Теорія літератури: загадка.

Мета: поглибити знання учнів про загадки

Епіграф

Думати добре, а відгадувати — ще краще.

Народна мудрість

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми з вами маємо розширити своє уявлення про навколишній світ, розвиватимемо кмітливість, спостережливість, навчимося бачити зв’язки між різними предметами, явищами, відчувати зображувальну силу слова.

2. Робота з епіграфом

(- А зараз звернемо увагу на епіграф до уроку. Що являє собою цей вислів? (Народна мудрість)

- Як ви думаєте, про який жанр усної народної творчості в ньому йдеться? (Загадки) Тож саме про загадки, про народну мудрість, закладену в них, ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці.

ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

А)Учні записують у зошити епіграф та визначення загадки- стор.124

Б.) Слово вчителя

Загадки, подібно до казок, створювалися дуже давно й були пов’язані зі щоденним життям людей.

Вони прожили довге життя, яке вимірюється тисячоліттями. Загадки охоплюють майже весь людський світ, усю природу, господарське життя людини.

Від уміння відгадувати загадки часто залежала доля людини. Так загадки дійшли до нашого часу. Їх загадують під час свят, конкурсів, вікторин. Багато людей цікавилися збиранням загадок, укладаючи їх у збірки. Ось перед нами виставка збірок загадок, створених відомими українськими письменниками, фольклористами: М. Костомаровим, А. Метлинським, Оленою Пчілкою, П. Кулішем. (Учитель звертає увагу дітей на виставку літератури)

В). Бесіда-опрацювання теоретичного матеріалу

✵ Діти, а що треба для того, щоб відгадати загадку? (Думати, мислити, порівнювати.)

Справді, думати, мислити, порівнювати так, як це роблять Загадка з Відгадкою, що завітали сьогодні до нас у гості. У цьому помешканні живе Загадка. Вона привітна, гостинна, але говорить так хитро, що не кожен її зрозуміє. Та цього разу в гості до загадки завітала Відгадка…

✵ А в чому полягає складність розгадати загадку? Як у ній показано зображуваний предмет? (Приховано) Основна особливість розгадки полягає в тому, що предмет зображення в ній називається не безпосередньо, а інакомовно, приховано.

Отже, загадка — це невеликий твір, у якому в прихованій формі описано задуманий предмет, котрий слід назвати.

Інакомовність — заміна назви одного предмета іншою, чимось на нього схожою.

Г) Доберіть до слова «загадка». синоніми. (Питання, завдання, пізнання, невідомість, таємниця)- прочитай

Д)Робота з підручником- читання стор.124-126

Е)Основні способи творення загадок – письмово(переписати)

1) опис ознак, властивостей предмета;

2) побудова на основі порівняння;

3) побудова у формі питання;

4) опис дії задуманого предмета.

Є). Розгадування загадок, визначення способу творення- усно

- Живе в лісі, хижий, дикий, / Душить кури та індики. (Лис. Опис дій задуманого предмета)

- Що воно за штука, що день і ніч стука? (Годинник. Побудова у формі питання)

- На городі молода / Пишні коси розпліта, / У зеленії хустинки / Золоті хова зернинки. (Кукурудза. Опис ознак, властивостей предмета)

ІІІ. Складання загадок за запропонованими предметами- 2 загадки- письмово

Складіть загадки про телевізор, телефон.

- Можливі відповіді. Удома є у нас вікно, незвичайнеє воно: як у нього подивиться, все побачиш, як в кіно. (Телевізор)

- Як будильник, він задзвонить і до того ж заговорить. (Телефон)

- Розповідає, а не людина, показує, а не дзеркало. (Телевізор)

- Як його вмикаєш — у світ новин, пригод ти потрапляєш. (Телевізор)

- Як це стається, що розмова на великій відстані ведеться? (Телефон)