Embedded Files
Тема.
Складання й розігрування діалогів-обговорень (прочитаної книжки, музичних новинок тощо) з різними співрозмовниками — товаришем (неформальне спілкування) та вчителем в офіційній ситуації. Складання й розігрування діалогу-домовленості (наприклад, щодо озеленення шкільного приміщення) з відповідною аргументацією (потребою очищення і природного зволоження повітря; зонування середовища; декорування приміщення і т. ін.)
.
1. Мотивація навчання
Прочитати
Кожна освічена людина зацікавлена в тому, щоб правильно і гарно говорити. Щоб навчитися цьому мистецтву, потрібно володіти технікою мовлення, знати головні психологічні засади стосунків між людьми і, зрештою, мати що сказати. Дуже часто ми використовуємо такий вид мовленнєвого спілкування як діалог. Саме складанню та розігруванню діалогів присвячено наш уро
ІІ. Актуалізація опорних знань.Прочитати
Клоуз-тест.
Розмова двох осіб — це... (діалог).
Слова кожного зі співрозмовників діалогу називають ... (реплікою).
Висловлювання однієї людини — це... (монолог).
Мовлення має дві форми... (усну і писемну).
Процес мовлення називають... (мовленнєвою діяльністю).
Мовленнєва діяльність має чотири види... (аудіювання, читання, говоріння, письмо).
В усному діалогічному спілкуванні поєднано види мовленнєвої діяльності... (говоріння та аудіювання).
Умови, за яких відбувається спілкування, називають... (ситуацією спілкування).
Обставини, у яких спілкуються, можуть бути... (офіційними і неофіційними).
Той, кому адресують мовлення, — ... (адресат).
Сукупність норм поведінки, правил чемності називають... (етикетом).
Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості, які інакше називають... (етикетними формулами).
Робота з текстом
— Прочитати текст, визначити його стиль, тему й головну думку, дібрати заголовок.
Діалог (парний і груповий — полілог) є найбільш поширеним видом мовленнєвого спілкування. Він організований як ряд висловлювань співрозмовників (реплік), межею між якими є закінчення мовлення одного співрозмовника та початок мовлення іншого. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає-сприймає. Отож, в усному діалогічному спілкуванні поєднано такі види мовленнєвої діяльності як говоріння й аудіювання. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів.
Репліки діалогу характеризуються стислістю й простотою синтаксичної будови, вони міцно пов’язані між собою. Розвиток діапогу, єдність мовленнєвого потоку досягають взаємозв’язком реплік-стимулів та реплік-реакцій. Репліка-стимул спонукає співрозмовника до певної реакції. Репліка-реакція може містити згоду, незгоду, уточнювати висловлене в репліці-стимулі. У свою чергу, репліки-реакції стимулюють наступні репліки, необхідні для продовження спілкування.
Як особливі мовні одиниці репліки відзначаються деякою формально-граматичною завершеністю. Деякі репліки є відносно самостійними, зв’язок між такими репліками, як правило, тільки смисловий. Проте більшість реплік тісно пов’язані та взаємозумовлені, вони становлять такі структурно-граматичні об’єднання, як діалогічні єдності. Репліки тут поєднані не лише змістом (єдиною темою), а й структурно.
Серед найпоширеніших — запитально-відповідні єдності. У відповіді на запитання може бути мінімум словесної інформації, що передається словами так і ні або словами, співвідносними за змістом (згодний, певна річ, без сумніву, це неможливо, хтозна тощо). Для висловлення позитивної відповіді використовуються конструкції: буду радий, щиро вдячний, чудова думка, люб'язно з вашого боку, із задоволенням, не заперечую. Заперечення висловлюють за допомогою слів не можу погодитись, не впевнений, це неможливо тощо.
Діалогічному мовленню властива граматична неповнота речень. Використання неускладнених синтаксичних одиниць, еліптичних речень, пропущені компоненти яких допомагає відновити ситуація.
Діалогічне усне мовлення спричинюється потребою щось повідомити, з’ясувати, спонукати (мотивом спілкування), передбачає усвідомлення співрозмовниками реальних умов спілкування (розуміння ситуації спілкування). Крім того, діалогічне спілкування передбачає зорове сприймання співрозмовниками одне одного, а також міміки, жестів, інтонації. Отже, усне діалогічне мовлення — ситуативно вмотивований і ситуаційно зумовлений процес.
Діалоги на побутові теми підпорядковуються принципам розмовно-побутового стилю. У діалогах на нейтральні теми наявний вплив книжних стилів (наукового, ділового, публіцистичного), а у діалогах, метою яких є обмін особистими враженнями, виразно відчутний вплив художнього мовлення.
Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія).
Діалог-домовленість — це розв'язання співрозмовниками питання про плани і наміри. У діалозі-домовленості використовують висловлення-повідомлення, висловлення-запитання, висловлення-спонукання, висловлення-відповідь.
У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.
Побутовий діалог є неофіційною розмовою, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.
Діловий діалог є актом прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (3 посібника).
Опрацювання таблиці-схеми «Ситуація спілкування»
Ситуацій спілкування
Хто спілкується?
Де спілкується?
Яка мета спілкування?
Батьки з дітьми
Удома, неофіційно
Повідомити щось
Друзі
З’ясувати якесь питання
Учитель і учень
У школі, офіційно
Вплинути на когось
Керівник і підлеглий
Спонукати щось зробити
Розпочинаючи діалог, важливо дотримуватись етичних норм поведінки і спілкування. В офіційному спілкуванні увагу звертають на одяг, поведінку під час розмови, жестикулювання, міміку тощо. Діалог передбачає дотримання загальних правил:
а) вибір форми звертання;
б) вибір ролі мовця і слухача, або адресанта й адресата;
в) вияв зацікавленості в спілкуванні, налаштованість на сприймання іншої думки;
г) рівноправність учасників діалогу;
д) ініціативність у підтримуванні діалогу
е) уміння починати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання);
є) уміння швидко реагувати на репліку співрозмовника;
ж) уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку;
з) уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру (3 посібника).
Прочитати рекомендації для успішного ведення діалогу,
Уважно слухайте співрозмовника, не переривайте його.
Запитання — дуже зручна форма підтримання діалогу. Запитуйте!
Завжди пам’ятайте, чого саме потребує від вас співрозмовник: пояснити, описати, розповісти, довести.
Гумор і дотепи використовуйте доречно, за умови, що ви вмієте бути дотепними.
Уживайте слова, які підкреслюють шанобливе ставлення до людини: даруйте, перепрошую, будь ласка тощо.
Викладайте думку логічно, без зайвих подробиць.
Скласти і розіграти діалог (12-14 реплік) за однією з поданих ситуацій, використовуючи форми ввічливості та аргументуючи свою думку. Працюючи над діалогом, відтворити ситуацію неофіційного або офіційного спілкування.(Письмова робота)
Обговорити з товаришем під час прогулянки випуск нового альбому (кліпу, пісні) улюбленої музичної групи.
Обговорити з товаришем на перерві нещодавно прочитану книгу, висловити враження про неї.
Обговорити з учителем на уроці твір, який прочитав самостійно, готуючись до уроку позакласного читання.
Домовитися з однокласниками про озеленення класної кімнати, аргументувавши потребою очищення і природного зволоження повітря у приміщенні.
На засіданні шкільного парламенту обговорити й домовитися про декорування приміщення школи за допомогою озеленення та зонування середовища.
Page updated
Google Sites
Report abuse