Електронна пошта вчителя: klimenkotanya1993@gmail.com
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК: тисни тут
Дата: 02 жовтня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 13:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Дифузія у природі, побуті, техніці
Дифузія — це явище, коли частинки однієї речовини самостійно проникають і змішуються з частинками іншої речовини.
Уявіть, що ви відкрили пляшечку парфумів в одному кутку кімнати. За деякий час аромат відчують люди в іншому кутку. Це сталося тому, що маленькі-маленькі частинки (молекули) парфумів постійно рухаються і розлітаються, змішуючись із частинками повітря.
Головне, що треба запам'ятати:
Частинки (молекули) завжди рухаються.
Вони змішуються самі по собі, без сторонньої допомоги!
Дифузія відбувається швидше в газах, повільніше в рідинах і дуже повільно в твердих тілах.
Дифузія відіграє життєво важливу роль у природі, забезпечуючи існування всього живого.
Дихання живих організмів:
Кисень, який ми вдихаємо, потрапляє у легені. Звідти він через дуже тонкі стінки судин (капіляри) проникає (дифундує) в кров. А вуглекислий газ, навпаки, дифундує з крові у легені, щоб ми його видихнули.
Живлення рослин:
Коріння рослин поглинає з ґрунту воду та мінеральні речовини. Ці речовини потрапляють всередину кореня саме завдяки дифузії.
Розчинення кисню у воді:
Риби дихають киснем! Кисень із повітря постійно дифундує у воду на поверхні, дозволяючи водним мешканцям дихати.
Це приклади, які ви бачите майже щодня на кухні!
Заварювання чаю: Ви опускаєте пакетик чаю в гарячу воду. Колір, смак і запах чаю (частинки чаю) дифундують і розчиняються по всьому об'єму води. Чим гарячіша вода, тим швидше відбувається дифузія!
Соління огірків чи овочів: Сіль повільно дифундує всередину огірка, а вода та інші речовини — назовні, завдяки чому огірок стає солоним.
Запах їжі: Коли мама готує щось смачне, запах швидко поширюється по всій квартирі — це теж дифузія.
У промисловості дифузію використовують для створення нових матеріалів.
Зварювання металів (рідкісне):
Якщо взяти дві дуже гладкі металеві пластини і сильно притиснути їх одна до одної, то за дуже-дуже довгий час атоми одного металу можуть проникнути в інший, і пластини ніби зростуться. Це повільна дифузія у твердих тілах.
Виготовлення напівпровідників:
На великих заводах дифузію використовують, щоб «вживити» атоми одних елементів у кристали інших. Це потрібно для створення мікросхем, які є всередині ваших телефонів і комп'ютерів.
Температура!
Чим вищою є температура, тим швидше рухаються частинки.
Отже, у гарячій воді чай заварюється швидше, ніж у холодній. Дифузія прискорюється!
Дифузія — це простий, але важливий процес, завдяки якому частинки завжди рухаються і змішуються, забезпечуючи життя, допомагаючи нам готувати та створювати нові технології!
Відео з теми в Інтернеті: Явище дифузії. Дифузія в природі та організмі людини
Домашнє завдання:
1. Прочитати підручник с.53-55
2. Пройдіть тестування онлайн тисни тут
Тестування активне до 10 жовтня, 10:00 ранку. Встигніть пройти!
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 29 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Уявлення про будову речовин. Твердий, рідкий і газуватий стан речовин
Усі речовини, що нас оточують — чи то вода, чи повітря, чи шматок заліза — складаються з дуже-дуже маленьких частинок, які ми називаємо молекулами та атомами.
Ці частинки настільки дрібні, що їх неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп! Вони постійно перебувають у русі та взаємодіють між собою: вони можуть притягуватися одна до одної або відштовхуватися.
Те, як ці частинки розташовані та як сильно вони рухаються і притягуються, визначає, в якому стані перебуває речовина. Є три основні стани речовини: твердий, рідкий і газуватий.
У твердих речовинах частинки (молекули) розташовані дуже близько одна до одної, у строгому, впорядкованому порядку.
Рух: Вони не можуть вільно переміщатися, а лише тремтять або коливаються на своїх місцях, як ніби прив'язані.
Форма і об'єм: Завдяки сильному притяганню і фіксованому положенню, тверді тіла зберігають свою форму і об'єм. Шматок льоду чи камінь завжди матиме свою форму, якщо його не зламати.
У рідких речовинах частинки розташовані близько, але не так щільно і не в строгому порядку, як у твердих.
Рух: Частинки можуть перескакувати зі своїх місць і ковзати одна повз одну.
Форма і об'єм: Рідини зберігають свій об'єм, але не зберігають форму. Тому вода завжди набуває форми посудини, в яку її наливають.
У газуватих речовинах частинки розташовані дуже далеко одна від одної.
Рух: Вони дуже швидко і хаотично рухаються, постійно зіштовхуючись між собою та зі стінками посудини.
Форма і об'єм: Гази не зберігають ні форму, ні об'єм. Вони заповнюють увесь наданий їм простір, ось чому, наприклад, запах парфумів швидко поширюється по всій кімнаті.
Відео з теми в Інтернеті: Будова речовини
Домашнє завдання:
1. Прочитати підручник с.44-52
2. Усно виконати запропоновані в презентації завдання тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 25 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 13:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Фізичні характеристики тіла, їх вимірювання
Фізичні характеристики тіла - це властивості, які можна виміряти. Для вимірювання цих характеристик використовують спеціальні прилади. Основні характеристики, що вивчаються у 5 класі, це маса, об'єм та температура.
Маса — це фізична величина, яка показує, скільки речовини містить тіло.
Одиниця вимірювання: кілограм (кг). Також використовують грами (г), тонни (т), центнери (ц).
Прилад для вимірювання: ваги (терези).
Приклад: Щоб дізнатися масу яблука, його кладуть на терези і дивляться на показник.
Об'єм — це фізична величина, яка показує, скільки місця займає тіло в просторі.
Одиниця вимірювання: кубічний метр (м3). Часто використовують літри (л) та мілілітри (мл).
Прилад для вимірювання: для рідин та сипких тіл використовують мірну склянку або мензурку.
Приклад: Щоб виміряти об'єм води, її наливають у мірну склянку і дивляться на поділку, до якої піднялася вода.
Температура — це фізична величина, яка характеризує ступінь нагрітості тіла.
Одиниця вимірювання: градус Цельсія (°C).
Прилад для вимірювання: термометр.
Приклад: Щоб виміряти температуру води, у неї опускають термометр. Коли стовпчик рідини перестане рухатись, це і буде показник її температури.
Запам'ятай:
Вимірювання — це процес порівняння фізичної величини з її одиницею вимірювання за допомогою приладу.
Кожен вимірювальний прилад має шкалу з поділками, які показують, як саме його використовувати.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео з теми в Інтернеті: тут
Домашнє завдання:
1. Прочитати підручник с.39-43
2. Письмово в зошиті виконайте завдання запропоновані в презентації
Фото зробленої моделі надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 22 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Тіла природні й рукотворні, живої і неживої природи
Тіла, що нас оточують, можна класифікувати за різними ознаками. Основний поділ — це поділ на тіла природні і рукотворні, а також на тіла живої і неживої природи.
Природні тіла — це об'єкти, що існують у природі незалежно від діяльності людини. Вони утворилися без людського втручання. Приклади: камінь, дерево, річка, Сонце, тварина, гора.
Рукотворні (штучні) тіла — це об'єкти, створені людиною. Вони є результатом людської праці. Приклади: стіл, автомобіль, олівець, будинок, книга.
Тіла живої природи — це тіла, що мають здатність до росту, розмноження, живлення та дихання. Їх вивчає наука біологія. До них належать рослини, тварини, гриби, бактерії. Приклади: кішка, дуб, мухомор, метелик.
Тіла неживої природи — це об'єкти, що не мають цих ознак. Вони не ростуть, не дихають і не розмножуються. Приклади: вода, повітря, камінь, ґрунт, залізо.
Варто зазначити, що тіла живої природи є завжди природними, а ось тіла неживої природи можуть бути як природними (камінь, річка), так і рукотворними (стіл, ручка).
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео з теми в Інтернеті: Тіла живої природи, їхні ознаки
Домашнє завдання:
1. Прочитати підручник с.30-33
2. Попрацювати над вправами тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 17 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Тема уроку: Узагальнення знань з теми "Вчимося досліджувати природу"
Шановні учні! 👋
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо досліджувати захопливий світ природи. Щоб вам було цікавіше, ми будемо працювати з інтерактивним матеріалом за посиланням.
Натисніть на посилання тисни тут
Уважно ознайомтеся з матеріалом на сторінці. Там ви знайдете цікаві завдання та малюнки.
Виконуйте завдання послідовно.
Пригадайте, що таке спостереження і експеримент.
Розгляньте малюнки і спробуйте визначити, який етап дослідження вони ілюструють.
Спробуйте сформулювати власні запитання до природи.
Будьте готові обговорити свої відповіді та поділитися думками з усім класом на наступному онлайн уроці.
Пам'ятайте, що досліджувати природу — це весело і дуже пізнавально! Успіхів! 👍
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 15 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Експеримент - метод дослідження природи
Експеримент — це спеціально створена ситуація або дослід, який допомагає перевірити якусь гіпотезу (припущення). Це не просто спостереження, а активна дія, під час якої вчений або учень змінює певні умови, щоб побачити, як це вплине на результат.
Проведення експерименту — це не хаотичний процес, а послідовність дій.
Постановка проблеми. Виникає питання: "Що буде, якщо...?", "Чому так відбувається?".
Висунення гіпотези. Складається припущення, що є відповіддю на це питання. Наприклад: "Рослині для росту потрібне світло".
Планування експерименту. Обдумуємо, як будемо його проводити, які матеріали потрібні, які умови будемо змінювати.
Проведення досліду. Виконуємо заплановані дії та фіксуємо всі зміни. Важливо зробити це кілька разів, щоб переконатися в результаті.
Аналіз результатів. Розглядаємо отримані дані та порівнюємо їх з нашою гіпотезою.
Висновок. Формулюємо остаточний результат: чи підтвердилася гіпотеза, чи ні.
Експеримент є основою наукового пізнання. Завдяки йому ми можемо не просто гадати, а точно знати, як діють закони природи. Він розвиває логічне мислення, вміння аналізувати та робити висновки. Це цікавий і пізнавальний спосіб відкривати світ.
Наприклад, можна провести простий експеримент: виростити квасолю в різних умовах, наприклад, у темній шафі та на сонячному підвіконні, щоб довести, що рослинам потрібне світло. Це буде ідеальний спосіб для учня 5-го класу зрозуміти, як працює експериментальний метод.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео з теми в Інтернеті: Як виконати дослідження-експеримент? (для ознайомлення, експерименти виконуємо усно)
Домашнє завдання:
Прочитати підручник с.17-20;
В мережі інтернет знайти цікавий дослід
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 11 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 13:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Вибір методу дослідження природи, визначення його етапів. Спостереження об'єкта природи
Вибір методу дослідження природи
Для вивчення природи існує кілька основних методів, які допомагають нам зрозуміти, як влаштований світ навколо. Найпростіший і найдоступніший з них — спостереження.
Спостереження — це цілеспрямоване, планомірне і систематичне сприйняття об'єктів або явищ природи. Спостерігати можна за чим завгодно: за ростом квітки, поведінкою птахів, зміною погоди або фазами Місяця.
За допомогою спостереження пізнають природні тіла та явища природи у звичних для них умовах. Спостерігають завдяки органам чуття, а також природодослідницьким інструментам. Для спостереження за віддаленими чи маленькими природними тілами використовують збільшувальні прилади. Прикладами збільшувальних приладів є лупа, бінокль, телескоп. Для спостережень за природою використовують фото- і відеокамери, які розташовують в різних місцях (наприклад, поблизу житла тварин). На великих територіях та у важкодоступних місцях (наприклад, у глибоких ущелинах, високо в горах) використовують безпілотні літальні апарати, оснащені спеціальними камерами. Існують прилади для спостережень під водою.
Етапи спостереження
Щоб спостереження було успішним і дало корисні результати, потрібно дотримуватися певних етапів.
Визначення мети: Спочатку потрібно зрозуміти, що саме ви хочете дізнатися. Наприклад, "Як соняшник повертається за Сонцем?" або "Чому мурашки будують мурашник саме в цьому місці?".
Складання плану: Далі потрібно вирішити, як ви будете спостерігати. Подумайте, що вам знадобиться (наприклад, зошит для записів, олівець, фотоапарат), де і в який час ви будете це робити.
Безпосереднє спостереження: Це сам процес вивчення. Важливо бути уважним, фіксувати всі деталі, не поспішати і не відволікатися.
Аналіз і висновки: Після того, як спостереження завершене, необхідно проаналізувати всі зроблені записи та фотографії. Порівняйте отримані дані і зробіть висновки. Наприклад, "Соняшник дійсно повертає свою голівку протягом дня, слідкуючи за рухом Сонця".
Спостереження — це основа науки. Воно дозволяє нам відкривати нові таємниці природи і ставити нові запитання, на які ми потім шукаємо відповіді.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео з теми в Інтернеті: Які основні методи дослідження природи?
Домашнє завдання:
1. Прочитати підручник с.14-19.
2. Прочитай запитання: «Який твій зріст?», «Скільки важить гарбуз?», «Яка відстань між деревами на шкільному подвір’ї?», «Яка температура води у ставку?», «Котра година?». Які методи дослідження природи та прилади ти використаєш, щоб відповісти на ці запитання? Розкажеш на наступному уроці онлайн!
3. Виконай вправу на закріплення вивченого матеріалу: тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 08 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Дослідники природи: видатні постаті, відкриття, винаходи
Природу люди спостерігають і вивчають ще з давніх часів. Саме завдяки дослідникам ми знаємо, як влаштований світ навколо нас.
Арістотель (Давня Греція) – перший описав багато рослин і тварин, його називають «батьком біології».
Галілео Галілей (Італія) – удосконалив телескоп і першим побачив зорі та планети зблизька.
Чарльз Дарвін (Англія) – довів, що всі живі істоти змінюються і розвиваються з часом.
Марія Склодовська-Кюрі (Польща–Франція) – досліджувала радіоактивність, отримала дві Нобелівські премії.
Іван Пулюй (Україна) – відкрив катодні промені, які допомогли створити рентген.
Володимир Вернадський (Україна) – автор учення про біосферу, довів, що життя на Землі — єдине ціле.
Микола Амосов (Україна) – відомий лікар і винахідник апаратів для операцій на серці.
Відкриття – це знаходження того, що вже існувало в природі, але люди ще не знали.
Винахід – це створення нового предмета, приладу чи способу.
Створення мікроскопа → можливість побачити клітини та мікроорганізми.
Винайдення телескопа → вивчення космосу.
Електрика та електролампа → світло в домі.
Антибіотики (пеніцилін) → врятували мільйони життів.
Рентген → лікарі можуть бачити кістки та внутрішні органи без операції.
Завдяки дослідникам природи ми маємо сучасні знання, медицину, техніку і можемо краще берегти нашу планету.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Відео з теми в Інтернеті: Патенти природи. Винаходи та відкриття.
Робота з підручником с.24-26
Чи є в тебе чи твоїх близьких улюблене заняття (хобі)?
Поміркуй і на наступному уроці онлайн розкажи, як твоє хобі пов’язане зі знаннями про природу.
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 04 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 13:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Цінність природи і знань про неї. Природа: складники і методи дослідження. Шлях наукового пізнання. Правила безпеки життєдіяльності під час досліджень природи
Що таке природа?
Природа — це все те, що нас оточує, але не створене руками людини: повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, людина як жива істота, Сонце, зорі, гори, моря.
📌 Людина використовує природу для життя (їжа, вода, енергія, одяг, житло), але також має її берегти.
Цінність природи:
🌱 Економічна — джерело ресурсів (корисні копалини, продукти харчування).
💚 Оздоровча — чисте повітря, вода, ліки з рослин.
🎨 Естетична — краса пейзажів, натхнення для митців.
🌍 Екологічна — середовище життя для всіх живих істот.
Складники природи:
Жива природа: рослини, тварини, людина, гриби, бактерії.
Нежива природа: вода, повітря, ґрунт, каміння, Сонце, Місяць.
📌 Важливо: жива природа народжується, росте, дихає, живиться, розмножується та вмирає.
Методи дослідження природи:
🔍 Спостереження — уважне стеження за явищем чи об’єктом (наприклад, за ростом рослини).
⚗️ Дослід (експеримент) — спеціально створені умови, щоб перевірити, як щось відбувається (наприклад, вирощування насіння у воді та в ґрунті).
📏 Вимірювання — використання приладів (термометр, лінійка, ваги).
🖥️ Моделювання — створення зразка чи схеми (наприклад, модель Сонячної системи).
Матеріал до теми уроку: тисни тут;
Робота з підручником: опрацюйте §1 с.8-11;
Відео з теми в Інтернеті: Природа: складники і методи дослідження. Шлях наукового пізнання природи;
Вправа на закріплення вивченого: тисни тут.
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 01 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 12:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Правила безпеки життєдіяльності під час досліджень природи
Виконувати всі досліди та спостереження лише під керівництвом учителя.
Акуратно користуватися приладами та інструментами.
Не вживати їжу та напої під час роботи.
Після закінчення досліджень обов’язково мити руки з милом.
Обережно поводитися зі скляним та гострим обладнанням (піпетки, пробірки, голки, скальпелі).
При роботі з мікроскопом не торкатися лінз руками.
При використанні хімічних речовин (барвники, реактиви) дотримуватися правил безпеки:
не нюхати без дозволу;
не куштувати;
не торкатися руками обличчя.
Дотримуватися правил поведінки на природі: не ламати гілок, не рвати зайвих рослин, не руйнувати гнізд.
Не торкатися невідомих рослин і грибів (можуть бути отруйними).
Не ловити комах і тварин голими руками.
Бути обережним біля водойм, ярів, на схилах.
Виконувати правила дорожнього руху, якщо дослідження проводяться за межами школи.
У разі порізів, опіків, укусів комах або контакту з невідомими рослинами негайно повідомити вчителя.
Не намагатися самостійно лікуватися підручними засобами без дозволу дорослих.
✨ Коротко: Безпека – перш за все. Досліджуючи природу, треба бути уважним, дбайливим і відповідальним, адже це гарантує здоров’я та збереження довкілля.
Матеріал до теми уроку: тисни тут