Тема уроку: Виразне читання напам’ять віршів Джона Кітса «Про коника та цвіркуна», Й.В. Ґете «Нічна пісня подорожнього» 

• Зроби в зошиті запис: 

Двадцять друге січня

Класна  робота

• Запиши тему уроку. 

• На сторінці 124 підручника знайди і запиши в зошит визначення понять: тема та ідея. 

• Перечитай виразно вірш Гете "Нічна пісня мандрівника".

• Подумай і усно (для себе) сформулюй відповіді на запитання:

1. Яким настроєм пронизаний вірш?

2. З якою інтонацією варто читати цей поетичний твір?

•  Запиши в зошит образи, які поет зобразив у вірші.

• Прочитай інформацію: 

Поетичний твір має два плани: зовнішній, на якому вимальовується величний гірський пейзаж із постаттю подорожнього на його тлі,  і внутрішній – (емоції, відчуття мандрівника) - слова, адресовані  стомленій людині, яка прагне спокою.

• Прочитай виразно вірш Г. Гейне "Задзвени із глибини". 

• Використовуючи інформацію, викладену в статті  підручника "Чим поетичний твір відрізняється від прозового?" на сторінці 128,  усно доведи, що твір Генріха Гейне "Задзвени із глибини" є віршованим твором. Розпочни так: "Я вважаю, що цей твір є віршем, тому що ...".

• Прочитай інформацію:

Так як і Йоганн Вольфганг Гете, Генріх Гейне захоплювався усною народною творчістю. Більшість поезій поета зорієнтовані на образність фольклорних творів. У вірші «Задзвени із глибини…» поет використав образ троянди, характерний для усної народної творчості, як символ весни, кохання,  оновлення, отчого дому. До речі, ця квітка та лілеї були улюбленими квітами поета. Характерними для фольклору є також слова-ознаки – тиха печаль, мила пісенька, зелений сад; повтори – линь все далі й далі; линь, дзвени; слова в переносному значенні- пісенька, троянду привітай, глибини печалі. Вірш нагадує і за змістом і за формою народну пісню (коли читаєш вірш, ніби хочеться його "наспівати".  З народною піснею вірш  поєднує і тема кохання. 

• Намалюй в зошиті або на альбомному аркуші ілюстрацію до одного з вивчених віршів.