Електронна пошта вчителя: klimenkotanya1993@gmail.com
ПІДРУЧНИК Біологія (Балан) 7 клас 2024 тисни тут
Дата: 02 жовтня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Роль прокаріотів у житті людини
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: тут
Робота з підручником: прочитайте §9 с.30-33
Письмово в зошиті виконайте самостійну роботу (останній слайд презентації)
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 30 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 15:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Різноманітність прокаріотичних організмів. Роль прокаріотів у природі
Прокаріоти (від грец. pro — до, karyon — ядро) — це одноклітинні організми, клітини яких не мають сформованого ядра та інших мембранних органел (мітохондрій, пластид). Їхній спадковий матеріал (нуклеоїд) просто знаходиться в цитоплазмі.
Ці організми поділяються на два окремі домени (царства), які еволюційно дуже далекі одне від одного:
Бактерії (Eubacteria): Найбільш численна і різноманітна група. Вони живуть практично скрізь: у ґрунті, воді, повітрі, всередині інших організмів.
Археї (Archaea): Часто називають "екстремофілами", оскільки вони здатні виживати в екстремальних умовах (дуже високі температури, висока солоність, висока кислотність).
Бактерії класифікують за формою, способом живлення та типом дихання.
Коки (Cocci): Мають сферичну або овальну форму. Наприклад, стрептококи (утворюють ланцюжки).
Бацили (Bacilli): Паличкоподібна форма. Наприклад, кишкова паличка.
Спірили та Спірохети (Spirilla, Spirochetes): Звивисті або спіралеподібні форми.
Автотрофи: Самі створюють органічні речовини.
Фототрофи: Використовують енергію світла (наприклад, ціанобактерії).
Хемотрофи: Використовують енергію хімічних реакцій (наприклад, нітрифікуючі бактерії).
Гетеротрофи: Живляться готовими органічними речовинами.
Сапротрофи: Розкладають мертву органіку (бактерії гниття).
Паразити: Живуть за рахунок інших організмів, спричиняючи хвороби.
Симбіонти: Живуть у взаємовигідному співіснуванні (наприклад, бактерії в кишківнику людини).
Прокаріоти, незважаючи на мікроскопічні розміри, відіграють найважливішу роль у біосфері.
Розкладачі (Деструктори): Бактерії гниття (сапротрофи) розкладають мертві рештки організмів, перетворюючи їх на неорганічні речовини (мінералізація). Це завершує колообіг речовин у природі (вуглець, азот, фосфор) і очищує планету.
Колообіг Азоту:
Азотфіксуючі бактерії: Перетворюють атмосферний азот (N2) на доступні для рослин сполуки (нітрати). Це роблять бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових.
Нітрифікуючі бактерії: Перетворюють аміак на нітрити та нітрати.
Утворення ґрунту: Беруть участь у процесах ґрунтоутворення та підвищують його родючість.
Виробники кисню: Ціанобактерії (синьо-зелені водорості) — це одні з перших організмів, які почали фотосинтез і наситили стародавню атмосферу киснем.
Харчова промисловість: Використовуються для виробництва кисломолочних продуктів (йогурт, кефір, сир), квашення овочів.
Медицина: Генно-інженерні бактерії використовуються для виробництва інсуліну та антибіотиків.
Очищення: Використовуються на очисних спорудах для очищення стічних вод (біологічна очистка) та утилізації нафтових плям (біоремедіація).
Патогенна (Шкідлива) роль: Деякі бактерії є збудниками небезпечних хвороб (туберкульоз, холера, чума, тиф, ангіна).
Матеріал до теми уроку тисни тут (запишіть в зошит)
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: Різноманітність прокаріотичних організмів. Роль прокаріотів у природі
Робота з підручником: прочитайте §8 с.27-30
Попрацюйте над інтерактивними вправами: тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 25 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Особливості будови клітини прокаріот та їх процесів життєдіяльності
Матеріал до теми уроку (запишіть в зошит)
Прокаріоти (доядерні організми) — це одноклітинні організми, що не мають сформованого ядра та багатьох інших органел, характерних для еукаріотів. До них належать бактерії та археї.
Відсутність ядра: Генетичний матеріал (молекула ДНК) знаходиться в цитоплазмі і має кільцеву форму. Ця ділянка називається нуклеоїд. На відміну від еукаріот, ДНК не відокремлена від решти клітини мембраною.
Спрощений набір органел: Клітини прокаріот не мають мітохондрій, хлоропластів, ендоплазматичної сітки, апарату Гольджі та лізосом. Єдина постійна органела — рибосоми, які відповідають за синтез білка. Рибосоми прокаріот менші, ніж у еукаріотів.
Клітинна стінка: У більшості прокаріот є міцна клітинна стінка, яка забезпечує форму клітини та захист. У бактерій вона складається з пептидоглікану (муреїну), а в архей — з інших полімерів.
Додаткові структури: Деякі прокаріоти можуть мати додаткові структури:
Джгутики — для руху.
Війки (пілі) — для прикріплення до поверхонь або обміну генетичним матеріалом.
Капсула (слизовий шар) — додатковий зовнішній захисний шар.
Плазміди: У цитоплазмі можуть міститися невеликі кільцеві молекули ДНК, звані плазмідами, які несуть додаткові гени (наприклад, стійкості до антибіотиків).
Незважаючи на спрощену будову, прокаріоти здатні до всіх життєвих процесів: живлення, дихання, розмноження та обміну речовин.
Живлення: Прокаріоти можуть бути як автотрофами (виробляють власні органічні речовини), так і гетеротрофами (споживають готові органічні речовини).
Хемосинтез — процес, характерний лише для деяких бактерій, при якому енергія для синтезу органічних речовин отримується внаслідок хімічних реакцій (наприклад, окиснення сполук сірки, заліза).
Фотосинтез — деякі бактерії, наприклад, ціанобактерії, здатні до фотосинтезу.
Дихання: Прокаріоти можуть бути аеробами (потребують кисню) або анаеробами (живуть в безкисневому середовищі).
Розмноження: Основний спосіб розмноження — поділ клітини навпіл. Це дуже швидкий процес, що дозволяє утворювати великі колонії за короткий час. Статевого процесу в класичному розумінні у них немає, але можливий обмін генетичним матеріалом (наприклад, кон'югація).
Таким чином, прокаріоти — це примітивніші, але надзвичайно різноманітні та адаптивні організми, які відіграють ключову роль у багатьох екосистемах.
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: тисни тут
Робота з підручником: прочитайте §7 с.24-26
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 23 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Тема уроку: Практична роботу №1 "Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та їх дослідження за допомогою оптичного мікроскопа"
Перегляньте відео та виконайте запропоновані завдання (в зошиті записуємо тему, мету, обладнання, хід роботи, висновок): тисни тут
Пройдіть тестування онлайн Мікроскоп. Будова мікроскопа
Тестування активне до 1 жовтня, 10:00 ранку. Встигніть пройти!
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 18 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Тема уроку: Будова клітини евкаріотів. Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозвязок органели клітини між собою
Еукаріотична клітина — це основна структурна і функціональна одиниця всіх живих організмів, крім бактерій та архей. Вона має ядро та інші органели, оточені мембранами.
Кожна еукаріотична клітина складається з трьох основних компонентів:
Клітинна мембрана: Зовнішня оболонка, що відокремлює вміст клітини від зовнішнього середовища. Вона регулює, що заходить і виходить з клітини.
Цитоплазма: Внутрішнє середовище клітини, гелеподібна речовина, в якій розташовані всі органели.
Ядро: Головна органела, яка містить спадкову інформацію — ДНК. Ядро керує всіма процесами життєдіяльності клітини.
Органели — це "маленькі органи" клітини, кожен з яких виконує свою унікальну функцію.
Мітохондрії: Це "енергетичні станції" клітини. Вони перетворюють поживні речовини на енергію, необхідну для життя.
Рибосоми: Дрібні частинки, що відповідають за синтез білків. Вони можуть знаходитись вільно в цитоплазмі або на ендоплазматичній сітці.
Ендоплазматична сітка (ЕПС): Система канальців і порожнин, яка бере участь у транспортуванні речовин та синтезі білків і ліпідів.
Апарат Гольджі: Схожий на стопку сплюснутих мішечків. Він модифікує, сортує та пакує білки і ліпіди для транспортування всередині або за межі клітини.
Лізосоми: Це "сміттєпереробні заводи" клітини. Вони розщеплюють відпрацьовані органели та інші речовини, що більше не потрібні клітині.
Вакуолі (у рослин): Великі мішечки, які зберігають воду, поживні речовини та відходи. Вони також підтримують форму клітини.
Органели не працюють окремо, а утворюють єдину злагоджену систему:
Ядро дає команду на синтез білка.
Рибосоми на ЕПС синтезують білки згідно з інструкцією ядра.
ЕПС транспортує ці білки до апарату Гольджі.
Апарат Гольджі пакує білки в пухирці та відправляє їх до місця призначення.
Мітохондрії забезпечують енергією всі ці процеси.
Лізосоми очищають клітину від непотрібних компонентів.
Ця взаємодія забезпечує злагоджену роботу клітини як єдиного організму.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: тут
Робота з підручником: опрацюйте §6 с.22-24
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 16 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Тема уроку: Типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини
Залежно від будови, всі клітини поділяються на два основні типи: прокаріотичні та евкаріотичні. Вони відрізняються рівнем організації та основними компонентами.
Прокаріотичні клітини 🦠
Назва "прокаріоти" походить від грецьких слів pro — «до» та karyon — «ядро», що означає «доядерні». Це найдавніші і найпростіші за будовою клітини. До них належать бактерії та археї.
Відсутність ядра: Генетичний матеріал (молекула ДНК) знаходиться у цитоплазмі в спеціальній зоні, яка називається нуклеоїдом. ДНК має кільцеву форму.
Простіша будова: У цитоплазмі немає багатьох мембранних органел, характерних для еукаріотів (мітохондрій, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі). Є лише рибосоми, що відповідають за синтез білків.
Наявність клітинної стінки: Крім плазматичної мембрани, вони мають щільну клітинну стінку, яка забезпечує захист та підтримує форму.
Малі розміри: Зазвичай значно менші за еукаріотичні клітини.
Назва "еукаріоти" походить від грецьких слів eu — «добре, повністю» та karyon — «ядро», що означає «ядерні». Це більш складні та еволюційно молоді клітини. До них належать клітини рослин, тварин, грибів та найпростіших.
Наявність ядра: Генетичний матеріал (молекули ДНК) міститься в спеціальній органелі — ядрі, яке оточене ядерною оболонкою.
Складна будова: Цитоплазма містить велику кількість різноманітних мембранних органел (мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, пластиди у рослин та ін.), кожна з яких виконує свою функцію.
Великі розміри: Значно більші за прокаріотичні клітини.
Різноманітність: Існують різні типи еукаріотичних клітин (рослинні, тваринні, грибні), що мають свої специфічні відмінності.
Матеріал до теми уроку: тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §5 с.20-22
За допомогою різних матеріалів (овочі, крупи, папір, картон, тканини, пластилін, пластик тощо) змоделюйте будову клітин одного з типів: прокаріотів, рослин, тварин або грибів
Фото зробленої моделі надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 11 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Методи дослідження клітин. Збільшувальні прилади і правила роботи з ними
Оскільки клітини дуже малі, для їх вивчення потрібні спеціальні методи та прилади. Основний метод дослідження клітин — мікроскопія, що використовує збільшувальні прилади.
Існує кілька видів приладів, що дозволяють побачити клітини та їхні структури.
Лупа: Найпростіший збільшувальний прилад, що дає невелике збільшення (у 2-25 разів). Вона складається з однієї або кількох лінз.
Світловий мікроскоп: Найпоширеніший прилад у шкільних лабораторіях. Він використовує світло і систему лінз, щоб збільшити об'єкт у сотні, а іноді й у тисячі разів. .
Електронний мікроскоп: Складний і дуже потужний прилад, який використовує пучок електронів замість світла. Він дозволяє побачити найдрібніші деталі будови клітини, які неможливо розгледіти у світловий мікроскоп.
Правила роботи з мікроскопом
Щоб дослідження було успішним і безпечним, важливо дотримуватися правил роботи з мікроскопом.
Підготовка: Переносити мікроскоп потрібно двома руками: однією тримати за штатив, іншою — підтримувати основу. Поставити його на стіл навпроти себе.
Налаштування освітлення: Повертаючи дзеркало, спрямуйте світло в отвір предметного столика. Дивлячись в окуляр, переконайтеся, що поле зору рівномірно освітлене.
Розміщення препарату: Покладіть досліджуваний зразок (мікропрепарат) на предметний столик і закріпіть його затискачами.
Фокусування: Спочатку встановіть об'єктив малого збільшення. Дивлячись збоку, за допомогою макрогвинта опустіть об'єктив майже до препарату. Потім, дивлячись в окуляр, повільно піднімайте об'єктив, поки зображення не стане чітким. Для точного налаштування використовуйте мікрогвинт.
Робота: Якщо потрібно більшого збільшення, переведіть на об'єктив більшого збільшення, обережно повертаючи револьверну головку. У жодному разі не рухайте предметний столик гвинтами, щоб не пошкодити препарат.
Дотримання цих простих правил допоможе вам безпечно і ефективно досліджувати дивовижний світ клітин.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: Методи дослідження клітин Збільшувальні прилади і правила роботи з ними
Робота з підручником: опрацюйте §4 с.17-20
Подумайте, як можна було б використати мікроскоп у повсякденному житті. Наприклад, для чого може стати в пригоді дослідження краплі води з калюжі або пелюстки квітки? Складіть короткий план свого «дослідження», в якому вкажіть:
Який об'єкт ви будете досліджувати?
Яку мету ставите?
Які висновки очікуєте отримати?
Своєю роботою поділитеся на наступному онлайн уроці!
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 09 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 15:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Збереження біорізноманіття - запорука стабільного існування біосфери
Біорізноманіття – це різноманітність усіх живих організмів на Землі: рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів. Кожен вид має своє значення і виконує певну роль у природі.
🔹 Якщо зникне хоча б один вид, це може порушити природні зв’язки. Наприклад, зникнення бджіл призведе до зменшення кількості рослин, які запилюються, а отже – зменшення врожаю.
🔹 Біорізноманіття забезпечує стійкість біосфери – здатність природи відновлюватися після змін і катастроф.
🔹 Людина використовує різні види рослин і тварин як їжу, ліки, сировину.
Охороняти рідкісні види (занесені до Червоної книги).
Створювати заповідники, національні парки, заказники.
Бережно ставитися до природи у повсякденному житті.
Збереження біорізноманіття – це турбота не лише про природу, а й про життя людини. Адже без різноманіття живих істот не може існувати стабільна й багата біосфера.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: Збереження біорізноманіття України
Робота з підручником: опрацюйте §3 с.11-14;
Перейдіть за покликанням тисни тут та виконайте завдання на закріплення вивченого.
Напишіть есе на тему «Застосування біологічних знань у професії моїх батьків».
Біологія – це наука про життя, і її знання потрібні багатьом людям у різних професіях.
Медики (лікарі, медсестри, фармацевти) використовують знання про будову та роботу організму, щоб лікувати людей і створювати ліки.
Вчителі біології та природничих наук допомагають дітям пізнати світ природи.
Аграрії, фермери застосовують біологічні знання, щоб вирощувати рослини та доглядати за тваринами.
Кухарі, дієтологи враховують знання про харчування і корисні продукти.
Екологи та лісівники охороняють природу і дбають про чисте довкілля.
Військові та рятувальники знають основи анатомії й фізіології, щоб надавати першу допомогу.
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 04 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Біорізноманіття нашої планети та рівні його організації (генетичне, видове, екосистемне). Систематика - наука, що вивчає різноманітність організмів
Матеріал до теми уроку: тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §2 с.7-10
Виконайте тестування на закріплення вивченого матеріалу.
Результати тестування мені надходять автоматично.
Час на виконання до 11:00 9 вересня
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 02 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 13:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Біологія як наука. Методи біологічного дослідження. Значення біології в природі та житті людини
1. Біологія як наука
Біологія (від грец. bios – життя, logos – наука) – це наука про живу природу.
Вона вивчає:
будову й функції живих організмів;
їх різноманітність і класифікацію;
розвиток і походження життя;
взаємозв’язки організмів між собою та з довкіллям.
Основні розділи біології: ботаніка (рослини), зоологія (тварини), мікологія (гриби), мікробіологія (мікроорганізми), анатомія і фізіологія людини, екологія, генетика, біотехнологія тощо.
2. Методи біологічного дослідження
Біологи застосовують різні методи пізнання:
Спостереження – безпосереднє вивчення живих організмів у природі чи лабораторії.
Експеримент – створення умов для перевірки гіпотез (дослід).
Порівняльний метод – зіставлення будови й функцій організмів.
Мікроскопічний метод – вивчення клітин та тканин під мікроскопом.
Моделювання – створення моделей організмів чи процесів.
Статистичний метод – аналіз великої кількості даних (наприклад, у генетиці, екології).
3. Значення біології
Біологія має велике значення для природи й життя людини:
Практичне значення:
медицина (боротьба з хворобами, трансплантологія, генна терапія);
сільське господарство (селекція, агробіологія, захист рослин);
біотехнології (виробництво ліків, ферментів, харчових добавок).
Екологічне значення:
охорона природи, збереження біорізноманіття;
раціональне використання природних ресурсів.
Наукове та світоглядне значення:
допомагає зрозуміти місце людини в природі;
формує науковий світогляд та екологічну культуру.
Біологія вивчає життя у всіх його проявах. Завдяки їй людина пізнає закономірності природи, зберігає довкілля та поліпшує якість власного життя.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням:
1) Значення біології в природі та житті людини;
2) Методи біологічних досліджень;
Робота з підручником: опрацюйте §1 с.4-7;
Виконайте вправу на закріплення вивченого матеріалу: тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!