Внутрішньополітичне становище України на початку 1950-х рр.

5 березня 1953 р. помер Й. Сталін.

Під прикриттям розмов про створення “колективного керівництва” у партійно-державній верхівці точилася гостра боротьба за владу.

Л. Берія спробував захопити владу.

1. Він намагався встановити повний контроль правоохоронних органів над партійними.

В Україну було переведено найближчих помічників Л. Берії — генерал-полковника П. Мешика і генерал-лейтенанта С. Мільштейна, які обійняли посади відповідно міністра й заступника міністра внутрішніх справ.

2. Начальники обласних управлінь МВС отримали таємну вказівку встановити нагляд за роботою партійних органів. (Начальник львівського управління МВС генерал Т. Строкач піддав сумніву доцільність виконання такої директиви і доповів про це першому секретареві львівського обкому компартії З. Сердюку, який, своєю чергою, повідомив про це першого секретаря компартії України Л. Мельникова).

3. Л. Мельников після цього повідомлення не вжив ніяких заходів. За наказом Л. Берії Т. Строкача звільнили з роботи і відкликали до Москви. Він зумів вручити наявні в нього матеріали М. С. Хрущову, першому секретареві ЦК КПРС, які засвідчували наміри Л. Берії та його прибічників в Україні.

4. У липні 1953 р. відбувся пленум ЦК КПРС, на якому Л. Берію та його поплічників звинуватили в антипартійних та антиурядових діях, позбавили всіх посад, заарештували. У Києві було заарештовано П. Мешика і С. Мільштейна.

П. Строкач став новим міністром внутрішніх справ України.

5. Подолавши противників, всю повноту влади в СРСР захопив М. Хрущов.

“Відлига” (1953-1964 рр.)

Нова атмосфера в суспільстві, яка склалася після смерті Й. Сталіна, сприймалася як “відлига” після суворих і тиранічних порядків.

“Відлига” — це певний відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації, десталінізації. Це — надії суспільства на кращі часи, “потепління” нових відносин у суспільстві, відхід від політики сталінського керівництва самоізоляцію і розгортання “холодної війни”.

Термін “відлига” з’явився у зв’язку з виходом у світ повісті І. Еренбурга “Відлига”.

Причини “відлиги”:

• розгортання науково-технічної революції вимагало змін у розвиткові радянського суспільства;

• “змагання двох систем” потребувало нових темпів і прискорення економічного розвитку на базі науково-технічного прогресу, підвищення життєвих стандартів;

• слід було скоротити розрив у відставанні від західних держав;

• необхідність реальніше підійти до соціально-економічних проблем, вивести промисловість і сільське господарство з кризи;

• треба було змінити політичний курс “на загострення класової боротьби”, а з цим курсом і припинити масові репресії;

• належало частково лібералізувати громадянське і культурне життя;

• прагнення частини партійно-державної еліти усунути від влади зверхників сталінської епохи;

• боротьба за владу між прихильниками М. Хрущова та сталіністами у верхах.

Тимчасова лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР

Лібералізація — скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства.

Перші ознаки процесу лібералізації:

1. Було проголошено курс на відновлення й розширення законності й демократії.

2. Припинення репресій.

3. Часткова реабілітація жертв репресій.

4. Послаблення ідеологічного контролю.

5. Послабилася жорстка регламентація духовного життя.

6. Відбулася критика культу особи Й. Сталіна.

7. Послаблення політики самоізоляції.

8. Виникнення необхідності принципових змін у всіх сферах життя суспільства.

9. Пом’якшився політичний режим.

Висновок: в умовах збереження основ командно-адміністративної системи лібералізація суспільно-політичного життя повною мірою так і не відбулася.

Сталися значні зміни у сфері національних відносин

1. Смерть Й. Сталіна породила надію населення України на національно-духовне відродження і культурний розвиток.

2. Республіки одержали більше прав в економічному й культурному житті.

3. Уповільнився процес русифікації.

4. В Україні почалася часткова українізація. Українська мова почала використовуватися в установах, навчальних закладах, у засобах масової інформації.

5. Представники корінних національностей почали відігравати помітну роль у громадському й духовному житті своїх національних республік.

6. Місцевих людей масово приймали в ряди партії, призначали на відповідальні посади.

7. Вперше в історії УРСР посади першого секретаря ЦК КПУ, голови президії Верховної ради УРСР, голови Ради Міністрів зайняли українці — О. Кириченко, Д. Коротченко, Н. Кальченко.

8. Зросла кількість українців у складі найвищих органів влади в СРСР.

9. Припинилася кампанія боротьби проти націоналізму.

10. Розширилися права УРСР у фінансовій та кредитній сферах.

11. Активізувалась українська дипломатія.

Висновки:

• “Відлига” торкнулася лише окремих аспектів життя радянського суспільства;

• дещо розкріпачила творчу активність українського народу;

• сприяла піднесенню національної самосвідомості;

• сприяла відновленню духовних сил українського народу для боротьби за справжню демократію;

• відновлювала моральні сили, національну гідність, духовну свободу;

• породила нову хвилю українізації.

Розвиток промисловості у першій половині 50-х рр.

П’ятий п’ятирічний план розвитку народного господарства (1951-1955):

1. В Україні широко розгорнулося будівництво великих електростанцій:

• Каховської гідроелектростанції (введена в дію 1953 р., на 12 місяців раніше встановленого строку).

• Знищено тисячі гектарів родючих чорноземів і багатющі дніпровські плавні, примусово переселено людей з рідних земель, порушено екологічну рівновагу великого регіону.

• Було побудовано низку інших гідро- і теплових електростанцій. Загальна їхня потужність за п’яту п’ятирічку зросла в 1,9 раза.

2. І далі розвивалася вугільна промисловість:

• У 1951-1958 рр. в республіці було збудовано 263 нові шахти.

• Видобуток вугілля в Донецькому і Львівсько-Волинському вугледобувних басейнах зріс на 61,4% і досяг у 1959 р. 125,9 млн тонн.

3. Збільшились обсяги видобутку нафти:

• Поряд із старими нафтовими родовищами Прикарпаття нафту почали давати родовища Полтавської та Харківської областей.

• У 1958 р. в Україні було видобуто 1,2 млн тонн нафти.

4. Збільшувався видобуток газу:

• У 1958 р. в Україні діяли 18 газових родовищ.

5. Швидкими темпами розвивалася металургія.

• Витоп сталі за п’яту п’ятирічку зріс у 2 рази,

• алюмінію — у 3,7 рази,

• чавуну — на 81%,

• виробництво прокату — на 96%.

6. Швидкими темпами розвивалися машинобудування та металообробка.

• Збільшилося виробництво дизелів, вугільних комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів тощо.

7. Легка і харчова промисловість, як і перше, дуже відставала від важкої.

Список використаних джерел: 

  Новий довідник: Історія України. С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко. Київ: Казка. 2005