6-А кл літер. №39 02.02.22р.
Тема. Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. Казка про яян. Добро і любов до світу. Прихований повчальний зміст твору
Ця жвава й енергійна жінка буквально заворожує.
Слухаючи її, ледве встигаєш за гострими поворотами її думки —
часом іронічної, часом парадоксальної.
Голос у неї постійно міняє інтонації, залежно від теми розмови;
його виразності й відтінкам могли б позаздрити найдосвідченіші актриси.
Михайло Слабошпицький
ХІД УРОКУ
Учитель. Подумаймо разом… Перш ніж прочитати казку Емми Андієвської, пригадайте історію про Робінзона Крузо з однойменного роману Даніеля Дефо.
— Чи вижив би герой цього твору на безлюдному острові? Що насамперед необхідно було Робінзону, щоб вижити?
— Яку роль у долі Робінзона відіграв його новий друг П’ятниця? (Людині потрібне спілкування не тільки з птахами й тваринами, а й з людьми).
Що думає з цього приводу українська письменниця і художниця Е. Андієвська, ми дізнаємося з її твору «Казка про яян».
Прочитати сторінки 125-126 в підручнику
1. Розповідь про письменницю.
Емма Андієвська — митець, обдарований багатогранним талантом: поет, прозаїк, художник. На жаль, її творчість стала відомою в Україні лише близько двадцяти років тому. «Залізна завіса, яка відгороджувала нас од усього цивілізованого світу, поглинала і звуки, й імена, й слова, і книги». Ми гадали, що тільки й того світу, що у нашому вікні, що тільки й літератури української — тієї, яку написали наші «домашні». автори.
Емма Андієвська — незвичайна письменниця й художниця. Чому, запитаєте, незвичайна? Мабуть, ви вже звернули увагу на репродукції її картин, вони й справді не такі, які ви звикли бачити. Істот з великими очима художниця називає «комаха- ми-бегемотами». Зверніть увагу, в одній істоті — малюсінька комаха й величезний бегемот! Доволі незвичне поєднання? А хто сказав, що казка має бути звичайною? Незмінні герої картин Емми Андієвської (комахи-бегемоти) живуть у своєму казковому світі, мабуть, у космосі, а може, у вигаданій художницею країні. Так само незвичайні й казки Емми Андієвської, з однією з яких ви сьогодні ознайомитеся. Незвичайним є й життя письменниці. Раннє дитинство Емми пов’язане з містом Донецьком. Батько письменниці був хіміком-винахідником, мати була агрономом за освітою і пізніше працювала вчителькою біології. Через дуже часті важкі хвороби більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам’ять.
Згодом родина переїхала до Вишгорода, що під Києвом. Саме тут, як згадує письменниця, вона «вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі, а якою колоритною багатою мовою вони спілкувалися. Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не володіла українською мовою, для мене навіть добирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на несправедливість…». Отож цілком логічно, що Емма, зауваживши несправедливість щодо українців, української мови взагалі, пішла наперекір батькам. Так відбувся її вибір.
Початок війни застав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці — його було безпідставно розстріляно радянською владою.
Із 1943 року мешкає в Західній Європі. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров’ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку, хворіючи на туберкульоз хребта, і після цього вісім років ходила в корсеті. [Майбутня письменниця закінчила в Німеччині університет, згодом переселилася до Парижа, а потім — до СІНА. Наприкінці 60-х років XX століття Емма Андієвська повертається до Німеччини, де зараз і мешкає.
Е. Андієвська працює в різних літературних жанрах: вона пише великі прозові твори, вірші, перекладає твори античної літератури, а останнім часом створює і казки. Емма Андієвська любить писати для дітей. У 2000 році вийшла збірка її творів під назвою «Казки».
2. Виразне читання учнями «Казки про яян». Емми Андієвської- сторінки 126-128
3. Словникова робота.
Вежа — висока й вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить верхню частину будівлі. Синонім до цього слова — башта.
Кельма — ручний будівельний інструмент у вигляді невеличкої лопатки; застосовується при муруванні стін, настиланні бруківки тощо.
Не глипнув у його бік — не подивився в його бік.
Кволий дідусь — слабкий, безсильний; фізично нерозвинутий; незначний за ступенем вияву.
Немощі — хвороби, безсилля.
Опали немощі — напала слабість.
Брама — міські ворота.
Насельники — мешканці, жителі.
Гузир — місце, де зав’язано мішок.
4. Бесіда за змістом прочитаного.
— Куди потрапив пастушок, розшукуючи козу?
— Яке враження справили на нього яяни?
— Чому вони не відповідали на запитання пастушка?
— Про що розповідав хлопчикові дідусь?
— Чому пастушок не захотів стати яянином?
— Чого нас вчить казка?
(а) Учить відчувати іншого, чути не тільки своє «Я». а і «Я». інших;
б) учить боротися із труднощами;
в) допомагати іншим, давати безкорисливу допомогу;
г) задумуватись над тим, для чого живе людина. Повчальний висновок: коли людина живе одиноко, лише сама для себе, то вона не може бути щасливою. Щоб бути щасливим, треба дарувати щастя іншим, відчувати власну необхідність для інших.)
5. Вивчення теорії літератури.
— Який народний твір називається казкою? (Казка — фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події).
— Як виник термін «казка».
— На які групи поділяються казки? (Про тварин, фантастичні, побутові).
— Назвіть особливості казкового твору.
— За що ми полюбляємо казки?
— У чому повчальне та виховне значення казок?
6.Доведіть, що «Казка про яян». Емми Андієвської — казка-притча.
(✵ розповідний твір;
✵ невеликий за розміром;
✵ у ньому йдеться про вигадані події;
✵ виражене повчання.
«Казка про яян». — це казка-притча — повчальне алегоричне оповідання про людське життя з яскраво вираженою мораллю.)
Прочитати
1. Герой «Казки про яян». займався… (випасом кіз).
2. До країни яян хлопчик потрапив, коли… (упав зі скелі).
3. Яяни будували… (довгі вежі).
4. Кожен яянин будує вежі на свій лад, тому… (вони весь час завалюються).
5. Яяни не відповідали на запитання інших, бо… (чули лише себе).
6. Яяни «харчуються»… (власним «я»..
7. Дідусь почув хлопчика, бо… (чужинець так і не став справжнім яяном).
8. Вийти з міста можна було… (через сім брам, які відкривалися на слово «ти»..
9. Ніхто з мешканців країни яян не міг вийти з міста, бо… (вони не могли вимовити слово «ти»..
10. Хлопчик вирішив подбати про старого, бо… (не мав батьків).
11. Хлопчик хотів, щоб старий… (дихнув свіжим повітрям, побув на волі).
12. За плечима у хлопчика замість дідуся опинився… (мішок із …)