Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
Прочитати прислів’я. Пояснити значення виділених сполучень слів. Чи є ці сполучення стійкими і відтворюваними? Як ви розумієте вислів стійке сполучення слів?
Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали. Таке меле, що вуха в’януть. Лестощами душу вийме. Недуга хоч кого до печінок дійме. Брехня завжди боком вилазить. П’ятами накивав – аж залопотіло.
Народна творчість.
Для довідок. Пекти раків - червоніти від сорому. Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп. Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого. Вийняти душу - спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити. До печінок дійняти – вразити, засмутити. Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання. П’ятами накивати – втекти.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу - параграф 12.
Усна робота. Пояснити значення поданих фразеологізмів, за потреби звернувшись до фразеологічного словника. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).
Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.
Для довідок. Базікати, безпредметно говорити; нічого не робити; накинутись на когось із докором; про людину, яка соромиться ганебного вчинку; посваритися; задаватися; бути останнім, відставати в чомусь; перебрати у чомусь зайвого; завдати комусь лиха.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Прочитати (прослухати). Вказати фразеологізми. Пояснити їхнє значення, за потреби скориставшись словником фразеологізмів.
1. Бабина дочка така лінива: ні до холодної води не береться, все б сиділа, згорнувши руки. (Нар. творч.) 2.А там – козак не в тім’я битий : щось та прирозуміє. (М. Пригара.) 3.Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яна гора налягла. (Панас Мирний.) 4. Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі. (А. Свидницький.) 5. Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене. (В. Большак.)
Для довідок. 1. І до холодної води не братися - нічого не робити, не працювати. Сидіти склавши руки – ледарювати. 2. Не в тім’я битий - розумний, тямущий, кмітливий. 3. Поникнути головою – засумувати; обійняв душу сум – те саме. 4. Висіти на носі – бути близьким щодо часу здійснення. 5. Лити помиї - несправедливо когось ганьбити, звинувачувати в чомусь осудливому.
Письмові вправи: 87, 91
Усні вправи:84, 85
Прочитати фразеологізми , пояснити їхнє значення.
1. Так це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (П. Куліш.) 2. Кіт Мурлика до дороги добре взяв за пояс ноги. (І. Франко.) 3. Не говоріть: «Він до роботи злий». Який він злий? Він до роботи добрий. (А. Бортняк.) 4. Мій Києве рідний! Я першості пальму тобі віддаю! (Л. Дмитерко.) 5. Друже мій! Не соромся, гордися любов’ю! Якщо любиш Вітчизну, то й мову люби. А не любиш – буває… То що ж – Бог з тобою. Чи не Бог із тобою, а хрест на тобі… (Ю. Бедрик.) 6. З захмарних, із захмарених висот дощ не проллється манною небесною (Д. Кремінь.)
Для довідок. 1.Убрати в шори - підкорити своїй волі, приборкати. 2. Взяти ноги за пояс (узяти ноги в руки, на плечі) – втекти. 3. Бути злим до роботи – бути працелюбним, беручким до праці. 4. Як кіт наплакав - обмаль. 5. Віддати пальму першості – визнати найкращим. 6. Бог із тобою – слова благословення, побажання добра. Поставити (на комусь) хрест – визнати негодящим, зіпсованим, відмовитися від когось.
Прочитати. Визначити фразеологізми. Пояснити значення кожного фразеологізму. Розповісти про роль фразеологізмів у мовленні. Які з ужитих у висловлюванні фразеологізмів можна вважати синонімічними?
Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. В другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав. В третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха.
Д. Білоус.
Прочитати. Пояснити значення фразеологізмів, вказати їх походження, у разі потреби скориставшись словником. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно).
Ахіллесова п’ята; авгієві стайні (конюшні); між сціллою і харібдою; погляд Медузи: езопова мова; вавилонське стовпотворіння; умивати руки; іудин поцілунок; останній з могікан; за царя Гороха; ні пуха, ні пера.
Пояснити значення кожного фразеологізму. З мовлення представників якої професії походить кожен із них? Чому ви так гадаєте? З двома фразеологізмами скласти речення (усно).
1. Лити воду на чужий млин. 2. Не святі горшки ліплять. 3. Пасти задніх. 4. Взяти в шори. 5. Грати першу скрипку. 6. Міряти на свій аршин. 7. Тріщить по всіх швах. 8. Цей номер не пройде. 9. Дати зелене світло. 10. Під димовою завісою.
Для довідок. З мовлення: 1. мірошників. 2. гончарів. 3. пастухів. 4. лимарів. 5. музикантів. 6. продавців. 7. кравців. 8. артистів. 9. залізничників. 10. військових.
Три-чотири записаних фразеологізми увести до самocтійно складеного висловлювання на тему «Мій товариш (Моя подруга)». Пояснити роль фразеологізмів у мовленні.
V. Підбиття підсумків уроку.