепала духом, втратила працездатність, нудьгує. Одного разу вона пішла у бір по гриби, змокла під холодним дощем, застудилась і незабаром померла. В останні хвилини, перед смертю, Маруся не скражиться на свою долю і не шкодує за втраченим життям, а батькам радить не вболівати, щоб не розгнівати Бога)

Прочитати повість «Маруся» Григорія Квітки- Основ’яненка