е-підручник тисни тут
1.Мотивація навчальної діяльності.
Ще однією визначною оригінальною пам’яткою давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик, у якому розповідається про заснування Києво-Печерського монастиря, про дива та подвиги лаврських подвижників.
2.Актуалізація знань.
•Пригадай вивчене:
⃰⃰ Яку літературу називають оригінальною?
*У чому полягає світове значення «Повісті минулих літ»?
*У чому актуальність «Повчання» Володимира Мономаха?
*Що тобі відомо про Києво-Печерську лавру?
3.Опрацювання матеріалу уроку.
•Інформація для конспекту.
До оригінальної літератури українського Середньовіччя належить житійна література (житія, агіографія) – розповіді про духовних і світських осіб, канонізованих християнською церквою. Від власне біографії житія відрізняються релігійною спрямованістю. Агіографія ставила перед собою завдання подати зразки житія святих, які б викликали прагнення читачів наслідувати їх.
З розвитком агіографії формуються два типи житій: календарні (в порядку днів пам’яті святих) та некалендарні (у формальній чи тематичній послідовності). До некалендарних збірників належать патерики (від латинського слова pater – батько).
Серед книжок житійної літератури найвизначнішим був «Києво-Печерський патерик». Його укладено у другій половині ХІ-першій половині ХІІІ ст. Довгий час поширювався в рукописах. Що ж являє собою пам’ятка?
«КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК» – збірка оповідань про життя та подвиги ченців Києво-Печерського монастиря. Містить цікаві відомості про повсякденне життя Києва того періоду, будівництво церков, побут монахів. Є цінною пам’яткою агіографічної літератури (житія святих), джерело культурно-історичних знань.
Тематика збірки: історія Києво-Печерського монастиря (реальні та легендарні сюжети); розповідь про діяльність засновників Лаври – Антонія і Феодосія; відомості з історії Київської Русі, зокрема Києва.
Ідейне спрямування патерика: возвеличення православної віри; вшанування наших предків, їх патріотизму і миролюбності; відбиття високого рівня культури.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=ELE1OhLhCng
Одним із найцікавіших у Києво-Печерському патерику є оповідання «Про Прохора-чорноризця, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль».
•Ознайомлення з твором https://www.youtube.com/watch?v=O7olcKH0GR8
•Аналіз твору:
тема: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло добром у складні для Київської Русі часи;
ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор); засудження підстпності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь Святополк);
основна думка: «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття»; «Суд без милості тому, хто сам не творить милості»;
проблематика: керівник і народ; милосердя і користь; гріх і покаяння; добро і зло; вічне і тимчасове;
художні засоби: використання релігійної лексики (Бог, Отець, Господь, ігумен, євангельський. проскурки), широке використання тропів – порівнянь, символів, епітетів (солодкий, наче мед; гіркий, мов полин; преславні чудеса; небесні птахи), інверсії («На неораній землі хліб несіяний був йому»), урочистий тон мовлення.
•Обговорення змісту твору:
⃰ У які часи відбуваються події у творі?
⃰ Як характеризується Святополк на початку оповіді?
⃰ Яким чином Господь покарав князя?
⃰ Хто такий Прохір?
⃰ Чому ченця назвали лободником?
⃰ У чому була особливість хліба, виготовленого Прохором?
⃰ У чому полягало диво Прохора, яке він чинив у важкі воєнні роки?
⃰ Чому торговці поскаржилися Святополку на Прохора?
⃰ Чи залишився князь байдужим до прохання купців?
⃰ Що зробив князь, осмисливши шкоду, яку заподіяв іноку і людям?
⃰ Як змінилося ставлення Святополка до Бога і Прохора?
⃰ Чому повчав Прохор князя перед своєю смертю?
•Попрацюй з підручником. Літературно-критичний матеріал стор.44-46.
4.Підсумок.
⃰ До якої літератури належить Києво-Печерський патерик?
⃰ Чим повчальний для нас цей твір?
•Законспектуй матеріал, запиши у зошит літературний паспорт твору.
1.Мотивація навчальної діяльності.
Володимир Мономах залишив по собі пам'ять не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але і як видатний письменник свого часу. Його перу належить високохудожній літературно-публіцистичний твір «Повчання».
2.Актуалізація знань.
•Пригадай вивчене:
⃰⃰ Що сприяло поширенню писемності на Русі?
*Які літературні твори часів Русі-України дійшли до наших часів?
*Що тобі відомо про Володимира Мономаха?
3.Опрацювання матеріалу уроку.
•Інформація для конспекту.
Володимир Мономах – великий князь київський. Упродовж свого князювання на київському престолі (1113-1125), незважаючи на поважний вік, Володимир зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зміг приборкати князівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. У перші роки свого правління Володимир завершив розгром половців і відігнав їх від кордонів у глиб степів. Цей удар був настільки відчутним, що половці більше не нападали на Русь у подальші роки. Успіхи політики Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Виникли нові торгівельні і господарські зв’язки, розвивалися міста. Ставши великим князем, Мономах розгорнув активну зовнішньополітичну діяльність, яка була спрямована на зміцнення його особистої влади, підтримував зв’язки з іншими правителями Європи.
•Про Володимира Мономаха дивись тут https://www.youtube.com/watch?v=k7z1zgNrdHA
Повчання – жанр давньої християнської літератури, до складу якого входить урочиста та повчальна проповідь (слово) і дещо вільне за формою звернення (бесіда) до читачів.
«ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА» – твір написаний великим князем київським Володимиром Мономахом для своїх дітей. Містить настанови щодо моралі, правил поведінки, управління державою, необхідності єдності князів. Є одним із перших зразків світської публіцистики та автобіографії.
Під однією назвою в «Повчанні» об’єднані чотири окремі літературні твори: «Повчання дітям» Мономаха, його життєпис, лист до князя Олега Святославовича (Гориславича) та молитва. Проте авторство останнього, як нещодавно з’ясували історики, не належить Мономахові. Найцікавішим у зібранні є «Повчання дітям». У цьому творі старий князь пригадує минулі роки, описує військові походи та не приховує при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Твір написаний у дещо скорботному тоні. Це, ймовірно, пояснювалося тим, що Мономах відчував недосяжність того морального й політичного ідеалу, якого прагнув. Тогочасні реалії примушували князя брати участь у князівських усобицях, поступатися своїми принципами. Однак Мономах намагався застерегти нащадків від повторення його помилок.
Розуміючи, що синам доведеться управляти князівствами, він намагався дати їм цінні поради. Насамперед, князь наставляв дотримуватися християнських чеснот. Він хотів бачити своїх дітей добрими, співчутливими до людського горя, привітними, людяними. Закликав виявляти милосердя й особливо цінувати людське життя.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=h2FDwN_kbbQ
•Попрацюй з підручником. Літературно-критичний матеріал стор.43-44.
•Ознайомлення з твором:
аудіотвір https://www.youtube.com/watch?v=w5p3YFzaDQc
читати стор.41-43 (фрагменти)
•Аналіз твору:
тема: морально-етичні настанови, основи праведного життя, християнські цінності, суспільний обов'язок;
головна ідея: заклик до благочестивого, справедливого та діяльного життя, відповідальність правителя перед Богом і народом;
композиція твору: «Повчання» умовно поділяється на дві частини:
1) морально-етичні настанови (як жити чесно, як жити правильно),
2) автобіографічна розповідь (які випробування випали на долю князя).
Основні сюжетні лінії:
1) повчання про правильне життя (князь закликає дотримуватись Божих законів, не чинити зла, допомагати бідним);
2) власний приклад (Мономах розповідає про свої діяння, війни, випробування, мирні угоди);
3) заклик до відповідальності (князь наполягає, що кожен правитель має служити народу.
Проблематика:
1) моральність (як бути чесним і благородним у житті);
2) християнські цінності (віра в Бога, милосердя, праведне життя);
3) політична відповідальність (правитель має діяти в інтересах людей);
4) сімейні стосунки (повага до старших, любов до рідних);
5) захист Вітчизни (князь говорить про боротьбу з ворогами та необхідність єдності).
Основні художні засоби:
риторичні звертання («Діти мої!») – щоб підкреслити особисту розмову, пряме мовлення (щоб надати словам ваги та емоційності),
порівняння («Рамена грішників сокрушаться, а праведників укріплює Господь») – підкреслює боротьбу добра і зла);
гіпербола («Разів сто ходив із Чернігова до Києва») – щоб передати масштаб подій;
•Обговорення змісту твору:
⃰ З якою метою написано цей твір?
⃰ Чого навчав Володимир Мономах своїх дітей?
⃰ Чому саме такими хотів бачити синів Володимир?
⃰ Які думки князя є актуальними й зараз?
Як бачимо, минуло понад вісім століть, а повчання князя й нині актуальні. Його поради бути чесними, поважати людей, не боятися труднощів і робити добро є моральною основою сучасності. Втім, пам’ятайте головне повчання Мономаха: «А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе».
4.Підсумок.
*Що нового дізнались на уроці?
*Що найбільше вразило або здивувало?
•Опрацюй матеріал, запиши у зошит літературний паспорт твору.
1.Мотивація навчальної діяльності.
Прийняття християнства Володимиром Великим прискорило і розвиток оригінальної літератури в Київській Русі, адже на той час уже була ґрунтовно поставлена шкільна справа, тому вже через кілька десятиліть виникли чудові літературні пам’ятки різних жанрів. Література Русі-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, збагачувалася оригінальними творами, стаючи на самостійний шлях розвитку.
2.Актуалізація знань.
•Пригадай вивчене:
⃰⃰ Які історичні умови сприяли розвитку писемності та літератури в Київській Русі? (Хрещення Русі у 988 р., розвиток освіти та книгописання).
⃰ Які перші рукописні книги тобі відомі?
⃰⃰ Чим відрізняється перекладна література від оригінальної?
⃰ Що ти знаєш про Нестора Літописця?
⃰ Що тобі відомо про Києво-Печерську лавру?
3.Опрацювання матеріалу уроку.
Оригінальна література Київської Русі Х – середини ХІІІ ст. є органічною частиною духовної культури всього слов’янського світу, хоча до наших часів дійшла лише частково. Але навіть та частина творів літератури, що дійшла через століття, дає уяву про багатство духовного життя наших предків. Під впливом перекладної літератури і на міцній основі культурних традицій власної народної словесності почали розвиватися проповідницька і паломницька літератури, з’явилися світські твори.
Як церковна, так і світська література київського періоду загалом відзначалася яскраво вираженою публіцистичністю, повчальністю, що великою мірою сприяло виробленню народного самовизначення держави, яка тоді утворювалася. Для багатьох пам’яток того часу був характерний ліричний пафос, а людська особистість і людські стосунки розглядалися з точки зору необхідної ідеології; персонажі, особливо князі, виступали носіями встановлених релігійно-моральних і політичних ідей. Приватне життя людини в її реальному побуті та психологічному впливі до літератури доступу ще не мало. Людська поведінка, як і історичні події, у творах давньоруського періоду зумовлена втручанням зовнішніх сил добра і зла. В оригінальну літературу також проникають елементи народної творчості, художні засоби епічної та пісенної усної традиції.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=4RvYIIwuPug
•Інформація для конспекту.
Загальна характеристика оригінальної літератури Київської Русі: література того часу мала переважно релігійний та історичний характер; твори створювалися рідною мовою, що сприяло їхній популярності.
Основні жанри оригінальної літератури: літописи, житія святих (патерики), повчання, ораторська проза, повісті.
Найвідоміші пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі: «Повість минулих літ» або Початковий літопис (від початку світу до 1113 р.), Київський літопис (1118-1120 рр.), Галицько-Волинський літопис (1201-1292), «Слово про закон і благодать» Іларіона Київського, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», Києво-Печерський патерик».
Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської держави є літописи, саме на X ст. припадає початок літописання на Русі.
ЛІТОПИС – це жанр історико-мемуарної прози, у якому в хронологічному порядку здійснюється опис важливих історичних подій (літописи Київської Русі ХІ-ХVІІ ст., козацькі ХVІІ-ХVІІІ ст.).
Автори літописів – літописці – розповідали про ті історичні факти, свідками, учасниками яких вони були самі або дізналися з інших джерел. Записи окремих літописців групували й упорядковували пізніші літописці, які створювали з них збірники літописів – зводи, що були вже систематично викладеною історією. Широко відомим зводом є «Повість минулих літ», автором якого вважають Нестора Літописця (1056-1114, чернець Києво-Печерського монастиря).
•Про Нестора Літописця дивись тут https://www.youtube.com/watch?v=IK6RAUW0mL8
«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» (1113) – найвидатніший і найдавніший літопис, укладений ченцем Нестором на початку ХІІ століття. Охоплює події від біблійних часів до початку ХІІ століття, розповідає про заснування Києва, діяльність князів, хрещення Русі, боротьбу з кочівниками. З-поміж найвідоміших сюжетів літопису такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їхнім братом Святополком. Провідні мотиви літопису: захоплення героїчним минулим Русі-України, глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями.
Є головним джерелом для вивчення давньої історії України, має високу літературну цінність.
аудіотвір (скорочено) https://www.youtube.com/watch?v=33-1G2kU5ds
читати (фрагменти) стор.37-38.
•Робота з матеріалом підручника. Інформація для ознайомлення стор.38-41.
4.Підсумок.
⃰ Як гадаєш, чи знали б ми свою історію так, як нині маємо про неї уявлення, якби не літописи та давні художні твори?
⃰ Де, на твою думку, більш об’єктивна інформація: у думах та історичних піснях чи в літописних творах?
⃰ Який твір є основним джерелом вивчення історії Київської Русі?
⃰ Чому Нестора Літописця називають не автором «Повісті минулих літ», а її упорядником?
І. Виконай тестові завдання.
ЗАВДАННЯ 1-12 мають чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний (0,5 балу за завдання).
1. Фольклор – це ... :
а) ліро-епічний сюжетний пісенний твір;
б) жанр гумористичної поезії;
в) різножанрові твори, що виникли в сиву давнину й передавалися з вуст в уста; г) літературний напрям.
2. Пісні про кохання належать до:
а) родинно-побутових; в) календарно-обрядових;
б) соціально-побутових; г) обрядової лірики.
3. Жанр народної балади належить до:
а) лірики; в) епосу;
б) ліро-епосу; г) драми.
4. Правильним є твердження, що балади...
а) поділяють на козацькі, чумацькі й бурлацькі;
б) оспівують лише героїчні вчинки козаків;
в) мають напружений сюжет і трагічний фінал;
г) поділяються на куплети й приспів (рефрен).
5. Темою пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють» є:
а) оспівування страждань дівчини через те, що миленький поїхав іншої шукати;
б) оспівування палкого кохання козака до дівчини;
в) присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих;
г) зображення трагічної загибелі козака.
6. Провідним мотивом пісні «Цвіте терен, цвіте терен» є:
а) нерозділене кохання, адже милий поїхав шукати іншої;
б) смерть козака під час війни;
в) сум матері за вбитим сином;
г) горе молодої дівчини, яку віддали заміж за нелюба.
7. У якому творі розповідається про вдовиного сина, якого плакують мати, сестра і дівчина:
а) «Цвіте терен, цвіте терен»; в) «Ой, на горі вогонь горить»;
б) «Сонце низенько»; г) «Ой летіла стріла».
8. У якій родинно-побутовій пісні вжиті слова молоденька, вечероньки, нічки, кріселечко, віконця, миленький:
а) «Цвіте терен, цвіте терен»; в) «Місяць на небі, зіроньки сяють»;
б) «Сонце низенько»; г) «Ой летіла стріла».
9. Яка найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови Київської держави:
а) Біблія; в) Остромирове Євангеліє;
б) Ізборник Святослава; г) Діяння святих апостолів.
10. Слово Біблія у перекладі з грецької означає:
а) священні слова; в) Боже письмо;
б) збірка книг; г) божественна бібліотека.
11. Притча – це ... :
а) невеликий віршований гумористичний твір алегоричного змісту;
б) невеликий віршований сатиричний твір алегоричного змісту;
в) пісенний твір біблійного змісту з описами людей і їх вчинків;
г) повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту.
12. Хто із зазначених осіб не брав участі у перекладі Біблії:
а) І. Нечуй-Левицький; в) П. Куліш;
б) І. Пулюй; г) І. Котляревський.
ІІ. Установи відповідність.
ЗАВДАННЯ 1-3 передбачають встановлення відповідності: до кожного рядка, позначеного буквою, добери відповідник, позначений цифрою (1 бал за завдання).
1. Установи відповідність між уривком та назвою твору:
а) «Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселиться.
б) «В човні дівчина пісню співає, А козак чує – серденько мре».
в) «Не плач, коню, надо мною, Не бий землю під собою».
г) «І ще очі не дрімали, а вже сходить сонце.
1) «Місяць на небі, зіроньки сяють», 2) «Цвіте терен, цвіте терен», 3) «Сонце низенько».
2. Установи відповідність між уривком та назвою твору:
а) «Ви ж мені, очі, вік вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей?»
б) «Та вже ж твій син оженився, Узяв собі паняночку, В чистім полі земляночку».
в) «Де матінка плаче, там Дунай розлився».
1) «Ой летіла стріла», 2) «Ой на горі вогонь горить».
3. Установи відповідність між цитатами та назвою твору:
а) «Люди знову розселилися по всій землі. І була в них тоді одна мова й однакові слова».
б) «А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно».
в) «Тоді Господь почав карати фараона та його державу. Кар таких було десять, причому кожна наступна – тяжча, дошкульніша, ніж попередня».
г) «За Божим наказом він ударив палицею своєю по скелі – і з неї ринула вода в такій кількості, що пили досхочу весь народ і худоба».
д) «Приведіть теля відгодоване та заколіть – будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий – й ожив, був пропав – і знайшовся!»
1) «Легенда про Мойсея», 2) «Вавилонська вежа», 3) «Притча про блудного сина».
ІІІ. Напиши есе «Який твір на біблійну тематику тебе найбільше вразив і чим саме?»
Завдання передбачає розгорнуту письмову відповідь (до 3 балів).
Виконання надсилай на ukrmova042020@gmail.com
Зверни увагу! Обов’язковим до виконання є тематичний компонент І з тестовими завданнями (6 балів); виконання завдань І та ІІ тесту у підсумку складає 9 балів. Виконання творчого завдання ІІІ передбачає оцінювання високого рівня (10-12 балів). Зичу успіхів!
1.Актуалізація знань.
•Пригадай вивчене:
⃰⃰ Чому Біблію називають Книгою Книг?
*З яких частин складається Біблія?
*За яким принципом Біблію розділено на ці частини?
*Які 10 заповідей Господа?
2.Опрацювання матеріалу уроку.
•Інформація для конспекту.
Біблія – найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі.
До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У ХІІІ-ХVІІІ століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Данте і Шекспіра, Г. Сковороду, Т. Шевченка (поетичний цикл «Давидові псалми»), П. Куліша. За переспіви біблійних псалмів бралися П. Гулак-Артемовський, Ліна Костенко (цикл «Давидові псалми»), Дмитро Павличко (книга «Покаянні псалми»). Біблійні сюжети розвивалися Іваном Франком у поемі «Мойсей» і Лесею Українкою у драмах «В катакомбах» та «Одержима». До невичерпного джерела Біблії, до її вічних тем і образів звертався французький письменник, драматург і літературний критик Оноре де Бальзак у творі «Ісус Христос у Фландрії», яскравими картинами втілення вічного сюжету зачаровує роман «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. Майже сорок років працював польський письменник Генрік Панас над романом «Євангеліє від Іуди», у якому Христос змальований людиною, але найвищої породи і природи, носієм особливих здібностей. Далекі від ідеальних християнських стосунків події зображено в романі «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго. У творі тісно поєднані краса і потворність, добро і зло. Рівноправним героєм твору є собор, який втілює ідею добра, справедливості, любові, є німим свідком трагічних подій і водночас символом можливості повернення людей до вічних цінностей. Святе Писання було невичерпним джерелом глибоких філософських роздумів та образів у творчості Джорджа Гордона Байрона (твір «Мій дух як ніч», п’єса «Каїн»). Християнськими мотивами просякнуті більшість творів Ганса Крістіана Андерсена (казки «Гидке каченя», Соловей», «Снігова королева», «Ромашка»).
Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з ХVІ ст. Повний переклад Святого Письма розпочали письменник Пантелеймон Куліш із видатним ученим фізиком Іваном Пулюєм, а завершив його Іван Нечуй-Левицький. Одним із найкращих уважається також переклад Івана Огієнка.
•Про українські переклади Біблії тут https://www.youtube.com/watch?v=ACUpINRKtQQ
•Попрацюй з підручником. Літературно-критичний матеріал стор.34-35.
4.Підсумок.
БІБЛІЯ – це та Вічна і Особлива книга, яка у всі віки була і буде джерелом натхнення для створення різних видів мистецтва, музики, літератури, до неї ще довго будуть звертатися митці різних країн, відшукуючи відповіді на вічні питання про добро і зло, смерть і безсмертя, любов і ненависть.
*Чому саме Біблія є однією з найвідоміших у світі книг?
*Поміркуй, чому назви культових книг пишуться з великої літери, але без лапок?
•Творче завдання. Скористайся додатковою літературою або матеріалами мережі Інтернет та розглянь твори живопису на біблійну тематику. Який з них тебе найбільше вразив і чим саме?
1.Мотивація навчальної діяльності.
Минуло понад тисячу років з часу написання Книги Книг, проте її вчення актуальні і сьогодні. Споконвічна боротьба Добра і Зла. І цей шлях складний і болючий, наповнений постійними процесами морального вдосконалення людства.
2.Актуалізація знань.
⃰ Що таке мораль? Чи впливає вона на поведінку людини?
*Пригадай, що називається притчею?
*Як гадаєш, чому для своїх проповідей Ісус Христос найчастіше використовував саме притчі?
3.Опрацювання матеріалу уроку.
•Інформація для конспекту.
Етика – філософська наука про сутність і закономірності розвитку моралі, її роль в житті суспільства та людини.
Християнська етика – наука про християнські моральні норми і цінності.
Мораль – сукупність норм і правил, які визначають найважливіші цінності у житті, поведінку людей, їх ставлення одне до одного.
Моральні цінності – це принципи, переконання та стандарти, які допомагають людині розрізняти правильне та неправильне, оцінювати свої та чужі вчинки.
ПРИТЧА – це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту, яке розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови і має символічний підтекст. Цей літературний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, узагальнювальне значення.
АЛЕГОРІЯ – це іносказання, перенесення властивостей чи характеристик одного предмета або явища на інший для кращого відображення образу. Це літературний та мистецький прийом, де реальні або вигадані персонажі, предмети чи ситуації слугують для передачі узагальненого, прихованого змісту. Таким чином утворюється переносне значення.
Ознаки притчі: прозова мова, невеликий обсяг, відсутність описовості, сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер, персонажі зазвичай позбавлені зовнішніх прикмет, алегоричність і символізм, повчальний зміст.
Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=EboWiPY_ZrU&t=620s
•Попрацюй з підручником. Літературно-критичний матеріал стор.32-34.
ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА
(Євангеліє від Луки)
Притча про блудного сина – одна з найвідоміших притч Ісуса Христа. Сюжет цієї притчі, на думку багатьох учених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога. Притча про блудного сина є дуже поширеним сюжетом багатьох витворів мистецтва.
Християнська мораль у притчі про блудного сина полягає в безмежному Божому милосерді та прощенні за щире каяття, а також у важливості любові, прощення та радості за повернення грішників. Притча навчає, що, попри всі помилки, людина завжди може повернутися до Бога, і Він, як люблячий батько, прийме її.
•Ознайомлення з твором:
аудіотвір https://www.youtube.com/watch?v=pz_hOtJ7BJ4
мультиплікація https://www.youtube.com/watch?v=7J0yRluVf7I
читати стор.32-33 (скорочено)
•Аналіз твору:
тема: розповідь про блукання меншого сина світом, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності;
ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном;
основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення – і ти отримаєш прощення;
проблематика: багатство і бідність; батьки і діти; справжні друзі; праця і лінь; провина й покаяння
мораль притчі: щире каяття має силу відновити духовний зв’язок і з Богом, і з ближніми;
головні герої:
батько – мудрий та розумний; батько простив свого молодшого сина, оскільки той покаявся;
старший син – людина, характеру якої притаманна урівноваженість;
молодший син – людина легковажна, узяв спадок і відправився у мандри, щоб побачити світ; йому було приємно почувати себе серед міського люду, бо вони вважали його найбагатшим, враховуючи його зовнішність і наявність грошей; так у постійних розвагах та відпочинку гроші швидко закінчилися і, не маючи жодної копійки, він влаштувався працювати свинопасом; голодуючи та перебуваючи у скруті, герой вагався у рішенні щодо повернення додому, бо соромився.
•Обговорення змісту твору:
⃰ Яке враження справив на тебе твір?
⃰ Яка проблема є основною у притчі?
⃰ Як ти поясниш слова батька: «Веселитися ж і радіти треба, тому що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся»?
⃰ Що у притчі є основним засобом характеристики героїв? (Їхні вчинки)
⃰ Чому вчить нас притча?
⃰ Щоб ти порадив старшому синові ?
Ця притча вчить нас милосердю, прощенню та силі щирого каяття. Вона показує, що, навіть коли людина помиляється і сходить з правильного шляху, вона завжди може повернутися, якщо розкається. Батьківська любов у притчі символізує Божу любов, яка безмежна і приймає кожного, хто щиро прагне змінитися. Також ця притча вчить не засуджувати інших, а радіти, коли хтось знаходить шлях до добра.
4.Підсумок.
*Які особисті думки виникли під час знайомства з притчею?
*Що найбільше вразило або здивувало?
•Запиши у зошит літературний паспорт вивченої притчі.
1.Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми продовжуємо подорожувати сторінками Біблії, знайомлячись з її легендами. Кожна з них містить ґрунт для засвоєння моральних повчань, духовних цінностей, є справжньою скарбницею.
2.Актуалізація знань.
•Пригадай вивчене:
⃰⃰ Що тобі відомо про легенди? Чому вони виникли?
*Яка головна мета цього фольклорного жанру?
*З якими легендами вже знайомий?
3.Опрацювання матеріалу уроку.
•Інформація для конспекту.
Легенди – невеликі за обсягом вигадані фантастичні оповіді, яким притаманний драматизм, а сюжет побудовано на основі анторопоморфізму (уподібнення стихій та явищ до людини). Хоча в легендах багато фантастики, їх головна мета – створити враження достовірності, на відміну від казок.
Біблійні легенди – це розповіді, які розширюють або пояснюють Біблійні події та персонажів і є частиною народної творчості. Вони можуть містити додаткові подробиці про життя персонажів, їхні думки та почуття, а також більш детальний опис подій, що відбулися. Ці легенди допомагають читачеві краще зрозуміти Біблійні історії.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=MJV5ngY0qjI
•Попрацюй з підручником. Літературно-критичний матеріал стор.24-30.
СТАРИЙ ЗАПОВІТ. ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА
Події, що змальовуються в легенді про зведення Вавилонської вежі, відбуваються «після потопу» й відносяться до «початку людської історії».
•Ознайомлення з твором:
аудіотвір https://www.youtube.com/watch?v=4nGVhiz0gvo
читати стор.24 (скорочено)
•Аналіз твору:
тема: розповідь про спорудження людьми Вавилонської вежі та перешкоду, яку вчинив Ягве щодо будівництва;
ідея: уславлення миру, праці, взаєморозуміння між людьми;
основна думка: спільна мова серед людей сприяє їх дружбі, злагодженій праці;
проблематика: взаєморозуміння і заздрість; стимул для плідної праці; спільна мова – запорука миру на землі;
провідний мотив: у межах однієї біблійної оповіді органічно об’єдналися два мотиви:
1) побудова міста Вавилона і змішання мов;
2) зведення вежі й розпорошення людей.
Фразеологізми: Вавилонська вежа – справа, яку ніколи не буде завершено;
вавилонське стовпотворіння – хаос і безлад; плач на ріках вавилонських – туга, жаль за чимось, безповоротно втраченим.
•Обговорення змісту твору:
⃰ Які часи відтворено в легенді?
⃰ Для чого люди вирішили збудувати вежу?
⃰ Як було організовано будівництво?
⃰ Чому будівництво вежі не сподобалось Ягве?
⃰ Яким чином Ягве призупинив будівництво?
⃰ Що сприяло виникненню різних народностей?
⃰ Чому вежа почала поступово руйнуватися?
⃰ Яке значення мала вежа для різних народів?
Втім, говорять, що й досі в кожнім місті можна знайти уламки цеглин від Вавилонської вежі. Тому що багато хто брав їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі був мир, і люди розуміли одне одного.
ПРО МОЙСЕЯ
Легенда розповідає про пророка та лідера єврейського народу Мойсея (жив у ХІІІ–ХІІ ст. до н. е. за часів царювання Рамзеса ІІ), який вивів своїх людей із Єгипту й через низку перешкод та 40 років поневірянь пустелею привів до Палестини – Землі Обетованої. Історія Мойсея – це історія випробувань, який мав подолати ізраїльській народ.
•Ознайомлення з твором:
аудіотвір https://www.youtube.com/watch?v=LdJ6IK5_cXU
читати стор.24-28 (фрагмент)
•Аналіз твору:
тема: розповідь про народження, виховання і змужніння Мойсея, який прагнув захистити свій народ від приниження і рабства, відродити його культуру і релігію;
ідея: возвеличення вільного і щасливого життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями;
основна думка: честь, справедливість, відсутність приниження однієї нації іншою, повага, щирість, доброта – основні заповіді Бога;
проблематика: воля і рабство; цар і раб; соціальна несправедливість і борці проти неї; добро і зло.
Фразеологізми: кари єгипетські – біди, які Бог наслав на єгиптян, коли фараон не хотів відпускати євреїв; неопалима купина – стійкість (терновий кущ горів та не згорав); мандрівка пустелею – великий і складний шлях до мети, повний випробувань і зречень (євреї йшли пустелею 40 років); манна небесна – несподівано отримані життєві блага; скрижалі – заповіт, закон.
•Обговорення змісту твору:
⃰ Кого і за яких обставин було знайдено на березі річки?
⃰ Яким чином єгипетський цар переслідував євреїв?
⃰ Чому мати вимушена була приховувати сина, коли дитина підросла?
⃰ За яких обставин царівна побачила немовля біля річки?
⃰ Як Мойсей виховувався і навчався у царя?
⃰ З чим не міг примиритися юнак?
⃰ Що спонукало Мойсея залишити царський двір? Де він знайшов притулок?
⃰ Яка подія здивувала хлопця, коли він випасав худобу?
⃰ З якою промовою Бог звернувся до Мойсея?
⃰ Чому цар вимушений був погодитися відпустити євреїв з країни?
⃰ У чому вбачав своє призначення Мойсей у суспільстві?
⃰ Чи під силу йому була місія визволення свого народу з рабства?
Біблійні легенди про Вавилон і Мойсея об'єднує тема божественного втручання у людські справи, особливо через людську гординю та заздрість. В обох історіях є конфлікт між Богом та людьми, що призводить до страждань та поневірянь – в одному випадку це будівництво Вавилонської вежі, а в іншому – єгипетський полон та поневіряння в пустелі.
4.Підсумок.
*Що нового дізнались на уроці?
*Що найбільше вразило або здивувало?
•Творче завдання. Скористайся додатковою літературою або матеріалами мережі Інтернет та з'ясуй, хто з українських письменників і в яких творах використав образ Мойсея.
Нині відомо майже триста сюжетів і сюжетних версій балад.