Електронна пошта вчителя: klimenkotanya1993@gmail.com
Дата: 02 жовтня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 09:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Практична робота №1 "Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот"
Закріпити знання про будову білків та нуклеїнових кислот (ДНК, РНК).
Навчитися застосовувати принцип компліментарності (правило Чаргаффа) для розрахунку складу нуклеїнових кислот.
Навчитися розраховувати довжину генів (ДНК) та відповідних їм поліпептидів (білків).
Практична робота №1 (приклад розв'язків)
Вам необхідно розв'язати наступні три задачі, використовуючи теоретичний мінімум.
Завдання 1. Розрахунок складу ДНК (Правило Чаргаффа)
У фрагменті дволанцюгової ДНК виявлено 30% Аденіну (A). Визначте відсотковий вміст інших нуклеотидів: Тиміну (T), Гуаніну (G) та Цитозину (C).
План розв'язання:
Використовуйте принцип A=T для знаходження T.
Знайдіть суму A+T і відніміть її від 100%.
Застосуйте принцип G=C і поділіть результат кроку 2 навпіл.
Запишіть відповідь.
Завдання 2. Визначення довжини гена
Ділянка одного ланцюга ДНК складається з 450 нуклеотидів. Визначте довжину цієї ділянки ДНК (у нм).
План розв'язання:
Пригадайте довжину одного нуклеотиду в нм.
Довжина ділянки = (Кількість нуклеотидів) × (Довжина 1 нуклеотиду).
Виконайте обчислення і запишіть відповідь.
Завдання 3. Взаємозв'язок ДНК (ген) → Білок
Ген, що кодує певний білок, складається з 1500 пар нуклеотидів (тобто 3000 нуклеотидів у двох ланцюгах). Визначте, скільки амінокислот (АК) буде входити до складу молекули білка, який синтезується за цим геном.
План розв'язання:
Для синтезу білка використовується інформація лише з одного ланцюга ДНК. Визначте кількість нуклеотидів в одному ланцюгу.
Використовуйте правило генетичного коду (1 кодон = 3 нуклеотиди кодують 1 АК).
Кількість АК = (Кількість нуклеотидів у кодуючому ланцюзі) / 3.
Виконайте обчислення і запишіть відповідь.
Ваш звіт про виконання практичної роботи повинен містити:
Назву роботи та мету.
Детальне розв'язання кожної з трьох задач (з формулами та проміжними обчисленнями).
Висновок, у якому ви коротко підсумуєте, які знання та навички ви закріпили під час роботи (наприклад: "Я навчився використовувати принцип комплементарності для розрахунку складу ДНК...").
Бажаю успіху! Як тільки виконаєте завдання, можете надіслати мені ваші розв'язки для перевірки на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Дата: 30 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 14:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ
Добрий день, дев'ятикласники! 👋 Сьогодні ми зануримося у світ молекулярної біології, щоб зрозуміти, як життя зберігає, передає і використовує свою найціннішу інформацію та енергію. Йдеться про нуклеїнові кислоти та АТФ.
Нуклеїнові кислоти — це найбільші органічні полімери, що існують у природі. Вони слугують для зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації.
Нуклеїнові кислоти є полімерами (довгими ланцюгами), мономерами яких є нуклеотиди.
Кожен нуклеотид складається з трьох частин:
Залишок фосфорної кислоти (фосфатна група).
П'ятивуглецевий цукор (пентоза): рибоза (у РНК) або дезоксирибоза (у ДНК).
Нітрогеновмісна основа (буква генетичного коду):
Аденін (А)
Гуанін (Г)
Цитозин (Ц)
Тимін (Т) (тільки в ДНК)
Урацил (У) (тільки в РНК)
ДНК — це молекула, яка зберігає усю генетичну інструкцію організму.
Дволанцюгова спіраль: Молекула ДНК складається з двох довгих ланцюгів, закручених один навколо одного.
Принцип комплементарності: Ланцюги з'єднані між собою за суворим правилом:
Аденін (А) завжди з'єднується з Тиміном (Т).
Гуанін (Г) завжди з'єднується з Цитозином (Ц).
Цей принцип дозволяє ДНК точно копіювати себе (реплікація).
Локалізація: Переважно знаходиться в ядрі клітини (у еукаріотів) або в нуклеоїді (у прокаріотів).
Зберігання коду: Послідовність нуклеотидів у ланцюзі ДНК — це і є генетичний код (інструкція для побудови білків).
Реплікація (самоподвоєння): Перед поділом клітина точно копіює свою ДНК, забезпечуючи передачу спадковості наступному поколінню клітин.
Транскрипція: ДНК слугує матрицею для синтезу молекул РНК.
РНК — це "робоча копія" ДНК, яка бере участь у процесі синтезу білка.
мРНК (матрична або інформаційна)- переносить інформацію про будову білка від ДНК (ядра) до рибосом.
тРНК (транспортна)- транспортує певні амінокислоти до рибосом для збірки білка.
рРНК (рибосомальна)- формує структуру рибосом – "фабрик" синтезу білка.
Трансляція (Синтез білка): Спільна робота всіх трьох типів РНК та рибосом, де інформація з мРНК перетворюється на послідовність амінокислот, утворюючи білок.
Крім ДНК і РНК, нуклеотиди утворюють ще одну критично важливу молекулу — АТФ.
АТФ (Аденозинтрифосфат) — це похідне нуклеотиду, яке є головним джерелом енергії для більшості біохімічних процесів у клітині.
Будова: Складається з аденіну, рибози та трьох залишків фосфорної кислоти.
Зберігання енергії: Енергія "запакована" у двох високоенергетичних хімічних зв'язках між фосфатними групами.
Вивільнення енергії: Коли клітина потребує енергії, АТФ гідролізується (розпадається), втрачаючи одну фосфатну групу
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §9 с.36-39
Відео з теми в Інтернеті: Органічні сполуки. Нуклеїнові кислоти
Запитання для самоперевірки:
Які три компоненти утворюють мономер нуклеїнових кислот?
Назвіть пари комплементарних нітрогеновмісних основ у ДНК.
Чим ДНК відрізняється від РНК (назвіть мінімум дві відмінності)?
Яка функція мРНК у клітині?
Як вивільняється енергія з молекули АТФ?
Обговорення: Як ви вважаєте, що сталося б із живим організмом, якби його клітини втратили здатність синтезувати АТФ? 🤔
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 25 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 09:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Ліпіди, їх роль
Ліпіди — це органічні сполуки, нерозчинні у воді, які виконують ключові функції в організмі. До них належать жири, олії, воски та стероїди.
Енергетична: 🔋 Ліпіди є основним джерелом довготривалої енергії. При розщепленні 1 г жиру виділяється удвічі більше енергії, ніж при розщепленні 1 г білків чи вуглеводів.
Структурна: 🧱 Фосфоліпіди є головними компонентами клітинних мембран, утворюючи їхню основу.Це забезпечує цілісність клітин.
3. Захисна: 🛡️ Жировий прошарок під шкірою захищає органи від механічних пошкоджень та служить теплоізоляцією, допомагаючи зберігати тепло.
4. Регуляторна: 🧪 Деякі ліпіди (наприклад, стероїди) є основою для синтезу гормонів (статевих, надниркових), що регулюють важливі процеси в організмі.
5. Запасаюча: 貯 Організм зберігає енергію у вигляді жирів. Це є резервом на випадок нестачі їжі.
Ліпіди є важливими для підтримки життєдіяльності та виконують безліч функцій, необхідних для нормального функціонування організму.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §7 с.28-31
Відео з теми в Інтернеті: тисни тут
Відповіді на ці запитання допоможуть тобі структурувати знання та перевірити розуміння матеріалу (все письмово в зошиті)
Поясни своїми словами, чому ліпіди є ефективнішим джерелом енергії для організму, ніж вуглеводи чи білки. Наведи числове значення енергії, що виділяється при їхньому розщепленні, для підтвердження своєї думки.
Опиши будову та функцію фосфоліпідів. Поясни, як їхня унікальна структура дозволяє їм бути основним компонентом клітинних мембран.
Порівняй функції двох різних типів ліпідів: простих (наприклад, жири) та стероїдів (наприклад, гормони). У чому полягають їхні відмінності у ролі для організму?
Створи таблицю, у якій відобразиш різні функції ліпідів, навівши приклади для кожної функції.
Подумай і дай розгорнуту відповідь: Чому накопичення жирового прошарку є важливим для тварин, що мешкають у холодному кліматі, та як це пов’язано з функціями ліпідів?
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 23 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 14:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Білки, їхня структурна організація та основні функції. Ферменти, їхня роль у клітині
Білки — це складні органічні молекули, які є одними з найважливіших компонентів усіх живих організмів. Їх можна уявити як робочих і будівельників у клітині. Вони виконують величезну кількість завдань: від транспортування речовин до захисту від інфекцій.
Структурна організація білків
Структура білків має чотири рівні, які визначають їхні функції:
Первинна структура: Це просто послідовність амінокислот, з’єднаних у довгий ланцюг, ніби намисто з різних намистинок. Послідовність амінокислот визначає унікальність кожного білка.
Вторинна структура: Ланцюг амінокислот згортається у спіралі (α-спіраль) або складки (β-складчастий шар). Це перші, найпростіші форми, які набуває білок.
Третинна структура: Вторинні структури згортаються у складнішу, тривимірну форму. Ця унікальна форма є ключовою для роботи білка. Вона формується завдяки взаємодіям між різними ділянками ланцюга.
Четвертинна структура: Деякі білки складаються з декількох третинних структур, які об’єднуються в один великий комплекс. Наприклад, гемоглобін (білок, що переносить кисень у крові) складається з чотирьох таких частин.
Ферменти — це особливий вид білків, які відіграють роль біологічних каталізаторів. Це означає, що вони прискорюють хімічні реакції в клітині, але при цьому самі не витрачаються.
Роль ферментів у клітині
Ферменти потрібні для того, щоб усі процеси в організмі відбувалися швидко та ефективно. Без них хімічні реакції, необхідні для життя, тривали б надзвичайно довго.
Наприклад, ферменти допомагають:
Розщеплювати їжу (крохмаль, жири, білки) на простіші речовини, які може засвоїти організм.
Синтезувати нові молекули, наприклад, ДНК.
Детоксифікувати шкідливі речовини, що потрапляють в організм.
Кожен фермент має свою унікальну форму, яка дозволяє йому "підходити" лише до певних молекул (субстратів), як ключ до замка. Ця специфічність забезпечує точність і контроль над усіма процесами в клітині.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §8 с.32-34
Відео з теми в Інтернеті: Біологія. Ферменти, їхня роль у клітині
Попрацюйте над вправою тисни тут
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 18 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 09:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Вуглеводи, їх роль
Вуглеводи поділяються на три основні групи:
Моносахариди (прості цукри): Це найпростіші вуглеводи, що не можуть бути гідролізовані до менших одиниць. Найважливіші представники:
Глюкоза: Основне джерело енергії для клітин. Її ще називають «виноградним цукром».
Фруктоза: «Фруктовий цукор», що міститься в фруктах і меді.
Галактоза: Компонент молочного цукру (лактози).
Дисахариди: Утворюються з двох молекул моносахаридів.
Сахароза: «Звичайний цукор», що складається з глюкози та фруктози.
Лактоза: «Молочний цукор», що складається з глюкози та галактози.
Мальтоза: «Солодовий цукор», що складається з двох молекул глюкози.
Полісахариди: Це складні вуглеводи, що складаються з великої кількості моносахаридів. Вони є полімерами.
Крохмаль: Запасний вуглевод у рослин (картопля, зернові).
Глікоген: Запасний вуглевод у тварин і людини (накопичується в печінці та м'язах).
Целюлоза: Основний структурний компонент клітинних стінок рослин. Вона не засвоюється організмом людини, але є важливою частиною харчових волокон.
Вуглеводи виконують кілька ключових функцій в живих організмах:
Енергетична функція: Це основне і найшвидше джерело енергії для організму. Під час окислення 1 грама вуглеводів виділяється близько 17,6 кДж (4,2 ккал) енергії. Глюкоза є універсальним «паливом» для всіх клітин, особливо для мозку.
Запасна функція: Надлишок глюкози перетворюється на глікоген у тварин (печінка, м'язи) і крохмаль у рослин. Ці полісахариди служать резервом енергії, який може бути використаний за потреби.
Структурна (будівельна) функція: Целюлоза у рослин є основним компонентом клітинних стінок, що забезпечує їхню міцність і форму. У тварин деякі вуглеводи (наприклад, хітин у комах і ракоподібних) також виконують структурну роль.
Захисна функція: В'язкі секрети (слиз) з високим вмістом вуглеводів, які покривають поверхню внутрішніх органів, захищають їх від механічних пошкоджень та проникнення бактерій.
Рецепторна функція: Олігосахариди на поверхні клітин відіграють важливу роль у розпізнаванні клітин (наприклад, у імунній системі).
Транспортна функція: Вуглеводи (у складі глікопротеїнів) переносять білки та інші молекули в організмі.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §6 с.24-27
Відео з теми в Інтернеті: Органічні сполуки. Вуглеводи
Письмово в зошиті розв'язати кросворд "Вуглеводи" (с.27 у підручнику)
Перевіряти будемо на наступному уроці онлайн!
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 16 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Тема уроку: Органічні молекули. Поняття про біологічні макромолекули - біополімери
Органічні молекули — це хімічні сполуки, які містять атоми карбону (C), з'єднані між собою. Вони складають основу всіх живих організмів і мають складну будову. До них належать білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.
Біологічні макромолекули (біополімери) 🌱
Більшість органічних молекул, що містяться в живих клітинах, є біологічними макромолекулами. Вони мають велику молекулярну масу та складну структуру.
Поняття "біополімер" означає, що ці макромолекули побудовані з багатьох однакових або подібних за будовою простих одиниць, які називаються мономерами (від грецького mono — «один» і meros — «частина»). Ці мономери з'єднуються разом у довгі ланцюги за допомогою хімічних зв'язків, утворюючи полімер (від грецького poly — «багато»).
Таким чином, біополімер — це довгий ланцюг, складений з повторюваних мономерів. Це можна порівняти з поїздом, де кожен вагон — це мономер, а весь поїзд — це біополімер.
Основні класи біополімерів
Існує чотири основні класи біополімерів, які відіграють ключову роль у життєдіяльності організмів:
Вуглеводи: 🍞
Мономери: моносахариди (наприклад, глюкоза, фруктоза).
Функції: є основним джерелом енергії (глюкоза) та будівельним матеріалом (целюлоза в рослин).
Білки: 🍗
Мономери: амінокислоти.
Функції: виконують безліч функцій, включаючи будівельну (колаген), ферментативну (прискорюють хімічні реакції), транспортну (гемоглобін) та захисну.
Нуклеїнові кислоти: (ДНК і РНК) 🧬
Мономери: нуклеотиди.
Функції: зберігання та передача генетичної інформації, що визначає всі ознаки організму.
Ліпіди (Жири): 🥑
Примітка: На відміну від інших, ліпіди не є полімерами у строгому розумінні, оскільки вони не утворюють довгих ланцюгів з ідентичних мономерів. Проте вони є важливими біологічними макромолекулами.
Функції: запасають енергію, є будівельним матеріалом клітинних мембран, виконують захисні та гормональні функції.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §5 с.20-23
Відео з теми в Інтернеті: Поняття про біологічні макромолекули – біополімери
Письмово в зошит виконайте запропоноване завдання на слайді 12 в презентації (матеріал до теми уроку)
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 11 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 09:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки
Вода та інші неорганічні сполуки відіграють ключову роль у життєдіяльності всіх організмів, оскільки вони є основою для багатьох біохімічних процесів.
Вода (H₂O) — найпоширеніша і найважливіша неорганічна сполука в живих організмах. Вона становить від 70% до 95% маси більшості клітин.
Унікальні властивості води зумовлені її будовою: молекула води є диполем, тобто має позитивний (+) і негативний (-) полюси. Завдяки цьому між молекулами води утворюються водневі зв'язки, які визначають її особливі властивості.
Універсальний розчинник: Полярність молекули води дозволяє їй розчиняти багато речовин (солі, цукри, амінокислоти), що забезпечує транспорт поживних речовин і виведення продуктів обміну.
Висока теплоємність: Вода повільно нагрівається і повільно охолоджується, що дозволяє організмам підтримувати стабільну температуру тіла, захищаючи від різких температурних коливань.
Висока теплота випаровування: Для перетворення води в пару потрібна велика кількість енергії. Це дозволяє організмам охолоджуватися за рахунок випаровування поту (у тварин) або транспірації (у рослин).
Поверхневий натяг і капілярність: Водневі зв'язки створюють високий поверхневий натяг, що дозволяє воді підніматися по капілярах (наприклад, у судинах рослин), а також забезпечує рух деяких організмів по її поверхні.
Крім води, в організмах присутні мінеральні солі у вигляді іонів або в нерозчинній формі. Ці сполуки виконують різноманітні життєво важливі функції.
Іони (Катіони та Аніони):
Na+ (Натрій), K+ (Калій), Cl− (Хлор): Підтримують водний баланс і осмотичний тиск у клітинах, а також відіграють ключову роль у передачі нервових імпульсів.
Ca2+ (Кальцій): Необхідний для формування кісток і зубів, зсідання крові та скорочення м'язів.
Fe2+ (Залізо): Входить до складу гемоглобіну, який переносить кисень у крові.
Солі в твердому стані:
Фосфати Кальцію (Ca3(PO4)2): Основний компонент кісткової тканини і зубної емалі, надає їм міцності.
Кислоти:
Хлоридна кислота (HCl): Міститься в шлунковому соку, забезпечуючи травлення і знищуючи бактерії.
Таким чином, вода і мінеральні солі є невід'ємними компонентами живих організмів, які підтримують їхню структуру, регулюють процеси життєдіяльності та забезпечують обмін речовин.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §4 с.16-19
Відео з теми в Інтернеті: Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки
Письмово в зошиті виконайте біологічний диктант "Рівні організації біологічних систем. Методи біологічних досліджень. Вода та її функції"
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 09 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 14:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень
Біологічні системи мають ієрархічну структуру, де кожен вищий рівень включає в себе елементи нижчих рівнів.
Молекулярний рівень 🧬 - це рівень біологічних макромолекул (білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, вуглеводів). На цьому рівні вивчаються процеси обміну речовин та передачі спадкової інформації.
Клітинний рівень 🔬 - основна структурна та функціональна одиниця всіх живих організмів (клітина). Тут вивчають метаболізм, життєві цикли та будову клітин.
Організмовий рівень 🧍♀️ - це індивідуальна особина (одноклітинний або багатоклітинний організм). Вивчає фізіологічні процеси, поведінку та взаємодію організму з навколишнім середовищем.
Популяційно-видовий рівень 🐾 - сукупність особин одного виду, що мешкають на певній території та можуть вільно схрещуватися (популяція). Вивчає генетичні процеси, динаміку чисельності та еволюційні зміни.
Екосистемний рівень 🏞️ - це угруповання організмів різних видів та їх взаємодія з неживою природою (екосистема або біогеоценоз). Вивчає кругообіг речовин та потік енергії в природі.
Біосферний рівень 🌍 - найвищий рівень, що об'єднує всі екосистеми на планеті. Це сукупність всіх живих організмів та середовища їх існування.
Біологія використовує різні методи для вивчення живих систем. Їх можна розділити на емпіричні (практичні) і теоретичні.
Метод спостереження 👀 - найдавніший та найпростіший метод, що полягає в описі біологічних об'єктів та явищ без втручання в їх життєдіяльність. Застосовується в ботаніці, зоології, екології.
Порівняльний метод 🤝 - дозволяє виявляти схожі та відмінні риси між різними організмами або процесами, щоб класифікувати їх, встановлювати родинні зв'язки та еволюційні закономірності.
Експериментальний метод 🧪 - передбачає цілеспрямоване втручання в об'єкт дослідження. Дозволяє перевірити гіпотези, виявити причинно-наслідкові зв'язки та вивчити процеси в контрольованих умовах.
Метод моделювання 💻 - створення спрощених моделей, що імітують біологічні процеси. Це може бути комп'ютерна модель або фізичний макет, який допомагає прогнозувати наслідки певних змін.
Історичний метод 📜 - дозволяє аналізувати розвиток живих організмів та їх угруповань у часі, встановлюючи зв'язок між минулим і сьогоденням.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §2 с.8-11
Відео з теми в Інтернеті: Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок
Вправа на закріплення вивченого: тисни тут
Письмово в зошиті виконайте вправу "СТАВЛЕННЯ". Порівняйте зображені біологічні системи. Доведіть залежність функціонування біосистем від взаємозв’язків між елементами різних рівнів.(с. 11 у підручнику)
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 04 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 09:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Основні галузі біології та її місце серед інших наук
Які основні галузі та місце сучасної біології серед інших наук?
Сучасний етап розвитку біології називають епохою проникнення в біологічний мікросвіт і розкриття суті життєвих процесів. Для вирішення завдань цієї епохи сучасна біологія дуже тісно співпрацює з багатьма іншими науками. Для біологічних досліджень науковці застосовують хімічні, фізичні, географічні, математичні та інші знання, завдяки чому виникли й розвиваються біохімія, біофізика, біогеографія, біокібернетика, космічна біологія, радіобіологія, кріобіологія та ін.
Різні розділи біології тісно пов’язані із досягненнями природничих (фізика, хімія, географія, астрономія, геологія), точних (математика, логіка, інформатика, кібернетика) й суспільних (філософія, історія) наук. І це дає свої плоди. Серед найважливіших досягнень біології XX століття називають відкриття просторової структури ДНК, генетичного коду, стовбурових клітин, розкодування геному різних організмів, що стимулювало розвиток багатьох галузей діяльності людини.
Сучасна біологія – це наука, що є найбільш розгалуженою частиною природознавства. Залежно від об’єктів досліджень розрізняють вірусологію, бактеріологію, ботаніку, зоологію, мікологію. За дослідженнями властивостей життя та рівнями організації виокремлюють молекулярну біологію, цитологію, гістологію, морфологію, генетику, філогенію, еволюційне вчення, екологію, систематику та ін. Досягнення цих та багатьох інших наук людина застосовує в медицині для лікування захворювань, у сільському господарстві – для створення сприятливих умов вирощування культурних рослин, розведення тварин, у промисловості – для виробництва харчових продуктів, одягу, у справі охорони природи – для розуміння взаємозв’язків між організмами і природою.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §1 с.4-7
Відео з теми в Інтернеті: Повторення. Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології
Вправа на закріплення вивченого: тисни тут
Письмово в зошиті виконайте вправу "Біологія + Англійська мова"
Перекладіть уривок і підготуйте відповідь на запитання.
Molecular biology, which spans biophysics and biochemistry, has made the most fundamental contributions to modern biology. Much is now known about the structure and action of nucleic acids and protein, the key molecules of all living matter. The discovery of the mechanism of heredity was a major breakthrough in modern science. Another important advance was in understanding how molecules conduct metabolism, that is, how they process the energy needed to sustain life.
Яке значення молекулярної біології у розвитку сучасної біології?
Фото зошита надсилайте на електронну пошту klimenkotanya1993@gmail.com
Успіхів! Бережіть себе!
Дата: 02 вересня 2025 року
Вчитель: Клименко Тетяна Олександрівна
Онлайн-урок відбудеться о 14:00. Покликання для входу буде надіслано у шкільну групу Viber перед початком заняття.
Тема уроку: Біологія як наука. Предмет біології
Біологія – це наука про живу природу.
Назва походить від грецьких слів «біос» – життя, «логос» – вчення.
Вивчення живих організмів, їхньої будови, процесів життєдіяльності, розвитку, взаємодії з довкіллям.
Дослідження різноманітності життя – від найпростіших клітин до екосистем і біосфери.
З’ясування закономірностей існування життя на Землі.
Опис і класифікація живих організмів.
Вивчення процесів, що відбуваються в клітинах і організмах.
Збереження біорізноманіття та охорона природи.
Використання знань для медицини, сільського господарства, промисловості, екології.
Ботаніка – рослини.
Зоологія – тварини.
Мікробіологія – мікроорганізми.
Анатомія та фізіологія – будова і процеси життєдіяльності організмів.
Генетика – спадковість і мінливість.
Екологія – взаємодія живих істот з довкіллям.
Еволюційне вчення – розвиток життя на Землі.
Матеріал до теми уроку: тисни тут
Робота з підручником: опрацюйте §1 с.4-7
Відео з теми в Інтернеті: Повторення. Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології
Повторення курсу біології за 8 клас тестування онлайн (час на виконання: до 11:00 7 вересня).
Успіхів! Бережіть себе!