Відеоматеріал
Вправи
Навчальний матеріал
Термін конституція у різні часи застосовувався в різних значеннях. Вважається, що слово constitution як нормативно-правовий термін уперше вживалося в актах Стародавнього Риму. Вони починалися зі словосполучення “Rem Publicus Constituere…”, що означає – «Римський народ установлює…» (у цьому випадку «римський народ» – як офіційна назва держави).
«Батьком» нормативно-правового терміна конституція в його сучасному розумінні був французький мислитель Шарль Луї де Монтеск’є (1689–1755), який, зокрема, послуговувався ним для характеристики державного ладу тогочасної Великої Британії.
Конституція – Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.
Конституція характеризується такими ознаками: Головне призначення сучасної Конституції полягає у тому, що вона закріплює у правовій формі політичний та ринковий економічний режим. Конституція виступає в якості нормативного гаранта свободи народу, суб’єктивних прав і свобод людини, захисника інтересів громадянського суспільства.
Основний принцип розподілу влади в демократичній країні – це принцип незалежності гілок влади. Цей принцип був уперше закріплений у Конституції США 1787 p., Декларації прав людини і громадянина 1789 р. у Франції і Конституції Франції 1791 р. На території Україні цей принцип мав відображення в Конституції Пилипа Орлика 1710 р., хоча офіційно конституційним актом цей документ не став, проте ідеї системи стримування і противаг були висвітлені.
Принципи виборчого права
Вибори є одним із найдавніших інститутів людського суспільства. У стародавні часи влаштування публічної влади ґрунтувалося на виборності кращих (старших за віком, наймудріших, хоробрих та сильних) членів общини, делегуванні їм права на управління суспільним життям.
Саме від стародавніх часів походить поняття кандидат (від лат. candida – біла тога). У Стародавньому Римі громадянин, який претендував на високу державну посаду, надягав на себе білий одяг і ходив вулицями, закликаючи співвітчизників віддати за нього голоси.
Упродовж історії суспільства завжди використовували вибори, удосконалювали практику спільного ухвалення громадських рішень.
Стаття 21 Загальної декларації прав людини
1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у своїй країні.
3. Воля народу має бути основою влади уряду; ця воля має виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
Вибори вважаються такими, що відповідають цінностям справедливості й демократизму, а їхні результати – правомірними, якщо вони здійснюються відповідно до принципів виборчого права.
Етапи виборчого процесу
Політичні вибори не зводяться до самого тільки голосування. Це масова кампанія, широкий комплекс заходів та процедур для формування керівних органів у державі. Виборчий процес – це здійснення суб’єктами, визначеними законодавством про вибори, виборчих процедур.
Виборчий процес охоплює такі етапи:
1) складання та уточнення списків виборців;
2) утворення виборчіх округів;
3) утворення виборчих дільниць;
4) утворення виборчих комісій;
5) висування та реєстрація кандидатів;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців;
9) встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення
Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною виборчою комісією результатів виборів .
В сучасній Україні функціонує близько ста політичних партій, які представляють практично весь спектр ідей та поглядів на розвиток держави. Не дивлячись на те, що більшість з них не мають суттєвої підтримки, партії впливають на формування і стан демократичних процесів в Україні.
Партії є головним інструментом взаємодії між громадянським суспільством і державною владою. Політичні партії в умовах демократії спрямовують соціальні конфлікти в цивілізоване русло, забезпечують мирний перерозподіл влади між різними політичними силами. Таким чином вони сприяють легітимності політичної системи, суспільному визнанню прийнятих політичних рішень, змін у структурах влади, забезпечують відповідальність урядових структур перед народом.
Політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Існування громадських організацій у сучасному українському суспільстві є необхідністю, адже без них неможливо забезпечити стабільність і справедливість у суспільстві. Згадаємо, як під час подій Євромайдану та Революції гідності саме громадські організації змогли згуртувати суспільство. На початку російської агресії на Сході України саме представники волонтерських громадських організацій забезпечували всім необхідним наших воїнів.
Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Список використаних джерел:
Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019
Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018