Тема 2. Самовизначення. Ідентифікація. Особистості гідність. Совість.

Самовизначення особистості – свідоме виявлення й утвердження особистістю власної позиції в проблемних ситуаціях. 

Гідність – це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність кожної людини як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості. 

Совість – це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. 

Самовизначення пов’язане із цінностями, з потребою формування системи, у якій центральне місце посідає проблема сенсу життя, орієнтації на майбутнє. Самовизначення особистості в суспільстві є прийняття активної позиції щодо соціокультурних цінностей.

 Існують різні види самовизначення, які перебувають у постійній взаємодії. Виділяють соціальне самовизначення, яке пов’язане з особистісно значущою орієнтацією в системі соціальних відносин. Життєве самовизначення включає вибір і реалізацію людиною тих чи інших соціальних ролей, соціальних стереотипів, вибір життєвого стилю і самого способу життя, певного життєвого стереотипу. Особливою формою самовизначення особистості є професійне самовизначення. Воно формується в контексті професійного середовища та діяльності людини. Важливим для людини є особистісне самовизначення – сукупність індивідуальних цінностей, сенсів і реального життя, що охоплює минуле, сьогодення і майбутнє. 

Механізмом самовизначення є ідентифікація. 

Необхідною передумовою розвитку ідентичності в дитини є послідовна ідентифікація дитини з дорослим. За рахунок ідентифікації в маленької дитини відбувається формування поведінкових стереотипів, що утворюють риси особистості, визначення ціннісних орієнтацій і статево­рольової ідентичності.

У підлітків відчуття ідентичності формується поступово, а джерелом служать різні ідентифікації, що мають витоки з власного дитинства. Підліток намагається виробити єдину картину світосприйняття, об’єднуючи всі ці цінності й оцінки. 

У ранній юності індивід прагне переоцінити себе у стосунках з близькими, у відносинах із суспільством у фізичному, соціальному й емоційному аспектах. Розрізняють індивідуальну ідентифікацію (ідентифікацію у вузькому розумінні) та групову ідентифікацію (встановлення групової належності).

 Ідентифікація – це психологічний процес самоототожнення, формування ідентичності. Отже, ідентичність можна розглядати як результат дії механізму ідентифікації.

Особиста гідність є поняттям персональним. Її ми формуємо самі, збагачуючи свій духовний світ, з’ясовуючи свою цінність і вартість як особистості, напрацьовуючи особисті досягнення. Почуття особистої гідності передбачає, що людина цінує своє життя як неповторне й унікальне. 

Людину, яка має розвинуте почуття совісті, називають совісною. Совісна людина відповідальна, наділена глибоким почуттям морального обов’язку. Вона ставить перед собою високі моральні вимоги, уважна й чуйна, здатна долати ниці пристрасті. Наявність совісті свідчить про вкорінення моралі в духовно­емоційному світі особистості. Тому совісна людина поводиться пристойно й за відсутності зовнішнього контролю, тобто діє не свавільно, а справді вільно. Для неї неприйнятна вседозволеність. 

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018