Соціальний педагог: Ірина Сергіївна

Електронна пошта: malezikirina1999@gmail.com 

29.09.2025

Як сім'я може вплинути на профілактику булінгу?

25.09.2025

 Булінг — це не тільки штурханці й образи.

Це коли твою дитину системно принижують:

сьогодні — образливе прізвисько,

завтра — ізоляція,

післязавтра — страх йти до школи.

І навіть якщо дитина відвідує секцію карате чи знає прийоми самооборони — це не гарантує захисту.

Бо булінг — не про силу. Це про статус.

А діти дуже тонко відчувають, хто вразливий.

Питання не в тому, чи вдарить вона у відповідь.

Питання в тому, чи вміє вона не ставати жертвою.

Є один прийом. Так, всього один.

Без кулаків, без крику, без жертв.

Який допомагає:

прийом проти булінгу: «Словесна рамка» 

24.09. 2025 

Куди звернутися у разі булінгу? Номери гарячих ліній 

22 вересня 2025 р. в Україні відзначають День Метеликів.
  Це особлива дата, яка народилася в «Місті Добра» та дитячому хоспісі «Дім Метеликів».

Метелик — символ крихкості й водночас сили життя. Він нагадує нам, що навіть маленькі крила можуть змінювати світ довкола.
  Цей день присвячений дітям, які отримують паліативну допомогу: вони дуже тендітні, але кожен їхній день — це справжнє диво, сповнене любові, тепла і надії.

Перегляньте презентацію "Урок добра" та виконайте творче завдання на слайді №13

Ігнорування там, де мала би бути підтримка. Жарти, які ранять. Страх звернутися по допомогу, бо «що люди скажуть». Це все прояви стигми ментального здоров’я.

Стигма ментального здоров’я – це упереджене ставлення до людей, які мають ментальні розлади чи просто звертаються по психологічну допомогу.

Навіть попри зміни у суспільстві, такі упередження усе ще живі — у щоденних словах, поглядах, діях. Ознайомся з інформацією про те, чому небезпечна стигма і як кожен із нас може допомогти зменшити її силу.

Адже турбота про ментальне здоров’я має бути такою ж звичною справою, як похід до стоматолога. Погоджуєшся?

Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської "Ти як?"

                                                                                До уваги батьків!

Попереду – літні канікули, а це означає, що діти будуть більше часу проводити на вулиці, у дворі, на дачі, біля водойм — часто без постійного нагляду дорослих.

Саме зараз важливо нагадати їм прості, але життєво важливі правила безпеки.

Безбар’єрність — це коли кожна людина, незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей, може:

• вільно пересуватись,

• навчатися,

• працювати,

• подорожувати,

• користуватись онлайн-послугами,

• впливати на життя громади та країни.

Це — про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної.

Напрями безбар’єрності:

1. Фізична безбар’єрність.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір — не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці.

2. Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова — це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування — бо інформація має бути зрозумілою одразу.

3. Суспільно-громадянська безбар’єрність.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про «норму». Бо сильна громада — це різна громада.

Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран.

4. Освітня безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкриті для всіх, хто хоче знати більше.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.

5. Цифрова безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною цифрового світу — не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.

6. Економічна безбар’єрність

Безбар’єрність — це коли можеш працювати ким хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.

Корисні матеріали, щодо безбарʼєрності:

Довідник безбар’єрності:

https://bf.in.ua/

Гайд безбар’єрних подій:

http://surl.li/smnqm

Вербування – процес залучення людини до виконання певних завдань чи вступу в організацію, що часто відбувається із маніпулятивними або незаконними методами.  Російські військові доволі активно намагаються залучати неповнолітніх українців до протиправної діяльності. Основними платформами для вербування є  Telegram, Tik-tok, Discord, Twitch, Viber, Steam, WhatsApp, Instagram та онлайн-ігри.

 В Україні відповідальність для дитини, яка була завербована і вчинила протиправні дії, регулюється Кримінальним кодексом та іншими законодавчими актами. Загальний вік кримінальної відповідальності в Україні становить 16 років. Однак, за окремі види злочинів, такі як тероризм, бандитизм або інші тяжкі злочини, кримінальна відповідальність може наставати з 14 років. 

Відповідно до низки статей Кримінального кодексу України, за вказані злочини  передбачені суворі покарання — до довічного позбавлення волі, зокрема, за статтями:

 ст. 111 (Державна зрада) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

ст. 113 (Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

 ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) – карається до десяти років позбавлення волі;

Життєстійкість – це здатність особистості витримувати стресові ситуації, зберігаючи свій внутрішній баланс без зниження успішності діяльності.

Життєстійкість можна визначити як здатність гнутися, але не ламатися, стикаючись з життєвими негараздами. 

Життєстійкість – це вміння, отже, його можна сформувати та розвинути, а також навчити інших. 

Підлітковість – це постійний внутрішній і зовнішній конфлікт із собою та світом. Перелом у житті. Першими в нього втягуються найважливіші для дитини люди – батьки. Цей конфлікт природний. І повинен відбутися. Бо інакше може супроводжувати людину протягом життя, і переноситися в інші стосунки.

Коли дитина заходить у підлітковий вік, починає розуміти, що її батьки — не "боги", а люди, з сильними і слабкими сторонами.Починає порівнювати свою родину з іншими. І – починається конфлікт. Наприклад, не подобаються правила чи погляди батьків, але відгукуються порядки в домі друзів. Бо їх менше контролюють, або приділяють більше уваги.

Через таке тестування реальності у підлітка формується власний погляд на світ, і він може відрізнятися від погляду батьків. 

Складнощі відносин підлітків з батьками часто полягають у різниці життєвого досвіду, посилюються через різну картину світу, недостатню емоційну близькість та брак взаємного розуміння. Як налагодити спілкування, як вирішити проблеми з комунікаціями і не допустити їх -розповідає психологиня благодійного фонду "Голоси дітей" Оксана Писарєва.

                                                                                 Антитривожна шпаргалка

• Тривога часто виникає в місці, де ми не можемо щось контролювати.

• Розділити межі своєї і не своєї відповідальності - доречний спосіб її опанувати.

• Розглянь картинку. Подумай, як би могла вона виглядати, якщо би це було про твоє життя?

                                                                      Дай відповідь на питання:

1. Що ти можеш контролювати зараз в межах твоєї відповідальності?

2. Що ти вже робиш?

3. Що ти можеш почати робити?

4. Які речі є поза межами твого контролю?

Зосередься, як ти можеш покращити своє життя в межах персональної відповідальності вже сьогодні!

Наймолодшій дитині, яку намагалися завербувати росіяни, лише 12 років. І це тільки з тих випадків, що вдалося викрити.

Кожна пропозиція про роботу, кожен «новий друг» і кожен чат у месенджерах можуть бути частиною складної гри з вербування підлітків. Ми в жодному разі не залякуємо, але попереджаємо: російські куратори почали масове «полювання» на наших дітей.

Та є добра новина: цьому справді можна завадити. Як саме захистити дитину від вербування, Голоси дітей розповідають у серії навчальних дописів.

В Україні набирає популярності нова гра серед підлітків – “Червоні двері, жовті двері”, також відома як “Двері розуму”.

Найчастіше в неї грають вдома, у школах або під час ночівель з друзями, коли діти залишаються без нагляду дорослих.

Гра активно поширюється через TikTok, YouTube та Discord, де підлітки діляться інструкціями й записами своїх “сеансів”.

Наприклад, у Києві 14-річна дівчина звернулася по психологічну допомогу після того, як під час гри у неї почалася сильна панічна атака. У Харкові вчителі повідомляли про випадки, коли учні грали в класі під час перерв і після цього скаржилися на запаморочення та головний біль.

Учасники цієї гри вводять одне одного в трансоподібний стан, що може призвести до серйозних фізичних і психологічних наслідків.

Кожного разу, коли хтось виступає проти несправедливості — світ наближається до того, щоб стати кращим. Кожного разу, коли дівчинка мріє про наукове відкриття — народжується майбутнє. Кожного разу, коли жінка підтримує іншу жінку — ми всі стаємо сильнішими.

Права жінок — це права людини, і це прості істини, які не потребують компромісів чи винятків за жодних обставин!

Міжнародний день боротьби за права жінок все ще сприймається у суспільстві як «свято весни». Але це не відповідає дійсності, тож ми вирішили використати «головний символ» цього дня — квіти, щоб розвінчати поширені стереотипи навколо цього дня. Безумовно, квіти красиві, але, вони не вирішують реальних проблем, які залишаються актуальними

Сьогодні говоримо про сексуальні домагання та сексуальне насильство щодо жінок. Останнім часом ми чуємо все більше свідчень і зізнань про випадки сексуальних домагань. І ця проблема нікуди не зникла.

Якщо ви постраждали від домашнього насильства або ґендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

116 123

0 800 500 335

Telegram: @NHL116123

Facebook: @lastradaukraine

Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine

13 січня відзначається Всесвітній день боротьби з депресією. Його мета – підвищити обізнаність про це психічне захворювання. 

Чому потрібно стежити за тим, що кажеш?

Бо слова мають силу — лікувати, підтримувати, ранити. Залишають сліди в серцях, думках і життях. І з них починається толерантність.

Кожен і кожна з нас — унікальна людина. Навчитися говорити так, щоб не завдавати болю іншим.

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.  

Згідно з Декларацією  кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. 

Рабство здається чимось давно забутим, але, на жаль, це не так. В нашу цифрову епоху досі процвітає торгівля людьми. Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.  

Законом України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. 

Куди звертатись в разі якщо ви є постраждалим або знаєте особу відносно якої застосовується рабство, примусова праця або інші форми експлуатації:

• Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78.

• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501; 527.

Прояви насильства часто асоціюють лише із застосуванням фізичної сили. Однак, воно може мати різні форми та маскуватися під постійний контроль, маніпуляції, обмеження або примус людини до певних дій. Законодавство України у сфері протидії домашньому насильству визначає чотири основні форми такого насильства: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Варто пам’ятати, що будь-яке насильство, навіть якщо воно не залишає слідів на тілі, є злочином та порушенням прав людини, оскільки  може залишити глибокий слід у психіці і психологічному стані. 

В Україні працює цілодобова і безкоштовна Гаряча лінія за номером 1547 з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

З 2020 року, за рішенням ЮНЕСКО, у перший четвер листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі.  Цей день слугує важливим нагадуванням світові про те, що будь-яка форма насильства в школі порушує права учнів на освіту, здоров’я та благополуччя. 

У житті ми стикаємось із безліччю подразників. Одні з них, так звані тригери.

Тригери — це подразники, які нагадують про неприємні або травматичні досвіди, активуючи в нас негативні реакції. 

На противагу тригерам існують глімери — позитивні подразники, які викликають приємні емоції, натхнення та бажання діяти.

Вправа 4-7-8 є, мабуть, найвідомішою дихальною методикою, яка допомагає повернути контроль над емоціями чи навіть заспокоїтися перед сном. Її ефективність навіть вивчали дослідники з Таїланду, які встановили, що вправа позитивно впливає на частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. 

Крок 1

Видихніть повністю.

Крок 2

Глибоко та розмірено вдихайте через рот протягом 4 секунд. Рахуйте подумки або використовуйте таймер на телефоні. 

Крок 3

Затримайте подих на 7 секунд. 

Крок 4

Повільно і спокійно видихайте протягом 8 секунд.

Повторіть цикл декілька разів, доки не почнете заспокоюватися. Якщо у вас немає досвіду подібних вправ і ви рідко займаєтеся фізичною активністю, то можливо, на початку голова може трохи паморочитися через гіпервентиляцію легенів. Не хвилюйтеся, це нормально. 

Проте якщо тривожність стає системною, і вам важко справлятися з нею самостійно, не соромтесь звернутися до спеціаліста. 

Гендерно зумовлене насильство - це насильство, яке вчиняється до осіб через їхню стать або стосується переважно осіб певної статі. 

                                               3 факти про гендерно зумовлене насильство 

1) близько 90 % постраждалих від гендерно зумовленого насильства — це жінки та дівчата;

2) дівчата-підлітки 10-19 років є найбільшою групою ризику у вчинені сексуального насильства;

3) 1 із 3 жінок у світі зазнає фізичного та/або сексуального насилля з боку свого партнера або невідомої особи.

28.05.2024

Цькування шкодить всім!

Постраждалі страждають від страху, депресії, агресії та втрати друзів.

Кривдники ризикують мати проблеми з законом і втратити друзів.

Спостерігачі відчувають провину, страх і втрачають довіру до оточуючих.

Зупинити булінг - відповідальність кожного!

 Як і коли говорити з дітьми та підлітками про сексуальну безпеку

П’ять правил, які пояснюють дитині, що таке власні кордони:

1.  Приватне – це приватне. Інтимні частини тіла – твоя власність.

2.  Завжди пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі. Йдеться про те, що дитина може відмовитися від дружнього поцілунку чи обіймів будь-якої людини, якщо вона цього не хоче. Треба вчити дитину говорити “ні”.

3. Треба пояснити дитині, що погано, якщо хтось розглядає її статеві органи. Навіть лікарі повинні робити це в присутності батьків.

4. Говори відкрито про секрети, які тебе засмучують. Дорослі повинні створювати дружню атмосферу, аби діти ділились з ними таємницями.

5. Розкажи все як є – хтось допоможе тобі.

 У 3-5 років психологи радять навчити дітей вживати коректні назви чоловічих та жіночих геніталій – “пеніс” і “вульва”.

 6-7-річній дитині, треба пояснити хто такі ексгібіціоністи (люди, які демонструють свої статеві органи – ред.) і як на них реагувати. Дитина в цьому віці йде до 1 класу, а значить можливість зустрітися з такою людиною зростає.

Зазвичай ексгібіціоністи намагаються домогтися бурхливої реакції: збентеження, страху, цікавості. Тому дитині треба пояснити, що варто ігнорувати ексгібіціоніста і швидше рухатись до людного місця.

Радьте бігти з криками “Пожежа!” в бік інших людей, якщо чоловік наближається або намагається заговорити. Молодшим школярам краще ходити удвох-утрьох. За словами сексолога, жертвами ексгібіціоністів найчастіше стають дівчата у віці до 12 років.

 У 7-9 років психологи радять говорити з дітьми про фроттерістів (люди, які відчувають задоволення, коли труться геніталіями об інших – ред.). Зазвичай це буває в людних місцях, найчастіше – у громадському транспорті.

Треба пояснити дитині, що вона має відійти від цієї людини. Можна також вийти на зупинці й почекати наступного транспорту або обернутися та голосно сказати: “Припиніть мене торкатися”. Часто інші пасажири заступаються за дітей.

 У 9-11 років з дітьми радять підняти тему про зґвалтування. У цьому віці варто повторити, чим згода відрізняється від незгоди.

Можна подивитись мультфільм “Чай і згода” від Еммеліни Мей та анімаційної компанії Blue Seat Studios: https://www.youtube.com/watch?v=gw-O_LHSn8g

 На думку фахівця із сексуальної освіти в США Дебри Хаффнер, коли дитині 12-16 років, вчителям та батькам варто обговорити з нею такі питання:

 побачення (де можуть відбуватись, що допустимо, а що ні);

утримання від статевих контактів (пояснити, що стриманість – це не шкідливо і не небезпечно для здоров’я);

контрацепція, презервативи (чому презервативи – найкращий спосіб контрацепції, а вікових обмежень для покупки кондомів немає);

межі сексуальних відносин (як ставити сексуальні кордони;

чому зупинити секс можна в будь-який момент;

як згода на секс не означає згоду на все;

як реагувати на чуже “ні” і говорити своє);

ВІЛ/СНІД (способи передачі, як себе захистити, чому важливо проходити тестування щороку);

сексуальні домагання (що робити, якщо тебе примушують до чогось, домагаються, роблять непристойні пропозиції, торкаються без згоди);

зґвалтування на побаченні (інструкція, що робити, якщо таке сталося);

що робити, якщо дівчина думає, що вагітна.

За матеріалами “Нова українська школа” та Юлії Ярмоленко, секс-педагога і автора програми із сексуальної грамотності для дорослих і підлітків.

16 днів проти насильства

Дітям про насильство мультурок

Дій проти насильства

16 днів проти насильства Пам'ятка для батьків

Куди звернутися у разі булінгу або насильства? 

• Дитяча лінія ☎ 116 111 або ☎ 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00) 

• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу ☎ 116 000;

• Гаряча лінія з питань запобігання насильству ☎ 116 123 або ☎ 0 800 500 335;

• Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства ☎ 1547;

• Уповноважений  Верховної Ради  з прав людини ☎ 0 800 50 17 20;

• Уповноважений Президента України з прав дитини ☎ 044 255 76 75;

• Центр надання безоплатної правової допомоги ☎ 0800 213 103;

• Національна поліція України ☎ 102.

5 вересня 2022 року

Основна порада стосовно безпечного користування інтернетом для школярів будь-якого віку складається з трьох ключових аспектів:

Пам'ятайте: Коли ви розмістили інформацію в інтернеті, ви втрачаєте над нею контроль. Видалення матеріалу та його копій практично неможливе.

Перевіряйте: Ви маєте достеменно знати, кому надаєте інформацію, а також, як і з якою метою вона буде використана.

Думайте: Чи варто розміщувати інформацію, якщо ви не знаєте, як її використають і чи це не зашкодить вам чи близьким?

Інформаційні ролики щодо роботи в Інтернеті:

Інтернет та безпека.                       Правила з Інтернет-безпеки          Залежність від соцмереж

Як зберегти з дитиною довірливі стосунки?

Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини – але місцем, де можна жити (тільки не єдиним). Місцем, де жити хочеться, але не настільки, щоб прагнути ним обмежуватись. Звідки можна впевнено йти і куди радо повертатись. Де все співвідноситься з життям, - де, якщо й немає гармонії, є надія.

В. Леві.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

 ✔  Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

 ✔  Не ставте забагато запитань.

 ✔  Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

 ✔  Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

 ✔   Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

 ✔  Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

 ✔   Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

І головне, ПАМ’ЯТАЙТЕ: 

«любов – як ртуть: її можна втримати на розкритій долоні, але не можливо – у стиснутому кулаці» 

 (Дороті Паркер)

Десять заповідей для батьків:

❤ Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

❤ Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

❤ Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

❤ Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

❤ Не принижуй!

❤ Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

❤ Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.

❤ Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.

2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.

3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).

4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.

5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.

6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.

7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня.

8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

Правила роботи з агресивними дітьми

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних способів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації.

7. Розвивати здатність до емпатії.

8. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій.

10. Учити брати відповідальність на себе.

Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми

1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2. Якщо агресія є виявом садомазохістських схильностей, психолог має працювати спільно з психотерапевтом і психіатром.

3. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.

Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини. 

·  На прикладах, взятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов`язку перед суспільством і сім`єю. 

·    Відвідуйте збори і заняття для батьків. 

·   Тільки разом у співпраці зі навчальним закладом та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

·    Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями навчального закладу. 

· Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.  

·   Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

·  Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх позаурочних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні  доручення. Для цього необхідно бути в курсі учбового життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість. 

·  Пам`ятайте, що тільки разом  з навчальним закладом можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним і підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у розмові з ним, але не  робіть цього у присутності дітей.

Інформація для батьків

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури. Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сімї.

Отож:

• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.

• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги. Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків! 

•Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Дитина дуже спостережлива і допитлива, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини. Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»

• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Тому «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас. Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї. 

• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами. Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.

• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.  

• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.

Права та обов'язки опікуна:

·        Має право вимагати за рішенням суду повернення йому дітей, які перебувають у нього під опікою, від будь - яких осіб, що утримують у себе дітей без законних підстав.

·        Має право розпоряджатися-майном підопічного у його інтересах.

·        Має право укладати угоди від імені і в інтересах підопічного, діючи як його законний представник (крім угод, заборонених законодавством).

·        Як правило, має проживати разом з підопічним.

·        Повинен раз на рік забезпечити проходження підопічним повного медичного обстеження.

·        Має право витрачати суми, що належать підопічному у вигляді пенсій, допомоги, аліментів та доходів від майна, на утримання підопічного. Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для захисту прав підопічного, обмежувати право опікуна розпоряджатися внеском, зробленим будь-ким на ім'я підопічного.

·        Зобов'язаний виховувати підопічного, піклуватися про його фізичний розвиток, навчання, захищати його права та інтереси.

·        Обов'язки з опіки і піклування виконуються безоплатно.

·        Дії опікунів можуть бути оскаржені кожною особою, в тому числі і підопічним, до органів опіки і піклуванням за місцем проживання підопічного.