ІХ. Освітні традиції.
Embedded Files
Городнянські освітні традиції склались в ході роботи багатьох навчальних закладів. На початку ХХ ст. в гімназіях вже готували для подальшого навчання, включаючи університети. Ще в Городні були чоловічі та жіноче нижчі училища, вище чотирьохкласне училище, а також професійне училище та торгівельна школа. Також в місті та селах Городнянського повіту працювали земські та церковно-прихідські школи.
Із зошиту Аріни Варлиго. 1899 р.
Із зошиту Аріни Варлиго. 1899 р.
Із зошиту Аріни Варлиго. 1899 р.
Чоловіча гімназія: у 20 – 50 роках тут педагогічний технікум ,
а потім – допоміжна школа-інтернат
У 1907 р. відкрилась чоловіча гімназія (1915 р. – 314 учнів). На начання в Городню приїзджали учні з інших повітів. Так з 1914 по 1919 рік в Городн навчався Василь Чумак (1901–1919). В Ічні, де він народився, було лише чотирьохкласне початкове училище.
Уявлення про гімназичну програму навчання можна скласти завдяки „Календарю Чернігівської губернії” за 1916 рік. Звідси відомо також і про вчителів гімназії.
Російська мова – Володимир Лукич Маригодов та Леонід Іванович Росинський.
Німецька мова – Григорій Іванович Петров
Французська мова – Людмила Костянтинівна Дембицька
Латинська мова – Йосип Станіславович Шурек
Математика та фізика – Микола Миколайович Сосунцов та Іван Федорович Булашевич
Історія та географія – Павло Олександрович Дмитриєвський
Історія та законознавство – Володимир Степанович Замахаєв
Географія та природознавство – В’ячеслав Степанович Риндик
Чистописання та малювання – Георгій Валеріанович Козлов
Гімнастика – Василь Олександрович Тарасевич
Підготовчий клас до гімназії – Микита Макарович Лобунець
Спів – Трофим Семенович Миколаєв – помічник класних наставників
Лікар – Микола Федорович Бугославський
Письмоводитель – Микола Іванович Жлоба
Обов’язки інспектора виконував Анатолій Федорович Гораїн
Сава Тарасович Холодняк
Директором педагогічного училища в довоєнні та післявоєнні роки був Сава Тарасович Холодняк (1886 р., с.Журавок – 1959 р., Городня). В 1937 р. він депутат Верховної Ради, у 1940 р. нагороджений орденом Леніна – заслужений учитель Українии.
Один з викладачів педучилища – В. С. Бочок (1897 р. – 1960 р., Городня) – теж заслужений учитель України (1940 р.).
В числі тих, кто став вчителем в Городнянському педучилищі:
І. В. Бохан (19. 05. 1929 р., с. В. Листвен – 22. 07. 1989 р., м. Київ). Канд. філологічних наук, професор – викладач Київського інституту культури та інституту народного господарства.
Л. С. Воронюк (Теренецька) (нар. 4. 06. 1927 р.). В Городні працювала вчителькою молодших класів школи № 1 – заслужена вчителька України.
Л. І. Гулак (нар. 8. 12. 1924 р., с. Глубоцьке.). Учитель Володимирівської школи, учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений багатьма нагородами. – відмінник народної освіти. Л. І. Гулак – автор більше 100 шахових задач, опублікованих в багатьох радянських та зарубіжних виданнях.
В. Я. Желєзний (1936 р., с. Володимирівка – 6 .04. 2000 р.). Директор школи з 1972 р. – Володимирівська школа стала школою передового досвіду.
В цей-же час у Городні почала праювати школа-інтернат для сиріт. Ще у 20-х роках в місті прийняли дітей з охопленого голодом Поволжжя. Один з відомих вихованців школи-інтерната – В.І.Судак (нар. 5. 06. 1950 р., с. Моровськ Козелецького р-ну) – заслужений артист України.
Середня школа-інтернат для сиріт в Городні відкрилась в 1958 році. Ще в 1921 р. в місті прийняли дітей з охопленого голодом Поволжжя. Один з відомих її вихованців – В.І.Судак (нар. 5. 06. 1950 р., с. Моровськ Козелецького р-ну) – заслужений артист України.
В. Є. Міллер, директор допоміжної школи-інтернату, розвідник, в 1943 р. служив у 55-й стрілецькій дивізіі, що звільніла Городню від нацистської окупації
І. М. Осипенко, директор середньої школи-інтернату
Міська школа № 2 в будівлі колишньої жіночої гімназії. До війни школа № 2 вважалась зразковою. У 1979 р. школи № 2 та № 1 були об’єднані в нову школу № 1, для якої побудували нову споруду. З цього часу школою № 2 стала школа № 3.
Про жіночу гімназію, в Городні , яка відкрилась у 1911 р. (1917 р. – 217 учениць), з „Календаря Чернігівської губернії” за 1916 р. відомі такі данні.
Російська мова – В. Л. Маригодов та Марія Іванівна Рахинська
Німецька мова – Берта Іванівна Лелеп
Французська мова – Олена Іванівна Виршило
Математика – Пелагея Димитрівна Баранова
Фізика, історія, мистецтво – Георгій Валеріанович Козлов
Історії та географія – Костянтин Тимофійович Вихров
Гігієна – лікар Олексій Миколайович Карловський
Спів – Веніамін Федотович Мазура
Попечетилька – Олександра Олександрівна Милорадович, вдова таємного радника
Голова Педагогічної ради – Олександр Пантелеймонович Діаконенко
Начальниця – Євгенія Андріївна Марченко
Класні наглядачки: Марія Костянтинівна Голубчикова, Антонина Олександрівна Медвецька, Марія Миколаївна Снєгорович, Олімпіада Яківна Опанасенко
Лікар – Микола Федорович Бугославський
Законовчитель – священник Іоан Михайлович Самойлович
В залі жіночої гімназії
V випуск міської школи № 2, 1941 р.
У жительки Городні Л. Мацапуро залишилась одна з фотографій, що зберігались в сім’ї Маригодових – гімназистки з вчителями, де в центрі – Володимир Лукич Маригодов. Директором він, можливо, став вже після Лютневої революції, адже ще в 1916 р. він згадується, як викладач російської мови.
Деякі відомі випусники школи № 2:
Г. П. Гуща (нар. у 1935 р.). Канд. медичних наук – один з послідовників Філатова в Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань.
О. С. Іванченко. Генерал-л-нт – доктор наук.
В. С. Іванченко (нар. в 1931 р.). Генерал-м-р – служив в Генштабі Міністерства оборони.
С. Б. Крутік (1931 р., Прилуки – 12. 10. 2000 р., Городня). Вчитель та директор в школах сіл: Бутівка, Мощенка, Полісся та Смичин. Кандидат в майстри спорту з шахів.
В. Є. Пилипенко (нар. 24. 04. 1957 р.). Соціолог, доктор філософських наук, професор, академік Академії політологічних наук – Інститут філософії АН України.
В. О. Плоский (нар. 9. 12. 1957 р.). Канд. технічних наук – доцент Київського будівельного інституту.
Є. І. Світлична (Березинець) (нар. 15 вересня 1948 р.). Канд. філологічних наук – зав. кафедрою латинської мови Харківського фармацевтичного інституту.
В. П. Семерич (23. 07. 1944 р.). Полковник військ зв’язку – начальник цивільної оборони Рівненської області.
Ю. П. Семерич (12. 01. 1949 р.). Генерал-м-р – начальник військ зв’язку Прикарпатського військового округу з 1993 р., а з 2001 р. – нач. Управління військ зв’язку України.
А. Г. Чеховський (1836 р.), капітан І рангу, начальник розвідки Чорноморського флоту – канд. технічних наук.
За спогадами Л. І. Брайніна, в 1939 р., під час Шевченківських свят, вв школі № 2 виступали: П. Тичина, Л. Первомайський та ще, здається, М. Рильський. В. Сосюра тоді побував в с. Клюси.
В школі у 50-х роках
В школі у 50-х роках
„На картоплі” . Колгоспне поле.
„На картоплі” . Колгоспне поле.
Жовтнева демонстрація
Жовтнева демонстрація
На стадіоні
Біля афіш
Випуск 7-А класу школи № 1. 1953–1954. В ряду вчителів: зліва –В.І.Павлович, третя зліва – завуч О.І.Ошуркова, зправа – Ф.Б.Вахутинська, третя зправа – директор школи № 1 Г.Д.Дударенко, двоюрідна сестра К.Д.Павленко (Дударенко). Над рядом вчителів четверта зправа – Валерія Маригодова, в майбутньому відомий музикант. Зправа – Валентина Павленко, в майбутньому дружина О.І.Седня
Г. Д. Дударенко, 2001 р.
М. Ф. Гречуха, П. В. Кошель, О. Ф. Островська, В. К. Кир’ян, О.І.Седень. Бібліотека РК КП України.
28 лютого 1957 р.
Зправа – М. Ф. Гречуха, директор школи № 1
на протязі 30 років
Міська школа № 1, в старину тут були: банк
і спілка взаємного кредита. У 1979 р. школи № 1 та № 2 були об’єднані
в новоутворену школу № 1 в новій будівлі
Міська школа № 3. М. І. Федченко, директор школи № 3,
з 1979 р. директор школи № 2.
Деякі відомі випусники школи № 1:
В. М. Верхуша (нар. 1936 р.с. Кузничі). Канд. технічних наук – учений секретар Української академії аграрних наук.
Л. С. Воронюк (Теренецька) (нар. 4. 06. 1927 р.). Вчителька молодших класів школи № 1 – засл. вчителька України.
В. І. Дудко (нар. 12. 12. 1959 р.). Канд. наук – Інститут літератури АН України.
М. М. Заєць (Косовцова) (нар. 12. 12. 1959 р.). Канд. хімічних наук – Донецький університет.
Н. П. Кучерявенко (Бородаченко) (9. 05. 1945 р. –7. 12. 1988 р.) Вчителька школи № 1, делегат від Чернігівської області IV з’їзду педагогів – в 1977р. нагороджена медаллю А. С. Макаренка.
В. І. Луговська (нар. в 1938 р.). В. І. Луговська (нар. в 1938 р.). Сортувальниця волокна Городнянського льонозаводу – нагороджена орденами Леніна орденом Трудового Червоного Прапора та іншими нагородами.
В. П. Макогон (нар. 1. 01. 1937 р., с. Жабчицька Слобода). Кандидат історичних наук – Київський інженерно-будівепьний інститут.
М. С. Москалець (нар. у 1939 р.). Дояр колгоспу „Труд”, засл. працівник сільського господарства України – нагороджений орденами Леніна (1973 р. і 1977 р.) та орденом Трудового Червоного Прапора (1985 р.).
В. М. Пінчук (нар. 13. 09. 1934 р.). Канд. медичних наук – Одеський медичний інститут удосконалення лікарів-стоматологів.
В більшості сіл були восьмирічні школи.
Для випускників в Городні існували не тільки вищезгадані:
1) Педагогічний технікум (у 20-х – 50-х роках).
2) Медичне училище (у 30-х – 50-х).
В різні часи в Городні також працювали:
3) Зоотехнікум (у 20-х – 30-х роках).
4) Професійно-технічна школа.
5) Школа бухгалтерів.
6) Сільськогосподарська (садово-огородна та лісогосподарська) школа.
Для школярів у різні часи в Городні відкрились:
1) Центр дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) – колишній будинок піонерів.
В числі людей, завдяки яким в Городні відкрився музей у 1979 р. – були: Р. Г. Гейхман, директор будинку піонерів, І. О. Бабич та інші.
2) Музична школа.
3) Станція юних техніків (СЮТ).
4) Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ).
Городнянські спортивні традиці продовжуються з давніх часів. Так, син І. М. Орбеліані залишив по собі пам’ять, як капітан першої футбольної команди Городні.
5) ДТСАФ (добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту).
6) Навчально-виробничий комбінат.
7) Вечірня школа для дорослих.
Дитячих садків в місті було 4.
Мабуть, в Городні ніколи не забувались слова, сказані колись Володимиром Лукичем Маригодовим:
–Юні друзі мої, Ви прийшли сюди вчиться. Вивчати математику і хімію, історію і літературу, ботаніку й географію. Ви хочете і повинні стати освіченими людьми.
Освіта – річ гарна, конче потрібна. У наш вік цивілізації й прогресу без знань не ступити й кроку, особливо, якщо ти хочеш йти вперед. Але для того, щоб рухатись далі, мало освіти, тільки однієї освіти. Життя межи людей лише професійно грамотним, обізнаним спеціалістом – того ще не досить. Знання – знаряддя прогресу, і тільки тоді, коли це знаряддя перебуває в надійних руках, можна сподіватись, що буде щось зроблене корисного для всієї громади. А надійними руками можуть бути тільки працьовиті руки. А вірним товаришем може бути лише той, хто такі справді почуватиме себе людиною серед людей! Громадянином!
Тому ніколи не треба відокремлювати науку від виховання. Виховання і навчання – єдина ланка шкільного процесу, нерозривне встановлення людини – громадянина, людини – трудівника, передової особистості, яка розуміє, де, коли і як прикласти знання, набуті в школі.
Page updated
Google Sites
Report abuse