Тема 8. Пропаганда. "Мова ворожості"

Маніпуляція в медіа тісно пов’язана з пропагандою. 

Пропаганда – це поширення соціально-політичної, природничонаукової та іншої інформації з метою проникнення її у суспільну свідомість. Вона спрямована на поширення інформації, знань та цінностей з метою формування певних поглядів і впливу на поведінку людей. 

До основних різновидів пропаганди відносять: військову, спортивномедичну, комерційну, наукову, політичну, ідеологічну, соціальну, релігійну тощо. 

За емоціями, що викликає пропаганда, розрізняють позитивну та негативну; за типом джерел – білу, що завжди посилається на офіційні джерела, і сіру, яка зазвичай приховує джерела інформації. 

За напрямом психологічного впливу виокремлюють такі види пропаганди: 

• створення – яка рекламує будівництво суспільства нового типу;  

• стійкості та героїзму – демонструє героїзм і самопожертву окремих особистостей, на цих прикладах проповідує масовий героїзм;  

• освіти – інформує про ті чи інші дії уряду, політичного лідера чи політичної партії, про економічну або військову потужність тієї чи іншої держави, рекламує певний спосіб життя, підносить систему цінностей будь-якого суспільства як єдино правильну; 

• руйнування – працює проти ідеології ворожої держави, переконуючи населення, що система цінностей цієї держави є хибною;  

• поділу – розпалює національні, релігійні, соціальні протиріччя.  залякування – залякує керівництво і населення ворожої країни економічною та військовою потужністю своєї держави. 

Уперше пропаганда стала учасником конфлікту під час Першої світової війни, коли, як засіб розповсюдження інформації, використовувалися листівки.

«Мова ворожнечі» 

Медіа можуть формувати ставлення суспільства до сторін суперечки, розпалювати конфлікт усередині держави і сприяти примиренню. Прикладів розпалювання конфліктів історія знає чимало: Ізраїль і Палестина, Сполучене Королівство Великої Британії та Північна Ірландія, Арменія та Азербайджан, у тому числі й конфлікт на Сході України. А щодо сприяння примиренню виникають проблеми. Журналісти не приділяють уваги факторам, що здатні об’єднувати сторони. Натомість зосереджуються на тому, що їх розділяє. Це ще більше віддаляє учасників конфлікту від примирення. Медіа «ідеалізує своїх» і «демонізує сторону противника».

У зв’язку з «інформаційними війнами» усе частіше говорять про мову ворожнечі – це будь-які висловлювання, контекст чи візуальне зображення, що призводять до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між різними за певними ознаками групами суспільства. 

Інформаційна війна – використання й управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником. 

Інститут масової інформації (ІМІ) зазначає, що мову ворожнечі можна поділити на жорстку, середню та слабку.

1. Жорстка:  

• прямі заклики до насильства;  

• заклики до дискримінації;  

• завуальовані заклики до насилля;  

• заклики не дати можливості певній групі закріпитися в регіоні. 

2. Середня:  

• виправдовування випадків насильства та дискримінації;  

• звинувачування певної групи у негативному впливі на суспільство чи державу; 

• твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;  

• твердження про її неповноцінність. 

3. Слабка: 

•  створення негативного іміджу певної групи суспільства; 

• твердження про моральні недоліки такої групи; 

• протиставлення однієї групи іншій;  

• згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;  

• пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності щодо існування іншої. 

Наслідками некоректного висвітлення конфлікту та людей, з ним пов’язаних, можуть бути: поглиблення існуючого конфлікту; створення нового конфлікту; кризи політичні та економічні; застій у розвитку країни чи навіть її регресія; роз’єднання суспільства; порушення прав людини; загострення дискримінації. 

Для правдивого висвітлення конфліктів журналістам варто дотримуватись Кодексу етики українського журналіста. 

Список використаних джерел: 

Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019

Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018