Тема 9. Депортація кримських татар та інших народів Криму

12 травня 1944 р! завершилася Кримська наступальна операція. Місцеве населення радо вітало Червону армію. Здавалося б, починається нове вільне життя. Проте біда не забарилася. Ще 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони у таємній постанові звинуватив увесь кримськотатарський народ у співпраці з окупантами й масовому дезертирстві та прийняв рішення виселити його з історичної батьківщини. 18 травня 1944 р. на світанку війська НКВС розпочали спецоперацію з виселення кримських татар за межі півострова, яка завершилася до вечора 20 травня 1944 р. Кримських татар, які залишилися, депортували разом з представниками інших національностей упродовж 27-28 червня 1944 р. Людей поміщали в товарні вагони і вивозили передовсім у Середню Азію й Казахстан. Час перебування ешелонів у дорозі становив два, а то й три тижні. 

Жертвами цієї насильницької акції стали понад 200 тис. кримських татар та понад 40 тис. греків, болгар, вірменів, турків, іранців. Після завершення війни родичі депортованих, а це вчорашні солдати й офіцери, були також насильно відправлені у спеціальні поселення і проголошені зрадниками. їхнє майно згодом передали переселенцям з Росії та України. Крим було перетворено з Автономної Радянської Соціалістичної Республіки на Кримську область СРСР. На півострові нищили все, що зберігало історичну пам’ять: книги, газети, журнали кримськотатарською мовою, зрівнювали з землею могили, кримськотатарські топоніми замінювали на радянські. 

Примусове переселення було злочином керівництва Радянського Союзу, вчиненим проти людяності. Порушувалася стаття 50 чинної Гаазької конвенції 1907 р. «Про закони і звичаї сухопутної війни». Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 р„ депортація кримських татар 1944 р. визнана геноцидом, а 18 травня відзначено як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це трагедія не лише Криму, а й усієї України. 

Список використаних джерел: 

  Новий довідник: Історія України. С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко. Київ: Казка. 2005