Урок 22.01.2024

Тема уроку: Виразне читання напам’ять віршів Джона Кітса «Про коника та цвіркуна», Й.В. Ґете «Нічна пісня подорожнього» 

Двадцять друге січня

Класна  робота

Поетичний твір має два плани: зовнішній, на якому вимальовується величний гірський пейзаж із постаттю подорожнього на його тлі,  і внутрішній – (емоції, відчуття мандрівника) - слова, адресовані  стомленій людині, яка прагне спокою.

Так як і Йоганн Вольфганг Гете, Генріх Гейне захоплювався усною народною творчістю. Більшість поезій поета зорієнтовані на образність фольклорних творів. У вірші «Задзвени із глибини…» поет використав образ троянди, характерний для усної народної творчості, як символ весни, кохання,  оновлення, отчого дому. До речі, ця квітка та лілеї були улюбленими квітами поета. Характерними для фольклору є також слова-ознаки – тиха печаль, мила пісенька, зелений сад; повтори – линь все далі й далі; линь, дзвени; слова в переносному значенні- пісенька, троянду привітай, глибини печалі. Вірш нагадує і за змістом і за формою народну пісню (коли читаєш вірш, ніби хочеться його "наспівати".  З народною піснею вірш  поєднує і тема кохання.