Відеоматеріал
Вправи
Навчальна інформація
Сучасні засоби масової інформації стали головним інструментом для розповсюдження повідомлень, які впливають на уявлення, установки, суспільну свідомість людей, а зрештою і на поведінку. Мас-медіа не тільки інформують, розважають і висвітлюють. Вони володіють маніпулятивноуправлінським потенціалом, формуючи у такий спосіб нові, часто відірвані від життя, міфи і стереотипи, створюючи нову реальність.
Маніпуляція – це майстерність управляти поведінкою за допомогою впливу на свідомість людини.
Маніпуляція в медіа – це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, певного ставлення до тієї або іншої проблеми, особи, явища.
Засобів маніпуляції у ЗМІ багато. Одним із найпотужніших є телебачення. Часто від роботи саме телебачення, наприклад, залежать результати виборів. Ефективним засобом є і радіо. Радіоматеріали переважно розраховані на пенсіонерів, домогосподарок та представників професій, які під час роботи не вимикають радіо. Для багатьох верств населення джерелом інформації все ще залишаються газети, до яких також проникла реклама. Із розвитком таких телекомунікаційних систем, як Інтернет, і загальною доступністю населення до них стало простішим упровадження технологій маніпулювання свідомістю і поведінкою людей на міждержавному рівні.
Прийомами маніпулювання в медіа можуть бути:
посилання на анонімний авторитет;
навмисне приховування певного аспекту інформації;
надання неповної інформації;
спотворення інформації (підтасовування фактів);
фабрикація фактів (пряма брехня);
замовчування інформації;
зміщення акцентів у повідомленні;
спрощення, стереотипізація інформації (задля кращого розуміння масами);
висмикування інформації з контексту тощо.
Як ідентифікувати маніпуляцію в медіа?
Якщо в інформаційних матеріалах ви помітили:
використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити;
штучне об’єднання в один матеріал не пов’язаних між собою подій;
емоційно забарвлені слова, якими описують людей і явища;
категоричні судження;
заклики до дій – це може свідчити про те, що цей матеріал маніпулятивний і пропагандистський.
Неправдива інформація може поширюватися дуже швидко, змінюючись і обростаючи новими «подробицями» і викривленнями.
Одна з причин того, чому в мас-медіа можна знайти маніпулятивні матеріали, є цензура – контроль над змістом і поширенням інформації в масмедіа. Джерелом цензури можуть бути як державні органи влади, що мають вплив на медіа, так і власники медіа. В умовах цензури мас-медіа не виконують свою головну функцію – незалежне й чесне інформування громадян. За таких умов медіа стають інструментами пропаганди.
Ще одна форма цензури – самоцензура, коли журналісти й редактори вдаються до усвідомленого самообмежування, наприклад, замовчуючи окремі факти або не критикуючи владу чи певні політичні сили
Фейк – це навмисно зманіпульована новина.
Фейк – це підробка, щось несправжнє, що подається як оригінал. Це слово спершу застосовували як назву для підробок під відомі бренди. Пізніше, з поширенням соціальних мереж, – як означення несправжніх акаунтів, а з початком активної фази інформаційної війни – для назви неправдивої інформації або неправдивих фото, відео до такої інформації.
Існує кілька видів фейкових новин:
фотографії з іншого місця або підроблені у фоторедакторах;
спеціально змонтовані відеоролики або ж зняті зовсім в інший час і в іншому місці;
сайти, сторінки у соціальних мережах, створені від імені інших людей, боти;
фальшиві новини, спотворення оригінального тексту.
Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція. Так, у лютому 2016 р. десятки українських медіа оприлюднили інформацію, що у Львові зніматимуть продовження серіалу «Комісар Рекс». Цю інформацію навмисно поширили студенти Школи журналістики Українського католицького університету у межах експерименту, присвяченого пропаганді і фейкам у ЗМІ. Студенти зазначили, що їм знадобилося 6 днів і 9 доларів, створена сторінка у Facebook, щоб ввести в оману журналістів. Експеримент був потрібен для того, щоб показати аудиторії, наскільки легко, навіть не маючи фактично нічого, запустити в медіапростір фейкову інформацію.
Багато фейків значно витонченіші, тому маніпуляцію важко помітити з першого погляду. Такі фейки створюють для того, щоб поступово, крок за кроком, досягати бажаного ефекту – формування стосунків, реакції щодо певного явища, соціальної чи етнічної групи тощо.
Як приклад, можна навести новину про зниження міжнародного рейтингу України до рівня «дефолт», тобто банкрутства. Багато ЗМІ сповістили про це у вересні 2015 року, але майже ніхто не уточнив, що рейтинг був знижений лише для деяких цінних паперів, випущених Україною, а не для держави в цілому. Таке неповне надання інформації – не є прямим фейком, але це маніпуляція, що свідомо покликана створити паніку серед українців.
Найбільша небезпека від фейків – у їхньому накопичувальному ефекті. Що більше фейкових новин споживає людина, то більше вона стає дезорієнтованою. Людині стає все важче відрізнити правду від вигадки, і вона може навіть свідомо уникати міркувань про те, де правдива інформація, а де – фейк. Небезпека фейків полягає також у тому, що вони спотворюють реальність та підривають довіру до медіа. Саме тому важливо навчитися сприймати й критично оцінювати інформацію, а також вміти розпізнавати маніпуляції, на яких ґрунтуються фейки.
Щоб мати конструктивну правдиву інформацію щодо подій в суспільстві, країні та світі, важливо вміти відрізняти справжню новину від фейкової.
Як розпізнати фейк? Факти ICTV розповіли, як це зробити:
1. Світлини – найпоширеніший вид розповсюдження фейкових новин. Програми фоторедакторів дають змогу підробити фото так, як вигідно автору сфальсифікованої інформації. Для того щоб перевірити правдивість новини, варто відкрити сторінку Google картинки, перетягнути у стрічку фотографію. Ви отримаєте ідентичні або ж схожі картинки, де зможете перевірити, чи видозмінювали фотографію. Також варто знайти першоджерело фотографії та звернути увагу на дату публікації. Можливо, це фото зроблене минулого року, а його приписують до актуальної події. Окрім цього, звертайте увагу на деталі: вивіски, назви вулиць, рекламні щити, автомобільні номери, які вам значно допоможуть у викритті фейкової новини.
2. Відеофейк складніший від картинки, оскільки простого способу відшукати відео немає. Якщо ви вважаєте, що відео фейкове, зробіть скріншот найважливішого моменту та перевірте його через пошук картинок в Google – так Ви можете знайти першоджерело.
3. Сайти та соціальні мережі, де опублікована новина, повинні мати історію публікацій. Не варто довіряти сайтам, у яких сенсаційна новина виявилася першою, або таким, у яких занадто великі перерви між публікаціями. Є кілька способів розпізнати бота у соціальній мережі: дивне або банальне ім’я (Іван Іванов, Вася Комунікатор тощо), неактивний (не спілкується у коментарях, мало пише від власного імені, робить багато репостів на неактуальні події); надокучливий (пише одноманітну інформацію, використовує малий запас слів); не відповідає на приватні повідомлення та звернення до нього в коментарях.
4. Фальшиві новини створюють за допомогою спотворення повідомлень авторитетних ЗМІ. Варто завжди шукати оригінал новини або новинний привід.
5. Вивчайте англійську мову. Фейки полюбляють створювати, посилаючись на іноземні ЗМІ. Автори таких новин користуються низьким рівнем знань іноземних мов серед населення. Тож потрібно перевірити правдивість таких повідомлень безпосередньо на інтернет-сторінках першоджерел.
6. Підозри має викликати новина, яка подає посилання на анонімне джерело.
7. Не варто повністю довіряти свідченням очевидців. Вслухуйтеся, чи є в їхній розповіді підтвердження тез, які намагаються вам донести журналісти, або вони говорять про загальні речі, які ЗМІ потім використовують у своїх цілях.
8. Будь-яке загальне твердження має ґрунтуватися на фактах.
9. Викритий фейк не є аргументом, який доводить неправоту опонента, а лише свідчить про брехливість і низькі моральні якості тих, хто цей фейк виготовив.
Найголовніша умова для того, щоб розпізнати фейк, – ваше критичне ставлення до інформації, яку ви споживаєте. Знаходьте і порівнюйте інформацію з кількох джерел задля отримання максимально повної, всебічної інформації про подію.
Список використаних джерел:
Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. Л. Валентій. Харків: Основа. 2019
Громадянська освіта. (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник 10 клас. О.Гісем. Харків: Ранок. 2018