Відеоматеріал
Навчальний матеріал
Реклама – це така форма комунікацій та надання інформації споживачеві, за допомогою якої можна привернути увагу до певних послуг або товару. Рекламна інформація може поширюватися в будь-якій формі за допомогою різних засобів про певну фірму, її бренд, товари, послуги та ін.
Реклама (лат. reclamare – поновлювати крик, знову кричати, кликати, голосно заперечувати) – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку. Рекламний продукт (реклама) – це практичний результат рекламної діяльності, спрямований на досягнення цілей маркетингу рекламодавця і задоволення приватних, групових чи суспільних потреб у рекламі.
Рекламними продуктами можуть бути запрошення, бланк листа, візитка, реклама на будівлях, газетна реклама, закладка для книжки, календарі, рекламна листівка, обкладинка, поліетиленовий пакет, реклама на транспорті, рекламні щити, сувенір-реклама, а також відео- чи кіноролик або цілий фільм. Реклама найбільш ефективна при одночасному використанні різноманітних її видів. За жанрами рекламу поділяють на такі категорії:
Комерційна реклама – це реклама товарів, послуг та інших товарних і нетоварних пропозицій з кінцевою метою отримання прибутку. Стратегічною метою будь-якої комерційної реклами є стимулювання збуту і створення попиту на той чи інший товар або послугу.
Політична реклама – це реклама, спрямована на зміну політичної поведінки суспільства або його частини в умовах політичного вибору. За своїми принципами і функціями вона становить комплекс специфічних форм і методів просування політичних сил, ідей і практик, що сприяють як зміні суспільства в цілому, так і досягненню окремих політичних цілей.
Соціальна реклама – це реклама, спрямована на зміну моделей соціальної поведінки та привернення уваги до суспільно значущих явищ та проблем, популяризацію загальнолюдських цінностей і не має на меті отримання прибутку.
Основними напрямами соціальної реклами є:
соціальна реклама здорового способу життя (пропаганда життя без паління, без вживання алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин, пропаганда спортивного способу життя та ін.);
соціальна реклама охорони здоров’я (профілактика тютюнопаління, профілактика алкоголізму та зловживання алкоголем, профілактика наркоманії, профілактика СНІДу та хвороб, які передаються статевим шляхом);
соціальна реклама охорони природи, збереження енергоресурсів, питання регіональної екології;
соціальна реклама право- та законослухняності населення як моделі поведінки (інформування населення про наявні політичні, економічні, культурні, соціальні та інші права, гарантії та можливості, пропаганда громадянської гідності, профілактика правопорушень, пропаганда соціального захисту та безпеки населення);
реклама соціальної служби та інших подібних закладів (реклама закладів, а також реклама послуг, які надає певна установа).
Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релігійне життя, окремі події й свята релігійних громад. Ця реклама також має специфічні ознаки, які визначаються самою суттю релігійних відносин.
Іміджева реклама (призначена для того, щоб створити сприятливий образ фізичної чи юридичної особи).
Найефективнішими для імідж-реклами є такі форми представлення рекламної інформації:
а) рекламні телевізійні ролики;
б) рекламні оголошення;
в) реклама в популярних газетах і журналах;
г) благодійні акції.
Рекламний текст складається з п’яти основних елементів, які використовують у рекламі:
‒ Заголовок – стрижень реклами і найсильніше посилання для покупця. За допомогою заголовка необхідно перервати думки потенційних покупців і сказати їм про запропонований товар або послугу. Тому заголовок має бути могутнім за впливом і зрозумілим за змістом.
‒ Підзаголовок – спрямований до покупця. Він є мостом між заголовком і основним текстом. Якщо споживача зацікавив заголовок, то підзаголовок дає ще один шанс залучити його до покупки. Однак підзаголовок містить не вся реклама і не кожній рекламі він потрібний.
‒ Основний текст – виконує «обіцянки» заголовка: у ньому споживач знаходить подробиці, що повинні схилити його до покупки.
‒ Підписи та коментарі – використовувані в рекламі фотографії, ілюстрації, підписи і коментарі можуть стати найбільшим інструментом продажу. Підписи і коментарі не тільки пояснюють, що зображено на фотографії або ілюстрації, а й містять додаткову інформацію, пов’язану із продажем.
‒ Рекламне гасло – лаконічна фраза, що легко запам’ятовується та виражає суть рекламного повідомлення.
Копірайтер (англ. copywriter) – фахівець з написання текстів рекламного характеру.
Незважаючи на те, що реклама звернена до мас, вона насамперед адресована не натовпу, а окремій реальній людині. Її тон має бути довірливим, мова – близька до розмовної, без вульгарності та дешевої імітації. Мова реклами – це звичайна, навіть дещо спрощена, майже розмовна мова.
Багато хто вважає, що текст реклами має бути обов’язково коротким. Це не так. Усе залежить від продукту та кількості наявних моментів, що пропагуються. Наприклад, для реклами жуйки навряд чи потрібно багато слів, а якщо йдеться про автомобіль, то опис пріоритетів певної моделі доречний. Зацікавлений покупець буде читати про переваги товару.
Вплив мас-медіа на формування громадської думки та власної позиції людини
Інформація завжди впливала на оновлення, розвиток суспільства, у тому числі на політичне життя, обумовлюючи пошук нових підходів, рішень. Під безпосереднім впливом поширеної мас-медіа інформації (дезінформації) владні структури, відповідальні посадові особи змінювали свою позицію, приймали серйозні політичні рішення.
Референдуми, опитування населення, збори, всенародні обговорення є основними каналами вияву громадської думки. Водночас громадська думка формується під впливом багатьох факторів, як стихійно, так і цілеспрямовано. У сучасних суспільствах громадська думка зазнає інформаційно-психологічного впливу багатьох соціальних інститутів.
Громадська думка – це колективне судження людей, у якому ставлення до подій і явищ виявляється у формі схвалення, осуду або вимоги. Вона формується у процесі руху інформації в суспільстві.
Мас-медіа відіграють значну роль у формуванні й поширенні громадської думки: вони акумулюють досвід і волю мільйонів і впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей. Вирішальний вплив на зміст і поширення громадської думки виявляє характер отримуваної інформації. Якою ж буде інформація, не в останню чергу залежить від медіа. Тому в сучасному світі різко зростає їх роль у формуванні громадської думки.
У суспільстві медіа є не лише способом впливу на маси, а й засобом участі мас у соціальному управлінні – здійснюється на базі всебічного інформування громадськості про соціальне життя загалом та про діяльність окремих соціальних інститутів. ЗМІ забезпечують гласність громадській думці, доводять її до відома соціальних інститутів, надають трибуну для обміну думками. Громадська думка може формуватися тільки щодо тих явищ і фактів соціального життя, які є інформаційно доступними спільноті. Чим вищою є інформованість громадськості, тим компетентнішою є громадська думка. Формування громадської думки і її висловлення – це два взаємопов’язані спрямування в діяльності мас-медіа.
Тоталітарні режими не враховують громадську думку. У демократичному суспільстві управління соціальними процесами передбачає вивчення і вплив саме на громадську думку. Використання медіа для політичного маніпулювання сьогодні становить найбільшу небезпеку для громадян і демократичного державного ладу.
Список використаних джерел:
Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019
Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018