Історія України

Федоренко Ольга Володимирівна

Дата уроку. 1 травня. Онлайн  урок о 13 год!!!!

Тема.  Розвиток освіти й науки

Працюємо з  § 30 - 31 підручника  та відео з Мережі: 

План

1.      Розвиток початкової освіти в другій половині XIX ст. Недільні школи.

2.      Розвиток середньої освіти на українських землях.

3.      Вища освіта.

4.      Розвиток освіти на початку хх ст.

5.      Розвиток науки.

6.      Внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка в становлення національної науки.

 

 

Домашнє завдання:  § 30 - 31   підручника, дайте відповідь на 1 – 3  запитання на стор. 262

Щасти вам!!!!


Дата уроку. 24 квітня. Онлайн  урок о 13 год!!!

Тема.  Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Працюємо з  § 28 – 29   та відео  з Мережі:

План

1.    Особливості розвитку українського руху в Галичині на початку XX ст.

2.    Активізація українського руху в Галичині на початку XX ст.

3.    Боротьба за український університет.

4.    Боротьба за загальне виборче право та реформу крайового статуту.

5.    Діяльність організацій «Сокіл» і «Січ».

6.    Ідея сепаратизму.

7.    Відродження Галицького москвофільства.

8.    Український рух у Буковині та Закарпатті на початку XX ст.

Уважно прочитайте § 28 – 29  підручника  та складіть короткий  план – конспект відповіді.

Чекаю на ваші роботи, бажаю успіхів!!!!


Дата уроку. 17 квітня. Онлайн  урок о 13 год!!!

Тема.  Соціально – економічний розвиток  західноукраїнських земель  на початку ХХ ст.

Працюємо з § 27 підручника  та відео з Мережі:


План

1.      Промисловий розвиток

2.      Сільське господарство

3.      Кооперативний рух

Домашнє  завдання:   § 27 , письмово дайте  відповідь на1 -  3 запитання на стор. 240.

Бажаю  успіхів!!!!


Дата  уроку. 10 квітня. Онлайн  урок 10 квітня  о 13 год!!!!

Сьогодні у нас урок узагальнення знань за  розділом VІ . Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст.

Ви маєте повторити   §23 – 26 підручника  та дати відповіді на запитання:

1. Складіть перелік подій з історії Наддніпрянської України початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: русифікація, індустріалізація, концентрація виробництва, монополізація економіки, кооператив, пролетар, ради робітничих депутатів, чорносотенці, великодержавний шовінізм, відруб, хутір, страйк, політизація українського національного руху, Столипінська аграрна реформа, автономізм.

3. Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок у розвиток українських земель початку XX ст.?

4. Опишіть основні прояви індустріалізації й модернізації суспільного життя в тогочасній Наддніпрянській Україні.

5.Визначте та охарактеризуйте особливості, прояви та здобутки українського національного руху в Наддніпрянській Україні на початку XX ст.

6. Якою була роль революції 1905—1907 рр. в розгортанні українського руху в Російській імперії?

7. Чому більшість українських політичних партій Наддніпрянської України виступали за автономію України у складі Росії?

 

Чекаю на ваші відповіді.

Бажаю  успіхів!!!!


Дата уроку 3 квітня. Онлайн  урок о 13 год!!!!

Сьогодні  у  нас  практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах

українських політичних партій Наддніпрянщини.

Ви маєте  пригадати :

 1. Які українські партії існували в Наддніпрянській Україні? 2. Яку мету проголошували українські партії Наддніпрянщини?

Завдання для підготовки до практичного заняття: повторити матеріал підручника (§23—26); скласти   узагальнюючу таблицю. «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини».

2. Поясніть, чому прагнення автономії було панівним напрямком в українському русі в Наддніпрянській Україні.

3. Прочитайте уривки із джерел, які відображають процес змін програмових положень Революційної української партії (РУП) та її наступниці Української соціал-демократичної робітничої партії

(УСДРП). Поясніть, як змінювалися програмові положення щодо державного статусу України. Про що свідчили ці зміни? Чим вони були зумовлені?

Чекаю  ваші роботи. Бажаю успіхів!!!!


Дата  уроків. 13, 27 березня.  Онлайн урок  о 13 год!!!!! 

Тема. Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр.

Працюємо з  §26 підручника  та відео з  Мережі:


План

1 Столипінська аграрна реформа та її вплив на розвиток Наддніпрянської України.

2.Українські політичні партії в 1907—1914 рр.

3.Загальноросійські політичні партії та український рух.

4. Український національно-культурний рух.

5. Українське питання в III та IV Державних думах.

6.Справа Бейліса.

     Домашнє  завдання:  §26, дати відповіді на 12 запитання

 на   стор. 234

Бажаю вам всього найкращого!!!


Дата уроку 6 березня. Онлайн  урок  о 13 год!!!

Тема.  Події революції 1905 – 1907 рр. на українських  землях

Працюємо з 25 параграфом  та відео з Мережі:


План

1.Початок  революції

2.Жовтневий страйк. Маніфест 17 жовтня 1905 р.та його наслідки

3.Селянський рух

4.Наростання революційних подій. Грудневі збройні  повстання.

5.Українські політичні партії

 

Домашнє завдання: 25 параграф, виконати 1 6  завдання на стор. 225

Успіхів!!!!







Дата уроку. 28 лютого. Онлайн  урок о  13 год!!!

Тема. Суспільно – політичне  життя  в  Наддніпрянській  Україні

Працюємо з  24 параграфом підручника та відео з Мережі:


План

1.      Особливості суспільно – політичного життя Наддніпрянської  України на поч. ХХ ст.

2.      Формування соціалістичної течії  в українському напрямку.

3.      Формування  ліберально – демократичної течії  в українському русі.

4.      Формування націоналістичної течії в українському русі.

Домашнє  завдання : 24 параграф опрацювати, виконати  11завдання на стор.216. Складіть  в зошиті  таблицю «Українські партії  Наддніпрянської  України на поч. ХХст.»

Успіхів вам!!!


Дата уроку. 21 лютого. 

Сьогодні ми починаємо вивчати  розділ VI. Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст.

Тема уроку.  Соціально-економічний розвиток українських земель.

Працюємо з § 23 підручника та відео : 

План

1. Розвиток промисловості.

2. Розвиток сільського господарства.

3. Кооперативний рух.

4. Зміни в становищі населення.

5. Українські промисловці-меценати.

  

 

Домашнє  завдання: опрацювати матеріал підручника §23,  дати відповіді на  1 – 5 запитання на стор. 210.

Успіхів вам!!!


Дата уроку  14 лютого.

Сьогодні у нас урок узагальнення знань за розділом V: ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині XIX ст.

Працюємо з § 19 – 22   підручника .

 

Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть події, що відбулися на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими.  Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: трудова еміграція, «рутенська акція», кооперативний рух, старорусинство, народовці, москвофільство, радикали, «Просвіта», «нова ера», Галицький сейм,  «український П’ємонт».

3. Порівняйте процеси модернізації в західноукраїнських землях з аналогічними процесами в Наддніпрянській Україні.

4. Визначте та охарактеризуйте основні реформи суспільного життя на західноукраїнських землях і вкажіть їх наслідки.

5. Який вплив мали процеси модернізації на тогочасне західноукраїнське суспільство? Чи можна їх однозначно характеризувати як позитивні?

6. Порівняйте процеси модернізації на західноукраїнських землях і в Надніпрянщині. Визначте спільні тенденції й основні відмінності.

7. Чим пов’язані між собою український рух у Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях?

8. Чому, на вашу думку, український рух наприкінці XIX ст. в Галичині був найбільш організованим? Укажіть історичні обставини, які цьому сприяли.

10. Порівняйте і визначте спільне й відмінне в розвитку українського руху в Наддніпрянщині, Галичині, Буковині та Закарпатті.

 

Бажаю вам успіхів!!!!

 


212963.docx

Дата 31 січня. Онлайн урок о 13 год!!!!

Сьогодні практичне заняття.  Особливості  культурницького  та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.

 Уважно попрацюйте з  § 21 - 22 та заповніть таблицю в зошиті на стор. 199

Чекаю ваші роботи.

Успіхів!!!!

Дата 24 січня. Онлайн урок о 13 год!!!

Тема. Радикальний рух  у Галичині. Особливості суспільно – політичного життя  в Буковині та Закарпатті в другій половині  19 ст.

Працюємо з §22  підручника  та відео: 


План

1. Радикальна течія в українському  русі Галичини

2. «Нова ера» в україно – польських відносинах

3. Утворення політичних  партій

4. І.Франко і розвиток української суспільно – політичної думки

5. Розвиток українського національно – визвольного руху в Буковині

6. Розвиток українського національно – визвольного руху в Закарпатті

 

Домашнє  завдання:  22 параграф, відповіді на 1 – 6 запитання на стор. 198

Успіхів вам!!!


Дата.  17 січня.  Онлайн урок о 13 год!!!!

Тема.  Суспільно-політичне життя

на західноукраїнських землях у 60—80-ті рр. XIX ст.

Працюємо з  § 21 підручника  та відео з Мережі

План

1. Конституційні реформи 60-х рр. XIX ст. в Австрійській імперії.

2. Галицький сейм.

3. Старорусини та москвофіли.

4. Народовці.

5. Розбудова національного життя. «Просвіта».

6. Польські та єврейські рухи на західноукраїнських землях у другій

половині XIX ст.

 

Домашнє завдання: § 21, виконайте письмово завдання  16. Складіть таблицю«Старорусинський, москвофільський народовський рухи на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.», указавши імена лідерів, організаційні форми, мету їхньої діяльності.

Бажаю вам успіхів!!!!

 


Дата. 10 січня. Онлайн урок о 13 год!!!

Тема. РОЗДІЛ V. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині XIX ст.

Урок. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Працюємо з  § 19 - 20 підручника та відео з Мережі: 

План

1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій по-

ловині XIX ст.

2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та Закарпаття.

3. Розвиток промисловості. Становище західноукраїнських робітників.

4. Розвиток сільського господарства та становище селян.

5. Початок трудової еміграції українців.

6. «Рутенська акція».

7. Кооперативний рух.

 

Домашнє завдання: § 19 – 20, письмово виконати  13 завдання на стор. 177. Заповніть таблицю «Економічний розвиток західноукраїнських  земель у другій половині XIX ст.».

Бажаю вам успіхів!!!


Дата уроку.20 грудня. Онлайн урок о 12 год!!!!

Узагальнення знань за розділом IV. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть  події, що відбувалися в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Назвіть імена видатних історичних діячів Наддніпрянщини цього періоду. У чому ви вбачаєте їхній внесок  в історію України?

3. Поясніть внесок понять і термінів: українське питання, Східна (Кримська) війна, модернізація, реформа, громада (община), цензура, монополія, синдикат, соціальна структура, земства, індустріалізація, пролетаріат, інтелігенція, громадівський рух, хлопомани, українофільство.

4.  У якому напрямку розвивалися процеси модернізації в Наддніпрянщині цього періоду? Чому?

5. Який вплив мали процеси модернізації на тогочасне українське суспільство? Чи можна їх однозначно характеризувати як позитивні? Чому?

 

Чекаю ваші відповіді, бажаю успіхів!!!!


Дата. 18 грудня. Онлайн урок о 13 год!!!

 Тема. Практичне заняття. Культурницький етап

національного відродження на українських землях

у складі Російської імперії: суспільні виклики.

Працюємо з  підручником – стор. 166 .

Завдання для підготовки до практичного заняття: повторити матері-

ал §17 та 18 підручника; скласти повідомлення за темою «Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики»

Бажаю вам успіхів!!!!


Дата. 13 грудня. Онлайн урок о 12 год!!!!

Тема.  Національне відродження кримських татар.

Соціал-демократичний та земський рухи

Працюємо з § 18 підручника  та відео  з  Мережі: 

План

1.      Розгортання національного відродження кримських татар. І. Гаспринський.

2.      Зародження соціал-демократичного і робітничого рухів.

3.      Земський рух.

      

Домашнє  завдання: § 18,  виконайте письмово завдання 1 -  6 на стор. 165

Успіхів!!!


Дата. 11 грудня. Онлайн урок о 13 год!!!

Тема. Український національний рух наприкінці 60-х — у 90-х рр. ХІХ ст.

Працюємо з §17 підручника  та відео з Мережі: 

План

1.      Громадівський рух наприкінці 60-х — на початку 70-х рр. XIX ст.

2.      Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного

товариства.

3.      Емський указ.

4.      Стара громада. Молоді громади. М. Драгоманов.

5.      Громадівський рух у 80-х рр. XIX ст. «Київська старовина».

6.      Студентський громадівський рух 90-х рр. XIX ст. «Братство тарасівців».

 

Домашнє завдання : §17 , дайте відповідь на 1 – 6  запитання на стор. 159

Успіхів вам!!!!

 


 

Дата. 6 грудня. Онлайн урок о 12 год!!!

Тема.  Український національний рух  наприкінці 50-х — у 60-х рр. XIX ст.

Працюємо з § 16 підручника та відео з Мережі: 

План

1.      Основні завдання українського руху в другій половині XIX ст.

2.      Відродження українського національного руху наприкінці 50-х — на початку 60-х рр. XIX ст.

3.      Хлопомани.

4.      Київська «Українська громада». Діяльність громад у 1861—1863 рр.

5.      Польське повстання 1863—1864 рр.

6.      Валуєвський циркуляр та його наслідки.

 

Уважно прочитайте параграф, опрацюйте уривки з документів, в зошиті запишіть тему, план  та  письмово виконайте 13 завдання  на стор. 148

Бажаю вам успіхів!!!!


Дата. 4 грудня. Онлайн урок о 13 год!!!!

Тема.  Місто і село: життя в пореформену добу

Працюємо з §15   підручника та відео з Мережі:

 

План:

1.      Населення Наддніпрянщини в другій половині XIX ст.

2.      Селяни.

3.      Дворянство.

4.      Буржуазія.

5.      Робітники.

6.      Доля української жінки.

7.      Зміни в зовнішньому вигляді міст.

8.      Поліція — уособлення імперської влади в Наддніпрянській Україні.

 

Уважно опрацюйте матеріал підручника,  дайте відповіді на 1 – 4 запитання на стор. 140

Бажаю  успіхів!!!!

 


Дата. 29 листопада. Онлайн урок о 12 год!!!

Тема.  Особливості модернізації промисловості й сільського господарства

Працюємо з §14 та відео з Мережі: 

План

1.      Економічна політика російського уряду в Наддніпрянській Україні

в пореформений період.

2.      Особливості модернізації промисловості.

3.      Процеси модернізації в сільському господарстві.

4.      Зародження кооперативного руху.

5.      Урбанізація. Розвиток торгівлі.

 

Домашнє завдання: §14, письмово дайте відповіді на  1- 5 запитання на стор.130.

Чекаю ваші роботи.

Бажаю успіхів!!!!

 


Дата. 27 листопада. Онлайн урок о 13 год!!!!

Тема.Ліквідація кріпацтва та реформи 60-70-х рр.ХІХ ст.

Працюємо з § 13 та відео: 

План

1.       Економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.

2.      Передумови проведення селянської реформи.

3.      Особливості здійснення реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні.

4.      Зміни в становищі державних селян.

5.      Земська, міська та фінансова реформи.

6.      Судова та військова реформи. Реформи в галузях освіти і цензури.

 

 

 

Уважно прочитайте матеріал підручника, письмово виконайте 13 завдання на стор.122 – складіть таблицю «Вплив реформ 60—70-х рр. XIX ст. на розвиток Наддніпрянщини».

Чекаю відповіді.

Бажаю успіхів!!!!


Дата уроку. 22 листопада. Онлайн урок о 12 год!!!

Тема. Розділ IV. Українські землі у складі Російської імперії

в другій половині XIX ст.

 Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин

Працюємо  з § 12 підручника та відео: 

План

1.Українське питання в контексті європейської міжнародної політики.

2. Чергова спроба Російської імперії розв’язати турецьке питання. Східна (Кримська) війна 1853—1856 рр.

3. Вплив війни на становище в Наддніпрянській Україні.

4. Селянський рух під час Східної (Кримської) війни.

Уважно опрацюйте матеріал підручника – стор. 107 – 113, ознайомтесь з фрагментами документів та дайте відповідь на 1 – 6 запитання на стор. 113.
Чекаю ваші відповіді.

Всього найкращого!!!

 


 

Дата уроку. 20 листопада. Онлайн  урок о 13 год!!!

Тема. Узагальнення знань за розділом III

Працюємо з § 10 - 11 підручника та  запитаннями на стор.106.

Дайте  письмово відповіді на запитання: 1,2,3,6,8 на стор.106.

Чекаю ваші  відповіді.

Бажаю успіхів!!!

 


Дата. 15 листопада. Онлайн урок об 12 год!!!!

Тема. Наш край наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Працюємо з конспектом за планом:

І. Адміністративно-територіальний та історико-етнографічний розвиток.

2. Зміни в господарському житті.

3. Українське національне відродження.

Після ліквідації Гетьманату і полкового устрою російський уряд створив у 1782 році на території Чернігівщини два намісництва: Чернігівське і Новгород-Сіверське. 1782 з цих намісництв утворено Малоросійську губернію з центром  у Чернігові, а 1802 знову її поділено на Чернігівську і Полтавську губернію, але давні державно-козацькі традиції і автономічні прагнення і далі зберігалися, бо українська старшина і визначні роди не денаціоналізувалися і не пішли на співпрацю з російським урядом; вони поширювали самостійницькі ідеї Мазепи і Полуботка, інформували чужинців про минуле України (Конвент 1794, Ж. Б. Шерер), публікували матеріали до історії, літератури, етнографії, про церкву України. Цьому станові сприяв і факт, що губернськими маршалами Чернігівського намісництва були українські патріоти: І. Горленко (1782 — 1785), А. Полетика (1785 — 1788), В. Тарновський (1790 — 1794). На Чернігівщині до 1917 існував окремий козацький стан, що мав свої права і привілеї.

Найактивнішими в національному русі були Новгород-Сіверський патріотичний і Чернігівський гуртки, до яких належали визначні культурно-політичні діячі Чернігівщини або ті, що працювали на Чернігівщині. Багато з українських автономістів були вихованцями Київської Академії і студіювали в чужих університетах. Серед автономістів Чернігівщини в кінці 18 століття визначилися: провідник шляхетства Ніжина і Батурина Г. Долинський, військовій канцелярист П. Коропчевський, учасник повстання пікінерів 1760-х pp. А. Гудович, утаємничений у справі закордонної місії В. Капніста 1791, директор Новгород-сіверської гімназії І. Халанський, автор проекту заснування Академій Наук і Академічної книгарні Ф. Туманський, композитор А. Рачинський, придворний капельмейстер гетьмана К. Розумовського, військовий діяч М. Миклашевський, що намагався відновити козацькі полки на Лівобережжі, начальник канцелярії гетьмана К. Розумовського О. Лобисевич, військовий діяч і автор «Малороссийской истории» А. Худорба, історик і державний діяч з Ніжина П. Симоновський, прихильник автокефалії Української Православної Церкви єпископ В. Шимацький, архімандрит М. Значко-Яворський, що сприяв Гайдамаччині, священик О. Пригара, автор «Особого или Топографического описания города … Новгорода-Северскогр — 1786 г.». Серед чернігівських автономістів були: О. Шафонський, автор документованої праці про Чернігівщину, В. Чарниш, чернігівський губернський маршалок, Р. Маркович, губернський прокурор, T. Каменський, А. Чепа й інші.

Уродженці Чернігівщини брали участь у русі декабристів; Чернігівський полк, що перебував у Василькові, виступив 29 грудня 1825 роки, але ця спроба була придушена. У 1820-х роках дехто з професорів Ніжинського Ліцею підтримував зв'язки з Малоросійським Таємним Товариством. У першій половині 19 століття поширилася освіта і культурне життя на Чернігівщині. На початку 19 століття діяли гімназії у Чернігові й Новгороді-Сіверському; 1820 гімназія вищих наук у Ніжині (1832 перетворена на ліцей, а 1875 на Історико Філологічний Інститут). Натомість на початку 19 століття народна освіта занепала: якщо в середині 18 століття в самих тільки Чернігівському і Ніжинському полках було 369 парафіяльних шкіл, то 1861 в усій Чернігівській губернії було їх лише 88, і то зрусифікованих. Значний вклад у загальну культуру і науку внесли вихідні з Чернігівщини: композитор М. Березовський, скульптор І. Мартос, славіст О. Бодянський, Т. Шевченко часто відвідував Чернігівщину. (1843, 1845 — 47, 1859). Тут він створив багато своїх творів, частково написаних за матеріалами з Чернігівщини. У 1846 році з доручення Археографічної комісії Шевченко їздив описувати історії і архітектурні пам'ятки Чернігівщини Проте, після першої чверті 19 століття Чернігівщина втрачає першорядне значення в українському національному відродженні; затьмарює її Полтавщина.

У першій половині 19 століття зайшли деякі зміни в економічному стані Чернігівщини: збільшилася площа під технічними культурами, зокрема тютюном, коноплями, цукровим буряком. Виникла цукрова промисловість, розвинулися інші галузі харчові і суконної промисловості.

Після скасування кріпацтва в 1861 році на Чернігівщині було 3 805 000 десятин земельних володінь, з чого 1889 000 належали селянам, 1625 000 було у приватному володінні дворян й інших станів, 210 000 належало державним й іншим власникам (стан на 1877). Реформа вплинула на часткову зміну зайняття населення — від хліборобства до промисловості: на 2000 підприємствах Чернігівщині працювало близько 30 000 робітників. Найважливіші галузі промисловості: цукрова з 12 заводами (найбільший Корюківський), на яких працювало 30 % усіх робітників губернії; ґуральництво (68 ґуралень з 940 робітниками), текстильна з центром у Клинцях (Чернігівщина посідала перше місце в Україні), тартаки (13 заводів).

Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього іконопису. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовто-гарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону. Їх зібрання перебуває в експозиції і фондах Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».

Бажаю  успіхів!!!!


Дата уроку. 13 листопада. Онлайн урок о 13 год!!!!

Тема. Практичне заняття. Повсякденне життя

Працюємо з  підручником – стор. 96 - 103 та передивляємось відео: 

План

1. Людина і навколишнє середовище.  

2. Менталітет українського народу.

3.  Традиційні види господарської діяльності українців.

4. Поселення й житло.

5. Одяг, їжа, напої.

6. Шлюб і сім’я. Становище жінки.

 Домашнє завдання : читати стор. 96 – 103  підручника та письмово  на кожний пункт плану дати коротку відповідь. Виписати в зошит виділені  в тексті поняття  та терміни.

Чекаю  ваші відповіді, успіхів!!!!


Дата уроку. 8 листопада. Онлайн  урок о 12 год!!!

Тема.  Культура України. Розвиток театру, музики,образотворчого мистецтва та архітектури

Опрацюємо  § 11 підручника  та відео з Мережі:

 

План

 

1.       Театр

2.       Музика

3.      Образотворче мистецтво

4.      Архітектура

 

Уважно  попрацюйте  з  уривками документів у тексті та випишіть  в зошит хронологічні дати.

Домашнє завдання:  § 11, дати відповідь  на 1,2,5,6  завдання на стор. 96

Всього найкращого!!!

 


Культура України кінця 18 - першої пол. 19 ст. Театр, музика

Дата уроку: 6 листопада 2023 року

Працюємо з § 11 підручника та  відео:  


План:


Уважно прочитайте параграф підручника,  опрацюйте фрагменти документів, ілюстративний матеріал, випишіть нові поняття  та терміни.

Домашнє завдання: § 11 , письмово  виконайте завдання  на стор. 96

Успіхів вам!!!!

Культура України кінця 18 - першої пол. 19 ст. Культура, освіта, наука

Дата уроку: 1 листопада 2023 року

Працюємо з § 10 підручника та  відео:  

План

1 Умови розвитку культури на українських землях*.

2 Освіта.

3 Наука.

4 Література.


Уважно прочитайте параграф підручника,  опрацюйте фрагменти документів, ілюстративний матеріал, випишіть нові поняття  та терміни.

Домашнє завдання: § 10 , письмово  виконайте завдання 12   на стор. 89 ( таблиця)

Успіхів вам!!!!

Українські землі у складі РІ наприкінці 18-поч. 19 ст.

Дата уроку: 6 вересня 2023 року о 12:00 онлайн

План

1. Адміністративно - територіальний устрій та регіональний поділ.

2. Національне та соціальне становище українського населення.

3. Імперська колонізаторська політика України.

 

Основні поняття та терміни:

Адміністративно - територіальний поділ - поділ території держави на систему  адміністративних  одиниць (область, провінція, штат, воєводство, губернія, повіт, волость, місто, село) відповідно до якого утворюється вертикальна структура органів державної влади й управління.

Генерал - губернаторство -  адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії (1775 - 1917). Включало одну або кілька губерній, під управлінням генерал - губернатора.

Повіт -   адміністративно-територіальна одиниця, що існувала на українських, а також польських, литовських і білоруських землях з другої половини XIV ст.

Стан - адміністративно-поліцейська одиниця в повітах Росії та України в XIX ст. ; запроваджена  1837р. у зв'язку з посиленням селянського руху.

 

Адміністративно - територіальний устрій та регіональний поділ

Таблиця "Адміністративно - територіальний поділ українських земель, що входили до складу Російської імперії в першій половині XIX ст."

Наддніпрянська Україна



Малоросійське генерал-губернаторство:

Київське генерал- губернаторство:

Новоросійсько - Бессарабське генерал-губернаторство:




Наприкінці XVIII ст. територія України входила до складу Російської та Австрійської імперій. У першій половині XIX ст. українська етнічна територія становила до 700 тис. км2. До складу Російської імперії входило 90% цієї території - Правобережна і Лівобережна Україна, Слобожанщина та південна (Степова) Україна, а до складу Австрійської - 10% - Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Такий територіальний поділ існував аж до початку Першої світової війни.

В історичному розвитку українського народу визначальна роль, як і раніше, належала Наддніпрянщині. Її вважало своїм історичним, політичним та культурним центром також українське населення Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття, підвладне Австрійській імперії.

Поширення на територію України адміністративно - територіального устрою Російської імперії мало на меті прискорити колонізацію українських земель. Розроблена царським урядом на початку 50 -х рр.. XIX ст. інструкція зобов'язувала генерал - губернаторів посилити всебічний нагляд за «станом умів».

Найстараннішими провідниками царської колонізаторської політики в Україні були київський генерал - губернатор граф Д. Бібіков, малоросійський (харківський) - князь М. Долгоруков та новоросійський - граф М. Воронцов


 

Національне та соціальне становище українського населення

Регіони України, що склались історично, різнилися не тільки  за адміністративним устроєм, а й за етнічним складом. Лівобережжя вважалося найбільш українським за етнічним складом. У 1795р. тут мешкало 98,1% місцевих жителів, решту становили росіяни та євреї; у Слобідській Україні  мешкало 85,9% українців; росіяни проживали тільки в місті Харкові та у східній частині регіону, євреї - лише в містах Суми та Харків. На Правобережній Україні українці становили 88%, поляки - 5%, євреї - 3,5%( на середину XIX ст. -10%); степова Україна була заселена переважно українцями (71,5%), на частку росіян та молдаван припадало по 9%, вірмени і цигани складали  3 - 4 %, менше 1% - було сербів, поляків, болгар, німців, грузин, євреїв, угорців. Татар наприкінці XVIII  ст. у Криму мешкало 250тис. чол.., а на середину XIX ст. - лише 100 тис. чол.

На середину XIX ст. у складі Російської імперії у дев'яти губерніях, утворених на території України, проживало 13,6млнчол. За становою ознакою вони поділялися на дворянство, духовенство, купецтво, міщанство, селянство. Зрівнявши 1835р. козацьку старшину  управах з російським дворянством, самодержавство прихилило на свій бік ту частину українського суспільства, яка у XVIII ст. виступала головним речником і поборником національної державності.

Соціальний склад населення земель - регіонів  також мав свої особливості. На Лівобережжі переважали дрібномаєтні дворяни - землевласники; селянство складалося з посполитих  та козаків (останні становили третину населення і проживали на своїх хуторах, маючи статус державних селян, зобов'язаних сплачувати чверть прибутків до державної скарбниці). Правобережна Україна вирізнялася специфічною структурою населення: до магнатів і шляхти належало 135 тис. чол.., селян - українців налічувалося 3 млн чол.., польських кріпаків становив: на Волині 74%, у Київській губернії - 90%, у Подільській - 91%. Південна Україна (Новоросія) відрізнялася тим, що тут не було кріпаків. Основу населення складали колонізатори - переселенці з європейських країн, вільні селяни, відставні солдати. Українці в усіх губерніях являли собою здебільшого селянську націю з мало чисельною верствою духовної та світської інтелігенції.

 

Імперська колонізаторська політика України

Колонізаторську політику  щодо українських земель проводили обидва імперські уряди. Так, внутрішня політика російського самодержавства була  спрямована на встановлення  контролю над усіма сферами існування українського  суспільства.  Царське законодавство змінювало землекористування, становище  станів, діяльність місцевих адміністрацій. Особливістю цієї політики  було те, що цивільна  влада, спираючись на військову силу, проводила русифікацію системи  освіти, упроваджувала кріпацтво, общинну систему відносин на селі, утверджуючи тим самим воєнно - феодальний деспотизм. Особливою формою колонізаторської політики Росії стало запровадження генерал - губернаторств, підпорядкованих безпосередньо імператору, що дозволяло встановити всеосяжний контроль над життям краю. Кожне генерал - губернаторство охоплювало кілька цивільних губерній, на чолі  яких стояли губернатори, підзвітні ще й   міністерству внутрішніх справ. Губернське правління здійснювалося за участю станових дворянських органів - повітових та губернських зборів, очолюваних предводителями дворянства. Губернії поділялися на повіти, де владу  здійснювали адміністративні  та повітові управи. На відміну від центральних російських губерній, на українських землях судді  та чиновники не обирались, а призначалися із росіян.

 

Домашнє завдання: опрацювати 2 параграф підручника, конспект скласти.

Надніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

Дата уроку: 11 вересня 2023 року о 13:00 онлайн

Працюємо  з §3. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин цієї доби та  відео


План

1 Українські землі під час російсько-турецької війни 1806—1812 рр.

2 Українські землі в планах Наполеона I Бонапарта*.

3 Українські землі під час російсько-французької війни 1812 р.

4 Запорозькі козаки на нових землях.

5 Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр.

 Уважно опрацьовуємо  нові поняття  та терміни.

Домашнє  завдання:  §3, дати відповіді на 1 – 6 запитання  на  стор. 23.

Успіхів!!!! 

Соціально-економічний розвиток Надніпрянської України

Дата уроку: 13 вересня 2023 року о 13:00 онлайн

Працюємо з § 4 підручника, відео


План

1 Сільське господарство та аграрні відносини в Наддніпрянській Україні.

2 Початок промислової революції в Наддніпрянській Україні.

3 Розвиток міст.

4 Розвиток торгівлі.

5 Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України.

Ретельно опрацюйте  фрагменти документів на стор.26, 28, 29

Домашнє завдання: § 4,  письмово відповідь на запитання 1 – 6 на стор. 32.

Бажаю  вам успіхів!!!!

Початок українського національного відродження

Дата уроків: 18,20 вересня о 12:00 онлайн

Працюємо з § 5 підручника та відео:

План  уроку

1.Початок формування української національної ідеї.

2.Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України.

3.Початок українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині.

4.Українське національне відродження у Наддніпрянщині.

5.Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Домашнє завдання:  § 3, відповісти на запитання 1 - 6 на стор. 40

Бажаю  вам  успіхів!!!

Російські та польський визвольні рухи. Соціальні проєкти

Дата уроку: 25 вересня 2023 року онлайн

Працюємо з  §6 підручника та відео

План

1.      Масонство на українських землях.

2.      Українські землі в програмових документах декабристів*.

3.      Виступ декабристів та його наслідки.

4.      Польське повстання 1830—1831 рр.

5.      Соціальні протести.

Уважно попрацюйте  з параграфом підручника  та перегляньте відео.  В зошиті запишіть тему уроку та  заповніть таблицю «Україна  в програмових документах декабристів», завдання 13 на стор. 49.

 

Чекаю на ваші відповіді, бажаю  успіхів!!!

Практичне заняття: програмові документи Кирило-Мефодіївського братства

Дата уроку: 27 вересня 2023 року о 13:00 онлайн

Повторити матеріал підручника (§5, п. 5) про утворення й діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1. Як утворилося Кирило-Мефодіївське братство?

 2. Хто входив до складу братства? 

3. Чого хотіли досягти його учасники? 

4. Як було покарано членів братства після викриття товариства?

 

Завдання: на підставі аналізу програмових документів Кирило-Ме-

фодіївського братства визначити, за що виступали його члени і як

 хотіли цього досягти; з’ясувати роль особистості Т. Шевченка

в українському національному русі.

Чекаю  ваші відповіді.

Бажаю успіхів!!!!

Узагальнення знань за розділом 1

Дата уроку: 2 жовтня 2023 року о 13:00 онлайн

1. Складіть перелік подій історії Наддніпрянської України кінця

XVIII — першої половини XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

 

2. Назвіть видатних історичних діячів Наддніпрянщини цієї доби.

У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України?

 

3. Поясніть значення понять і термінів: модернізація, нація, національне відродження, губернія, генерал-губернаторство, «смуга осілості», русифікація, військові поселення, кріпацтво, промислова революція (переворот), чумаки, порто-франко, національна ідея, національна самосвідомість, масонство, декабристи.

4. Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського національного руху.

 

Дайте відповіді на запитання  в зошиті, чекаю  до 5 вересня !!!!

Успіхів!!!!

25785.pptx