ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ П’ЯТА

ІЗ МИНУЛОГО У МАЙБУТНЄ

І. Городнянська старина

Якою раніше була Городня з архітектурного погляду?

Городня складається з двох частин – перша, що знаходиться ліворуч річки Городні, називалась Красною, від назви Красної вулиці, яка, за переказами, отримала свою назву за прізвищем городового отамана Красного, і друга, праворуч – Максимівка (в Радянський час – Пролетарська) або Хвосторювка. Перша назва – із-за першого жителя Максима, а друга невідомо із-за кого.

Вулиця Красна, яка починалась від Чернігівського в’їзду, доходила до соборної церкви та торгівельної площі, на якій торгували 34 лавки соборної церкви та 7 м’ясних лавок. Від чотирьохкутної площі починалась Трубівка, де колись поселелись козаки Труби, яка доходила до місця зливання Чибрижа та Брутівки в річку Городню. Вулиця Стародубська вела до Стародубського виїзду.

В 1768 р., при розподілі Гетьманщини на намісніцтва, були підготовлені відповідні заходи. Вийшов Указ „О створенні всім містам, їх забудові та вулицям – спеціальних планів по кожній губернії окремо“, а в 70–80-х роках зроблено топографічну зйомку міста і розпочато складання проектів реконструкції. На зміну попередньому утверджується принцип регулярного, впорядкованого міста.

Перші „Карти Чернігівської губернії з розподілом повітів і розташуванням навколо оної повітових міст планів…“ були виконані близько 1784 року. Карти ці (93х98 сантиметрів) – ілюміновані, за периметром їх розташувані схематичні плани міст у малому масштабі. Серед них і план Городні. Як і на всіх інших планах досить умовно нанесена вулична мережа, лінії укріплень.

Завдання реконструкції міст вимагали нових проектних планів. Тому в 1802–1803 роках губернською креслярнею за участю архітекторів М. Амвросимова та А. Карташевського була розроблена серія проектів перепланування повітових та заштатних міст.

Ідея регулярності розуміється, як засіб спрощення орієнтації в місті, упорядкування планувальної структури та уніфікації забудови. Для кожного міста наперед обиравсь певний планувальний прийом, а ступень складності визначавсь кількістю населення та площею заселення. У малих містах застосовувавсь єдиний будівельний прийом, здебільшого ортогональна, тобто прямокутна сітка вулиць.

І що дивує, план перепланування Городні виготовлений одним з перших – в 1803 р., на два роки раніше, ніж плани Чернігова, Новгород-Сіверського, Остра та інших міст і поданий на затвердження Олександру I, що він і зробив. На відміну від першого, 1784 р., цей план детальний, рель’єф показано відливкою, існуюча вулична мережа – пунктиром, запроектовані квартали – заливкою.