Тема 4. Берестейський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу, визнання УНР

Брест-Лито́вський мирний договір 1918, Брестські мирні договори 1918, Берест-Литовські мирні договори 1918 — мирна угода УНР із Четверним союзом, укладена 09.02.1918; мирна угода РСФРР із Четверним союзом, укладена 03.03.1918. Головним завданням договорів було остаточне припинення бойових дій на Східному фронті. 

Історичні передумови

Після жовтневого перевороту 1917 більшовики видали декрет «Про мир». У листопаді 1917 Раднарком звернувся у м. Берлін (Німеччина) із пропозицією розпочати мирні переговори з державами Четверного союзу. 15.12.1917 Росія та Німеччина уклали перемир’я. Після цього в штабі німецьких військ у м. Брест-Литовську (тепер м. Берестя, Білорусь) почалися переговори щодо укладення миру.

Після проголошення Третім Універсалом Центральної Ради (ЦР) УНР постало питання щодо початку переговорів про закінчення війни. Рішення про початок мирних переговорів із Четверним союзом прийнято на засіданнях ЦР 04.12.1917 та Генерального Секретаріату 06.12.1917. Водночас у м. Києві проводили переговори з представниками Антанти.

01.01.1918 до м. Брест-Литовська прибула частина української делегації, очолювана М. Люботинським (1891–1938; Україна — Росія); 03.01.1918 — решта делегації на чолі з В. Голубовичем.

Глава радянської делегації Л. Троцький 10.01.1918 визнав право української делегації представляти УНР як самостійну державу, відповідно до пропагованого більшовиками права на самовизначення народів.

Пізніше більшовицька делегація включила до свого складу Ю. Медведєва (1886–1938; Україна) і В. Шахрая як представників українських територій у складі Російської Федерації.

На засіданні 30.01.1918 глава австро-угорської делегації О. фон Чернін (1872–1932; Чехія — Австрія) заявив, що немає жодних підстав обмежувати повноваження української делегації представляти УНР як самостійну державу, що вирішено 12.01.1918 Четверним союзом. Ґрунтуючись на міжнародному публічному праві, голови делегацій Німеччини та Австро-Угорщини визнали делегацію УНР.

Мирний договір з УНР

09.02.1918 підписано мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Договір підписали:

• За український уряд — виконуючий обов’язки голови української делегації О. Севрюк (1893–1941; Україна — Німеччина);

• за німецький уряд — секретар закордонних справ Р. фон Кюльман (1873–1948; Туреччина — Німеччина);

• за австро-угорський уряд — міністр закордонних справ О. фон Чернін;

• за болгарський уряд — голова Ради міністрів В. Радославов (1854–1929; Болгарія — Німеччина);

• за турецький уряд — Великий візир Мехмед Талат-паша (1874–1921; Болгарія — Німеччина).

Основні умови: • *укладення миру між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною; • *встановлення державного кордону між УНР і Австро-Угорщиною (по колишньому західному кордоні Російської імперії), Холмщина та Підляшшя відходили до України.

Мирний договір із РСФРР

Після підписання мирного договору з УНР глава німецької делегації Р. фон Кюльман сформулював територіальні вимоги до радянської сторони, на які вона мала відповісти 10.02.1918. Натомість глава російської делегації Л. Троцький 10.02.1918 оголосив про припинення Росією стану війни, але водночас про відмову підписати мирний договір. Більшовицька делегація залишила переговори. Після продовження військового наступу німецької армії на ворожі території переговори поновлено.

Нова делегація на чолі з Г. Сокольниковим (1888–1939; Україна — Росія) 03.03.1918 підписала мирний договір між РСФРР та Четверним союзом. Основні умови:

• завершення війни між Росією та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною;

• території Польщі, Литви, Естонії, Латвії, частина Білорусі відокремлювали від Росії, при цьому РСФРР зобов’язувалася не втручатися у внутрішні справи цих регіонів;

• російські війська мають бути виведені з Фінляндії та Аландських островів;

• зобов’язання Росії негайно укласти мирний договір з УНР, визнати підписаний нею мир із Четверним Союзом і вивести з території України російські війська.

Значення

Мирні переговори та міжнародні акти підписані у м. Бересті-Литовську юридично оформлювали розпад Російської імперії, початок війн за незалежність України, Грузії, Естонії, Литви та Латвії.

Брест-Литовський мир Четверного союзу з УНР став першим міжнародно-правовим актом, що визнавав УНР суб’єктом міжнародного права. Україна отримала міжнародне визнання і статус незалежної нейтральної держави.

Німеччина та Австро-Угорщина надали військову допомогу УНР у війні з РСФРР. 01.03.1918 червоні війська відступили з Києва. Уже наступного дня уряд УНР прибув до столиці. Німецькі та австро-угорські війська зі статусу нейтральних стали союзними Україні.