ПРИЧИНИ ВІЙНИ

1. Нерівномірність розвитку країн і намагання провідних держав світу поділити уже поділений світ.

2. Посилення боротьби між провідними державами світу за сфери впливу, ринки збуту, джерела сировини, колонії, світове панування.

3. Модернізація систем озброєння, гонка озброєнь, поява новітніх засобів винищення людей, які приносили надприбутки власникам військово-промислового комплексу.

4. Поглиблення внутрішньополітичної кризи в провідних країнах світу, яка підривала їх могутність, прагнення подолати наростання революційного та національно-визвольного рухів, знешкодити опозиційні політичні сили, перенести увагу народів із внутрішніх проблем на зовнішню загрозу.

Характер війни: загарбницька, несправедлива з боку всіх воюючих держав як Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, 1882 р.), так і Антанти (Велика Британія, Франція та Росія, 1904-1907 pp.).

Привід до війни: вбивство 28 червня 1914 р. в м. Сараєво сербським студентом-націоналістом, членом таємної організації “Молода Боснія” Гаврилом Принципом спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини.

23 липня 1914 р. Австро-Угорщина, маючи підтримку з боку Німеччини, висунула Сербії ультиматум, вимоги якого порушували суверенітет Сербії.

ПОЧАТОК ВІЙНИ

28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, незважаючи на те, що майже всі пункти ультиматуму були прийняті.

Наприкінці липня 1914 р. австро-угорські війська вторглися на територію Сербії, бомбардували Белград. У відповідь Росія оголосила мобілізацію.

1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії.

3 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Франції.

4 серпня 1914 р. у відповідь Велика Британія оголосила війну Німеччині.

Так почалася Перша світова війна, в яку було втягнуто 38 країн світу з населенням понад 1 млрд чол., що становило 87% населення планети. У збройні сили цих країн було мобілізовано понад 70 млн чол. Війна стала світовою.

Іспанія, Швейцарія, Нідерланди і скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія) зберегли нейтралітет до кінця війни.

Серпень 1914 р. Японія оголосила війну Німеччині.

29 жовтня 1914 р. Османська імперія виступила проти Росії та інших країн Антанти.

СТРАТЕГІЧНІ ПЛАНИ ВОЮЮЧИХ ДЕРЖАВ

Німеччина:

1. Створити Великонімецьку імперію.

2. Розширити територію Німецької імперії в Європі за рахунок земель Франції та Росії.

3. Встановити політичну та економічну гегемонію в Європі.

4. Створити під своєю зверхністю Пангерманський союз.

5. Переділити уже поділений світ у своїх інтересах, захопити нові колонії.

6. Перетворити загарбані території на сировинну базу Великонімецької імперії.

Австро-Угорщина:

1. Посилити свої позиції на Балканському півострові.

2. Захопити Сербію.

3. Навічно зберегти своє панування в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті.

4. Захопити Волинь і Поділля.

5. Придушити національно-визвольний рух слов’янських народів імперії.

Італія:

Посилити свій вплив на Балканському півострові.

Туреччина:

1. Посилити свій вплив на Балканському півострові.

2. Захопити Північне Причорномор’я.

3. Встановити свій контроль над акваторією всього Чорного моря.

Велика Британія:

1. Розгромити основного суперника в Європі — Німеччину.

2. Зберегти свої колонії.

3. Зберегти своє панування на морях.

4. Захопити нові нафтові володіння у Месопотамії і на Аравійському півострові.

Франція:

1. Повернути Ельзас і Лотарингію, які були захоплені Німеччиною у франко-прусській війні 1870 р.

2. Захопити Саарський вугільний басейн.

3. Зберегти свої колонії.

Росія:

1. Розширити свою територію до Карпатських гір, захопити під прикриттям ідеї “об’єднання всіх руських земель” Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.

2. Посилити свій вплив на Балканському півострові.

3. Встановити свій вплив над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли.

Японія:

1. Прагнула завоювати німецькі володіння на Тихому океані.

2. Підкорити Китай.

ПЛАН ШЛІФФЕНА

За планом “блискавичної війни” німецького генерала Шліффена, за яким почала діяти Німеччина, передбачалося:

1. Зосередити свої основні зусилля проти Франції, наступаючи через Бельгію і Люксембург.

2. Війну проти Франції планувалося закінчити через 6-8 тижнів.

3. Після цього перекинути армію на Східний фронт для розгрому Росії.

Шліффен (1833-1913) — один із провідних теоретиків німецької воєнної доктрини. Був начальником німецького генерального штабу з 1891 по 1905 р.

ПІДГОТОВКА КРАЇН ДО ВІЙНИ

Німеччина:

Добре підготувалася до війни:

1. До 1914 р. збільшила чисельність армії.

2. Значно збільшила кошти на воєнні витрати. На 1914 р. вони становили половину всіх бюджетних витрат.

3. До середини 1914 р. закінчилося углубления Кільського каналу, що дозволило швидко перекидати великі воєнні кораблі із Балтійського моря у Північне.

4. Нова німецька артилерія не мала рівних у світі.

5. Були підготовлені всі необхідні запаси для ведення короткої війни, на яку розраховувала Німеччина.

6. За допомогою Німеччини була значно посилена армія Австро-Угорщини.

7. Турецька армія була під повним контролем Німеччини.

Країни Антанти:

1. Озброєння сухопутних військ було гіршим, ніж німецьких.

2. Промисловість країн Антанти не була підготовлена до переходу на випуск воєнної продукції.

3. Франція не побудувала укріплень на кордоні з Бельгією.

4. Тільки морські сили Антанти значно- переважали німецько-австрійські.

Фронти, які сформувалися у 1914 p.:

Західний (тут німецькій армії протистояли французькі, бельгійські, англійські війська);

Східний (тут об’єднаним силам австро-угорської армії протистояли російські війська).

Німеччина почала воєнні дії на Західному фронті. Німецькі війська увійшли в Бельгію, порушивши Договір про нейтралітет Бельгії, який німецький канцлер назвав “клаптиком паперу”, на який не слід зважати.