Жизнь настоящая есть продукт опытности прошедшей,

                                           следовательно изучение прошлого необходимо

                                                                       для блага будущих поколений”.

„По поводу столетия г. Городни, как уездного города”. 1882г.

           „Многое меняется на свете. Но люди остаются людьми

           и крепость человеческой души, милосердие, доброта и

                   честность остаются в той же высокой цене, что и были…

              Каждый человек имеет свое жизненное древо, уходящее

           корнями в прошлое и питающее этими корнями новую завязь. 

Помнить об этих корнях – значит иметь с ними связь”.

             Александр Алгинин. „Корни. Очерки по истории

        старообрядческих слобод Добрянки и Радуля”. 2006 г.

   ПРОЛОГ

  Немало людей цікавить доля Городні та сіл нашого краю, коли вони виникли та як розбудовувались? 

  Багато населених пунктів  Городнянського краю має древнє походження. Багато давніх поселень археологи знайшли там, де розташовані села Городнянського края, але більшість сіл була заснована або відновлена у XVII та XVIII століттях, що буде розглянуто пізніше.

  Що стосується Городні, в „Історико-статистичному описанні Чернігівської єпархії”, створеного у 1859–1866 роках за архієпископство  Св. Філарета Чернігівського – „незабутнього вченого богослова та історика нашого”, зазначено: Городня – „поселення дуже древнє, дотатарське”.  

   Діяльність Св. Філарета виявилась також у створенні праць: „Догматичне богослов’я”, „Історія Руської Церкви”, „Житія Святих, шанованих Православною Церквою”, „Огляд Руської духовної літератури з 1862 по 1863 рік та „Історико-статистичного описання Харківської єпархії”. 

   Описання Городнянського краю у XVIII ст. та відому в ті часи історію краю виклав О.Ф.Шафонський в „Чернігівського намісництва топографічному описанні” (1786 р.), написаного за вказівкою графа П.О.Рум’янцева-Задунайського, а у 1852 р. в „Чернігівських губернських відомостях” з’явилась публікація чернігівського історика О.І.Ханенка. Так було встановлено, що Городня існувала ще  в I пол. XVII століття.

   Багато даних Шафонський, дійсний статський радник, запозичив із „Описання Чернігівського намісництва”  Д. Р. Пащенка за 1781 рік. У 1779–1782 роках Пащенко, колезький асесор,  працював в складі комісії, яка займалась описання Лівобережної України. Обидва пройшли великий і життєвих шлях на багатьох відповідальних посадах. Шафонський, військовий лікар, у 1781 р. був призначений генеральним суддею, а канцелярист Пащенко займав посаду підкоморія  Городницького  повіту (тоді так називався Городнянський повіт).

підкоморій – суддя