Тема 5. Молодіжна субкультура

Субкультура – це спільнота людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінка відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є. 

Існують групи формальні й неформальні. У формальних групах соціальні відносини мають безособовий характер і здійснюються через попередньо визначені ролі. Ці ролі мають тенденцію до формалізації відповідно до норм зовнішнього середовища й культури. 

Формальні соціальні групи за чисельністю значно більші за неформальні.

Неформальні групи – це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають у постійну взаємодію для досягнення особистих цілей. Неформальні групи зазвичай утворюються спонтанно. Причини їх утворення можуть бути різні: бажання належати до певної соціальної групи і мати певні соціальні контакти; можливість отримувати допомогу від її членів; прагнення знати про те, що відбувається навколо, користуватися неформальними каналами зв’язку; бажання бути ближчим до тих, кому симпатизуєш. 

Між формальними та неформальними групами існують істотні відмінності як у меті, з якою вони створюються, так і у формах впливу їхніх лідерів на інших членів групи. До неформальних соціальних груп належать різні субкультури. 

Субкультури можуть відрізнятися за віком, расою, етнічною та/або класовою приналежністю, статтю. Вони виникають як опозиція до цінностей більш широкого культурного спрямування, до якого вони належать. Субкультура – це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп усередині суспільства. 

Прибічники субкультури можуть демонструвати свою єдність за допомогою використання відмінного від усіх стилю одягу або поведінки, а також специфічних символів. Однак не всі субкультури своєю відмітною рисою вважають зовнішній вигляд. Багато сучасних течій роблять особливий акцент на моральних або політичних переконаннях. Крім того, існують як ультрареакційні субкультури, так і ті, які практично не відходять від основної течії. Якщо не брати до уваги музичних уподобань, представники субкультур можуть відрізнятися від інших своїми поглядами на природу, мистецтво, стиль життя, уклад країни, моральними цінностями тощо. 

Молодь набуває свого політичного, ідеологічного, економічного статусу в сучасному житті, а отже, й відповідальності. Основними причинами виникнення молодіжної субкультури є: самостійні пошуки молоддю свого місця в житті, намагання самоствердитися; прагнення бути комусь корисними, самим знайти вірних друзів, які в будь­якій ситуації підтримають. 

Основні ознаки молодіжної субкультури:

• Виклик цінностям дорослих 

• Експерименти з власним способом життя 

• Уходження до різних груп однолітків 

• Своєрідні смаки, особливо в одязі, музиці 

У сучасному світі розрізняють субкультури: підлітково­молодіжні (ðîкери, байкери, хіпі та ін.), які ламають традиційні механізми соціалізаціїта намагаються створити специфічний спосіб життя; професійні (театрального, армійського світів, наукових працівників); кримінальні (хулігани, шахраї та ін.), які створюють стандарти поведінки, типові тільки для певного кола людей. Основні види молодіжної субкультури – байкери, репери, готи, скінхеди, панки, растамани, фріки, графітери, рольовики. Молодь завжди перебуває в пошуку нової ідентичності, створенні нового стилю.  

Сучасні молодіжні рухи в Україні можна назвати своєрідною молодіжною культурою, що містить у собі різноманітні напрями і якісно відмінні види діяльності молоді. Виділяють такі типи субкультур: 

за ціннісними орієнтаціями:

•  романтико­ескапістські (хіпі, толкієністи, за деякими винятками байкери); 

• гедоністично­розважальні (мажори, рейвери, репери тощо); 

• кримінальні (гопники, урла); 

• анархо­нігілістичні чи радикально­деструктивні (панки, металісти, сатаністи);

 за історичним критерієм: 

• традиційні, що мають довгу історію в країні (хіпі, панки, бітломани та ін.); 

• нові, які виникли впродовж останнього десятиліття (толкієністи, уніформісти, металісти та ін.). 

Роль молоді в житті всієї країни зростає з кожним днем. І це закономірний процес, який є запорукою подальшого успішного розвитку України. Майбутнє держави залежить від рівня освіченості та самосвідомості молодого покоління, активності та бажання бути задіяним у всіх суспільних, політичних процесах, здатності комунікації із зовнішнім світом, розуміння себе самого в Україні та бачення свого майбутнього в ній. Нова генерація має вчитися давати гідну відповідь викликам сучасного світу. 

Список використаних джерел: 

 Кулік В., Голобуцька Т., Голобуцький О. Молода Україна: Сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива. – К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. – С. 339. 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018