Тема. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення з фразеологічним словником.

ХІД У Р О К У

І. Актуалізація опорних знань учнів

На повторення вже вивченого на попередніх уроках матеріалу пропоную вам пограти в цікаву лінгвістичну гру «Склади фразеологізм» (Усно)

Де,чули, здерти ,з, як, дзвін, та, не,вода, знають, гуски, він (чули дзвін, та не знають, де він; як з гуски вода);

Один, сам, не, у, полі, не, свій,воїн (один у полі не воїн; сам не свій);

Щоб,або, рибку,пан,з’їсти,або,треба,пропав,у, лізти,воду (щоб рибку з’їсти, треба у воду лізти;або пан, або пропав).

ІІ. Мотивація навчання

Гра «Мозковий штурм».

Катруся розповідала про свої пригоди п’яте через десяте. ( Учні визначають члени речення, ставлячи питання до членів речення, доходять до висновку, що фразеологізм «п’яте через десяте» є обставиною способу дії і виступає однім членом речення).

ІІІ.Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

1.Робота з підручником (параграф 14).

2.Виконання вправ: усно-114,118

3.Виконання вправ: письмово-116, тести на стор. 48-49

Прочитати

4. Фразеологізм може виступати будь-яким членом речення.

Фразеологізм виступає завжди одним членом речення.

Наприклад:

Сунути свого носа в чужі справи – це твоя звичайна манера поведінки.(Підмет)

Довелося хлопцеві покуштувати березової каші.(Додаток)

Довелося взяти руки в ноги й бігти чимдуж.(Присудок)

Він пропав ні цапову душу.(Обставина)

Дівчата як кров з молоком працювали до самого вечора.(Означення)

Він довго ще почував себе ні в сих ні в тих. (Обставина)

Шила в мішку, синку, не сховаєш.(Додаток)

Дядько любив чужими руками жар загрібати.(Додаток)

Довго ще сусід нас за носа водив.(Присудок)

Брат мій,стріляний птах, ніколи себе не давав одурити. (Прикладка – різновид означення).

5. Усна гра «Хто швидше» (учні пояснюють фразеологізми ):

Руки сверблять – дуже кортить

Спіймати облизня – залишитися ні з чим

Хоч мак сій - тихо

Хоч конем грай - просторо

На вербі груші – нісенітниці

Смаленим пахне - небезпека

Як у Бога за пазухою - захищено

Як сир у маслі – добре, багато

Як сніг на голову – несподівано

4. Пропоную вам розгорнути фразеологічні словники й подивитися вище записані фразеологізми та їхні лексичні значення. Зверніть увагу, із чого складається словникова стаття, які відомості про той чи інший фразеологізм ми можемо прочитати (робота із фразеологічним словником, електронним та друкованим).