Євроклуб

09.03.2026

Тема:  Європейський культурний вплив на Україну. Внесок України в культурну спадщину Європи.

Українська культура з давніх-давен зазнавала впливу зі сторони і в свою чергу, так чи інакше, впливала на інші культури.

Оскільки географічно Україна розташована в Європейському регіоні, який тривалий час здійснював на неї соціокультурний вплив, цілком закономірним є вибір нинішньої стратегії розвитку української культури – європейської стратегії. 

На жаль, тривале перебування більшості української території у складі Російської імперії й СРСР та намагання Російської Федерації зберегти свій визначальний вплив на суспільно-політичне та економічне життя країни досі віддзеркалюється у соціокультурному житті суспільства. Щоправда, революційні події новітньої історії України, гібридна війна та військова агресія Росії  стрімко підвищили рівень євроінтеграційної геополітичної свідомості українського суспільства. В умовах сьогодення європейський вектор розвитку української культури не можна відділити від європейського геополітичного вибору України. Формування європейського вектора української геополітики відбувалося поступово, починаючи ще з давніх-давен, із часів існування перших українських держав. За роки незалежного розвитку України він зазнав певної трансформації і нового змістовного наповнення.Головне, що європейський вибір приніс Україні новий проект ціннісної моделі – «європейські цінності». Серед таких, поряд із демократією, чільне місце посідають поняття громадянського суспільства і прав людини. 

Вхід до європейської спільноти означає не лише прийняття та усвідомлення демократичних цінностей та свобод, європейського способу життя чи статусу. Це висока відповідальність за дотримання нових стандартів у різних галузях, за збереження національної ідентичності в межах інтеграційного розвитку, відповідальність за вироблення умов збереження власної культури в межах європейської мультикультурності. Формування європейської ідентичності в жодному разі не означає відмову від національної ідентичності. Гасло Європи «Єдність в різноманітності» не означає повного поглинання української культури і самобутності, воно, зокрема, означає, що європейська ідентичність має враховувати насамперед національні інтереси країни.

02.03.2026

Тема:  Культура європейських країн. V період розвитку європейської культури – XIX -XX століття. 

П´ятий період у розвитку європейської культури пов ´язаний з XIX—XX століттями.  

Культурний і соціально-політичний розвиток Європи XIX століття вкрай строкатий і суперечливий. Він відбувався  під знаком революцій через які пройшла більшість країн Європи.

Європейська культура другої половини XIX століття інтегрується завдяки процесові зближення та взаємодії світоглядних наук і художньої практики. Ця тенденція чітко простежується, наприклад, у взаємозв´язку філософських шкіл (позитивізм, психоаналіз, інтуїтивізм) зі становленням і розвитком художніх напрямів (натуралізм, експресіонізм, сюрреалізм тощо). 

Натуралізм (фр. naturalisme від лат. nature – природа) прагнув до безпристрасного, фотографічно точного та об’єктивного відтворення дійсності та людських стосунків. Митці-натуралісти ставили собі за мету вивчати суспільство так само досконало, як учений досліджує природу та її закони. Вони цікавилися побутом людини, її фізіологічною природою, буденними явищами, намагалися «писати під диктовку життя».

Теорія натуралізму була розроблена французьким письменником Емілем Золя. Він сформулював теорію «наукового роману». Вона вимагала від митця натуралістичного відтворення фактів без їх відбору і типізації. Такий підхід привів врешті-решт до кризи натуралізму.

Постімпресіонізм — художній напрям у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що виник як реакція на обмеження імпресіонізму. Художники відмовилися від фіксації миттєвих вражень, натомість зосередилися на вираженні емоцій, структурі, формі та символізмі через яскраві, часто довільні кольори та декоративну стилізацію. Яскравими представниками постімпресіонізміу були французькі художники Поль Сезанн, Поль Гоген (1848-1903) і голландський художник Вінсент Ван Гог (1853-1890). Вони великою мірою є родоначальниками мистецтва XX ст. Вінсент Ван Гог посилював експресивні якості художньої форми, прагнув висловити своє захоплення красою природи, співчуття людині, яка страждає. Картини художника, які при його житті не знаходили покупців, в наші дні коштують багато мільйонів доларів і продаються на всесвітньо знаменитих аукціонах.

Поняття «модернізм» походить від французького слова «moderne» і означає новітній, сучасний. Це поняття має той же корінь, що і слово «мода», і нерідко вживається в значенні «нове мистецтво», «сучасне мистецтво». Модернізм виник в кінці XIX- на початку XX ст. і охоплював період від початку століття до кінця 1960-х років (за деякими оцінками). Для нього характерна безліч відносно самостійних художніх напрямів та течій, загальною ознакою яких є рішучий відхід від традицій класичного мистецтва. Основні течії модернізму: символізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, авангардизм, сюрреалізм, поп – арт.

Одним з найвпливовіших митців XX  століття вважається Пабло Пікассо, який 1907 року став засновником кубізму, із середини 1910-х створював роботи в стилі неокласицизму, з початку 1920-х рр. став лідером сюрреалізму. Пабло Пікассо створив тисячі робіт. Найвідоміші з них — антивоєнне полотно «Герніка» (1937), революційні «Авіньйонські дівчата» (1907), а також шедеври блакитного/рожевого періодів: «Старий сліпий гітарист» (1903) та «Дівчинка на кулі» (1905). 

XX століття було сповнене експериментів у науці, літературі та, звичайно ж, образотворчому мистецтві. Одним з наяскравіших представників цього дивовижного періоду був Сальвадор Далі  -іспанський  художник, скульптор, режисер та письменник. Сальвадор Далі залишив глибокий слід в історії мистецтва завдяки своєму неповторному стилю та неперевершеній фантазії. Прославився ексцентричною поведінкою,що іноді привертала більше уваги, ніж його творчість. Проте насамперед Далі, неймовірно обдарований автор, відомий дивовижними й химерними сюрреалістичними роботами. Митці цієї течії почали розкладати видимі форми речей і заново комбінувати їх уламки, створюючи атмосферу сну або марення.  Найпопулярніші картини включають «Постійність пам'яті» (1931), «Сон, викликаний польотом бджоли...» (1944), «Метаморфози Нарциса» (1937), «Спокуса святого Антонія» (1946) та «Жираф у вогні» (1937).

23.02.2026

Тема:  Культура європейських країн. III період розвитку європейської культури – Реформація, IV період – Просвітництво. 

Третій період європейської культури — Реформація (від лат. reformato — перетворення, виправлення). Реформація — назва широкого суспільно-політичного руху, який на початку XVI століття охопив майже всю Європу, відіграв велику роль у становленні буржуазно-демократичних суспільств і створенні засад нової європейської культури. 

Спрямована проти католицької церкви, Реформація досягає апогею в XVI столітті, коли в багатьох країнах Європи відбувся перехід до протестантської церкви. Видатним ідеологом реформаційного руху був Мартін Лютер (1483—1546 рр.).

Важливу роль у Реформації відіграв кальвінізм, засновником якого став французький теолог Жан Кальвін (1509-1564 рр.). Закликаючи до активної участі в реальних життєвих процесах, Ж. Кальвін максимально спростив релігійну обрядовість, відкинувши більшість середньовічних традицій. 

Слід чітко визначати відмінність між Відродженням й Реформацією. Гуманістична ідеологія Відродження мала  світський елітарний характер, орієнтуючись на освічену частину суспільства. Реформація ж, навпаки, намагалась охопити найширші верстви населення, активно популяризувала свої ідеї.

Наступним — четвертим — періодом у культурно-історичному розвитку Європи було Просвітництво (друга  половина XVII—XVIII ст.). Цей період пов´язаний з могутніми духовними шуканнями, які були революційними за своєю внутрішньою сутністю, антифеодальними за соціальною спрямованістю й антиабсолютистськими за політичною програмою. 

Просвітництво як ідейна течія епохи переходу від феодалізму до капіталізму пов´язане з боротьбою буржуазії, що народжується, з виступами народних мас проти феодалізму, і стає ідеологічним підґрунтям буржуазних революцій. Провідною ідеєю Просвітництва виступає розум, який опановує природу, адже вона "побудована розумно" й може бути пізнана раціональним шляхом. Особливої ваги в цей період набуває поняття гармонії, котре розглядається (разом з розумом) як основа Всесвіту. Характерною ознакою ідеології Просвітництва стає віра в людину, в можливість удосконалення людини й суспільства через виховання та самовиховання. Діячі Просвітництва боролися за утвердження "царства розуму", яке ґрунтуватиметься на "природній рівності" людей. 

Мистецтво значно змінюється в першій половині XVIII століття. Передусім розширюється коло замовників мистецьких творів. Якщо раніше, скажімо, митці Франції мали одного офіційного замовника — короля, то XVIII століття — це період появи приватних колекцій, салонів, які збирають образотворчі роботи.

16.02.2026

Тема:  Культура європейських країн. II період розвитку європейської культури –  Відродження. 

Другим періодом  розвитку європейської культури було Відродження  (від останньої третини XIII століття до кінця XVI століття).

На думку одного з дослідників цієї епохи, "ренесанс — історичний процес, що мав свій власний зміст. Культуру Ренесансу характеризує антифеодальна спрямованість. її творці розуміли Відродження як розрив із системою феодальних цінностей. Вже у XIV ст. діячі нової культури були переконані в тому, що вони живуть у світі, протилежному світові темряви і невігластва, тобто світові середньовічної Європи". 

Найважливіша риса ренесансної культури — увага до людини, її реального земного життя. Відродження поступово формує свій ідеал — яскрава, сильна, непересічна особистість, що прагне досконалості, щастя через саморозвиток, самовдосконалення, реалізацію творчих можливостей.  Складається нерозривний зв´язок культури Відродження з гуманізмом, який стає внутрішнім змістом Ренесансу, його теорією й практикою, його ідеологією. 

Європейська культура переживає період розквіту, що став результатом взаємообміну між культурними досягненнями держав континенту. Творчість Рубенса, Рембранта, Мікеланжело, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Шекспіра, Кальдерона та багатьох інших митців вивела Європу на передові позиції у світі. Вивчаючи культуру Європи, не можливо не згадати генія свого часу, автора знаменитих художніх шедеврів, серед яких "Мона Ліза", і "Таємна вечеря", Леонардо да Вінчі. Митець вплинув на декілька поколінь художників і мислителів. Він бачив взаємозв'язки між мистецтвом та наукою, був точним і досконалим у своїй роботі та розробив багато методик, які ми продовжуємо використовувати дотепер.

09.02.2026

Тема:  Культура європейських країн. I період розвитку європейської культури – Середньовіччя. 

У структурі сучасної світової культури особливе місце посідає європейський регіон. Європейська культура  – одна з найвагоміших складових всесвітнього культурного процесу, має 5 періодів свого розвитку: Середньовіччя, Відродження, Реформація, Просвітництво та XIX-XX століття. Спираючись на римсько-еллінську традицію, європейська культура сформувалась як самобутнє явище, яке до останньго часу визначає обличчя сучасної цивілізації. 

У становленні і розвитку європейської культури особлива роль належала  мистецтву, яке від часів античності пройшло складний і часом суперечливий шлях. Європейський культурний регіон завжди займав лідируючі позиції у світовому культурному розвитку. Він ввібрав у себе мистецькі традиції різноманітних народів, які, відозмінюючи одна одну, забезпечили йому соціально-економічний, духовний прогрес. Саме тут сформувалися основні культурні стилі та були створені найвизначніші мистецькі цінності.

Греція – колиска європейської цивілізації й джерело її величі. Саме в Давній Греції зародилась політична система античної демократії, саме в античній філософії, літературі, мистецтві, праві були створені шедеври, що ввійшли до скарбниці світової культури. Грецькі література і музика  – найдавніші в Європі.  Архітектура набула високого художнього розвитку саме у Греції.  Слова "музей" і "музика" також народились тут.

Культура Стародавнього Риму — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на Рим не підлягає сумніву. Римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої звичаї. Література, театр, образотворче мистецтво та музика зазнали значних змін. Латинська мова (— державна мова Стародавнього Риму)  стала базисом для створення мовних традицій, а потужний вплив християнства сформував те життя, яке ми сьогодні називаємо європейським. 

Важливу роль в умовах Середньовіччя  (V століття —  кінець XV століття -початок XVI століття)  відігравала церква, яка не лише поширювала й зміцнювала релігійну ідеологію, а й виступала могутньою політичною та економічною силою. Становленню Середньовіччя передував розкол римського світу після заснування імператором Константаном у 324 році Константинополя — так званого Нового Рима. А в 330 році Константинополь стає резиденцією імператора, й відтоді Захід і Схід (Візантія) пішли у своєму розвитку різними шляхами. Приблизно в цей же час починається характерне для середніх віків змішання народів, яке, на думку дослідників, надало культурі Середньовіччя особливого колориту.  Саме в цей складний період формується уявлення про творчий потенціал нової релігії — християнства, про консолідуючу силу нового бога — Христа. Поступово християнська доктрина стає основним елементом світогляду середньовічної Європи. Християнське мистецтво закладає свої основи в соціокультурному контексті, який передбачає функціонування системи державних установ релігійного і світського характеру, що здійснюють комунікацію між замовниками творів і вірянами.

Пізнє середньовіччя спочатку відзначалось несамовитим прагненням до оновлення та відкритості, а потім важким періодом конфліктів, голоду, Столітньої війни, чуми.

         02.02.2026

Тема: Полікультурне суспільство. 

Полікультурне суспільство – термін, що вживається стосовно регіонів, де історично проживають представники двох та більше етнічних груп. 

Полікультурність – це такий принцип функціонування та співіснування в соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв'язку з широкою спільнотою, взаємозбагачення культур.

Основні ознаки полікультурності:

• рівноправність етнокультурних спільнот, рівні умови для їх існування, вивчення, тощо

• усвідомлення кожною особистістю своєї культурної ідентичності

• міжкультурні взаємини в різних сферах життя 

• терпимість і толерантність

Основні риси полікультурної особистості: толерантність, комунікабельність, повага до цінностей інших культур, обізнаність про інші культупні цінності.

Основним шляхом розвитку полікультурності  є збільшення  обсягів міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація: міжнародні наукові дослідження, пожвавлення політичних зв'язків між державами, глобалізація інформаційного поля, Інтернет та соціальні мережі, обмін художнім досвідом, розвиток туризму, розвиток міжнародного ринку.

У сучасній Україні склалась унікальна ситуація розмаїття культур в усіх різновидах: етнічному, мовному, релігійному. У нашій державі проживає понад 100 націй і народностей. Крім українців (три чверті населення країни), значний відсоток станов­лять інші східнослов'янські народи, а також євреї, західні та південні слов'яни (поляки,чехи, бол­гари, словаки). З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдавани, румуни), греки, представ­ники фінноугорської (угорці, естонці) та алтайської (татари,гагаузи) мовних сімей.

Найстійкіше зберігаються етноспецифічні риси у сфері духовної культу­ри— мові, звичаях, правових нормах, обрядовості, різних видах мистецтва і народної творчості, віруваннях.

Існування та взаємодія багатьох культур у єдиному географічному, історичному, художньому просторі не повинні призводити до їхнього уподібнення одна одній. Навпаки, індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвиткові, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збере­ження власної унікальності. 

З географічної точки зору Європа повністю лежить у Північній півкулі та омивається водами двох океанів: Північного Льодовитого й Атлантичного та їх морів. Вона не настільки велика, як Азія, не така компактна, як Австралія, менш екзотична, ніж Африка, довжина її з півночі на південь набагато менша, ніж у Америки, але її рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ доволі різноманітні та цікаві, а народи, що населяють Європу, мають давню та цікаву історію.

Назва частини світу походить з грецької міфології. Європа – дочка царя Фінікії Агенора була викрадена Зевсом, який обернувся биком. Вона перепливла море на спині цього бика та потрапила на острів Крит.

У сиву давнину Європа була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій: егейської, еллінської, кельтської, римської тощо. Вона стала найбільшим в світі регіоном поширення християнства. З ходом історії до складу європейських народів долучилися вихідці з Африки, Азії, які принесли з собою свої релігії, звичаї, традиції. В минулому більшість країн Європи були або метрополіями великих колоніальних імперій (Іспанія, Португалія, Голландія, Англія, Франція тощо) або самі входили до складу великих імперій (Україна, Білорусь, Болгарія, Молдова тощо). Лише протягом ХХ ст. політична карта Європи кардинально «перекроювалася» тричі.

Більша частина території має помірний клімат, на заході – океанічний, на сході – континентальний, зі сніжною й морозною зимою. На півночі клімат арктичний і субарктичний, на півдні – середземноморський. Тут може бути дуже спекотно, як в Іспанії, а може бути сніжно та холодно, як у Фінляндії. Найбільші річки Європи: Волга, Дунай, Дніпро, Дон, Печора, Рейн, Вісла, Ельба, Одра, Рона, Луара, Тахо, найбільші озера: Ладозьке, Онезьке, Чудське, Балатон, Женевське.

Рельєф представлений різними формами. Більшість території має середню висоту 300 метрів над рівнем моря. Разом з тим гори Альпи, Піренеї, Карпати, Апенніни, Уральські піднімаються до середніх висот.

Природні зони змінюються з арктичних пустель, тундри, лісотундри, тайги, мішаних і широколистяних лісів до лісостепів, степів, субтропічних середземноморських лісів і чагарників і навіть напівпустель.

Традиційно в Європі географи виділяють такі регіони: Західну, Центральну та Східну Європу:

• Західна Європа (Франція, Велика Британія, Ірландія, Бельгія, Німеччина та інші);

• Східна Європа (до кінця 80-х років ХХ ст. до її складу включали соціалістичні країни та європейську частину СРСР);

• Центральна Європа (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія та інші).

Сучасна Європа прагне не до розподілу на окремі частини, а до об’єднання. Найбільш яскрава ілюстрація прагнення до цього – встановлення Шенгенської зони для більш зручного безкоштовного руху осіб і гармонізації контролю кордонів між країнами Європи.

        22.12.2025

Тема: Грамотність. Підприємницька компетентність. Культурна обізнаність та самовираження. 

Грамотність — це здатність розрізняти, розуміти, висловлювати, інтерпретувати поняття, почуття, факти та думки усно та письмово, за допомогою візуальних, звукових та цифрових матеріалів у різних дисциплінах та контекстах.

Розвиток грамотності є фундаментом для подальшого навчання та лінгвістичної взаємодії. Залежно від контексту грамотність може формуватися рідною мовою, мовою навчання та/або офіційною мовою у країні або регіоні.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з грамотністю:

Грамотність передбачає здатність ефективно спілкуватися та налагоджувати стосунки з іншими людьми належним і творчим способом.

Вона також включає знання у сфері читання та письма і правильне розуміння письмової інформації.

Грамотність передбачає певний словниковий запас у людини, знання граматики та функцій мови. Вона включає усвідомлення основних видів словесної взаємодії, літературних і не літературних текстів, а також основних рис різних стилів мови.

Люди мають володіти навичками усного та письмового спілкування в різних ситуаціях, а також адаптувати своє спілкування до вимог ситуації.

Ця компетентність також передбачає здатність шукати і використовувати різні типи джерел інформації, формулювати та висловлювати свої усні та письмові аргументи переконливо, відповідно до контексту.

Позитивне ставлення до грамотності означає цінування естетичних якостей мови та інтерес до взаємодії з іншими, розуміння та використання мови у позитивний та соціально відповідальний спосіб.

Підприємництво — це здатність реагувати на можливості та ідеї і перетворювати їх у цінності для інших.

Підприємництво означає вміння планувати й управляти проектами, що мають культурну, соціальну або комерційну цінність. Ця компетентність базується на навичках творчості, критичного мислення, вирішенні проблем, ініціативності, наполегливості та вмінні співпрацювати.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з підприємницькою компетентністю:

Знання того, що існують різні контексти і можливості для перетворення ідей в особисту, соціальну та професійну діяльність.

Підприємливість потребує розуміння економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими стикається роботодавець, організація чи суспільство. Необхідно знати етичні принципи й усвідомлювати свої сильні та слабкі сторони.

Ставленнями, що характеризують підприємливість, є: почуття ініціативи, активності, пошуку, сміливості та наполегливості у досягненні цілей. Це також бажання мотивувати інших і цінувати свої ідеї, співпереживати і піклуватися про людей та світ, а також приймати відповідальність за етичність дій протягом усього процесу.

Культурна обізнаність та самовираження — це розуміння і повага до того, як ідеї і сенси у різних культурах творчо виражаються і передаються через різні галузі мистецтва і форми культури.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з цією компетентністю:

Компетентність передбачає знання місцевих, національних, європейських та світових культур, зокрема мов, спадщини, традицій, культурних продуктів.

Включає розуміння різних способів передачі ідей в письмових, друкованих та цифрових текстах, театральних виставах, фільмах, танцях, іграх, мистецтві, дизайні, музиці, ритуалах та архітектурі.

Навички передбачають здатність виражати та інтерпретувати з емпатією образні та абстрактні ідеї, переживати емоції у різних сферах мистецтва і формах культури.

Важливо бути відкритим до різноманітності культурного самовираження, поважати його, а також дотримуватися етичних норм та бути відповідальним щодо інтелектуальної та культурної власності.

         Позитивне ставлення також включає цікавість до світу, відкритість, готовність брати участь у культурному          досвіді.

15.12.2025

Тема:  Багатомовна компетентність. Особистісна, соціальна компетентність та вміння вчитися.  Громадянська компетентність.

Компетентність у мовах — це здатність ефективно використовувати різні мови для спілкування.

Базується на здатності розуміти, висловлювати та інтерпретувати поняття, факти, думки, почуття як усно, так і письмово. Включає уміння слухати, говорити, читати та писати у відповідних соціальних та культурних контекстах.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з мовною компетентністю:

Використання словникового запасу, знання граматики різних мов та усвідомлення основних видів словесної взаємодії.

Знання суспільних звичаїв, культурних аспектів та діалектів мов.

Вміння розуміти розмовні повідомлення, ініціювати, підтримувати та завершувати бесіди, читати, розуміти та складати тексти відповідно до особистих потреб.

Особиста, соціальна та навчальна компетентність — це здатність усвідомлювати внутрішні стани, ефективно управляти часом та інформацією, конструктивно працювати з іншими людьми, залишатися стійкими і керувати власним навчанням та кар’єрою.

Включає здатність справлятися з невизначеністю та складністю, учитися вчитися, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя, співпереживати і конструктивно вирішувати конфлікти.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з цією компетенцією:

Особиста, соціальна та навчальна компетенція передбачає знання компонентів здоров’я розуму, тіла і способу життя.

Для успішних міжособистісних відносин та соціальної участі важливо розуміти кодекси поведінки та правила комунікації, прийнятні в різних суспільствах та середовищах.

Навчальна компетентність передбачає здатність навчатися та працювати і спільно, і автономно, організувати та наполегливо здійснювати навчання, оцінювати прогрес і результати навчання.

Особиста, соціальна і навчальна компетентність базується на позитивному ставленні до особистого, соціального та фізичного благополуччя та навчання протягом усього життя.

Вона включає позитивне ставлення до співпраці, повагу до інших, наполегливість та цілісність, готовність до подолання упереджень та пошуку компромісів.

Важливими є вміння визначати і ставити цілі, мотивувати себе, розвивати стійкість та впевненість, продовжувати навчатися протягом усього життя, аналізувати і вирішувати проблеми. Це підтримує і процес навчання, і здатність індивідуума долати перешкоди.

Громадянська компетентність — це здатність діяти як відповідальні громадяни і повною мірою брати участь у соціальному житті.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з громадянською компетентністю:

Громадянська компетентність базується на розумінні базових ідей, пов’язаних з індивідуумами, групами, організаціями, суспільством, економікою та культурою.

Вона включає усвідомлення цілей, цінностей та політики соціальних і політичних рухів, а також сталого розвитку, зокрема кліматичних та демографічних змін на глобальному рівні та їхніх основних причин.

Важливим є також усвідомлення різноманітності та культурної самобутності різних суспільств і народів.

Критичною для цієї компетентності є здатність ефективно взаємодіяти з іншими людьми в суспільних інтересах. Йдеться про навички критичного мислення і конструктивної участі у діяльності громади та у прийнятті рішень на всіх рівнях — від місцевого і національного до європейського та міжнародного.

Основою відповідального та конструктивного ставлення до громадянської компетентності є повага до прав людини. Це передбачає також бажання брати участь у демократичному ухваленні рішень на всіх рівнях, підтримання соціальної та культурної різноманітності, гендерної рівності, соціальної згуртованості, готовності поважати приватність інших людей та брати на себе відповідальність за навколишнє середовище.

08.12.2025

Тема:  Культура навчання протягом життя. Математична компетентність та компетентність у науці, технологіях та інженерії. Цифрова компетентність.

У мінливому і тісно взаємопов’язаному світі кожна людина потребує широкого спектра навичок і компетенцій, які вона має постійно розвивати протягом усього життя. 

Компетенція – це сукупність взаємопов'язаних якостей особистоті (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Коротко компетенція – це «коло повноважень», а компетентність – це обізнаність, кваліфікованість.

Згідно з «Рекомендаціями Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» виокремлено 10 ключових компетентностей:

1. Спілкування рідною / державною мовою

2. Спілкування іноземними мовами

3. Математична компетентність

4. Основні компетентності в природничих науках і технологіях

5. Інформаційно-цифрова компетентність

6. Уміння вчитися впродовж життя

7.Соціальні та громадянські компетентності

8. Ініціативність і підприємливість

9. Загальнокультурна грамотність

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Ключовими компетентностями є ті, які необхідні всім людям для підвищення особистого потенціалу і розвитку, розширення можливостей працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства. Такі компетентності розвиваються в процесі навчання протягом усього життя, починаючи з раннього дитинства.

Усі ключові компетентності вважаються однаково важливими: кожна з них сприяє успішному життю в суспільстві. Компетенції можуть застосовуватися у багатьох контекстах і в різних комбінаціях. Вони переплітаються та поєднуються: розвиваючи компетентності, важливі для однієї життєвої сфери, ми одночасно розвиваємо й пріоритетні для іншої. 

Цифрова компетентність — це впевнене, критичне і відповідальне використання та взаємодія з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі у житті суспільства.

Включає цифрову та інформаційну грамотність, комунікацію та співпрацю, створення цифрового контенту (зокрема програмування), кібербезпеку та вирішення проблем.

Основні знання, вміння, навички та ставлення, пов’язані з цифровою компетентністю:

Знання того, як цифрові технології можуть підтримувати спілкування, творчість та інновації.

Розуміння загальних принципів, механізмів та логіки цифрових технологій. Знання базових функцій та використання різних пристроїв.

Цифрова компетентність передбачає вміння використовувати цифрові технології для підтримки творчості, активного громадянства та соціальної інтеграції, співпраці з іншими людьми для досягнення особистих, соціальних або комерційних цілей.

Навички включають можливість використання, доступу, фільтрування, оцінки, створення та обміну цифровим змістом.

Важливими є вміння захищати інформацію, зміст, особисті дані.

Взаємодія з цифровими технологіями потребує критичного аналізу надійності та впливу інформації і даних, які доступні через цифрові засоби, а також етичного, безпечного та відповідального підходу до використання цих інструментів.

 Математична компетентність — це здатність застосовувати логіко-математичне мислення для вирішення проблем у повсякденному житті.

Математична компетентність передбачає здатність і бажання застосовувати логічне та просторове мислення, а також презентації (формули, моделі, конструкції, графіки, діаграми).

Компетенція в науці — це здатність і бажання використовувати знання та методологію для пояснення природного світу.

Компетенції в технології та інженерії — це здатність застосовувати знання та методології з метою задовольнити людські потреби.

Вміння у цій сфері включають організацію процесу вивчення природи через контрольовані експерименти, застосування принципів наукового дослідження, здатність використовувати технологічні інструменти і машини, а також наукові дані для досягнення мети або отримання доказового рішення. 

Компетентність у науках, технологіях та інженерії передбачає розуміння змін, спричинених діяльністю людини, та її особисту відповідальність за наслідки таких змін.

01.12.2025

Тема: :   Інституції ЄС: Європейська Рада, Рада ЄС, Європейський Парламент, Європейська комісія, Суд Правосуддя ЄС, інші інституції та агенції. 

Європейський Союз має інституційну базу, спрямовану на просування та захист своїх цінностей, цілей та інтересів, інтересів своїх громадян та інтересів своїх країн-членів. налагоджена структура також сприяє забезпеченню узгодженості, ефективності та постійності політики та дій ЄС. Відповідно до статті 13 Договору про Європейський Союз, існує 7 інституцій у ЄС: 

1. 1. 1. 1. 1. Європейський Парламент- Законодавча влада- діє спільно з Радою ЄС як законодавчий орган;

 спільно з Радою ЄС здійснює контроль над бюджетом і остаточно затверджує його; 

здійснюють    демократичний контроль над інституціями, включаючи Європейську комісію та затверджує членів Комісії;

 пленарні засідання проходять у Страсбурзі і Брюсселі;

1. 1. 1. 1. 2.  Європейська рада- зустріч на вищому рівні глав держав чи урядів, Голови Європейської Ради і Президента Європейської комісії;

дає необхідний політичний стимул для розвитку Союзу і встановлює її загальні цілі та пріоритети;

не відноситься до виконавчої влади;

базується в Брюсселі;

1. 1. 1. 1. 3.  Рада Європейського Союзу- Законодавча влада - діє спільно з Європарламентом як законодавчий орган; спільно з Європарламентом здійснює контроль над бюджетом;

 забезпечує координацію широкої економічної та соціальної політики і встановлює принципи Спільної зовнішньої та безпекової політики; 

укладає міжнародні угоди;

 базується в Брюсселі;

1. 1. 1. 1. 4.  Європейська Комісія - Виконавча влада - є вищим органом виконавчої влади;

надає пропозиції щодо нового законодавства до Європарламенту та Ради ЄС;

реалізовує політику;

розпоряджається бюджетом;

забезпечує дотримання Європейського права;

узгоджує міжнародні угоди:

базується в Брюсселі.

1. 1. 1. 1. 5.  Суд Європейського Союзу- Судова влада - забезпечує однакове застосування і тлумачення Європейського права;

 має право вирішувати правові спори між державами-членами, установами, підприємствами та приватними особами; 

базується у Люксембурзі;

1. 1. 1. 1. 6.  Суд аудиторів - Фінансовий контроль -перевіряє належне виконання бюджету;

базується у Люксембурзі.

1. 1. 1. 1. 7.  Європейський центральний банк-спільно з національними центральними банками утворює Європейську систему центральних банків і тим самим визначає грошову політику єврозони;

забезпечує цінову стабільність в єврозоні шляхом регулювання грошової маси;

базується у Франкфурті-на-Майні.

На терені Європейського Союзу існує три інституції, що є відповідальними за виконавчу та законодавчу владу. Рада ЄС репрезентує уряд, Європарламент — народ, а Комісія відповідає за інтереси Європи. Рада і Парламент подають запит до Єврокомісії на створення законопроєкту. Єврокомісія ознайомлюється і складає проєкт, який потім розглядається Парламентом і Радою. 

24.11.2025

Тема: :  Основні факти про ЄС: держави члени, населення, географія, економіка, культура.

Європейський Союз (скорочення: Євросоюз, ЄС) — економічний і політичний союз, що об'єднує 27 держав-членів, що розташовані в Європі. 

Веде свій початок від утворення в 1951 р. Європейської спільноти з вугілля й сталі (ЄСВС) і  Європейської економічної спільноти (ЄЕС) та Європейської спільноти з атомної енергії (Євратом), утворених 1957 р.  Разом три об'єднання отримали назву Європейські Спільноти і  складались із шести країн  (Бельгія, Німеччина, Франція, Італія, Люксембург і Нідерланди). Данія, Ірландія та Велика Британія вступили в ЄС у 1973 р., Греція – у 1981 р., Іспанія та Португалія – у 1986 р., Австрія, Фінляндія та Швеція – у 1995 р., у 2004 році відбулося найбільше розширення ЄС, тоді до нього приєдналися 10 нових країн, у 2007 році до ЄС увійшли Болгарія та Румунія, а 2013 ще й Хорватія. Однак, у 2020 році Велика Британія остаточно вийшла з ЄС.

7 лютого 1992 р. в місті Маастрихт, Нідерланди, між членами Європейської спільноти було підписано  Договір про утворення Європейського Союзу, який набув чинності 1 листопада 1993.  

У перші роки існування ЄС співробітництво між країнами, що входили до нього, здебільшого стосувалося торгівлі та економіки, однак нині ЄС також дбає і про інші актуальні питаня, зокрема такі, як дотримання громадянських прав, забезпечення свободи, безпеки та правосуддя, створення нових робочих місць, сприяння регіональному розвитку, захист довкілля, а також проведення роботи з глобалізації в інтересах усіх і кожного.

Географія Європейського Союзу

На сьогодні, Європейський Союз займає площу 4 233 255 км2, з населенням близько 445 мільйонів людей.  Європейський Союз розташований на більшій частині Західної і Центральної Європи. Його європейська територія простягається з північного сходу Фінляндії до південного заходу Португалії та з північного заходу Ірландії до південного сходу Кіпру. Крім того, у склад входять багато заморських територій держав-членів ЄС (в Іспанії: Канарські острови, Сеута і Мелілья, в Португалії: Азорські острови, Мадейра; до Франції: Реюньйон, Французька Гвіана, Мартиніка, Гваделупа, Сен-Мартен).

Включаючи зарубіжні території держав-членів, клімат варіюється від арктичного до тропічного. Більшість населення проживає в районах з середземноморським кліматом (Південна Європа), з морським кліматом (Західна Європа), або теплим літнім континентальним кліматом (Східна Європа).

17.11.2025

Тема: Дидактична вправа "Порушення прав казкових героїв"

Мета: закріпити уявлення про поняття: "право", "права дитини", "порушення прав дитини", "відповідальність".

Навчитись визначати, які права казкових персонажів було порушено. Розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові звя'зки, відстоювати вибрану позицію. Сформувати розуміння того, що треба відповідати за свої вчинки та поведінку. 

Завдання: переглянути відео ТУТ і проаналізувати які права героїв були порушені.

10.11.2025

Тема:  Захист своїх прав у цифровому середовищі.  Онлайн безпека.

Право захищає особу чи групу осіб від несправедливості, воно дозволяє окремим  особам розвинути власний потенціал добропорядного та активного члена суспільства, кожна особа або група осіб несе відповідальність перед іншими;  так проявляється повага до себе та інших людей. Право створює моральні та правові зобов'язання, які повинні виконувати окремі люди та цілі народи.

Цифрове середовище означає всі способи, у які діти використовують комп’ютери й Інтернет: смартфони та планшети, комп’ютерні ігри й соціальні мережі.

Які з твоїх прав потрібно захищати і чому?

• Твоє право на інформацію. 

Органи влади повинні гарантувати для тебе доступ до доречної інформації для дітей.

Тобі варто навчитись поважати інших в Інтернеті (наприклад, не заохочувати насильство).

Компанії повинні надавати інформацію про умови використання, які ти можеш знайти та зрозуміти.

• Твоє право створювати групи в Інтернеті та приєднуватись до них.

Коли ти користуєшся Інтернетом, органи влади чи інші суб'єкти не повинні стежити за тобою, окрім дозволених законом випадків.

• Твоє право на конфіденційність і захист особистої інформації (це твої ім'я, вік, місце проживання та перебування).

Кожен повинен знати про твоє право на конфіденційність.

Тобі потрібно дізнатися, як захищати конфіденційність своєї інформації в Інтернеті.

Твоя особиста інформація повинна використовуватись лише з твого дозволу і лише в тому випадку, якщо це законно.

Ти маєш розуміти, як використовується твоя особиста інформація та як видалити її.

• Твоє право на захист від шкоди.

Наявні перевірки вікових обмежень.

Ти та твої батьки знаєте про цькування, а також, що робити у випадку шкідливого вмісту чи небезпеки з боку незнайомців.

У тебе має бути змога легко повідомити про шкідливий вміст чи поведінку.

Матеріали із сексуальним насильством над дітьми більше не поширюються в Інтернеті.

Усі діти повинні мати можливість користуватись цифровим середовищем.

Доступ має бути:

• дешевим (а якщо можливо, безкоштовним у громадських просторах);

• можливим для людей з інвалідністю, людей які живуть у сільських місцевостях або є мігрантами.

Перевірити свої навички та дізнатись більше про свої права в онлайн-світі  можна в посібнику "Інтернет, який ми хочемо!" "The Web We Want" за посиланням ТУТ

03.11. 2025

Тема:  Правила безпечного Інтернету. Інформаційна війна.

Інформаційна війна є викладом інформації у спосіб, який формує у суспільстві чи групі людей потрібну точку зору, громадську думку, систему поглядів щодо окремих питань на користь організатора інформаційного нападу.

Мета інформаційної війни — послабити моральні і матеріальні сили супротивника та посилити власні.  

Яскравим прикладом потужної інформаційної війни може стати міждержавний конфлікт між Україною та Росією, в якому використовується політична та соціологічна пропаганда, комплекс заходів, постійно здійснюваних урядовими та неурядовими організаціями Росії та України в інформаційному просторі України, Росії, інших країн, спрямованих на отримання стратегічно-політичних переваг шляхом деморалізації або введення в оману противника та протидії заходам іншої сторони у глобальному протистоянні Росії і України.

Боротися з інформаційними атаками допомагає інформаційна гігієна. 

1. Перевіряйте джерела. Не вірте новинам з першої ліпшої стрічки чи репосту. Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше, ніж правда! Довіряйте лише офіційній інформації.  

2. Відправляйте сенсаційні новини у «карантин» на деякий час. Цілком вірогідно, що заголовки були фейковими, перебільшеними, а саму новину можуть спростувати вже через пару годин. 

3. Менше паніки. Не треба постити «зраду», шукати теорії змови та підбивати друзів до нервування. Зберігайте спокій, паніка ще нікому не допомагала. 

4. Не поширюйте сумнівні пости, не репостіть неперевірену інформацію з приводу воєнного стану або ситуації в країні. 

5. Не вступайте у політичні дискусії у коментарях з незнайомими людьми. Соцмережі заповнені тролями та ботами, конструктиву з ними не вийде. 

6. Заспокойтеся. Не пишіть у стані афекту. Свої думки теж відправте у карантин на пару годин. Якщо емоції вляглися, а ви все ще хочете опублікувати ту думку – робіть це. 

7. «Політологам», «політтехнологам», «політекспертам» не можна сліпо довіряти. Їхня незалежність та незаангажованість під великим питанням.

20.10.2025

Тема:  Журналістський стандарт, як писати інформацію. Що таке клікбейт?

Стандарти новинної журналістики є універсальними ознаками будь-якого якісного журналістського матеріалу. Їх недотримання або порушення в інформаційній журналістиці призводить до того, що отримуємо або неякісний матеріал або принципово інший продукт. Вже понад столітній досвід світової журналістики, а також міжнародні та українські нормативні джерела, дають підстави говорити про такі журналістські стандарти. 

1. Оперативність подачі інформації.

Означає, що будь-яка інформація має бути подана чимшвидше (у найближчому випуску новин, номері газети чи на інформаційному сайті) у як найдосконалішому форматі.

2. Точність подачі інформації.

Передбачає насамперед точне відтворення фактів, точне цитування суб’єктивних висловлювань, неспотворену картинку, закадровий текст, що відповідає картинці, коректне використання архіву і обов’язкове його титрування, наявність інтершуму, ретельну перевірку назв, імен, цифр і виключних понять, виправлення своїх помилок.

3. Повнота інформації.

Стандарт повноти або вичерпності інформації передбачає, що в кожному журналістському матеріалі має бути відповідь на основні запитання, які розкривають суть новин (Що? Хто? Де? Коли? Як? – для журналістських розслідувань додатково – Чому? Які наслідки?).

Викладені всі вагомі деталі і важливі контексти, подана повноцінна картинка з місця події, пояснені цифри і подана вся необхідна фонова інформація.

4. Збалансованість.

Чіткий виклад позицій усіх сторін будь-якого конфлікту, а за необхідності й аргументації цих позицій, усіх точок зору на неоднозначне питання, виклад експертних оцінок.

5. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок журналіста.

6. Достовірність інформації.

Подаючи будь-яку інформацію, журналісти повинні чітко посилатися на те джерело, з якого її отримали, а посилаючись на анонімне джерело, бути переконаними в його добросовісності та порядності.

7. Простота подачі інформації.

Зрозуміла, чітка, як слід розкадрована картинка. Проста та зрозуміла розмовна мова. Пояснення всіх складних слів та понять. Спрощення та пояснення цифр шляхом порівняння. Уникання задовгих синонімічних рядів.

Що таке клікбейт та як його розпізнати?

Бувало таке, що ви несвідомо переходили за посиланням із заголовком, який натякає на щось захопливе, викривальне чи скандальне? Що ж, ви потрапили на гачок медійників – клікбейт. Це заголовок, зміст якого навмисно змінений для залучення уваги читача. 

Головною його метою є збільшення кількості відвідувачів на сайті та отримання прибутку від рекламодавців. Клікбейт може бути нейтральним, який пропонує вам прочитати «захопливу» історію, а може бути небезпечним, коли пропонує вам сумнівні методи лікування захворювань.

Як розпізнати клікбейт?

– містить кричущий заголовок та зображення;

– слова заголовка написані великими літерами;

– апелює до емоцій;

– до вас звертаються на «ти»;

– надлишок епітетів і навмисна гіперболізація;

– містить заохочення до швидкого поширення в соціальних мережах;

– містить нумеровані списки, наприклад, «17 фактів, в які ви не повірите, що вони правдиві».

13.10.2025

Тема: Види медіа. Маніпуляція в медіа, аналіз реклами на предмет маніпуляції.

3 давніх-давен людина хотіла розширити свої можливості: чути більше, бачити далі, пересуватися швидше, бути сильнішою, більше пам'ятати тощо. Тому розвивалася медіа.

Медіа — це будь-яка форма спілкування — письмова (друкована, текстова, графічна), радіомовна, телевізійна чи навіть розмовна (словесна), яка охоплює ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ людей.

Ми отримуємо інформацію з текстових повідомлень, логотипів одягу, додатків у смартфонах і навіть з упаковання продуктів харчування.

Медіа поділяється на:

•  друковану (газети, журнали, книжки);

•  зображальну (логотипи, рекламні щити);

• мовленнєву (радіо, кіно, телебачення);

•  цифрову (комп'ютер, телефон, планшет).

У тексті новини, наприклад для газети, обов'язково мають бути такі факти:

•  Мета події (для чого відбулася).

• Коли і де відбулася подія.

•  Хто взяв участь у події.

•  Що вони робили.

•  Який результат події.

•  Якщо наводиться чиясь думка, вказується джерело.

  В сучасному світі не можливо уникнути впливу медіа, але важливо вміти розпізнавати маніпуляції в рекламі та ЗМІ.

  Передивись відео за посиланням ТУТ, дізнайся про найбільш популярні маніпуляції, які застосовують рекламодавці.

06.10.2025

Тема: Права дитини. Правова домомога дітям в Україні.

Конвенція ООН про права дитини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. Вона набрала чинності 2 вересня 1990 року.  Світові лідери взяли на себе історичне зобов’язання щодо дітей у світі, прийнявши міжнародну угоду про дитинство.

Ця Конвенція була ратифікована найбільшою кількістю країн з-поміж усіх міжнародних договорів про права людини в історії. Вона допомогла змінити на краще життя дітей у всьому світі. Однак,  багато чого залишається зробити, аби кожна дитина могла користуватися всіма своїми правами. 

Перегляньте Мультфільм про права дитини і дайте відповідь на питання:

1. Хто захищає права дітей?

2. Які права має кожна дитина?

29.09.2025

Практична робота: створити презентацію про одну Європейську країну та надіслати на email (malezikirina1999@gmail.com)

15.09.2025

Тема: Місце України в європейській історії.

Україна завжди була й залишатиметься частиною Європи. Але були дуже складні часи в житті українського народу, коли його землі розривали більш потужні держави, нав’язуючи свою модель державного устрою і світобачення, релігію, віру, цінності. І не завжди ця модель для частини пригнобленої України ґрунтувалася на європейських цінностях і нормах, більше того, у деяких випадках вона віддаляла українців від Європи. Українці жили і творили в умовах панівної моделі бачення майбутнього іншого державного утворення, з іншим панівним етносом, з його менталітетом. І ментальність українців постійно випробувалася на міцність, на її європейськість.

 Відео про історію відносин України та Європи перегляньте за посиланням ТУТ

08.09.2025

Тема: Європейські цінності.

Європейський союз спирається на шість ключових цінностей, які становлять основу нашого суспільства:

• повага до людської гідності;

• свобода;

• демократія;

• рівність;

• верховенство права;

• повага до прав людини, зокрема прав меншин.

Перегляньте відео про Європейські цінності за посиланням ТУТ

01.09.2025

Тема: Вступ

Мета гуртка: розширення знань про Європу та Євросоюз, виховання всебічно розвиненої, культурної, толерантної особистості, розвиток естетичних та патріотичних почуттів.

Основні завдання: 

• вивчення історії, культури, традицій та звичаїв країни, що входять до складу  Європейського Союзу; 

• поширення інформації про перспективи інтеграційних процесів у Європі; 

• сприяти вмінню гуртківців виражати своє бачення щодо майбутнього України, як сусіда або майбутнього члена ЄС; 

• сприяти моральному, розумовому та фізичному розвитку вихованців; 

• систематично активувати самостійний пошук учнями нових знань, збирання та критичний аналіз необхідної інформації.