Соціальний педагог: Малежик Ірина Сергіївна

Електронна пошта: malezikirina1999@gmail.com 

16.04.2026

Правда про Вейпи

20% дітей віком 13-15 років та молоді 18-29 років в Україні вживають електронні сигарети, що вже призводить до загрозливих наслідків.

У Львові 14-річна дівчина двічі потрапляла до лікарні з тяжким загостренням хвороби легень через вейп. У Києві школяр знепритомнів прямо на уроці. Діти не контролюють дозу нікотину, що призводить до гострих отруєнь та ураження мозку, який ще формується.

🛑 Аерозоль е-сигарет містить гліколі, альдегіди, летючі органічні речовини, метали (свинець, ром, нікель) та інші токсичні речовини, що можуть спричиняти патологічні зміни в організмі. 

🛑 Вейп-асоційована пневмонія (EVALI). Гостре пошкодження альвеол внаслідок вейпінгу, що викликає запалення та набряк легеневої тканини. 

🛑 Удар по серцю та ДНК. Вживання е-сигарет викликає аритмію та порушує серцевий ритм, ризик інфаркту у вейперів на 53% вищий, а хімічні речовини в аерозолях пошкоджують ДНК, що прямо веде до ризику розвитку раку. 

🛑 Вейпи НЕ допомагають кинути курити, більше того спричиняють множинне споживання – вживання кількох виробів одночасно. 36% молодих курців віком 18-29 роківспоживають 2 або 3 вироби. 

Нікотинова залежність — це не вибір і не стиль життя. Це психічний та поведінковий розлад (згідно з МКХ-11 (Міжнародна класифікація хвороб).

Безпечного куріння не існує ❗

01.04. 2026

Чому діти вчиняють правопорушення?

На сьогоднішній день проблема правопорушень неповнолітніх є і залишається однією з гострих проблем українського суспільства.

Правопорушення- це протиправне, суспільно-небезпечне винне діяння, яке завдає шкоди особі, суспільству, державі.

Дослідження чітко показує сукупність чинників:

• сімейний контекст: особливості виховання (втрата батьківського контролю або навпаки - надмірний тиск;

• емоційна недоступність дорослих; насильство в сім'ї; шкідливе вживання батьками алкоголю або наркотиків; відсутність одного з батьків у житті дитини та сім'ї (розлучення, загибель);

• оточення і середовище: негативний вплив однолітків; відсутність безпечного, доступного та просоціального дозвілля; втягнення дітей у прокримінальну діяльність дорослими;

• психологічний стан та особливості дитини: хронічний стрес і травматичний досвід, викликаний переміщенням, життям у війні; певна нормалізація насильства, яке діти бачать щодня у ЗМІ, а також через загальну радикалізацію суспільства; вживання наркотиків і їхня доступність; вікові особливості та рневміння керувати емоціями, приймати усвідомлені рішення;

• умови воєнного часу як каталізатор всіх можливих ризиків: постійний стрес; зниження відчуття безпеки; розмиті межі дозволеного; доступ до небезпечного онлайн-контенту; дестабілізація сімей, їхнє збіднення, внутрішнє переміщення.

• Окремий тривожний блок- втягнення дітей (вербування) у злочинну діяльність через соціальні мережі, зокрема у діяння проти національної безпеки. У таких випадках дитина часто виступає не як "усвідомлений правопорушник", а як інструмент, яким скористалися дорослі. 

Детальніше про відповідальність неповнолітніх за скоєння правопорушень ТУТ

24.03.2026 

Шкідливість наркотиків – вплив наркотичних засобів на людину

Наркоманія як хвороба протікає поступово та характеризується декількома фазами розвитку впливу наркотиків на організм людини:

1. Коли після першого знайомства з наркотиком прийом стає регулярним. При цьому починає розвиватися фізична та психічна залежність. Стадія характеризується появою абстинентного синдрому та встановленням високої толерантності (звиканням на повторне введення). Відбувається і натомість зникнення захисних реакцій організму у разі підвищення дози наркотику.

2. Психічна залежність. Виявляється у вигляді пригніченості, постійному потягу до наркотичної речовини, почуття незадоволеності.

3. Фізична залежність. Синдром, що розвивається при вживанні деяких речовин тривалий час. Виявляється у розвитку абстиненції (ломки) і зростання звикання при повторному вживанні наркотичного речовини.

4. Синдром появи ускладнень при хронічній інтоксикації. Ця стадія характеризується важким поліорганним ураженням із виникненням інфекційних ускладнень аж до летального.

Усі фази поступово розвиваються і переходять одна в іншу. Час розвитку та виникнення кожної фази відрізняється і залежить від виду речовини, що приймається, і індивідуальних особливостей організму. 

Усі наркотики завдають шкоди організму. Наслідки вживання наркотиків для здоров’я людини виявляться з часом у будь-якому разі. Шкода, завдана наркотиками, простежується у всіх органах і системах без винятку і веде до швидкої та невідворотної руйнації організму залежного і деградації як особистості.

Окремий сегмент наслідків прийому наркотиків займають тяжкі інфекційні ускладнення, пов’язані з ін’єкційними наркотиками.

При цьому вчасно розпочате лікування наркоманії при грамотному підході здатне запобігти багато ускладнень.

Якщо ви бачите у вашої близької людини ознаки вживання наркотиків, обов’язково зверніться до фахівця.  

Переглянути відео "Причини і наслідки вживання наркотиків" можна за посиланням ТУТ

09.03.2026 

«Дівчата, знайте свої права» 

Історія боротьби за рівність 

Протягом історії  роль жінок у суспільстві змінювалась. У Давній Греції жінки не мали жодних прав. Вони займалися домашнім господарством і не брали участь в суспільному житті. Деякі грецькі мислителі вважали, що жінок не варто вчити навіть грамоти, оскільки, знаючи багато, вони перестають коритися чоловікам. 

Однак у  Стародавньому Єгипті жінки вважались повноправними членами у суспільному житті: могли займати державні посади, володіти нерухомістю і розлучатися з чоловіками. Деякі успадковували трон, щоправда, здебільшого після смерті чоловіка.

Для частини сучасного суспільства Міжнародний жіночий день 8 березня  досі асоціюється насамперед із радянським наративом про «свято весни, ніжності та краси». 

Але важливо пам’ятати: історія 8 березня почалася значно раніше і зовсім не в Радянському Союзі.

Наприкінці XIX — на початку XX століття жінки у США та Європі виходили на демонстрації, вимагаючи гідних умов праці, рівної оплати та права голосу. Саме з цих протестів виріс Міжнародний жіночий день — день солідарності у боротьбі за політичні, економічні та соціальні права жінок.

У 1908 році 15 тис. жінок вийшли на марш у Нью-Йорку вимагаючи виборчого права, скорочення робочого дня, підвищення зарплати.

Ідею започаткувати міжнародний день, присвячений боротьбі за рівні права жінок, висунула німецька соціал-демократична діячка Клара Цеткін. У серпні 1910 року на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені вона запропонувала заснувати таку дату. Пропозицію підтримали понад сотня делегаток із 17 країн, однак конкретний день святкування тоді не визначили.

Уперше масові заходи з нагоди Дня жінок відбулися 19 березня 1911 року в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії та Швейцарії. Учасниці акцій вимагали надати жінкам право голосу, можливість обіймати державні посади, право на працю та припинення дискримінації. Дату обрали на згадку про події революції 1848 року в Пруссії, відомі як “Весна народів”.

Надалі демонстрації та акції до Дня жінок проводили у різні дні. Наприклад, у 1913 році акції відбувалися 2 березня у Франції, 9 березня – в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії та Нідерландах, а 12 березня – у Німеччині. Уже в 1914 році низка країн, серед яких США, Велика Британія, Австро-Угорщина, Данія, Німеччина, Нідерланди та Швейцарія, провели заходи саме 8 березня.

Того ж року акції до Дня жінок відбулися і на території сучасної України. У Києві поширювали листівки із закликами до робітниць оголосити страйк 23 лютого за старим стилем (8 березня за григоріанським календарем) на знак протесту проти утисків жінок.

Під час Першої світової війни 23 лютого 1917 року за старим стилем (8 березня за новим) у столиці Російської імперії Петрограді почалися масові виступи, що згодом переросли у Лютневу революцію. Тисячі жінок вийшли на вулиці з гаслами “за хліб і мир”. Через кілька днів імператор підписав указ про надання жінкам виборчого права, однак протестний рух уже переріс у ширші антиурядові виступи.

Вимоги покращення умов праці та припинення війни швидко перетворилися на масштабні демонстрації та страйки. Подальші події зрештою призвели до зречення імператора від престолу.

У 1921 році на Другій комуністичній жіночій конференції ухвалили рішення відзначати Міжнародний жіночий день щороку саме 8 березня. Після цього дата закріпилася передусім у соціалістичних країнах.

На міжнародному рівні Організація Об’єднаних Націй уперше відзначила цей день у 1975 році. Через два роки Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка запропонувала державам відзначати День прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року відповідно до власних історичних традицій.

Сьогодні 8 березня офіційно є державним святом у багатьох пострадянських країнах, зокрема в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Молдові, Узбекистані, Україні, Таджикистані та Туркменістані.

10.02.2026 

Напередодні Міжнародного дня безпечного інтернету громадська організація для підлітків, батьків та вчителів про захист дітей в інтернеті  Dignity Online  наголошує: безпечний інтернет - це не лише про паролі чи налаштування приватності.

Це ще й про вміння спілкуватися, відстоювати особисті кордони, розуміння  меж та навички розуміти власні емоції.

Саме тому ми хочемо представити українську адаптацію освітнього відео від AMAZE Parents на тему:

 🎥 «Як розмовляти з тим, хто тобі дуже подобається?»

Мультфільм простою мовою пояснює три стилі спілкування -

 пасивний, агресивний і наполегливий -

 та показує, як вони впливають на взаємодію з іншими людьми, зокрема онлайн.

👥 Пасивний стиль змушує мовчати, навіть коли некомфортно.

 Агресивний - тиснути й порушувати чужі кордони.

 Обидва роблять дітей більш вразливими до тиску, маніпуляцій і кібербулінгу.

 А от наполегливе спілкування допомагає чітко висловлювати почуття та потреби - без страху, без агресії, з повагою до себе й інших.

🗣 «Коли дитина вміє сказати “ні”, висловити свою думку чи попросити про допомогу -  це не просто комунікація. Це частина цифрової безпеки»,

 - зазначає Anastasiya Dyakova, засновниця ГО Dignity Online.

🎬 Подивіться мультфільм за посиланням ТУТ!

 Нехай він стане приводом для щирої розмови про почуття, межі та взаємну повагу - у стосунках, у школі, вдома й в онлайні.

03.02.2026

Якщо Ви потрапили в ситуацію насильства, або скоїли насильство, або стали свідком

1. Національна "гаряча" лінія для дітей та молоді 116 111 з мобільних або 0 800 500 225 зі стаціонарних. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

2. Національна "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за тел. 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. "Гаряча" лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства, що створена на базі Урядового контактного центру за номером 1547. Сервіс цілодобово доступний, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

4. Всеукраїнська безкоштовна гаряча лінія психологічної допомоги ГО "Дівчата"  0(800) 600 04.

5. Центр надання безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103.

23.12.2025

🥊Насильство – це не тільки про побиття та нанесення фізичної шкоди. 

Крім фізичного, сексуального, економічного розрізняють також і психологічне насильство, як спосіб, у який кривдник принижує, ображає та знецінює людину.

Свідоме ігнорування почуттів або потреб членів родини, які потребують допомоги та захисту – також розповсюджена форма психологічного насилля в родині. Найчастіше це діти та члени родини поважного віку (пенсіонери).

📝Ознаки психологічного насильства: 

• словесні образи, приниження, звинувачення;

•  контроль всіх дій постраждалої особи (жертви);

•  маніпулювання, жорстка критика;

•  образи та нецензурна лексика (лайка);

• покарання у формі ігнорування;

• погрози покарати, погрози життю та здоров’ю людини;

•  заборона висловлювати власну думку;

•  заборона зустрічатися та спілкуватися з близькими та родичами;

•  «припинення» стосунків з метою, аби особа (жертва) відчула себе винною;

•  перегляд телефонних дзвінків, повідомлень, поштової скриньки, соціальних мереж;

•  знецінення та загальний контроль;

•  переслідування, залякування.

🖤Часто постраждала особа (жертва) вважає таку поведінку нормальною, списуючи все на ревнощі або особливості характеру партнера. Але слід розуміти, що навіть ревнощі свідчать про проблеми в стосунках та наявність психологічних проблем у ревнивця.

Однією з найголовніших особливостей психологічного насильства є його повторення. Якщо таке трапилось одного разу у вас вдома – будьте впевнені, що це буде повторюватися, далі – більше.

❗Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ! 

☎️Ви можете звернутись за телефонами гарячих ліній:

Екстрена допомога поліції  102

Урядова гаряча лінія  1547

Національна гаряча лінія 0 800 500 335 або 116 123

національна дитяча гаряча лінія: 0 800 500 225 або 116 111

Лінія підтримки для чоловіків   2345

Екстрена психологічна допомога  +380509144024

10.12. 2025

ПРО НЕБЕЗПЕКУ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БАТЬКІВСТВА БЕЗ СТЕРЕОТИПІВ.

Світ різноманітний. Кожна людина, родина й спільнота спираються на певні усталені в суспільстві стереотипи, норми та гендерні ролі. Але, якщо дозволяти собі бути вільними, ми можемо досягти більшої усвідомленості, глибшої емпатії та гармонійного життя загалом. 

Гендерні стереотипи сформувалися з традиційних уявлень про гендерні ролі та часто створюють обмеження. Гендерні стереотипи можуть впливати на виховання та соціалізацію дітей із самого народження, а також – на розвиток дитячої особистості й обмежувати її вибір у майбутньому. 

Якщо батьки вказують, що дитина повинна діяти чи мати певний вигляд лише тому, що є хлопцем або дівчиною, – це гендерний стереотип. Готувати їсти, прибирати чи виконувати базові ремонтні роботи – корисні вміння для людей будь-якої статі, адже вони необхідні для комфортного самостійного життя. Натомість зазвичай дівчат учать готувати й аргументують це тим, що «дівчина повинна вміти варити їсти, бо це її жіночий обов’язок», а от у хлопців таких навичок не розвивають. Виховані за таким принципом жінки страждають унаслідок надмірного навантаження неоплачуваною хатньою працею, а чоловіки не здатні забезпечити свої базові потреби та вважають побутові справи «не чоловічим» заняттям. 

Подолання гендерних стереотипів важливо починати з раннього віку, адже їх формування відбувається саме в дитинстві: від вибору кольорів дитячого одягу (блакитний – для хлопців, рожевий – для дівчат) до ігор, книжок і відповідного контенту, дібраного за статтю дитини (про техніку чи автомобілі – для хлопців; про принцес, моду чи материнство – для дівчат). 

Розвиток гендерної рівності передбачає рівні права, можливості й обов’язки для осіб незалежно від їхньої статі. 

Ролі в родині не повинні обмежуватися стереотипами щодо жіночих або чоловічих обов’язків. 

Переваги батьківства без гендерних стереотипів: 

Створення рівних можливостей як для хлопців, так і для дівчат 

Це означає, що діти можуть вільно розвиватись, учитися, вибирати інтереси та реалізовувати свій потенціал у всіх сферах життя. 

Сприяння рівності у батьківстві 

Батьки справедливо розподіляють обов’язки та відповідальність, приймають спільні рішення та рівноцінно беруть участь у процесах виховання. 

Руйнування дискримінаційних очікувань щодо дітей

 Наприклад: «Дівчата змалечку повинні гратися ляльками, а хлопці – машинками», «Дівчата мають бути слабкими й тендітними, а хлопці – сильними та мужніми». Часто шкідливі гендерні стереотипи можуть сприймати як єдиний можливий варіант. Однак це не так. Ми маємо вибір і можемо виходити за межі нав’язаних «норм». 

Підтримування балансу між роботою та сімейними обов’язками 

Це дуже важливо для психологічного добробуту та здоров’я всіх членів родини. Така рівновага дає змогу кожному/кожній із батьків реалізовувати себе як особистість, знижує рівень стресу та навантаження, поліпшує якість сімейних відносин. 

Формування гармонійного середовища в родині, де кожен/кожна відчуває підтримку та власну важливість Головними для цього є повага до кожного члена родини, відкритість до різноманітності, підтримання розвитку, якісне спілкування та рівноправність у відносинах. 

Розвиток індивідуальності дітей 

Діти, виховані у середовищі без стереотипів, не бояться проявляти свої унікальні здібності. Гендерна рівність сприяє розвитку талантів і зацікавлень дітей, креативності, усвідомлення себе та власної цінності, розвитку самоповаги й упевненості у власних силах. 

3 грудня 2025 р. - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

Як говорити про людей з інвалідністю? 

Те, як ми говоримо про людей з інвалідністю, формує і віддзеркалює наше сприйняття світу. Слова мають значення. 

Головне правило безбар'єрної комунікації таке: спочатку говоримо про людину, а вже потім про її риси. Тобто у всіх своїх висловлюваннях спершу згадуйте людину, а потім вже її ознаки.

Не зводьте особистість людини до якоїсь однієї характеристики. Бо всі ми - значно більше, ніж якась одна ознака.

Людина з інвалідністю- коректний термін, який не принижує гідності. Він підкреслює, що перед вами передусім ЛЮДИНА.

Якщо говоримо про конкретний тип порушення?

• Людина з синдромом Дауна

• Людина з церебральним паралічем

• Людина з ампутованою кінцівкою, людина на протезі

• Людина, яка не розмовляє

Слово "вади" має негативне забарвлення, адже під вадами ми розуміємо недоліки. Тоді як поняття "порушення функцій" просто констатує, яку функцію людина не може виконувати.

Коректно говорити:

• Людина з порушенням слуху, нечуюча людина

• Людина з порушенням зору, незряча людина

А ще варто пам'ятати: 

Не інвалідний візок, а крісло колісне

Не сурдопереклад, а переклад на жестову мову

Усі ми значно більше, ніж ознака.

14.11.2025

16 листопада ми будемо відзначати  Міжнародний день толерантності

Толерантність — це не просто терпимість.

Це вміння бачити людину за межами її відмінностей.

Діти із фізичними вадами розвитку повинні бути повноцінної частиною суспільства та почуватися комфортно в соціумі, не зростати у ворожому оточенні.  

Пропоную переглянути  короткометражний мультфільм за посиланням ТУТ.  

Головний герой мріє проводити час на вуличному гральному майданчику, проте він з дитинства прикутий до інвалідного візка. Чи вдасться йому знайти друзів-однолітків? Чи сприймуть його діти та почнуть товаришувати? 

 Не забувайте, що кожен заслуговує на повагу, доброту і право бути собою!

06.11.2025

Права дитини — основа для розвитку особистості. Їхнє розуміння формується на досвіді, який діти проживають щодня. Вони допомагають дитині краще розуміти себе та будувати стосунки з іншими. В сімʼї права підтримуються через довіру та повагу. 

Коли дитина хоче самостійно обрати гурток або просить батьків зачинити двері в кімнату – в такий спосіб вона заявляє про свої права. Так діти формують власну думку, говорять про свої потреби та вчаться займати активну позицію у житті.

Ознайомитись з фактами і міфами про права дитини можна ТУТ

04.11.2025

Ти коли-небудь розмовляв з людиною, яка постійно сидить в телефоні?

Це явище має назву ФАББІНГ(від phone+snubbing)-ігнорування через телефон.

Коли хтось під час спілкування приділяє більше уваги телефону, ніж тобі.

Це не просто звичка-це форма соціального ішнорування.

Дізнатися детальніше Що таке фаббінг? і як йому протидіяти можна за посиланням ТУТ

23.10.2025

Як відновитись після тривожних новин?

Українські діти щодня стикаються з тривожним контентом – кадрами воєнних дій, кібербулінгом, фейками та тиском соцмереж, що змушують порівнювати себе з іншими. Постійний інформаційний потік може спричинити хронічну напругу та негативно вплинути на емоційний стан.

Тому важливо мати емоційне укриття – власний простір і звички, які допомагають відновлювати спокій і відчуття безпеки.

Кроки до спокою й турботи про себе:

1. Обмежуйте “інформаційний шум”

Нескінченний скролінг новин виснажує. Приділіть конкретний час для перевірених джерел та дозвольте собі відключатися від екрана. Ваш психологічний спокій – не менш важливий за поінформованість.

2. Бережіть свої онлайн-кордони

Не всі коментарі, повідомлення чи дискусії заслуговують на вашу увагу. Якщо щось викликає напругу –  ви маєте право відписатися, заблокувати сторінку чи зробити паузу. Це не слабкість, а турбота про себе.

3. Говоріть про почуття – навіть онлайн

Тривога зменшується, коли про неї говорять. Дітям – важливо ділитися з дорослими, яким довіряють. Дорослим  – чути, не знецінюючи. Іноді просте “я тебе розумію” може бути дуже підтримуючим та влучним.

4. Знайдіть свої “тихі місця” в онлайні

Сторінки з корисним та безпечним контентом, спільноти, де панує підтримка – усе це також ваші укриття. Обирайте онлайн-простори, які додають сил.

5. Пам’ятайте: дбати про себе – це теж безпека

Коли ми виснажені, складніше помічати ризики – як у житті, так і в онлайні. Турбота про емоційний стан – це частина нашої цифрової безпеки.

Матеріал підготовлено спільно ГО “Dignity Online”та Національна соціальна сервісна служба України

Якщо не можете впоратись самостійно і вам або вашій дитині потрібна підтримка, ви завжди можете звернутися на гарячу лінію з протидії онлайн-ризиків, для цього набирайте - 1545 (далі 3)  або заповнюйте форму на сайті dignityonline.in.ua. і отримайте безкоштовну психологічну консультацію. Деталі ТУТ 

17.10.2025

18 жовтня Європейський Союз відзначає День протидії торгівлі людьми – дату, що має привернути увагу до однієї з найбільш непомітних форм організованої злочинності, яка становить пряму загрозу правам людини. 

Торгівля людьми — темна сторона нашого світу. Цей злочин може адаптуватися до потреб «ринку», законів, економічної та соціальної ситуації в країні. Він може набувати різних форм, від примусової праці до сексуального чи домашнього рабства.

Повномасштабна війна, збільшення людей, які були змушені покинути свої домівки, гуманітарна та безпекова кризи — фактори, які  сприяють поширенню злочину торгівлі людьми.

Торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

-вербування, перевезення, передача, продаж;

-усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;

-використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією;

-використання у військових конфліктах;

-залучення до злочинної діяльності;

-трансплантація чи насильницьке донорство;

-рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;

-залучення в боргову кабалу;

-використання шантажу, погроз, насильства.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомляйте за телефонами:

102 – поліція;

1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;

527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;

112 – служба екстреної допомоги в ЄС;

0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія.

Куди звертатись, якщо Ви стали жертвою торгівлі людьми

14.10.2025

У 2023 році за ініціативою Олени Зеленської почала діяти  Всеукраїнська  програма ментального здоров'я «Ти як?».  Метою якої є формування культури піклування про ментальне здоров'я, надання якісної психосоціальної підтримки та допомога українцям у подоланні стресу та негативних емоцій.

Ознайомитись з програмою можна на платформі «Ти як?» 

Дізнатись більше про ментальне здоров'я можна ТУТ

10 жовтня - Всесвітній день ментального здоров’я 

Термін "mental health" часто перекладають як психічне здоров'я, хоча він має дещо ширше значення і включає як емоційне та духовне, так і соціальне благополуччя.

Ментальне здоров'я- це стан при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти.

Навколо теми ментального здоров’я досі багато вигадок і упереджень

Вони лякають, змушують соромитися й віддаляють від потрібної допомоги. А отже — з ними час прощатися.

То де міфи, а де правда? Переходь за посиланням Міфи про ментальне здоров'я і розберемося разом.

02.10.2025

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу за кордоном?

29.09.2025

Адгоритм дій батьків при підозрі на булінг в школі

Як сім'я може вплинути на профілактику булінгу?

25.09.2025

 Булінг — це не тільки штурханці й образи.

Це коли твою дитину системно принижують:

сьогодні — образливе прізвисько,

завтра — ізоляція,

післязавтра — страх йти до школи.

І навіть якщо дитина відвідує секцію карате чи знає прийоми самооборони — це не гарантує захисту.

Бо булінг — не про силу. Це про статус.

А діти дуже тонко відчувають, хто вразливий.

Питання не в тому, чи вдарить вона у відповідь.

Питання в тому, чи вміє вона не ставати жертвою.

Є один прийом. Так, всього один.

Без кулаків, без крику, без жертв.

Який допомагає:

прийом проти булінгу: «Словесна рамка» 

24.09. 2025 

Куди звернутися у разі булінгу? Номери гарячих ліній 

22 вересня 2025 р. в Україні відзначають День Метеликів.
  Це особлива дата, яка народилася в «Місті Добра» та дитячому хоспісі «Дім Метеликів».

Метелик — символ крихкості й водночас сили життя. Він нагадує нам, що навіть маленькі крила можуть змінювати світ довкола.
  Цей день присвячений дітям, які отримують паліативну допомогу: вони дуже тендітні, але кожен їхній день — це справжнє диво, сповнене любові, тепла і надії.

Перегляньте презентацію "Урок добра" та виконайте творче завдання на слайді №13

Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської "Ти як?"

Ігнорування там, де мала би бути підтримка. Жарти, які ранять. Страх звернутися по допомогу, бо «що люди скажуть». Це все прояви стигми ментального здоров’я.

Стигма ментального здоров’я – це упереджене ставлення до людей, які мають ментальні розлади чи просто звертаються по психологічну допомогу.

Навіть попри зміни у суспільстві, такі упередження усе ще живі — у щоденних словах, поглядах, діях. Ознайомся з інформацією про те, чому небезпечна стигма і як кожен із нас може допомогти зменшити її силу.

Адже турбота про ментальне здоров’я має бути такою ж звичною справою, як похід до стоматолога. Погоджуєшся?

23.05.2025

Безбар’єрність — це коли кожна людина, незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей, може:

• вільно пересуватись,

• навчатися,

• працювати,

• подорожувати,

• користуватись онлайн-послугами,

• впливати на життя громади та країни.

Це — про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної.

Напрями безбар’єрності:

1. Фізична безбар’єрність.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір — не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці.

2. Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова — це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування — бо інформація має бути зрозумілою одразу.

3. Суспільно-громадянська безбар’єрність.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про «норму». Бо сильна громада — це різна громада.

Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран.

4. Освітня безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкриті для всіх, хто хоче знати більше.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.

5. Цифрова безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною цифрового світу — не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.

6. Економічна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш працювати ким хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.

Корисні матеріали, щодо безбарʼєрності:

Довідник безбар’єрності:

https://bf.in.ua/

Гайд безбар’єрних подій:

http://surl.li/smnqm

Вербування – процес залучення людини до виконання певних завдань чи вступу в організацію, що часто відбувається із маніпулятивними або незаконними методами.  Російські військові доволі активно намагаються залучати неповнолітніх українців до протиправної діяльності. Основними платформами для вербування є  Telegram, Tik-tok, Discord, Twitch, Viber, Steam, WhatsApp, Instagram та онлайн-ігри.

 В Україні відповідальність для дитини, яка була завербована і вчинила протиправні дії, регулюється Кримінальним кодексом та іншими законодавчими актами. Загальний вік кримінальної відповідальності в Україні становить 16 років. Однак, за окремі види злочинів, такі як тероризм, бандитизм або інші тяжкі злочини, кримінальна відповідальність може наставати з 14 років. 

Відповідно до низки статей Кримінального кодексу України, за вказані злочини  передбачені суворі покарання — до довічного позбавлення волі, зокрема, за статтями:

 ст. 111 (Державна зрада) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

ст. 113 (Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

 ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) – карається до десяти років позбавлення волі;

Життєстійкість – це здатність особистості витримувати стресові ситуації, зберігаючи свій внутрішній баланс без зниження успішності діяльності.

Життєстійкість можна визначити як здатність гнутися, але не ламатися, стикаючись з життєвими негараздами. 

Життєстійкість – це вміння, отже, його можна сформувати та розвинути, а також навчити інших. 

Підлітковість – це постійний внутрішній і зовнішній конфлікт із собою та світом. Перелом у житті. Першими в нього втягуються найважливіші для дитини люди – батьки. Цей конфлікт природний. І повинен відбутися. Бо інакше може супроводжувати людину протягом життя, і переноситися в інші стосунки.

Коли дитина заходить у підлітковий вік, починає розуміти, що її батьки — не "боги", а люди, з сильними і слабкими сторонами.Починає порівнювати свою родину з іншими. І – починається конфлікт. Наприклад, не подобаються правила чи погляди батьків, але відгукуються порядки в домі друзів. Бо їх менше контролюють, або приділяють більше уваги.

Через таке тестування реальності у підлітка формується власний погляд на світ, і він може відрізнятися від погляду батьків. 

Складнощі відносин підлітків з батьками часто полягають у різниці життєвого досвіду, посилюються через різну картину світу, недостатню емоційну близькість та брак взаємного розуміння. Як налагодити спілкування, як вирішити проблеми з комунікаціями і не допустити їх -розповідає психологиня благодійного фонду "Голоси дітей" Оксана Писарєва.

                                                                                 Антитривожна шпаргалка

• Тривога часто виникає в місці, де ми не можемо щось контролювати.

• Розділити межі своєї і не своєї відповідальності - доречний спосіб її опанувати.

• Розглянь картинку. Подумай, як би могла вона виглядати, якщо би це було про твоє життя?

                                                                      Дай відповідь на питання:

1. Що ти можеш контролювати зараз в межах твоєї відповідальності?

2. Що ти вже робиш?

3. Що ти можеш почати робити?

4. Які речі є поза межами твого контролю?

Зосередься, як ти можеш покращити своє життя в межах персональної відповідальності вже сьогодні!

Наймолодшій дитині, яку намагалися завербувати росіяни, лише 12 років. І це тільки з тих випадків, що вдалося викрити.

Кожна пропозиція про роботу, кожен «новий друг» і кожен чат у месенджерах можуть бути частиною складної гри з вербування підлітків. Ми в жодному разі не залякуємо, але попереджаємо: російські куратори почали масове «полювання» на наших дітей.

Та є добра новина: цьому справді можна завадити. Як саме захистити дитину від вербування, Голоси дітей розповідають у серії навчальних дописів.

В Україні набирає популярності нова гра серед підлітків – “Червоні двері, жовті двері”, також відома як “Двері розуму”.

Найчастіше в неї грають вдома, у школах або під час ночівель з друзями, коли діти залишаються без нагляду дорослих.

Гра активно поширюється через TikTok, YouTube та Discord, де підлітки діляться інструкціями й записами своїх “сеансів”.

Наприклад, у Києві 14-річна дівчина звернулася по психологічну допомогу після того, як під час гри у неї почалася сильна панічна атака. У Харкові вчителі повідомляли про випадки, коли учні грали в класі під час перерв і після цього скаржилися на запаморочення та головний біль.

Учасники цієї гри вводять одне одного в трансоподібний стан, що може призвести до серйозних фізичних і психологічних наслідків.

Кожного разу, коли хтось виступає проти несправедливості — світ наближається до того, щоб стати кращим. Кожного разу, коли дівчинка мріє про наукове відкриття — народжується майбутнє. Кожного разу, коли жінка підтримує іншу жінку — ми всі стаємо сильнішими.

Права жінок — це права людини, і це прості істини, які не потребують компромісів чи винятків за жодних обставин!

Міжнародний день боротьби за права жінок все ще сприймається у суспільстві як «свято весни». Але це не відповідає дійсності, тож ми вирішили використати «головний символ» цього дня — квіти, щоб розвінчати поширені стереотипи навколо цього дня. Безумовно, квіти красиві, але, вони не вирішують реальних проблем, які залишаються актуальними

Сьогодні говоримо про сексуальні домагання та сексуальне насильство щодо жінок. Останнім часом ми чуємо все більше свідчень і зізнань про випадки сексуальних домагань. І ця проблема нікуди не зникла.

Якщо ви постраждали від домашнього насильства або ґендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

116 123

0 800 500 335

Telegram: @NHL116123

Facebook: @lastradaukraine

Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine

13 січня відзначається Всесвітній день боротьби з депресією. Його мета – підвищити обізнаність про це психічне захворювання. 

Чому потрібно стежити за тим, що кажеш?

Бо слова мають силу — лікувати, підтримувати, ранити. Залишають сліди в серцях, думках і життях. І з них починається толерантність.

Кожен і кожна з нас — унікальна людина. Навчитися говорити так, щоб не завдавати болю іншим.

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.  

Згідно з Декларацією  кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. 

Рабство здається чимось давно забутим, але, на жаль, це не так. В нашу цифрову епоху досі процвітає торгівля людьми. Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.  

Законом України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. 

Куди звертатись в разі якщо ви є постраждалим або знаєте особу відносно якої застосовується рабство, примусова праця або інші форми експлуатації:

• Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78.

• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501; 527.

Прояви насильства часто асоціюють лише із застосуванням фізичної сили. Однак, воно може мати різні форми та маскуватися під постійний контроль, маніпуляції, обмеження або примус людини до певних дій. Законодавство України у сфері протидії домашньому насильству визначає чотири основні форми такого насильства: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Варто пам’ятати, що будь-яке насильство, навіть якщо воно не залишає слідів на тілі, є злочином та порушенням прав людини, оскільки  може залишити глибокий слід у психіці і психологічному стані. 

В Україні працює цілодобова і безкоштовна Гаряча лінія за номером 1547 з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

З 2020 року, за рішенням ЮНЕСКО, у перший четвер листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі.  Цей день слугує важливим нагадуванням світові про те, що будь-яка форма насильства в школі порушує права учнів на освіту, здоров’я та благополуччя. 

У житті ми стикаємось із безліччю подразників. Одні з них, так звані тригери.

Тригери — це подразники, які нагадують про неприємні або травматичні досвіди, активуючи в нас негативні реакції. 

На противагу тригерам існують глімери — позитивні подразники, які викликають приємні емоції, натхнення та бажання діяти.

Вправа 4-7-8 є, мабуть, найвідомішою дихальною методикою, яка допомагає повернути контроль над емоціями чи навіть заспокоїтися перед сном. Її ефективність навіть вивчали дослідники з Таїланду, які встановили, що вправа позитивно впливає на частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. 

Крок 1

Видихніть повністю.

Крок 2

Глибоко та розмірено вдихайте через рот протягом 4 секунд. Рахуйте подумки або використовуйте таймер на телефоні. 

Крок 3

Затримайте подих на 7 секунд. 

Крок 4

Повільно і спокійно видихайте протягом 8 секунд.

Повторіть цикл декілька разів, доки не почнете заспокоюватися. Якщо у вас немає досвіду подібних вправ і ви рідко займаєтеся фізичною активністю, то можливо, на початку голова може трохи паморочитися через гіпервентиляцію легенів. Не хвилюйтеся, це нормально. 

Проте якщо тривожність стає системною, і вам важко справлятися з нею самостійно, не соромтесь звернутися до спеціаліста. 

Гендерно зумовлене насильство - це насильство, яке вчиняється до осіб через їхню стать або стосується переважно осіб певної статі. 

                                               3 факти про гендерно зумовлене насильство 

1) близько 90 % постраждалих від гендерно зумовленого насильства — це жінки та дівчата;

2) дівчата-підлітки 10-19 років є найбільшою групою ризику у вчинені сексуального насильства;

3) 1 із 3 жінок у світі зазнає фізичного та/або сексуального насилля з боку свого партнера або невідомої особи.

28.05.2024

Цькування шкодить всім!

Постраждалі страждають від страху, депресії, агресії та втрати друзів.

Кривдники ризикують мати проблеми з законом і втратити друзів.

Спостерігачі відчувають провину, страх і втрачають довіру до оточуючих.

Зупинити булінг - відповідальність кожного!

 Як і коли говорити з дітьми та підлітками про сексуальну безпеку

П’ять правил, які пояснюють дитині, що таке власні кордони:

1.  Приватне – це приватне. Інтимні частини тіла – твоя власність.

2.  Завжди пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі. Йдеться про те, що дитина може відмовитися від дружнього поцілунку чи обіймів будь-якої людини, якщо вона цього не хоче. Треба вчити дитину говорити “ні”.

3. Треба пояснити дитині, що погано, якщо хтось розглядає її статеві органи. Навіть лікарі повинні робити це в присутності батьків.

4. Говори відкрито про секрети, які тебе засмучують. Дорослі повинні створювати дружню атмосферу, аби діти ділились з ними таємницями.

5. Розкажи все як є – хтось допоможе тобі.

 У 3-5 років психологи радять навчити дітей вживати коректні назви чоловічих та жіночих геніталій – “пеніс” і “вульва”.

 6-7-річній дитині, треба пояснити хто такі ексгібіціоністи (люди, які демонструють свої статеві органи – ред.) і як на них реагувати. Дитина в цьому віці йде до 1 класу, а значить можливість зустрітися з такою людиною зростає.

Зазвичай ексгібіціоністи намагаються домогтися бурхливої реакції: збентеження, страху, цікавості. Тому дитині треба пояснити, що варто ігнорувати ексгібіціоніста і швидше рухатись до людного місця.

Радьте бігти з криками “Пожежа!” в бік інших людей, якщо чоловік наближається або намагається заговорити. Молодшим школярам краще ходити удвох-утрьох. За словами сексолога, жертвами ексгібіціоністів найчастіше стають дівчата у віці до 12 років.

 У 7-9 років психологи радять говорити з дітьми про фроттерістів (люди, які відчувають задоволення, коли труться геніталіями об інших – ред.). Зазвичай це буває в людних місцях, найчастіше – у громадському транспорті.

Треба пояснити дитині, що вона має відійти від цієї людини. Можна також вийти на зупинці й почекати наступного транспорту або обернутися та голосно сказати: “Припиніть мене торкатися”. Часто інші пасажири заступаються за дітей.

 У 9-11 років з дітьми радять підняти тему про зґвалтування. У цьому віці варто повторити, чим згода відрізняється від незгоди.

Можна подивитись мультфільм “Чай і згода” від Еммеліни Мей та анімаційної компанії Blue Seat Studios: https://www.youtube.com/watch?v=gw-O_LHSn8g

 На думку фахівця із сексуальної освіти в США Дебри Хаффнер, коли дитині 12-16 років, вчителям та батькам варто обговорити з нею такі питання:

 побачення (де можуть відбуватись, що допустимо, а що ні);

утримання від статевих контактів (пояснити, що стриманість – це не шкідливо і не небезпечно для здоров’я);

контрацепція, презервативи (чому презервативи – найкращий спосіб контрацепції, а вікових обмежень для покупки кондомів немає);

межі сексуальних відносин (як ставити сексуальні кордони;

чому зупинити секс можна в будь-який момент;

як згода на секс не означає згоду на все;

як реагувати на чуже “ні” і говорити своє);

ВІЛ/СНІД (способи передачі, як себе захистити, чому важливо проходити тестування щороку);

сексуальні домагання (що робити, якщо тебе примушують до чогось, домагаються, роблять непристойні пропозиції, торкаються без згоди);

зґвалтування на побаченні (інструкція, що робити, якщо таке сталося);

що робити, якщо дівчина думає, що вагітна.

За матеріалами “Нова українська школа” та Юлії Ярмоленко, секс-педагога і автора програми із сексуальної грамотності для дорослих і підлітків.

16 днів проти насильства

Дітям про насильство мультурок

Дій проти насильства

16 днів проти насильства Пам'ятка для батьків

Куди звернутися у разі булінгу або насильства? 

• Дитяча лінія ☎ 116 111 або ☎ 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00) 

• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу ☎ 116 000;

• Гаряча лінія з питань запобігання насильству ☎ 116 123 або ☎ 0 800 500 335;

• Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства ☎ 1547;

• Уповноважений  Верховної Ради  з прав людини ☎ 0 800 50 17 20;

• Уповноважений Президента України з прав дитини ☎ 044 255 76 75;

• Центр надання безоплатної правової допомоги ☎ 0800 213 103;

• Національна поліція України ☎ 102.

5 вересня 2022 року

Основна порада стосовно безпечного користування інтернетом для школярів будь-якого віку складається з трьох ключових аспектів:

Пам'ятайте: Коли ви розмістили інформацію в інтернеті, ви втрачаєте над нею контроль. Видалення матеріалу та його копій практично неможливе.

Перевіряйте: Ви маєте достеменно знати, кому надаєте інформацію, а також, як і з якою метою вона буде використана.

Думайте: Чи варто розміщувати інформацію, якщо ви не знаєте, як її використають і чи це не зашкодить вам чи близьким?

Інформаційні ролики щодо роботи в Інтернеті:

Інтернет та безпека.                       Правила з Інтернет-безпеки          Залежність від соцмереж

Як зберегти з дитиною довірливі стосунки?

Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини – але місцем, де можна жити (тільки не єдиним). Місцем, де жити хочеться, але не настільки, щоб прагнути ним обмежуватись. Звідки можна впевнено йти і куди радо повертатись. Де все співвідноситься з життям, - де, якщо й немає гармонії, є надія.

В. Леві.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

 ✔  Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

 ✔  Не ставте забагато запитань.

 ✔  Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

 ✔  Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

 ✔   Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

 ✔  Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

 ✔   Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

І головне, ПАМ’ЯТАЙТЕ: 

«любов – як ртуть: її можна втримати на розкритій долоні, але не можливо – у стиснутому кулаці» 

 (Дороті Паркер)

Десять заповідей для батьків:

❤ Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

❤ Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

❤ Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

❤ Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

❤ Не принижуй!

❤ Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

❤ Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.

❤ Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.

2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.

3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).

4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.

5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.

6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.

7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня.

8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

Правила роботи з агресивними дітьми

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних способів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації.

7. Розвивати здатність до емпатії.

8. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій.

10. Учити брати відповідальність на себе.

Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми

1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2. Якщо агресія є виявом садомазохістських схильностей, психолог має працювати спільно з психотерапевтом і психіатром.

3. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.

Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини. 

·  На прикладах, взятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов`язку перед суспільством і сім`єю. 

·    Відвідуйте збори і заняття для батьків. 

·   Тільки разом у співпраці зі навчальним закладом та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

·    Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями навчального закладу. 

· Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.  

·   Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

·  Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх позаурочних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні  доручення. Для цього необхідно бути в курсі учбового життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість. 

·  Пам`ятайте, що тільки разом  з навчальним закладом можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним і підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у розмові з ним, але не  робіть цього у присутності дітей.

Інформація для батьків

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури. Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сімї.

Отож:

• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.

• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги. Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків! 

•Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Дитина дуже спостережлива і допитлива, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини. Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»

• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Тому «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас. Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї. 

• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами. Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.

• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.  

• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.

Права та обов'язки опікуна:

·        Має право вимагати за рішенням суду повернення йому дітей, які перебувають у нього під опікою, від будь - яких осіб, що утримують у себе дітей без законних підстав.

·        Має право розпоряджатися-майном підопічного у його інтересах.

·        Має право укладати угоди від імені і в інтересах підопічного, діючи як його законний представник (крім угод, заборонених законодавством).

·        Як правило, має проживати разом з підопічним.

·        Повинен раз на рік забезпечити проходження підопічним повного медичного обстеження.

·        Має право витрачати суми, що належать підопічному у вигляді пенсій, допомоги, аліментів та доходів від майна, на утримання підопічного. Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для захисту прав підопічного, обмежувати право опікуна розпоряджатися внеском, зробленим будь-ким на ім'я підопічного.

·        Зобов'язаний виховувати підопічного, піклуватися про його фізичний розвиток, навчання, захищати його права та інтереси.

·        Обов'язки з опіки і піклування виконуються безоплатно.

·        Дії опікунів можуть бути оскаржені кожною особою, в тому числі і підопічним, до органів опіки і піклуванням за місцем проживання підопічного.