05.11.21р. 6-А клас Урок №18

Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». («На козацьких островах»). Творчість відомого українського письменника.

Степ та воля – козацька доля

Народна творчість

1. Формування емоційного настрою

Починаємо урок.

Працюватиме старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім шостім класі

Діти просто молодці

2. Підготовка до сприймання.

Кожен із вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків – козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників, ім’я якого, на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкому загалу.

3. Оголошення теми, мети уроку.

На попередніх уроках багато говорили про козаків, про Запорозьку Січ, про кошових отаманів. А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки? Звідкіля вони взялися? Хто вони такі? Відповіді на ці питання ми сьогодні знайдемо, коли перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури козака Швайки». Написав її талановитий сучасний український дитячий письменник Володимир Рутківський. Це перша книга з історичної трилогії для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». За цю трилогію автору 9 лютого 2012 року було присуджено найвищу нагороду – Національну премію України імені Тараса Шевченка.

4. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Бесіда:

Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися?

Де жили татари і чому вони нападали на українські села?

Імена яких козацьких ватажків ви запам’ятали?

5.Словникова робота

Джу́ра – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.

Швайка – те саме, що й шило.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.

6. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель. Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.6 У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького. Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть Богданкове вікно», «Рівновага», «Знак глибини», «День живої води». Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті «Аннушка», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»; повість- легенда «Сторожова застава», книга нарисів «Земля майстрів», п'єса- казка «Прибульці»; історичний роман «Сині Води», книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата». За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, «Веселка», проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви. Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010). У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний історичний роман «Сині Води». Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі. 9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007—2010 рр.).

7.Повідомлення про історичну основу роману В.Рутківського «Джури козака Швайки».

Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.

Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.

Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки»).

Робота над змістом твору. Знайомство з героями. Бесіда за питаннями.

Коли відбуваються події?

(Перший розділ вказує, що події відбуваються в березні 1487 року.)

Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?

(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:

– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)

Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.

Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.

8.Прочитати розділ роману В.Рутківського «Джури козака Швайки» «На козацьких островах»