Відеоматеріал
Вправи
Завдання:
Встановити відповідність між поняттям та його визначенням.
Завдання:
Класифікувати картини відповідно до правдивих фактів про Україну
Терміни
Індивід — окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина; одиничний представник людства.
Особа — індивід, який завдяки своїм здібностям та іншим характеристикам здатен виконувати різні ролі в суспільстві. Соціальне — те, що стосується або належить до су - спільства (соціуму).
Громадянин — людина, що належить до постійного населення держави, користується правами та виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
Ідентичність – невіддільна характеристика людини, що виявляється, з одного боку, у визнанні своєї унікальності, а з іншого – у відчутті належності до певної спільноти.
Особистісний рівень ідентичності – це набір індивідуальних ознак, які зумовлюють унікальність людини.
Соціальний рівень ідентичності – усвідомлення й дотримання людиною норм і очікувань соціального середовища, у якому вона перебуває.
Що таке ідентичність і як вона формується?
Після народження ми поступово набуваємо певних, притаманних лише нам, ознак. З волі батьків, родичів отримуємо ім’я та прізвище. Проживаючи у певному населеному пункті, стаємо його мешканцями. А ще культурне середовище, навчання, робота, громадська активність, стосунки з родичами, друзями, колегами допомагають нам сконструювати особисте «Я». Ідентичність і є результатом цього складного та багатовимірного процесу. Становлення ідентичності триває впродовж усього життя.
У структурі ідентичності розрізняють два рівні – особистісний і соціальний. Особистісний стосується індивідуальних характеристик людини; соціальний рівень виявляє солідарність людини з ідеалами, цінностями, стандартами різних соціальних груп і спільнот, до яких вона належить у різні життєві періоди.
Окремі елементи ідентичностей різних індивідів можуть бути подібними одні до одних, проте кожна людина є неповторною, тому що ідентичність – це мінлива комбінація різних елементів, яка вказує одночасно на унікальність особистості та на її належність до різних спільнот.
Ідентичність – динамічна, мінлива конструкція, яку людина формує впродовж усього життя. Деякі елементи ідентичності є порівняно сталими, наприклад фізичні характеристики індивіда, етнокультурне походження. Втім, більшість складових ідентичності є змінними. За певних життєвих обставин деякі елементи втрачають свою актуальність для людини, їм на зміну приходять інші. Свобода вибору у формуванні власної ідентичності є засадничою умовою дотримання прав людини. Кожен індивід має право змінювати й моделювати складові своєї ідентичності задля формування стійких зв’язків із навколишнім світом, набуття нового досвіду та ознайомлення з надбаннями інших соціальних груп і культур
Отже, формування власної ідентичності – це справа усього життя кожної людини. Певні елементи ідентичності ми переймаємо від своїх рідних, оточення, від людей, яких поважаємо. Результат може задовольняти нас, але не подобатися іншим. Наприклад, рідні можуть не розділяти захоплення дитини певною молодіжною субкультурою. Та згодом і нас самих уже не влаштовуває сконструйована раніше ідентичність. Ми можемо відчувати розчарування через те, що деякі елементи не відповідають часу, суперечать набутим цінностям, обмежують перспективи розвитку. Феномен тимчасової втрати особистісних орієнтирів дослідники називають кризою ідентичності. Найчастіше кризи ідентичності трапляються у підлітковому віці. Втім, у цьому віці існує і більше можливостей для їхнього подолання, як-от: спілкування з друзями, заняття спортом, волонтерство, громадська активність. Найважливішим є те, що, долаючи кризу, ми продовжуємо творити власну ідентичність.
Ранній юнацький вік вважають найкращим часом для самовизначення людини, коли вона намагається окреслити свій життєвий шлях, зокрема, обираючи професію, визначаючи необхідний рівень освіти, місце проживання, оточення, напрями й перспективи самореалізації, розвитку й зростання. Це спонукає нас, з одного боку, до усвідомлення себе членом суспільства, а з іншого – до розуміння власної унікальності, своїх інтересів та здібностей, що задають вектор саме нашому життєвому шляху, наповнюючи його сенсом. Уникнути ідентифікації та самоідентифікації – як тривалого процесу пошуку та сприйняття себе через «іншого» – неможливо. Ми відчуватимемо водночас свою цінність і свої обмеження. Совість і почуття особистої гідності мають стати нашими першими життєвими орієнтирами.
Цікаво знати
Людина може виражати свою особистість у різний спосіб, зокрема через вигадування і створення чогось нового, тобто творчість. Творчість як вид людської діяльності має свої особливості. Хоча в повсякденному спілкуванні творчістю часто називають креативність, і навпаки. Насправді між ними є різниця. Креативною називають ту особистість, яка здатна не лише особливо вдало генерувати нові ідеї, але й втілювати їх у життя.
Цікаво знати
Існує історико-філософський жарт про те, яке визначення людини дав давньогрецький мислитель Платон. Одного разу його запитали: «Що таке людина?». «Це тварина, що ходить на двох ногах», — відповів філософ. Тоді йому заперечили: «Тож птахи теж ходять на двох ногах!» Обміркувавши це заперечення, Платон уточнив визначення: «Людина — це істота, що ходить на двох ногах, але без пір’я». І тоді жартівники підкинули вчителеві обскубаного півня, на шиї якого висіла дощечка зі словами: «Людина за Платоном». Відповіддю мислителя стало нове визначення: «Людина — істота безкрила, двонога і з широкими нігтями, здатна до державного знання».
Поміркуйте над мораллю даного жарту
Список використаних джерел:
Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019
Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018