Тема 2. Політика "умиротворення" та її наслідки

Політика умиротворення — це специфічний різновид військової політики країни (держави), суть якої полягає в поступках державі-агресору, заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів. ( зо Вікіпедією)

Політика "умиротворення" агресора - спроби запобігти війні мирними методами, шляхом поступок країнам-агресорам.

Хронологічні межі: 1933 - 15 березня 1939 рр. - від встановлення нацистського режиму в Німеччині до захоплення Німеччиною Чехо-Словаччини.

Ініціатори: Велика Британія (Н. Чемберлен), Франція.

Передумови

• Прагнення Великої Британії не допустити надмірного посилення Франції, протвагу якій вбачала у Німеччині.

• Пом'якшення найбільш жорстких умов Версальського договору призвело до спокійної реакції західних держав на їх порушення Гітлером.

• Небажання громадськості західних країн втягуватися у нову світову чи європейську війну.

• Нерозуміння небезпеки політики та постаті Гітлера.

Результати

• Перетворення Німеччини на наймогутнішу державу в Центральній Європі.

• Посилення впевненості Гітлера у безкарності свої дій.

• Втрата реального шансу запобігти новій світовій війні.

Особливо слід сказати про позицію США. Криза там прикувала увагу суспільства до внутрішніх проблем. Наростання напруги у світі породило у США прагнення відгородитися від всього в своїй "американській фортеці". Після прийняття у 1935 р. закону про нейтралітет найбагатша країна світу, із значними ресурсами і здатністю впливати на світову політику, неначе випала з неї. Це різко підвищило шанси агресорів.

Найбільш активним прихильником політики "умиротворення" був прем'єр-міністр Великобританії у 1937-1940 pp. Н.Чемберлен. На його думку, небезпека полягала не в агресивних намірах Німеччини, а в недооцінці міжнародної кризи. Він вважав, що Перша світова війна виникла тому, що великі держави на певний час втратили контроль над розвитком подій і в результаті місцевий конфлікт переріс у світову війну. Для того, щоб відвернути таку небезпеку, потрібно зберегти контакти з усіма учасниками міжнародного конфлікту і вирішувати існуючі проблеми на основі взаємних поступок.