Українська мова
9 клас
9 клас
е-підручник тисни тут
1.Актуалізація знань.
*Які сполучникові речення називають складносурядними?
*Як відрізнити ССР від простого, ускладненого однорідними членами?
*Які смислові зв'язки між частинами ССР?
*Якими сполучниками поєднуються частини ССР?
*Які розділові знаки вживають у ССР?
2.Узагальнення і систематизація знань.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=zLF7eYxVo8g
•Інформація для повторення §12, стор.82-85, запитання і завдання для самоконтролю стор.87.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Перетворіть прості речення з однорідними членами на ССР (усно):
Українці споконвіку любили і шанували рідний край, пишалися своєю рідною землею. Вона давала здоров'я і оберігала в далекій дорозі. Гарним людям вона радіє і пособляє, а на поганих гнівається. Земля завжди сподівається на працьовиті людські руки, цінує допомогу і дбайливий догляд.
•Запишіть ССР, уставляючи на місці крапок пропущені сполучники, які найбільше відповідають змісту речення (впр.131, стор.84).
Зверни увагу!
─ Сурядні сполучники можуть уживатися в реченнях з синонімічним значенням. Деякі з них можливо замінювати лише в окремих випадках. Єднальні сполучники І, ТА в основному можна замінювати, якщо вони не повторюються. Сполучник ТА не вживається перед першим однорідним членом. Заміна І сполучником Й має не порушувати правила милозвучності. Протиставні сполучники ТА, ПРОТЕ, ЗАТЕ здебільшого можна замінювати.
•Зробіть у реченнях синонімічну заміну сполучників, розставляючи розділові знаки:
І сходило сонце і місяць вставав і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко). Слово срібло а мовчання золото (Народна творчість). Чи то шумлять так хвилі чи німфа плаче вслід (О. Пахльовська). Річка широка та глибока а вода синя та чиста і котиться вона виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок). Пройшов дощ і дерева заясніли під сонцем (У. Самчук).
•Пригадай схематичне зображення частин ССР (стор.80). За поданими схемами склади і запиши речення.
1. [...], і [...]. 2. [...] і [...]. 3. [...], але [...]. 4. То [...], то [...]. 5. [...]; і [...].
•Опрацюй послідовність синтаксичного розбору ССР. Виконай розбір одного речення на вибір (впр.138, стор.86).
ПАМ’ЯТКА
«Послідовність синтаксичного розбору складносурядного речення»:
1. Визнач вид речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
2. Зазнач, що речення складне, сполучникове, складносурядне.
3. Визнач кількість частин у реченні, виділи граматичні основи в частинах складного речення, установи смислові зв’язки між ними.
4.Поясни розділові знаки.
5. Охарактеризуй кожну частину як просте речення.
6. Накресли схему речення.
відео: https://www.youtube.com/watch?v=_fZ2kPXa2sw
підручник: зразок письмового та усного розборів на стор.86
Відповіді письмових завдань надсилай на ukrmova042020@gmail.com
4.Рефлексія.
*Чи добре засвоїв матеріал про розділові знаки у ССР?
*Я добре розібрався з ..., але у мене виникають труднощі ... .
•Підготуйся до тестової роботи за темою «Складносурядне речення». У разі потреби повтори матеріал ще раз.
1.Актуалізація знань.
*Яке речення називають складносурядним?
*Які групи сполучників вживають для з'єднання частин такого речення?
*Які бувають смислові відношення між частинами ССР?
•Проаналізуй речення.
Яке воно за складом? Яке за типом зв'язку? Зі скількох частин складається? Якими сполучниками з'єднуються частини речення? Які смислові зв'язки між частинами речення? Які розділові знаки є в реченні?
Ідуть дівчата й хлопці з поля1/, і лине пісня навкруги2/, і простелили їй роздолля дніпровські білі береги3/.
2.Опрацювання навчального матеріалу.
•Інформація для конспекту.
Розділові знаки в ССР залежать від смислових відношень між частинами складного речення, пов’язуючи його частини в одне ціле. Між частинами ССР перед сполучником сурядності може бути КОМА, ТИРЕ, КОМА З КРАПКОЮ.
•КОМУ ставлять між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками І (Й), ТА, А, АЛЕ, ПРОТЕ, ОДНАК, ЗАТЕ, АБО...АБО, ЧИ...ЧИ, НІ...НІ, ТО...ТО, НЕ ТО...НЕ ТО, ЧИ ТО...ЧИ ТО, якщо частини речення виражають одночасність, послідовність подій або протиставляються, а також між частинами ССР перед повторювальним сполучником.
•ТИРЕ ставимо, коли частини складносурядного речення виражають швидку несподівану зміну подій або різке протиставлення. Часто в таких реченнях в одній із частин є слова враз, несподівано, зненацька.
Туман піднявся1/ ─ і небо одразу стало сірим2/.
Дощ ущух1/ ─ і враз заспівали птахи2/.
•КОМУ або ТИРЕ ставимо, якщо частини речення виражають причинно-наслідкові зв’язки (у першій частині – причина, у другий – наслідок або висновок).
Машину повело1/, і ми згубили шлях2/ (Ліна Костенко).
Війнув, дихнув, сипнув пшона1/ ─ і заскакали горобці2/!.. (Павло Тичина)
•КРАПКУ З КОМОЮ ставимо, коли частини складносурядного речення значно поширені (усередині них є свої розділові знаки) або треба підкреслити їх самостійність.
Усі обертались Тетяні вслід1/, а вона йшла, ледь торкаючись землі й гордо несучи голову у вінку пшеничних кіс, ішла впевнено й граційно2/; і потім дівчина все крутилася в думках перехожих3/.
•НЕ СТАВЛЯТЬ РОЗДІЛОВИЙ ЗНАК ПЕРЕД СПОЛУЧНИКАМИ І (Й), ТА (у значенні І), АБО, ЧИ:
– якщо частини ССР мають спільний для обох частин другорядний член речення (обставину або додаток), вставне слово або частку лише, тільки, ще, навіть:
Щороку всихає трава1/ і листя з дерев облітає2/. З однієї квітки змія бере отруту1/й бджола бере мед2/.
Може, осінь буде сухою1/ і яблуні вродять рясно2/.
Навіть бджола не сідає на цю квітку1/ і джмелі не гудуть біля неї2/.
– якщо сполучники І (Й), ТА (у значенні І), АБО, ЧИ поєднують два називні, однотипні безособові, окличні, спонукальні або питальні речення:
Вечірній сон закоханого літа1/ і руки, магнетичні уночі2/ (Ліна Костенко). Дощило1/ і в повітрі віяло прохолодою2/ (Андрій Головко). Як гарно квітнуть вишні1/ і як приємно пахне в повітрі2/! Хай буде безумовне щастя1/ і кожен день приносить радість2/. Ну хто не знає цього музиканта1/ і хто не слухав його твори2/?
•Переглянь відео з детальним аналізом речень https://www.youtube.com/watch?v=X9JkIKYwS0o
•Робота за підручником. Інформація для ознайомлення та осмислення §12, стор.84-85.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Вправа 133, стор.85 (усно). Прочитай речення, інтонуючи відповідно до розділових знаків. Обґрунтуй вживання розділових знаків (у разі потреби користуйся матеріалом з відео або підручника).
•Тренажер: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/rozstavliaiemo-rozdilovi-znaky-u-skladnosuriadnomu-rechenni
•Вправа 134, стор.85 (письмово). Перепиши речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
4.Підсумок уроку.
*Які розділові знаки ставлять між частинами ССР?
*У яких випадках між частинами ССР не ставлять розділовий знак?
*У якому випадку відбувається вибір між комою і тире?
1.Мотивація навчальної діяльності.
Перекази відіграють ключову роль у мовленні, оскільки допомагають розвивати навички логічного та зв’язного викладу думок, збагачувати словниковий запас, відтворювати інформацію з почутого чи прочитаного тексту, розвивати як усне, так і письмове мовлення. Перекази є важливою основою для створення у подальшому власних доповідей, рефератів, виступів та наукових статей. Переказ тексту – це відтворення його змісту своїми словами, усно або письмово, зі збереженням основних подій, ідей та деталей.
2.Актуалізація знань.
*Що ми називаємо стилем мовлення?
*Які є стилі мовлення?
*Які характерні ознаки та сфера вживання наукового стилю?
*Що таке переказ? Які є види переказів?
*У чому, на твою думку, різниця між стислим і вибірковим переказом?
3.Опрацювання навчального матеріалу.
Стиль мовлення – це різновид літературної мови, який використовують за різних обставин спілкування.
Традиційно виділяють п’ять основних стилів, кожен з яких має свої характерні особливості, які проявляються у виборі лексики, граматичних конструкцій та способі висловлювання: публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній, розмовний, конфесійний.
Усе про науковий стиль мовлення тут https://www.youtube.com/watch?v=3_FTHzQqUi4
Переказ тексту – це відтворення його змісту своїми словами, усно або письмово, зі збереженням основних подій, ідей та деталей.
Види переказів: докладний, стислий, вибірковий, творчий.
ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ – це передача певної частини тексту, яка стосується обраної теми із дотриманням стилю, логіки та мовленнєвих особливостей оригіналу.
Головна мета ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ – відібрати з тексту найістотніше з того чи іншого питання. Це значно складніший вид роботи, ніж написання стислого переказу. Стислий переказ вимагає вміння стисло передати зміст твору, а вибірковий – лише те, що стосується певної особи, події тощо.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=G5kca265Mj8
Як виконати вибірковий переказ тексту наукового стилю:
1. Уважно прочитай або прослухай текст. Під час читання виділи слова-терміни, наукові поняття, причинно-наслідкові зв’язки.
2. Визнач тему й основну думку тексту.
3. Поміркуй, чому текст має таку назву.
4. Виділи найважливішу інформацію в тексті, необхідну для переказу.
5. Склади план відповідно до теми і змісту висловлення.
6. Викладай відібрану інформацію послідовно, зберігаючи науковий стиль.
7. Дотримуйся точності, уникай надмірного скорочення тексту та емоційності. Головне – об’єктивність та аргументованість.
3.Тренувальні вправи.
•Впр.64, стор.44.
*Прочитай текст. Доведи, що він належить до наукового стилю.
*Визнач вжиті в тексті наукові терміни. Лексичне значення кожного з’ясуй за Словником термінів.
*Сформулюй тему та головну думку тексту. Добери до нього заголовок.
*Склади простий план. Скориставшись пам’яткою, підготуй усний вибірковий переказ «Вияв рис національного характеру українців у мові».
Зверни увагу!
План складають для того, щоб виділити в змісті тексту найбільш важливе і дотримуватися послідовності викладу думок.
4.Підсумок.
*Які стилі мовлення виокремлюють в українській мові?
*За якими критеріями класифікують стилі мовлення?
*Які ознаки та мовленнєві особливості наукового стилю?
*У чому особливість вибіркового переказу?
1.Актуалізація знань.
*Які є види складних речень за способом зв’язку частин?
*На які два види поділяють складні сполучникові речення?
*У яких складних реченнях між його частинами рівноправні зв'язки?
*Якими сполучниками поєднуються частини ССР?
2. Опрацювання нового матеріалу.
•Інформація для конспекту.
— З'ясування суті смислових зв’язків між частинами ССР є одним із головних завдань вивчення цих речень. Смислові відношення між частинами залежать як від змісту тексту, так і від сполучників.
─ У ССР засобом зв’язку виступають СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ, які виконують не лише роль засобу, який поєднує предикативні одиниці в єдине ціле, але й виявляє смислові відношення між ними.
— У ССР розрізняють основні види смислових зв'язків: єднальні, протиставні, розділові.
•ССР з єднальними зв'язками передають події, що відбуваються (відбувалися, відбуватимуться) одночасно або послідовно. Для цього використовують відповідну інтонацію та єднальні сполучники і, й, та (і), ні-ні, а також, ані, як... так і, не тільки... а й.
Косили сіно лугове/, і пахла м’ята (Ю. Кравченко) – одночасність.
Прилинув вітер/, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка) – послідовність.
•ССР з протиставними або зіставними зв'язками називають події, що протиставляються, йдуть усупереч одна одній, або події чи явища, які існують паралельно, зіставляються. Засобами зв'язку в таких реченнях є протиставні сполучники а, але, та (але), проте, зате, однак.
Він іншим показує дорогу/, а сам у болото лізе (Нар. творчість) – протиставлення.
Ластівка день починає/, а соловей його закінчує (Нар. творчість) – зіставлення.
•ССР з розділовими зв'язками передають події, які чергуються або виключають одна одну. Засобами зв'язку в таких реченнях є роздільна інтонація і розділові одиничні та парні сполучники або, чи, хоч, або – або, чи – чи, то – то, не то – не то, хоч – хоч, чи то – чи то.
То комиш упаде в око/, то дим тріпоче в повітрі (М. Коцюбинський) – чергування явищ.
Аби рибку їсти/, або на дно сісти (Нар. творчість) – взаємовиключення явищ.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=grP7pyzYeUE
•Робота з підручником. Розглянь таблицю, інформація для запам'ятовування §12, стор.82-83.
Зверни увагу!
─ Сурядний сполучник а є багатозначним. У ССР зі сполучником а найчастіше виражаються зіставні відношення, рідше – протиставні (сполучник можна замінити сполучником але).
─ У ССР, які складаються з трьох і більше частин, з'єднаними різними сурядними сполучниками, можуть комбінуватися різні смислові зв'язки.
─ ССР з єднальними сполучниками відображають синтаксичний прийом паралелізму, тотожності; ССР з розділовими сполучниками використовують зі стилістичною метою посилення емоційного впливу; ССР з протиставними смисловими зв'язками вживають як прийом антитези.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Виконай тренувальну впр.127, стор.83 (усно). Прочитай ССР, визнач смислові зв'язки між частинами цих речень (у разі потреби скористайся таблицею у підручнику стор.82-83).
•Виконай вправу (письмово). Об'єднай прості речення в ССР, використовуючи різні сполучники. Встанови смислові зв'язки між їхніми частинами.
За легендою, в ніч на Івана Купала папороть зацвітає вогняною квіткою. Щасливчик, який її знайде, отримає неймовірну силу та здібності.
З вишитим рушником зустрічали гостей. Молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.
Писанка – це символ Сонця, життя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення.
Мені здається. Барвінок в'ється.
4.Підсумок уроку.
*Які смислові зв'язки бувають між частинами ССР?
*Які смислові зв'язки між частинами ССР для тебе виявилися складнішими, важчими для розуміння?
1.Актуалізація знань.
*Яке речення називають складним?
*Як пов’язані між собою його частини?
*Які є види складних речень за способом зв’язку?
*Які є види складного сполучникового речення?
*У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності?
— Отже, сьогодні ми маємо ознайомитися ще з однією важливою темою синтаксису складного речення – складносурядним реченням.
2.Опрацювання нового матеріалу.
•Проведи дослідження. Прочитай речення. Чим вони схожі між собою? Чим відрізняються? Визнач у їхніх частинах головні члени речення. Назви засоби зв’язку в них між окремими частинами.
Уночі знявся сильний вітер – і море захвилювалось (В. Арсеньєв). На дубі довго не розкриваються бруньки, зате довго восени і не ронить дуб свого листя (О. Копиленко). Чи то води весняні шуміли, чи то бриніла десь здалеку пісня.
•Інформація для конспекту.
─ СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ – речення, які утворені з двох або більше синтаксично рівноправних, незалежних одна від одної частин.
─ Характерна ознака ССР – граматична однорідність складових частин, що виступають як рівноправні.
─ Особливістю ССР є ритмічність і плавність, тому вони застосовуються переважно в художньому та публіцистичному стилях, надаючи описові легкості та витонченості.
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=kRKQ0rmQxsE&t=218s
─ У ССР засобом зв’язку виступають СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ:
-єднальні (і (й), та (у значенні і), а також, ні...ні, як...так і, не тільки...а й);
-протиставні (а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак);
-розділові (або, чи, хоч, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то).
Докладніше про сполучники сурядності тут https://www.youtube.com/watch?v=-b7HBp4BauY
•Попрацюй з підручником. Інформація для повторення §9, стор.77-78.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Виконай тренувальну вправу (письмово). Добудуй ССР, підкресли граматичні основи, визнач засоби зв'язку.
Додаткові заняття закінчились, але ... . Старшокласники організували виставку ілюстрацій до художніх творів, ми також ... . Або зараз налетить вітер, або ... . Достигали груші, і ... . Треба було прочитати оповідання, а ... .
4.Підсумок уроку.
*Які речення називають складними?
*Які є засоби зв'язку між частинами складного речення?
*Яке речення називаємо складносурядним? Яка характерна ознака таких речень?
1.Актуалізація знань.
*Яке речення називаємо складним?
*Які є види складних речень за способом об'єднання частин?
*Яка інтонаційна особливість складного речення?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
— СКЛАДНІ СПОЛУЧНИКОВІ РЕЧЕННЯ поділяють на складносурядні (ССР) та складнопідрядні (СПР).
─ СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ утворені з двох або більше синтаксично рівноправних незалежних одна від одної частин. Зв’язок між частинами ССР схожий на зв’язок між однорідними членами речення, це зв’язок сурядності (рівноправності).
─ СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ утворені з головної й залежної частин (або кількох залежних частин). При такому зв'язку від головної частини до залежної можна поставити питання, це зв’язок підрядності (залежності).
•Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=162hYvx55tk
•Попрацюй з підручником. Інформація для запам’ятовування §9, стор.77-79.
*Уважно розглянь таблицю стор.78-79, розрізняй сполучники сурядності і сполучники підрядності.
Це важливо!
— Рівноправні за змістом частини ССР і головні частини СПР схематично зображують квадратними дужками [ ]; підрядні (залежні) частини СПР позначають круглими дужками ( ).
*Розглянь приклади речень зі схематичним зображенням частин СС і СП речень на сторінці 80.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Тренажер 1: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/rozrizniaiemo-skladni-spoluchnykovi-rechennia
•Тренажер 2: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/kharakteryzuiemo-rechennia-za-ioho-skhemoiu
4.Підсумок уроку.
*Які речення називають складними?
*Які є види складних сполучникових речень?
*У чому різниця між СС і СП реченнями?
•Виконай тренувальну впр.122, стор.79 (усно). Прочитай речення, визнач СС і СП речення. Розкажи, як ти їх розрізняєш.
•Виконай вправу 124, стор.81 (письмово). Перепиши речення, у кожному визнач і підкресли граматичні основи, у дужках зазнач вид речення, накресли до кожного речення схему.
І. Виконай тестові завдання.
ЗАВДАННЯ 1-8 мають чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний (1 бал за завдання).
1. Визнач речення з прямою мовою (розділові знаки пропущені):
а) Запам'ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладена на слова.
б) Як кажуть люди материна молитва з дна моря рятує.
в) Плачинда стверджує мова об'єднує згуртовує людей у націю.
г) Ви говоріть а ми будемо слухати.
2. Визнач речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущені):
а) Яка ти розкішна земле думала Маланка.
б) Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись моя бабуся.
в) Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.
г) Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.
3. У якій схемі правильно поставлені розділові знаки в реченні з прямою мовою (розділові знаки пропущені):
а) «П, ─ а, ─ П». б) «П, ─ а, ─ п».
в) «П, ─ а: ─ П». г) «П! ─ а: ─ П».
Прощавай наша Січ-мати сказали вони майже в один голос і після хвилини мовчання додали Хай же Бог тебе боронить від усякого нещастя.
4. Визнач речення з пунктуаційною помилкою при прямій мові:
а) Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка?»
б) «Не проводжайте мене.» ─ Попросила дівчина рідних.
в) «Михайлику, хочеш побачити диво? ─ питає мене дядько Себастіян. ─ Підійди до мене...»
г) Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле.
5. Визнач речення, яке відповідає схемі «П!» ─ а. (окремі розділові знаки в реченні пропущені):
а) Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй (Л. Українка).
б) На шляху Люба сказала Ти б колись, Михайлику, до нас заскочив (М. Стельмах).
в) Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником (Ю. Мушкетик).
г) Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати (М. Стельмах).
6. Визнач речення, у якому розділові знаки при прямій мові поставлені правильно:
а) «З щастя та горя скувалася доля» ─ каже поговірка (Панас Мирний).
б) «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. ─ Не одрікаюсь од своїх слів» (М. Коцюбинський).
в) Струна бринить: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка).
г) «Леоніде, ─ Адріана відірвала обличчя від долоні ─ а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іванчук).
7. Визнач речення з прямою мовою (розділові знаки пропущені):
а) Одна сказала Гляньте, гарно як! Немов облита снігом кожна гілка! (М. Рильський).
б) Слова директора про те що переможця буде визначено через кілька хвилин, глядачів дуже підбадьорили.
в) Співають у пісні що нема найкращого на вроду, як ясна зоря в погоду (П. Куліш).
г) Тоді я сказав йому що українські прерії (рівнини) відрізняються від мексиканських тим що в Мексиці ростуть кактуси а в нас верба (Г. Шкурупій).
8. Визнач речення, де є непряма мова:
а) Боже, яка краса! обізвалась тіточка Олена (М. Олійник).
б) Ми йдемо до жінки, запитаємо Хто посадив цю тополю? (В. Сухомлинський)
в) Не кидайте хлібом, він святий! ─ каже дід старий.
г) Сахно запитав, як здоров'я Степаниди Петрівни... (В. Собко).
ЗАВДАННЯ 9-10 передбачають встановлення відповідності: до кожного рядка, позначеного буквою, добери відповідник, позначений цифрою (0,5 балу за завдання).
9. Установи відповідність між реченням (розділові знаки пропущені) та його схемою:
а) Проводжаючи Ладимка Пантелеймон Гаврилович запитав Як здоров'я Шевчука (М. Рильський).
б) Васильку, го-о-в! А йди сюди гукнув з подвір'я батько (М. Коцюбинський).
в) Ну, і що ж допитувався Земфір рубатимуть нам виноградники (М. Коцюбинський).
г) Стій неслося з берега будемо стріляти! (М. Коцюбинський)
1) «П, ─ а, ─п?» 2) А: «П?» 3) «П», ─ а. 4) «П!» ─ а. 5) «П, ─ а, ─ п!»
10. Установи відповідність між цитатами та способом уведення їх у текст:
а) «Українські простори – столиця ліричної поезії»,─ стверджував А. Міцкевич.
б) М. Ломоносов зазначав: «...учитель повинен не тільки словами навчати, а й вчинками добрий приклад показувати учням».
в) Т. Шевченко говорив, що «оживе добра слава, слава України».
г) Народна мудрість гласить, що правду говорить ніяк не язик, а душа.
д) Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова (В. Сухомлинський).
1) як пряма мова, 2) як частина речення, 3) наводиться не повністю, 4) як епіграф
ІІ. Виконай практичні завдання.
ЗАВДАННЯ 1-2 передбачають письмову відповідь (1 бал за завдання).
1. Відредагуй речення, у яких неправильно оформлені на письмі цитати.
Ще Шевченко писав: «і немає злому на всій землі безконечній веселого дому». Запам'ятай цю велику правду (М. Стельмах).
А дід казав що «Не візьме ніколи вдруге вже з собою» (Д. Фальківський).
2. Речення з прямою мовою перебудуй на речення з непрямою мовою.
Дівчина грайливо запитала: «Олеже, хочеш піти в кіно?» Ольга була впевнена: «Ніщо так не красить людину, як її бажання досягти чогось».
Виконання надсилай на ukrmova042020@gmail.com
Зичу успіхів!
1.Актуалізація знань.
*Які є способи передавання чужого мовлення?
*Що називають прямою мовою? Чим супроводжується пряма мова в реченні?
*Яку позицію в реченні може займати пряма мова відносно слів автора? Які розділові знаки у кожному з випадків?
*У чому відмінність між прямою мовою і непрямою?
*Для чого використовують цитату? Чим цитата обов'язково супроводжується?
*Що називають діалогом? Чи є діалог різновидом прямої мови? Які розділові знаки при записі діалогу?
2.Повторення навчального матеріалу.
•Переглянь відео, повтори вивчене https://www.youtube.com/watch?v=n_Q7niyFv1c
•Робота з підручником. Інформація для повторення §5-8, запитання для самоконтролю стор.66.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Тренажер 1: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/dobyraiemo-skhemu-do-rechennia-z-priamoiu-movoiu
•Тренажер 2: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/znakhodymo-u-rechenni-nepriamu-movu-ta-slova-avtora
•Тренажер 3: https://learning.ua/mova/deviatyi-klas/vybyraiemo-pravylno-pobudovanu-skhemu-rechennia-z-priamoiu-movoi
•Виконай завдання у зошиті. Речення з непрямою мовою перебудуй на речення з прямою мовою.
Дядько Себастьян запитав мене, чи хочу я побачити диво. Артур Шопенгауер любив повторювати, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля. Дівчина грайливо запитала Олега, чи хоче він піти в кіно. Олена подумала, що ніщо так не красить людину, як натхнення. Тимофій говорить сам до себе, що земля найкраще пахне восени. На шляху, прощаючись, Люба сказала, щоб колись Михайлик і до них заскочив.
4.Підсумок уроку.
*Яка роль прямої і непрямої мови у мовленні?
*Як часто ти вживаєш цитати у своїх відповідях на уроках? З якою метою?
*Чому, на твою думку, людину називають істотою діалогічною?
•З метою узагальнення матеріалу теми склади пам'ятку «Вживання розділових знаків при прямій мові».
Усі «формули» з розділовими знаками при прямій мові тут https://www.youtube.com/watch?v=zVWknHPs4pQ