УКРАЇНСЬКА МОВА: О.П. Глазова, підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
е-підручник тисни тут
Тема: ЦИТАТА ЯК СПОСІБ ПЕРЕДАВАННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ.
*Які є засоби передачі чужої мови?
*У чому відмінність між прямою мовою та непрямою?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
─ ЦИТАТА – це точний, дослівний уривок з якогось тексту. Цитату використовують для підтвердження або пояснення власних думок. Цитата обов’язково супроводжується вказівкою на її джерело (автора).
СПОСОБИ ВВЕДЕННЯ ЦИТАТ У ТЕКСТ:
1. Як пряму мову – за допомогою слів автора. Розділові знаки як при прямій мові.
Шевченка читаю: «Тече вода в синє море, та не витікає...» (Т.Свернюк).
2. Як частину речення. Коли цитата стоїть не на початку речення, її записують з малої літери.
Іван Франко вбачав одне із завдань у тому, щоб «із мужиків робити народ» (А.Погрібний).
3. Зі скороченням. Якщо цитата наведена не повністю, пропуск слів у ній позначають крапками.
Олесь Гончар пише, що Леся Українка «поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним... наполегливо розвивала й зміцнювала нашу літературну мову».
4. Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беруть у дужки.
«Бути – значить виконувати обов'язок» (Є.Сверстюк).
5. Якщо цитату з поезії записано у вигляді строфи, у лапки її не беруть, а вказівку на джерело беруть у дужки.
(О.Афанасьев-Чужбинський)
6. Якщо подають кілька цитат поспіль, кожну з них записують у лапках і з великої літери, а між ними ставлять коми.
Рядки з поезії Івана Франка «Лиш боротись – зачить жить», «Книги – морська глибина», «Якби ти знав, як много важить слово» давно стали афоризмами (З журналу).
7. Цитату можуть супроводжувати вставні слова, які вказують на джерело думки.
«Все йде, все минає», за твердженням Тараса Шевченка (З журналу).
•Попрацюй з підручником. Інформація для запам՚ятовування §7, стор.57-58.
3.Виконання тренувальних вправ.
*Які є способи введення її у текст?
*Наскільки часто ти вживаєш цитати у своїх відповідях на уроках?
Прочитай речення, знайди цитати. Обґрунтуй вживання розділових знаків.
Тема: НЕПРЯМА МОВА ЯК ЗАСІБ ПЕРЕДАВАННЯ ЧУЖОЇ МОВИ ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НЕПРЯМОЮ.
*Які є засоби передачі чужої мови?
*Які розділові знаки у реченнях із прямою мовою?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
─ НЕПРЯМА МОВА – це переказування лише основного змісту чужої думки.
─ Непряма мова не зберігає особливостей живого спілкування (звертання, вигуків, часток, окличної або питальної інтонації).
─ Непряма мова передається складним реченням. Як правило, частина складного речення, що відповідає словам автора, стоїть на початку, і дуже рідко – у кінці складного речення.
•Попрацюй з підручником. Інформація для запам՚ятовування §6, стор.53,55.
ЯК ПРЯМУ МОВУ ЗАМІНИТИ НЕПРЯМОЮ:
1.Перебудуй речення так, щоб першою частиною були слова автора, другою – пряма мова.
2.Визнач вид речення, яким виражено пряму мову, за метою висловлення.
3.Утвори складне речення:
-якщо пряму мову виражено розповідним реченням, використовуй сполучник ЩО;
-якщо пряму мову виражено питальним реченням, на сполучні засоби перетворіть питальні слова (займенники ХТО? ЩО? ЯКИЙ? ЧИЙ? КОТРИЙ? у формі певного відмінка, або прислівники ДЕ, КУДИ і под., або частку ЧИ);
-якщо пряма мова є спонукальним реченням, використовуй сполучник ЩОБ.
4.Займенники та дієслова І та ІІ особи замінюй формами ІІІ особи, звертання пропускай або перетворюй на члени речення, вигуки, частки, вставні слова випускай.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Заміни непряму мову прямою.
Микола говорить сам до себе, що земля найкраще пахне восени. На шляху, прощаючись, Люба сказала, щоб колись Михайлик і до них заскочив. Кайдашиха крикнула тонким голосом, щоб діточки йшли полуднувать і батька кликали.
*Як пряму мову замінити непрямою? Що при цьому змінюєься?
• караться угрызениями совести – карáтися дóкорами сумлíння;
• куролесить – колобродити;
• корявый – корячкувáтий, кострубáтий;
•канителиться – баритися, воловодити, дляти;
• хромать – кульгати, шкандибати;
• на ощупь – навпóмацки, напóмацки, пóмацки;
• крайне необходимый – конче потрібний.
Тема: РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ.
*Яку структуру мають речення з прямою мовою?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
─ ПРЯМА МОВА – це точно відтворене мовлення іншої людини, яке ми передаємо дослівно.
─ Пряма мова вводиться в речення за допомогою СЛІВ АВТОРА.
•Попрацюй з підручником. Інформація для повторення §5, стор.47-49.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Впр.71, стор.50 (письмово). Перепиши, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресли схеми речень.
*Які є засоби передачі чужої мови?
*Які розділові знаки у реченнях із прямою мовою?
💙💛 Говоримо українською правильно:
• кешʼю, а не кешью – після «ш» м’який знак не ставимо;
• нашвидкуруч, а не нашвидкоруч – завжди через «у», не через «о»;
• біжать, а не біжуть – це дієслово ІІ дієвідміни, тому закінчується на –ать;
• зворотний, а не зворотній – належить до твердої групи, отже закінчення - ний;
• бачачи, а не бачучи – правильна форма від дієслова ІІ дієвідміни;
• мариво, а не марево – за новим правописом пишемо так само, як вариво, куриво, печиво;
• не до кінця, а не недокінця – пишемо окремо, разом –це помилка;
• їси, даси, відповіси, розповіси, а не їсиш, дасиш, відповісиш – «ш» наприкінці немає (і в усній мові теж).
Тема: ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ. ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА. ІНТОНУВАННЯ РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ.
─ У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлення інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) і непряма (непряма мова).
*Що ти знаєш про пряму мову з початкових класів?
*З якою метою люди використовують пряму мову?
*Яку структуру мають речення з прямою мовою?
*Які інтонаційні особливості прямої мови?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
─ ПРЯМА МОВА – це точно відтворене чуже мовлення, що передається від особи мовця (того, хто сказав чи написав зі збереженням лексики, синтаксису та дотримання інтонації живого спілкування.
─ НЕПРЯМА МОВА – це недослівний спосіб передачі мовлення іншої людини.
─ Пряма мова вводиться в речення за допомогою слів автора.
─ Пряма мова може складатися з кількох речень.
─ У ролі присудка тієї частини речення, що називається словами автора, найчастіше є дієслова говорити, казати, питати, відповісти, шепнути, гукнути, подумати, згадати, задуматися та ін. .
•Попрацюй з підручником. Інформація для запам՚ятовуванняння §5, стор.49.
─ Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне речення, а слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією.
─ Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, їх вимовляють зі зниженням голосу й дещо прискорено.
─ Слова автора, які стоять після прямої мови, вимовляють зі зниженням голосу і дещо прискорено.
─ Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, речення вимовляють так: першу частину прямої мови з підвищенням голосу, слова автора – зі зниженням голосу в кінці; другу частину прямої мови вимовляють відповідно до розділового знака, що стоїть у кінці речення.
─ Якщо пряма мова стоїть посередині слів автора, її вимовляють із підвищеною інтонацією.
3.Виконання тренувальних вправ.
*Які є засоби передачі чужої мови?
*Які особливості інтонування речень з прямою мовою?
•Впр.69, стор.49 (усно). Прочитай притчу, дотримуючи правильної інтонації. Поясни уживання розділових знаків.
💙💛 Позбуваймося суржику разом!
•Хромати – правильно: кульгати, шкандибати.
•Швидкоспалахуючий – калька з російського «легковоспламеняющийся», українські відповідники – займистий, легкозаймистий.
•Підводити підсумки – краще казати підбивати підсумки, складати підсумки або просто підсумовувати (підводити можна лише очі).
•Пред’явіть квиток – покажіть квиток.
•Пред’явив претензії/вимоги – висунув претензії/вимоги.
•Пред’явила рахунок – виставила рахунок.
УРОК МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ.
Тема: УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ.
─ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ – це різновид літературної мови, який використовують за різних обставин спілкування.
─ ТЕКСТ – це група речень, об՚єднаних темою й основною думкою. Речення в тексті розташовані в послідовності, яка потрібна для розкриття теми.
─ ТЕМА ТЕКСТУ – це те, про що в ньому йдеться.
─ ОСНОВНА ДУМКА – це те головне, що автор стверджує, чого навчає.
─ «ВІДОМЕ» – «НОВЕ» – «ВІДОМЕ». Розвиток основної думки тексту зумовлений тим, що кожне наступне речення додає щось нове до вже відомого.
2.Опрацювання навчального матеріалу.
─ Одним із найбільш широковживаних стилів мовлення є ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ. Він забезпечує потреби суспільства, пов՚язані з політикою, адміністративною та господарською діяльністю. Це мова газет, журналів, радіо- і телепередач, Інтернет-видань, суспільно-політичних виступів.
─ Основні ознаки публіцистичного стилю: інформативність, логічність, точність, експресивність, переконливість, відзначається пропагандистським характером.
─ Сфера застосування: це мова газет, журналів, радіо- і телепередач, Інтернет-видань, суспільно-політичних виступів.
─ Жанри публіцистичного стилю: стаття, інтерв՚ю, репортаж, звернення, публічні виступи.
─ Мовні засоби публіцистичного стилю: суспільно-політична лексика, короткі прості речення (часто окличного характеру), звертання, повтори, порівняння, крилаті вислови, прислів՚я, непрямий порядок слів у реченні.
•Впр.117, стор.74 (усно).
*Прочитай текст. Визнач тему й головну думку тексту. Доведи, що це публіцистичний стиль.
*Поясни лексичне значення виділених слів. За потреби скористайся Тлумачним словником.
*Склади план тексту. Прочитай текст удруге. Усно перекажи прочитане за планом.
─ План складають для того, щоб виділити в змісті тексту найбільш важливе і дотримуватися послідовності викладу думок.
*Які стилі мовлення виокремлюють в українській мові?
*За якими критеріями класифікують стилі мовлення?
*Які ознаки та мовні особливості публіцистичного стилю?
*Чому він так називається?
Тема: ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТИХ УСКЛАДНЕНИХ РЕЧЕННЯХ (узагальнення). Тренувальні вправи.
*Що таке речення? Які його ознаки?
*Яке речення називають простим?
*Чим може ускладнюватися просте речення?
*Які розділові знаки у простих ускладнених реченнях?
2.Виконання тренувальних вправ.
•Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1.Рідні луки ріки і поля знають чарівне прадавнє слово (С.Цушко). 2.Додає і наснаги і сили нам любистковий подих землі (В.Крищенко). 3.І я приніс привіт дубам березам соснам кленам (І.Коваленко).
•Перепишіть, уставляючи на місці крапок самостійно дібрані вставні слова. Розставте пропущені розділові знаки.
1.Усе дивне в цьому світі квітка і плід вітер і зірка краплина води й найдрібніша піщинка. Та... для самої людини немає нічого дивнішого за неї саму. От... кого вона знає краще за себе? Адже сама з собою не розлучається вдень і вночі сама народжує думки і прислухається до тих думок чує як б՚ється її серце як шелестить на вустах дихання. І все ж таки...немає для людини нічого загадковішого за неї саму (За Є.Гуцалом).
•Випишіть речення, ускладнені звертанням. Поясніть уживання розділових знаків.
1.Розступіться, горе та біда, дайте щастю й радості дорогу! (М.Луків). 2.Національне безпам՚ятство, рабське, кумедне наслідування чужого, на жаль, досі руйнують наше суспільство (З журналу). 3.На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле, виведи мене! (В.Шукайло). 4.Докіль лежатимеш, лінивче? Іди, ледащо, до мурашки, приглянься до її звичаїв і будь розумним (З Біблії).
3.Підсумок уроку. Рефлексія.
*Якими синтаксичними конструкціями може бути ускладнене просте речення?
*Що з теми «Просте ускладнене речення» ти засвоїв краще? Над чим ще слід попрацювати?
Тема: ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ, УСКЛАДНЕНИХ ЗВЕРТАННЯМИ ТА ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ.
─ ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ – це синтаксична конструкція, у якій є однорідні або відокремлені члени речення, вставні конструкції або звертання.
─ ЗВЕРТАННЯ – слово або словосполучення в реченні, що називає особу (або предмет), до якої звертаються.
─ ВСТАВНІ СЛОВА (словосполучення, речення) – слова, що виявляють ставлення мовця до висловлюваної ним думки і виражають різні значення (можливість, неможливість, сумнів, емоційну оцінку тощо).
2.Опрацювання навчального матеріалу.
•Попрацюй з підручником. Інформація для ознайомлення §4, стор.39.
3.Виконання тренувальних вправ.
*Якими синтаксичними конструкціями може бути ускладнене просте речення?
*Яка роль звертання у мовленні?
*Які групи вставних слів за значенням ти знаєш?
•Впр.61, стор.41 письмово ukrmova042020@gmail.com
Перепиши, розставляючи пропущені розділові знаки.
Тема: ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ, УСКЛАДНЕНИХ ОДНОРІДНИМИ, ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ТА УТОЧНЮВАЛЬНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ.
─ ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ – це синтаксична конструкція, у якій є однорідні або відокремлені члени речення, вставні конструкції або звертання.
─ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ – рівноправні члени речення, що відповідають на одне і те саме питання, стосуються одного члена речення та виконують однакову синтаксичну роль.
─ ВІДОКРЕМЛЕНИМИ бувають додатки, обставини, означення, прикладки як різновид означення та уточнювальні члени речення.
─ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ – члени речення, які конкретизують або пояснюють зміст попередніх членів речення, звужуючи їхнє значення.
2.Опрацювання навчального матеріалу.
•Попрацюй з підручником. Інформація для ознайомлення §3, стор.28.
3.Виконання тренувальних вправ.
*Які є види речень за будовою?
*Якими синтаксичними конструкціями може бути ускладнене просте речення?
*Що таке відокремлення? Які члени речення можуть бути відокремленими?
*За яких умов обставину варто відокремлювати?
*На які питання відповідають уточнювальні члени речення?
•Впр.39, стор.32 письмово ukrmova042020@gmail.com
Перепиши прислів՚я, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресли відокремлені члени речення.
ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО у 8 класі.
Тема: ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНЕ І ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
─ РЕЧЕННЯ – це синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку, має інтонаційну та смислову завершеність і служить для спілкування.
─ Основні ознаки речення: змістова завершеність, інтонаційна закінченість, граматичний зв'язок між словами, наявність граматичної основи.
─ ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ – головні члени речення (підмет і присудок).
─ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ – це таке ПРОСТЕ речення, граматична основа якого складається лише з одного головного члена (підмета або присудка), і зміст якого є зрозумілим і без другого головного члена.
─ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ – це таке ПРОСТЕ речення, граматична основа якого складається лише з двох головних членів: підмета і присудка.
•за будовою: ПРОСТІ (мають одну граматичну основу) і СКЛАДНІ (мають дві або більше граматичних основ);
•за метою висловлення: РОЗПОВІДНІ (містять повідомлення про факт дійсності, явище або подію), ПИТАЛЬНІ (містять запитання, на яке передбачається відповідь), СПОНУКАЛЬНІ (містять наказ, вимогу, заклик, прохання, побажання, пораду тощо).
•за емоційним забарвленням: ОКЛИЧНІ (не виражають особливих емоційних переживань мовця), ОКЛИЧНІ (виражають емоційні переживання мовця: радість, сум, здивування тощо).
2.Опрацювання навчального матеріалу.
•Попрацюй з підручником. Інформація для ознайомлення §2, стор.26.
3.Виконання тренувальних вправ.
•Впр.27, стор.26 (усно). Прочитай речення, визнач у кожному граматичні основи. Визнач речення прості та складні. Серед простих речень визнач двоскладні та односкладні.
*Які є види речень за будовою?
*Які є види речень за метою висловлення?
*Які є види речень за емоційним забарвленням?
Тема: УКРАЇНСЬКА МОВА СЕРЕД ІНШИХ МОВ. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
*Яка роль мови в житті людини?
*Скільки мов ти можеш назвати?
*Чим, на твою думку, українська мова відрізняється поміж інших?
2.Опрацювання навчального матеріалу.
•Попрацюй з підручником. Інформація для ознайомлення §1, стор.6-10.
3.Виконання тренувальних вправ.
Витлумачте лексичне значення кожного зі слів, скориставшись за потреби Тлумачним словником. Чи є серед цих слів неологізми? Які слова стали загальновживаними зовсім недавно? Назвіть неологізми, які часто вживають у молодіжому середовищі?
Поясніть лексичне значення кожного слова. Які з них застарілі, а які нові?
*До якої мовної сім'ї та мовної групи належить українська мова?
*З якого історичного часу ми говоримо про окрему українську мову?
*У який часовий період відбувається розквіт української літературної мови?
*Коли українська мова набула статусу державної?