Тема 6. Ліцей- простір демократії

Відповідно до української традиції громада є центральним осередком соціального життя. Вона виникла в епоху розпаду родових стосунків і, склавшись у період феодалізму, мала громадське землеволодіння, за якого певні ділянки землі належали сільській громаді. Спочатку громади були основними територіально-адміністративними одиницями, пов’язані з однією оселею. В українському суспільстві існували церковні громади, громади спільного користування майном. Характерною ознакою спільнотгромад було широке самоуправління (громадське Віче), яке функціонувало в містах і селах України впродовж тривалого історичного періоду. 

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., громади у значенні територіально-адміністративних одиниць поступаються місцем спільнотам- 136  громадам як осередкам культурного та громадсько-політичного життя української інтелігенції. Громада – доволі суперечливе поняття. Соціологи, історики, психологи по-різному витлумачують це явище. Спільноти існують повсюдно. Проте сам термін громада, з одного боку, вживають на позначення особливих форм суспільної взаємодії, а з другого – він означає щось позитивне та цінне в суспільних відносинах. Спробуємо відповісти на запитання та визначити поняття громада. 

Термін громада застосовують до груп людей та місць, а також до абстрактного досвіду, соціальних стосунків та прагнень. Громада – це група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання. Наприклад, релігійна громада, селянська громада, організація, шкільна громада. Вирізняють також особисті мережі. Чимало людей є членами професійних асоціацій, спілкуються через Інтернет (електронною поштою чи використовують чати), мають чимало зустрічей, а відтак відчувають символічну приналежність до певного середовища. Інколи говорять про індивідуальне членство у множинних громадах. Призначення громади – підвищення якості життя і самооцінки своїх членів, задоволення їхніх повсякденних потреб. Кожна громада має певні ресурси – фінансові, матеріальні, адміністративні, духовні, людські, часові, природні та ін. Ключові риси громади – спільна ситуація, мережа взаємин, колективна дія, сформована ідентичність. 

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018