Тема 3. Соціальні цінності. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність 

Соціальна цінність – це значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості. 

Рівність – це рівні права і можливості у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку. 

Справедливість – співвідношення цінностей, благ і розподіл їх між індивідами, належний порядок людського співжиття, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід’ємні права. 

Прийняті одного разу рішення стають для нас основною лінією поведінки, якої ми намагаємося дотримуватися щодня, все життя. Саме тому ціннісні орієнтири допомагають нам відрізнити значуще від непотрібного, істотне від безглуздого. Протягом усього життя одна система цінностей може підтверджуватися, інша – відкидатися з огляду на її неспроможність. 

Соціальні цінності – це поняття, яке формується у кожного індивідуально, тому в одному суспільстві важко знайти двох людей, у яких ця система була б однаковою.

За суб’єктами або носіями цінності поділяють на: 

● Індивідуальні цінності. У кожного є речі, які мають ціннісне значення тільки для окремої особи і не для кого більше (фотографії, реліквії тощо).

 ● Групові або колективні цінності. Колективні цінності утворюються в процесі діяльності соціальної спільноти, верстви, групи людей і мають певну значимість, згуртовуючи цю спільноту. 

● Загальнолюдські цінності — це цінності, які виникають внаслідок діяльності всіх людей, мають певну значимість для всіх людей (наприклад, любов, дружба). 

Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність. Рівність 

Один з основних принципів демократії – це повага унікальності, визнання різноманітності людей, соціальних груп, різних культур, конфесій, думок. Для демократії властиве те, що різноманітність і відмінності можуть спровокувати суперечки, але застосування сили щодо розв’язання протиріч неприпустиме. Інакше масштаби конфлікту можуть збільшитися, призвести до військових конфліктів з людськими й матеріальними втратами. Розбіжності, розмаїття й протиріччя призвели до необхідності встановлення поваги до інших і визнання рівності прав, відмови від примусового й гнітючого домінування, тобто толерантного ставлення до інакшості. 

Прийняття чужої точки зору, багатоманітності, вияв поваги до інших дають нам можливість ідентифікувати та поважати думки й почуття інших, зрозуміти те, що індивідуальні й групові відмінності доповнюють одна одну і роблять наш світ цікавішим, заслуговують на добре і співчутливе ставлення заради загальної користі. 

Рівність – це рівні права і можливості у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку. 

Справедливість – співвідношення цінностей, благ і розподіл їх між індивідами, належний порядок людського співжиття, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід’ємні права. 

Усі люди різні. Розуміння, оцінка та ефективне управління цими відмінностями можуть привести до більшого залучення, яке можна використати задля досягнення успіху на індивідуальному, командному, організаційному і широкому соціальному рівнях. Необґрунтована дискримінація є перешкодою для рівних можливостей, прав людини, та її успішної інтеграції в суспільство. Говорячи про рівні можливості та розмаїття, сучасні соціологи зосереджуються на таких семи ознаках: стать, вік, інвалідність, расова та етнічна приналежність, релігія і вірування, сексуальна орієнтація, баланс між роботою та особистим життям 

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018