Урок 10.11.2023

Тема уроку: А. Марґул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд». І. Вайсґлас «Круки».  Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи 

Десяте  листопада

Класна робота

Іммануель Вайсглас (1929-1979). Народився в Чернівцях. Вайсглас — виходець із заможної чиновницької родини єврейського походження. Уже школярем І.Вайсґлас вважався улюбленцем муз: він прекрасно грав на фортепіано, писав вірші, багато перекладав.

Ще в гімназії молодий поет опублікував в бухарестському часописі "Румунське життя" німецькі переклади кількох віршів видатного румунського поета 20 століття Тудора Арґезі. 

У 1942 його разом з батьками депортували в один з "трудових" таборів Трансністрії (нині територія Вінницької області). Вайсґласам вдалося вижити, хоча вони терпіли там нелюдські приниження і знущання. Цей трагічний досвід поет згодом втілив у віршах збірки  "Каменоломня над Бугом"  (1947).

В 1944 р Вайсґлас повертається до Чернівців, однак в наступному році емігрує в Бухарест. Там він працює музикантом в театрі, коректором у видавництві, згодом редактором в газеті "Вільна Румунія.

Його друга поетична книга "Останній рубіж" (1972), з'явилася тільки після перерви в чверть століття і була відзначена літературною премією румунської Спілки письменників.

Основний і наскрізною темою творчості Вайсґласа стала трагедія Голокосту, яку він особисто пережив в Трансністрії.

У Бухаресті Вайсґлас зробив німецькі переклади творів багатьох відомих європейських письменників.

Ще більш продуктивної і багатогранною була його перекладацька діяльність з німецького на румунський.

Нема надії вже позбутись муки.

Та хоч би впевнитись в останню мить,

Що то не небо шле нам чорних круків,

Як тільки знову густо засніжить.

О, скільки круків в’ється понад нами!

Як моторошно, коли чорний птах

Кружляє над душею, над думками,

Вселяючи якийсь незнаний жах.

А хто із нас відстане по дорозі, —

Того уже вважають неживим,

Він тихо ляже, щоб спочити в Бозі,

Вдивляючись у зграї чорний дим.

І креслячи, немовби у тумані,

Холодний простір змахом кволих рук.

Ще трохи, і ми будем бездиханні,

І смерть прокряче нам, як чорний крук.

(Переклад Петра Рихла) 

*Обсяг - до 1 сторінки.