Гурток військово-патріотичного напрямку Сокіл "Джура"
запрошує учнів 4-6-х класів
Керівник гуртка: Клименко Тетяна Олександрівна
Графік роботи гуртка: понеділок о 15:30, вівторок о 15:30, четвер о 14:40.
Сьогодні в Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства. Формування високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності свого народу – першочергове завдання у справі навчання та виховання підростаючого покоління. Головною метою роботи гуртка є формування та розвиток гармонійної людини, патріота Батьківщини, повноцінної особистості з активною громадянською позицією.
Бліц-опитування
А – Що таке Андріївські читання?
Б – Як називалася козацька зачіска?
В – Назвіть відому козацьку пісню, що стала символом незламного духу.
Г – Хто очолював полк?
Д – Назва найбільшого поховального кургану в Чернігові, пов'язаного з легендою?
Завдання: Створити свій "Козацький оберіг" або талісман рою.
Матеріали: Учасники використовують підручні засоби (папір, ручки, стрічки, нитки).
Виконання: За 5 хвилин кожен учасник малює або показує предмет, який символізує його зв'язок з козацьким родом (наприклад, калина, шабля, кінь, герб).
Презентація: Командири роїв коротко показують і пояснюють 1-2 обереги свого рою.
Історична розвідка: Розпитайте своїх родичів про походження вашого власного прізвища. Спробуйте визначити, до якого типу козацьких прізвищ воно може належати.
Пошукова робота: Знайти інформацію про двох відомих козацьких діячів (полковників, сотників) Чернігівщини і визначити, до якого типу належать їхні прізвища (наприклад, Полуботок, Золотаренко, Кочубей).
Шануйте своє прізвище, адже воно – це частина нашої славетної козацької історії!
Козацькі прізвища та роди Чернігівщини ⚔️
Сьогодні ми зануримося у світ козацьких прізвищ, щоб розгадати, які таємниці криються у наших власних іменах та як вони пов'язані з історією Чернігівського краю. Козацькі прізвища – це своєрідний паспорт нації, що відображає бойову доблесть, побут та особливості мови наших предків.
Козацькі прізвища формувалися протягом XVI–XVIII століть і мали свою унікальну класифікацію, особливо на Чернігівщині, яка була центром Гетьманщини.
Походять від військової чи цивільної служби, яку ніс козак.
Приклади: Писаренко, Коваленко, Ткаченко, Кравченко, Гончаренко.
Особливість Чернігівщини: Часто зустрічаються прізвища від військових посад: Полковник, Хорунжий, Осавула (або похідні від них).
Виникли з традиції Січі давати прізвиська за зовнішніми ознаками, характером чи влучним висловом. Вони часто закінчуються на -ко, -ло, -ка, -ус. Це найбільш "козацький" тип прізвищ.
Приклади: Загубинога, Неїжборщ, Перебийніс, Голопупенко, Махайло, Скиба, Шрам.
Цікавий факт: Прізвище Мазепа (хоча він не чернігівського походження) імовірно, походить від польського слова "mazepa", що означає "той, хто б’є батогом, замазує".
Особливо актуально для Чернігівського полку, де часто зустрічалися роди, що походили з різних регіонів.
Приклади: Полтавець, Лохвицький, Роменський, Прилуцький (за назвами міст і полків).
Поширення на Чернігівщині: Прізвища на -ський, -цький часто вказували на шляхетне чи старшинське походження (наприклад, Лизогуб, Полуботок, Гамалія).
Основний суфікс: -енко. Позначав "син" або "нащадок" (Іваненко – син Івана). Цей суфікс є домінуючим саме для Лівобережної України та Чернігівщини.
Інші суфікси: -ук/-юк (Петрук), -ишин/-ін (Ковалишин), -ій (Колодій).
Завдання для роїв "Аналіз старшинського роду": кожен рій обирає: Лизогуб, Полуботок, Ганжа.
Завдання: Спробуйте швидко припустити походження прізвища (Наприклад, Лизогуб – штучне, від ознаки/дії; Полуботок – від прізвиська "по-лу-боток" – обрубок; Ганжа – від слова "гандж" – недолік, вада, прізвисько).
Квест "Джура-Дослідник"
Кожен рій отримує одне завдання:
Рій 1 - 4 клас (Писемні): Знайдіть у мережі Інтернет, який чернігівський об’єкт часів Гетьманщини пов’язаний з ім'ям Івана Мазепи (можливо, будинок Лизогуба) та визначте, яке саме джерело (грамота, указ, лист) могло б остаточно підтвердити його власника.
Рій 2 - 5 клас (Речові): Які сліди заселення на території Чернігова (до появи міста) були знайдені археологами? (Згадки про неоліт, бронзову добу, слов'янські городища).
Рій 3 -6 клас (Усні/Етнографічні): Розкажіть коротко одну з легенд, пов'язаних із назвою Чернігова (про князя Чорного, про чорні гаї чи про "чорних клобуків").
Для всіх роїв: Підготувати міні-дослідження (на 5 речень) про один конкретний історичний об'єкт Чернігова (на вибір: Єлецький монастир, Дитинець, П'ятницька церква, Вал) і вказати, які саме історичні джерела (писемні, речові, зображальні) дають нам про нього найбільше інформації.
(Рої обговорюють 5 хвилин і звітують 5 хвилин).
Завдання: Розглянемо найважливіше писемне джерело.
Цитата: "І прийшов Олег, княжачи в Києві, і вчинив мир із греками... І дали греки Олегові данину, і на ті міста: на Київ, і на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи..." (З "Повісті временних літ", 907 р.)
Питання:
Про що свідчить цей фрагмент? (Чернігів вже був великим і значущим містом, що платив данину разом з Києвом).
Яке місце посідав Чернігів у Русі згідно з цим джерелом? (Друге за значимістю після Києва).
Показ зображення: Курган Чорна могила та його знахідки.
Інформація: Це найбільший курган у Східній Європі. Розкопаний у 1872-1873 роках Д. Самоквасовим. Знахідки: два комплекти зброї (мечі, списи), шоломи, прикраси, срібний та золотий посуд, турячі роги в металевій оправі (символ влади).
Питання:
Яку інформацію про життя в Чернігові X століття дають ці знахідки? (Про розвиток ремесел, ювелірного мистецтва, високий соціальний статус похованих – імовірно, князя чи вождя).
Чи підтверджують речові джерела (багатство) інформацію писемних джерел (значущість)?
Показ зображення: Спасо-Преображенський собор (XI ст.) та Борисоглібський собор (XII ст.).
Інформація: Це найдавніші збережені кам'яні споруди Чернігова. Спаський собор заклав у 1030-х роках князь Мстислав Хоробрий.
Питання:
Про що свідчить наявність таких монументальних споруд? (Про економічну могутність князівства, про високий рівень будівельної культури та прийняття християнства).
Як ці джерела допомагають нам уявити давній Чернігів? (Місто виглядало величним, було духовним та політичним центром).