Тема 7. Угода про асоціацію Україна – ЄС.

Україна взяла курс на євроінтеграцію. Це свідомий вибір громадян та ключова вимога Революції Гідності 2013-2014 років. Українська влада оголосила перспективу членства в ЄС стратегічним орієнтиром українських прагнень до перетворення і ключовою метою, заради якої проводять реформи.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС — це результат поступової еволюції відносин з набуття Україною незалежності, які розпочалися ще у 1997 році. Це наслідок активної участі України в:

• Європейській політиці сусідства (2003 р.), яка стосується відносин між ЄС та країнами-сусідами. Її мета – поширення загальноєвропейських цінностей поміж «тісного кола друзів». Ця політика полягає у наданні певних стимулів в обмін на виконання відповідних вимог. Її реалізують через Плани дій, які приймають окремо щодо кожної країни-сусіда.

• «Східному Партнерстві» (2008 р.) — політиці ЄС щодо східних країн-сусідів (Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України). Вона передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію цих країн до ЄС та поступову лібералізацію візового режиму.

Угода про асоціацію в датах 

Вересень 2007 р.

Україна та ЄС розпочали переговори щодо Угоди про асоціацію і поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Метою цієї Угоди мали стати створення зони поглибленої та всеосяжної вільної торгівлі між Україною та ЄС, посилення співробітництва у політичній і економічній сферах, доступ українських суб'єктів підприємницької діяльності до внутрішнього ринку ЄС, а також адаптація українського законодавства до права ЄС.

30 березня2012 р.

Україна парафувала, тобто попередньо підписала узгоджений текст Угоди про асоціацію з ЄС у Брюсселі.

А 19 липня 2012 р. парафувала розділ Угоди, який стосується поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

28-29 листопада 2013 р.

Тодішній Президент України Віктор Янукович під тиском Росії та попри масові протести в Україні відмовився підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на саміті Східного Партнерства у Вільнюсі (Литва).

21 березня 2014 р.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі.

27 червня 2014 р.

Підписання повного тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Президентом України Петром Порошенком, Президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм, Президентом Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозою та головамі всіх держав-членів ЄС .

Її повна назва – «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами».

16 вересня 2014 р.

Угоду про асоціацію між Україною та ЄС синхронно ратифікували Верховна Рада України і Європейський Парламент.

6 квітня 2016 р.

Відбувся консультативний референдум стосовно ратифікації королівством Нідерланди Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

61 відсоток учасників референдуму (тобто 32% усіх громадян Нідерландів) проголосували проти ратифікації Угоди.

19 квітня 2016 року парламент Нідерландів відхилив ініціативу з вимогою до уряду негайно відкликати закон про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Нідерланди вважали, що Угода має на меті надання безпекових гарантій та повного членства України в ЄС. Їм пояснили, що це не так, але парламент Нідерландів ратифікував Угоду про асоціацію з Україною аж у травні 2017 р. після перемоги проєвропейських партій у парламентських виборах у березні того року.

1 вересня 2017 р.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула повної юридичної чинності після її ратифікації парламентами всіх 28 держав-членів ЄС.

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018