Тема 5. Стереотипи та упередження

Стереотип – сукупність певних (часто звичних, вкорінених) уявлень, думок, висновків про світ, навколишнє середовище, людей, національності, вчинки та дії. 

Упередження – це хибна думка стосовно когось або чогось, наперед сформована без ознайомлення, та пов’язане з нею відповідне ставлення.

Когнітивність  – термін, що позначає здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації. 

Гендерний стереотип – це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про місце та виконувані ролі того чи іншого гендера в суспільстві. 

Дитина народжується і з малечку вбирає колискові, казки, перекази і легенди свого народу. Підростаючи, малюк засвоює норми і правила, що характерні для його сім’ї та роду в цілому. Освітні установи роблять свій внесок у розвиток і виховання дитини. Так поступово формується стереотипне мислення. Людина буквально «обростає» стереотипами. Стереотипи виникають і закріплюються як результат суджень, що формуються під час співіснування в різних сферах життєдіяльності. У процесі еволюції суспільства стереотипи можуть з’являтися, еволюціонувати або зникати. Стереотипи люди набувають від родичів, знайомих, засобів масової інформації, а не формулюють їх самі на основі особистого досвіду. 

Найчастіше формування стереотипів, тобто стійких образів людини, групи або суспільного явища, відбувається непомітно для індивіда. Можливо, завдяки цьому вони утверджуються як стійкі еталони, що панують над свідомістю людини. Особливість стереотипів полягає в тому, що вони володіють підсвідомістю як окремого індивідуума, так і суспільства загалом. Вони впливають на наші дії, поведінку, судження про різні явища та навіть на хід суспільних подій. Усі стереотипи помилкові більшою чи меншою мірою. Стереотипи, які стосуються груп людей, називають соціальними стереотипами. 

СТЕРЕОТИП  --- Узагальнена думка --- На основі  суспільного  досвіду  --- Починає  діяти ще до  того, як  вмикається  

Існує кілька класифікацій стереотипів. Згідно з однією з них (В. Панферов) стереотипи поділяють на три класи: антропологічні, соціальні, етнонаціональні. Друга класифікація (А. Реан) пропонує виокремити такі групи соціально-перцептивних стереотипів: 

● антропологічні – проявляються у тому разі, якщо оцінка внутрішніх, психологічних якостей людини, оцінка її особистості залежить від її антропологічних ознак, тобто від особливостей фізичного вигляду; 

● етнонаціональні – виявляються тоді, коли психологічна оцінка людини опосередкована її належністю до тієї чи іншої нації, раси, етнічної групи; 

● соціально-cтaтyсні – полягають у залежності оцінки особистісних якостей індивіда від його соціального статусу; 

● соціально-рольові – проявляються в підпорядкованості оцінки особистісних якостей індивіда його соціальній ролі, рольовим функціям;

● експресивно-естетичні – визначаються залежністю оцінки особистості від зовнішньої привабливості людини; 

● вербально-поведінкові – пов’язані із залежністю оцінки особистості від зовнішніх особливостей (мови, міміки, пантоміміки тощо). 

Відомі й інші класифікації, згідно з якими виокремлюють професійні (персоніфікований образ професії), фізіогномічні (в основу покладено зв’язок рис зовнішності і особистості), етнічні та інші стереотипи. Розрізняють автостереотип (уявлення людини про самого себе) та гетеростереотип (думка про велику групу людей, про національність або раси). Гетеростереотипи можуть змінюватися в різних соціальних групах. Наприклад, деякі народи можуть вважати надмірну економію ощадливістю, а для інших це стане проявом жадібності. Наявність стереотипів у людини не є чимось позитивним чи негативним. Стереотипи призводять до спрощення реальності – складні характеристики стереотипи «укладають» у дві-три позиції. Людина використовує стереотипи в різних ситуаціях. 

Деякі стереотипи можуть призвести до упереджень. Упередження – це негативне ставлення до певної групи людей, сформоване на стереотипах. 

УПЕРЕДЖЕННЯ ---Установка   до дії  --- Завжди  негативна  --- Складно  позбутися  

Упередження містить у собі негативні почуття – антипатію, ворожнечу або навіть страх. Упередження шкідливі, оскільки вони визначають людську поведінку і можуть спричинити несправедливе і нерівне ставлення до людей, яке порушує їхні права. На жаль, упередження маємо усі ми, але ми можемо аналізувати свою поведінку, її причини, відповідно намагаючись позбутися упередженого ставлення до інших. 

Поширенню упереджень, особливо за екстремальних обставин, сприяють забобони – винесення судження про кого-небудь або що-небудь без попереднього роздуму або подальшого обґрунтування цього судження. Відмінність між поняттями полягає лише в тому, що упередження – це попередньо сформовані або вже наявні переконання, а забобони – це когнітивні установки, з огляду на які людина розмірковує про відповідні об’єкти, оцінює їх. 

Як стійка соціальна установка, забобон характеризується негативними знаннями про об’єкт, виключно негативними емоціями, які викликає відповідний об’єкт, готовністю діяти щодо нього недружелюбно або вороже. Людині, що перебуває під впливом забобону, завжди не подобається певна категорія людей, як правило тих, хто не схожий на неї або на представників тієї соціальної групи, до якої вона належить. Забобони – деструктивний аспект соціальної поведінки людини і є поведінковим компонентом упереджень. 

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018