Тема 3. Російська ревлюція 1917 р. та її вплив на перебіг війни

РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р.

Причини революції:

• аграрне питання продовжувало залишатися гострим і невирішеним: існувало поміщицьке землеволодіння, малоземелля і безземелля значної частини селян;

• погіршення життя народу внаслідок економічної розрухи, викликаної Першою світовою війною, яка загострила всі суперечності в Російській імперії;

• важкі умови життя і праці робітників, відсутність робітничого законодавства;

• суперечності між потребами соціально-економічного розвитку Росії та дуже застарілою суспільно-політичною системою (самодержавством);

• продовжував існувати тяжкий національний гніт, жорстоке визискування населення національних окраїн;

• обмеженість політичних прав і свобод громадян;

• незадоволення існуючим режимом різних верств населення (робітників, селян, частини буржуазії і дворянства, інтелігенції);

• втрата авторитету й послаблення царизму у зв’язку з Першою світовою війною, незадоволення політикою царя Миколи II.

В Росії склалася загальнонаціональна криза: невдоволена інтелігенція, розчаровані конституціалісти, розгублені урядовці, безправні робітники, пригноблені безземельні селяни, солдати без надії “ні на життя, ні на перемогу”.

Характер революції: демократична.

Завдання революції:

• повалення царської монархії і перехід до парламентської демократії, встановлення демократичної республіки;

• ліквідація поміщицького землеволодіння і перерозподіл землі, докорінна зміна умов життя селян;

• демократизація суспільно-політичного життя;

• проголошення політичних прав і свобод громадян;

• вирішення національного питання;

• встановлення 8-годинного робочого дня, мінімальних розмірів зарплат, пенсій, необхідного соціального захисту.

Особливості революції:

1. Головним питанням революції 1905-1907 pp. було аграрне, а революції 1917 р. — політичні: влада і війна.

2. В ході революції виникло двовладдя — Тимчасовий уряд і ради.

Рушійні сили революції: робітники, селяни, інтелігенція.

Союз 17 октября (октябристи).

Захищала інтереси обуржуазнених поміщицьких кіл та великої буржуазії. Лідер партії — московський промисловець О. Гучков.

Партія соціалістів-революціонерів (есерів).

Захищала інтереси селян.

Була найчисленнішою і в 1917 р. налічувала близько мільйона чоловік.

Представники есерів входили до Тимчасового уряду. Вони прагнули захопити більшість в Установчих зборах і мирним демократичним шляхом втілити в життя свою програму — ліквідувати приватну власність на землю і передати її в загальнонародне користування без викупу.

. Меншовики (РСДРП(м)).

Захищали інтереси робітників, дрібних власників, інтелігенції. Виступали за:

• загальний демократичний мир;

• помірковане реформаторство, яке наближало Росію до європейських країн;

• широке об’єднання всіх демократичних сил.

5. Більшовики (РСДРП(б)).

Захищали інтереси, як вони вважали, пролетаріату і біднішого селянства.

Перший місяць після Лютневої революції необхідність створення коаліції демократичних сил підтримувало більшовицьке керівництво (Л. Каменев, Й. Сталін).

Все змінилося після повернення в Росію у квітні 1917 р. лідера більшовиків Володимира Ілліча Ульянова (Леніна), який запропонував курс на здійснення соціалістичної революції, взяття влади в свої руки і встановлення нового порядку “диктатури пролетаріату”.

Значення Лютневої революції:

• поваливши царизм, Лютнева революція відкрила перед країною можливість розвитку її реформаторським шляхом, шляхом переходу до парламентської форми правління;

• вона відкрила нову сторінку в історії народів Росії, які піднялися на національно-визвольну боротьбу;

• революція принесла народам Колишньої імперії сподівання на свободу і демократію.

НАСЛІДКИ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Позитивні наслідки:

1. Росія стала однією з найдемократичніших країн світу.

2. В країні почали здійснюватися демократичні перетворення:

• було ліквідовано царську жандармерію;

• проголошено політичні права і свободи;

• заборонені раніше політичні партії могли діяти легально;

• жінки були урівнені в правах із чоловіками.

3. Проводилася робота з організації та проведення прямих, рівних, таємних, загальних виборів до Установчих зборів.

Негативні наслідки:

1. Було збережено старий державний апарат з незначними змінами:

• місце губернаторів посіли комісари Тимчасового уряду;

• поліцію замінили міліцією.

2. Підтримувалася політика війни.

3. Як і раніше:

• продовжувалася політика “єдиної і неподільної Росії”;

• діяло царське законодавство.

4. Не було проголошено республіки.

5. Питання про землю відкладалося.

6. Ігнорувалося національне питання.