Основи здоров'я

16.11.2020

Тема. Шкідливі звички.

Опрацювати тему за конспектом

Шкідливі звички — не корисні або шкідливі дії, які люди повторюють знову і знову, незважаючи на те, що вони створюють загрозу для здоров’я і можуть мати в собі елементи психічних розладів.

Звичка — це форма поведінки , яка в певних умовах набуває характеру потреби. Якщо звичка робить негативний вплив на організм людини, на його здоров’я, руйнує його життя — це шкідлива звичка.

Багато шкідливих звичок набувають характер залежності, тобто людина знає про шкоду звички, але не може від неї позбутися через те, що вона приносить короткочасне задоволення або полегшення. Деякі шкідливі звички зберігаються, тому що людина не підозрює про свою звичкою або не вважає її шкідливою (в усякому разі, для себе).

До шкідливих звичок людини, які можуть мати негативний вплив на організм людини, можна віднести: куріння, алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

Однією із негативних звичок є куріння

Чим небезпечне куріння ? Оскільки вдихається дим то обпікає слизові і ще в ньому міститься велика кількість шкідливих речовин (бензопірен, нітрозаміни, чадний газ, частинки сажі і т. д.), куріння (незалежно від використовуваного препарату) підвищує ризик розвитку раку легенів, рота і дихальних шляхів, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), психічних, серцево-судинних та інших захворювань. В даний час найбільш поширеними наслідками тривалого куріння є виникнення ХОЗЛ і розвиток різних пухлин дихальної системи, 90% випадків раку легенів пов’язано з курінням.

Залежність від тютюнопаління може бути як психологічна, так і фізична. При психологічної залежності людина тягнеться за цигаркою, коли перебуває в кращий компанії, або в стані стресу, нервової напруги, для стимуляції розумової діяльності.за цигаркою. При фізичної залежності вимога організмом нікотинової дози так сильна, що вся увага кращого зосереджується на пошуку сигарети, ідея куріння стає настільки нав’язливою, що більшість інших потреб (зосередження на роботі, угамування голоду, відпочинок, сон і т. д.) йдуть на другий план .

Алкоголізм — захворювання, різновид токсикоманії, що характеризується хворобливою пристрастю до алкоголю (етилового спирту), з психічною та фізичною залежністю від нього, що супроводжується систематичним споживанням алкогольних напоїв, незважаючи на негативні наслідки. Негативні наслідки можуть виражатися психічними та фізичними розладами, а також порушеннями соціальних відносин особи, яка страждає цим захворюванням.

Алкоголь діє токсичним впливом на мембрани клітин, розширює судини і збільшує тепловіддачу, підвищує виділення сечі і секрецію соляної кислоти в шлунку. Тривале зловживання алкоголем призводить до незворотних змін внутрішніх органів. На тлі хронічного алкоголізму розвиваються такі захворювання, як алкогольна кардіоміопатія, алкогольний гастрит, алкогольний панкреатит, алкогольний гепатит, алкогольна нефропатія, алкогольна енцефалопатія, різні типи анемії, порушення імунної системи, ризик крововиливу в мозок .

Наркоманія, токсикоманія

Наркоманія визначається як, захворювання, обумовлене залежністю від наркотичних засобів або психотропних речовин.

Різні наркотики викликають різну залежність. Одні наркотики викликають сильну психологічну залежність, але не викликають фізичної залежності. Інші ж, навпаки, викликають сильну фізичну залежність. Багато наркотики викликають і фізичну, і психологічну залежність.

Фізична залежність означає тяжкі і навіть болісні відчуття, хворобливий стан при перерві в постійному прийомі наркотиків (т. н. Абстинентний синдром, ломка). Від цих відчуттів тимчасово позбавляє поновлення прийому наркотиків. Серед причин виникнення і розвитку наркоманії найчастіше називають особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Нерідкі також випадки виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях. Багато лікарські засоби, що застосовуються в офіційній медицині (в основному снодійні, заспокійливі і знеболюючі), можуть викликати важкі види наркотичної залежності, Що є серйозним ускладненням при їх застосуванні.

Вплив наркотиків на здоров’я

Дихання є одним з основних умов життя. Всі знають, що під час вдиху організм одержує кисень, під час видиху виділяє вуглекислий газ. Глибина і частота дихання регулюються потребами організму. У механізмах регуляції беруть участь хеморецептори, які збуджуються вуглекислим газом. Якщо концентрація вуглекислого газу підвищується, то ці рецептори збуджуються, а від них збудження по нервах передається в дихальний центр. Дихальний центр підвищує глибину і частоту дихання. Так буває в нормі.

Гіпоксія розвивається зазвичай в старечому віці в результаті хвороб легенів, серця, судин, а також отруєнь алкоголем, чадним газом та інших хвороб. Гіпоксія є безпосередньою причиною смерті при більшості захворювань.

Наркомани також найчастіше помирають від зупинки дихання при випадковому передозуванні наркотиків. Смерть настає вже через 5 хвилин після вживання наркотику. Допомогу зазвичай не можуть і не встигають надати.

Молодій людині, що вирішив спробувати дію наркотику для випробування задоволення, треба знати, що тим самим він дозволяє надіти на свою шию зашморг, який поступово буде затягуватися все його вже недовге життя і, врешті-решт, задушить.

Шкідливі звички не тільки впливають на життя і здоров’я молодого покоління, але приносять біль і нестерпні муки рідним та близьким, впливають на здоров’я та життя майбутніх поколінь. Здоровий спосіб життя, заняття фізкультурою, спортом, уміння розважатися та мати власні приємні звички – надає великі можливості для розвитку особистості, уміння знайти свій шлях у житті та бути здоровим і активним до глибокої старості.

Д,З. Переглянь мультурок про шкідливість куріння за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=IEpm27TX45w

Отже, Маринко, бережи своє здоров'я! Я бажаю тобі натхнення, вір у власні сили і всі мрії обов'язково здійсняться.

14.12.2020

Тема. Здоров'язбережувальна поведінка.

Життєві навички, що сприяють здоровому способу життя

Основними проявами здоров'я є гармонійний фізичний, духовний і соціальний розвиток людини, задоволення від спілкування з іншими людьми, самоствердження в суспільстві.

Які життєві навички потрібно мати, щоб прожити таке повноцінне життя? Щоб відповісти на це запитання, знову пригадаймо складові здорового способу життя.

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров'ю:

• навички раціонального харчування - додержання режиму харчування, уміння складати харчовий раціон;

• навички рухової активності - виконання ранкової зарядки регулярні заняття фізкультурою, спортом, фізичною працею;

• санітарно-гігієнічні навички - уміння доглядати за шкірою, зубами, волоссям тощо;

• уміння чергувати режим праці та відпочинку.

Життєві навички, що сприяють соціальному здоров'ю:

• навички ефективного спілкування - уміння слухати, чітко висловлювати свої думки, адекватно реагувати на критику;

• навички співпереживання - уміння рахуватися з почуттями інших людей, виявляти допомогу і підтримку;

• навички розв'язання конфліктів за допомогою конструктивних переговорів;

• навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації - уміння відстоювати свою позицію, відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема пов'язаних із залученням до куріння, вживання апкоголю, наркотичних речовин.

Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров'ю:

• навички самоусвідомлення і самооцінки - позитивне ставлення до себе та інших людей, уміння реально оцінювати свої здібності й можливості; аналіз проблем і прийняття рішень - уміння визначати суть проблеми, причини її виникнення, шляхи вирішення; навички самоконтролю - уміння правильно виражати свої почуття, переживати невдачі, раціонально планувати свій час, контролювати прояви гніву.

Життя людини

Для того щоб прожити повноцінне життя, людина має вчитися, працювати, багато рухатися, зустрічатися та спілкуватися з різними людьми, створити сім'ю, народити дітей, доглянути та виховати їх. Можна ще довго перелічувати, що робить людина впродовж свого життя. Але хотілося б, щоб усе це відбувалося з найменшим ризиком для неї. Пригадуєте одне з правил формування здорового способу життя? Людина має бути налаштована на довге життя, яке повинне приносити їй тільки радість.

Д.З. Переглянь мультфільм 'Корисні підказки. Стоп, застуда!' за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=7RSmReYh0NI&t=31s

18. 01. 2021

Тема. Пожежна безпека електричних мереж.

Переглянь коротенький відеоролик та опрацюй тему за конспектом.

https://www.youtube.com/watch?v=D241rZ6RhdU

Дуже поширеною причиною пожеж є порушення правил користування електричними приладами. Аналіз таких пожеж показує, що вони відбуваються, в основному, з двох причин:

- порушення правил пожежної безпеки під час користування електропобутовими приладами і прихованої несправності цих приладів.

Крім того, пожежі можуть виникати і від несправної електропроводки або неправильної експлуатації електромережі. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити декілька побутових приладів водночас. Виникає перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція - спалахнути. Проводи миттю нагріваються до такої температури, що металічні жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці короткого замикання виявляться горючі матеріали і конструкції, вони миттю займаються. Тому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Значну пожежну небезпеку являють собою також електричні лампи, оскільки поверхня скляної колби може нагріватися до температури 550°С. До небезпечних наслідків може призвести і поганий контакт цоколя лампи з пружиною патрона. У цьому випадку патрон сильно нагрівається, що призводить до пересихання ізоляції проводів, втрати ними ізоляційних властивостей і короткому замиканню.

Основні запобіжні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації електричних та нагрівальних приладів, що використовуються у побуті, такі:

- нагрівальні прилади можна встановлювати тільки на негорючі підставки;

- забороняється залишати прилади, що включені, без нагляду;

- забороняється включати в одну розетку одночасно декілька приладів;

- необхідно спостерігати за щільністю контактів в місцях приєднання проводів приладів до вилки, клем між собою тощо;

- небезпечно замінювати запобіжники, що перегоріли, в телевізорах, приймачах і інших побутових приладах саморобними або плавкими запобіжниками;

- забороняється користуватися саморобними нагрівальними приладами.

Останнім часом почастішали випадки пожеж внаслідок порушення правил пожежної безпеки при експлуатації телевізорів. Для попередження таких пожеж необхідно дотримуватись таких правил:

- дозволяється застосовувати тільки стандартні запобіжники, номінали яких передбачені керівництвом з експлуатації;

- розетка підключення вилки живлення повинна знаходитись у доступному місці для швидкого відключення телевізора від електромережі;

- слід вимикати телевізор, якщо дорослих нема у кімнаті. Необхідно забезпечити умови, які б виключали можливість самостійного вмикання телевізора малолітніми дітьми;

- необхідно обов'язково витягнути вилку шнура живлення з розетки, якщо телевізор вимкнено;

- якщо органи керування пошкоджені або телевізор несправний (відсутнє зображення, чутно гудіння, відчувається запах горілого тощо), необхідно терміново вимкнути телевізор з мережі, витягнути вилку шнура живлення з розетки і викликати спеціаліста з ремонту;

- у випадку виникнення несправності в роботі не допускати повторного вмикання телевізора;

- після закінчення гарантійного терміну, не рідше одного разу на рік, викликати спеціалістів з ремонту для профілактичного огляду телевізора, очистки його від пилу і забруднень.

15.02.2021

Тема. Безпека пасажира мотозасобу.

На автомобільних дорогах будь-якої країни можна побачити різноманітний транспорт, який різниться маневреністю, швидкістю руху, що створює перешкоди і незручності на їхньому шляху, а, отже, й небезпечні ситуації. Обстановку ускладнюють і пішоходи. Усі вони є учасниками дорожнього руху (особа, яка бере безпосередню участь на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин). Полегшити учасникам руху сприйняття й оцінку обстановки можуть знання правил дорожнього руху в поєднанні з нормальною організацією дорожнього руху.

Причини ДТП з участю мотоцикла:

□ несправність транспортного засобу;

□ порушення правил дорожнього руху;

□ необережність водія або пасажира.

Що таке мотоцикл? Які особливості цього транспортного засобу? (Мотоцикл — це двоколісний транспортний засіб, з коляскою чи без неї, що має максимальну масу не більше 400 кг і/ або двигун об’ємом більше 50 см³ (двигун внутрішнього згоряння. Особливості мотоцикла: він менший за габаритами, отже, його важче помітити у транспортному потоці; має два колеса, а значить, менш стійкий, що потребує від водія постійного утримання рівноваги; більше залежить від сили вітру і дефектів дорожнього покриття; водій мотоцикла практично не захищений від дощу, вітру, холоду і спеки).

Залежно від призначення і сукупності конструктивних ознак можна виділити: стандартні (класичні) мотоцикли, круїзери (чоппери, кастоми), спортбайки, туристичні мотоцикли, мотоцикли подвійного призначення (ендуро), мотоцикли спеціального призначення, спортивні, мотовсюдиходи (три- і чотириколісні), моторолери (скутери), мотоцикли з бічним причепом (коляскою), вантажні.

Водії і пасажири мототехніки є найвразливішими учасниками дорожнього руху. Достатньо падіння на швидкості 10-20 км/год, щоб дістати перелом кінцівки, а у випадку відсутності захисного мотошолома — черепно-мозкову травму. Тому мотоциклістам необхідно вкрай уважно ставитися до виконання правил дорожнього руху, не перевищувати швидкості, не здійснювати небезпечних маневрів. Це стосується не тільки водіїв, а й пасажирів.

Правила для водіїв мотоцикла:

□ До управління мотоциклом допускаються особи, які досягли 16 років й мають посвідчення про право управління мотоциклом.

□ Особі, яка навчається керувати мотоциклом, повинно виповнитися не менше 14-ти років.

□ Перевозити пасажирів на мотоциклі дозволяється тільки в колясці й на задньому сидінні мотоцикла.

□ Не дозволяється перевозити дітей, які не досягли 12-ти років.

□ Водії мотоциклів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним.

□ Водій та пасажири під час їзди на мотоциклі мають бути в застебнутих мотошоломах.

□ Перед виїздом необхідно перевірити справність гальма, звукової та світлової сигналізацій.

□ Світловідбивні деталі конструкції слід тримати в чистоті.

□ Транспортні засоби не дозволено ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Мотоцикли (як і велосипеди, мопеди) і без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше, ніж у два ряди.

□ У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на рухомому транспортному засобі повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла.

□ Буксирування заборонено мотоциклами без бокового причепа, а також таких мотоциклів, мопедів чи велосипедів.

□ На мотоциклах у передбачених для цього місцях встановлюють номерні знаки відповідного зразка.

□ Заборонено змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Правила для пасажирів мотоцикла:

□ Сідати/вставати з мотоцикла тільки за командою водія.

□ Краще сідати/вставати з мотоцикла тоді, коли він стоїть на підніжці.

□ Перед початком їзди сісти зручно.

□ Ставити ноги виключно на підніжки.

□ Не триматися за руки чи плечі водія.

□ Не переміщуватися по сидінню під час їзди.

□ Не «допомагати» водієві на поворотах нахилами тіла.

□ Не можна давити шоломом на водія, стукатися об його шолом.

□ На ямах і вибоїнах притискати ноги до підніжок.

□ Не виглядати, висуваючись далеко вбік, — це заважає обзору водія.

□ Не можна робити різких рухів, кричати.

Захисний одяг для мотоцикліста, мопедиста та пасажирів

Відповідно до Правил дорожнього руху всі мотоциклісти (водії і пасажири мотоциклів) зобов’язані користуватися захисними шоломами. І це не випадково, тому що кожна друга травма, яку дістав мотоцикліст, є черепно-мозковою.

Мотоцикліст, який цінує своє здоров’я, користується шоломом із легких композитних матеріалів, що закриває обличчя і має високий ступінь захисту. Шолом слід підбирати за розмірами голови. Під час руху на мотоциклі шолом обов’язково повинен бути надійно застебнутий, їздити в незастебнутому шоломі категорично заборонено Правилами, тому що незастебнутий шолом спадає з голови мотоцикліста раніше, ніж людина, яка падає, торкнеться головою дорожнього покриття.

Правилами дорожнього руху, на жаль, не передбачено обов’язкове використання мотоциклістами захисних окулярів і шкіряних рукавичок. Досвід свідчить, що застосування таких речей значною мірою охороняє мотоциклістів від можливості потрапити в дорожньо-транспортну пригоду. Справа в тому, що окуляри не тільки захищають очі від потрапляння в них сторонніх тіл (грудок бруду, які відлітають від коліс автомобіля, що йде попереду, пилу, піску, комах тощо), але й охороняють їх від впливу потоку зустрічного повітря. Остання обставина вже за швидкості 40-50 км/год спричиняє рефлекторне виділення сліз, і як захисна реакція — примружування очей водієм. У результаті цього звужуються поля зору обох очей, що значною мірою підвищує небезпеку виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Шкіряні рукавички (краги), по-перше, допомагають більш надійно утримувати рукоятки керма мотоцикла. По-друге, у холодну пору року рукавички (краги) захищають від переохолодження, яке робить руку водія менш рухливою під час керування мотоциклом. По-третє, у випадку падіння з мотоцикла рукавички (краги) надійно захищають руки від дрібних травм під час тертя їх об дорожнє покриття.

Мотоцикли та мопеди мають менше освітлювальних приладів, до того ж вони менші за розмірами, ніж автомобільні, тому мотоциклісти повинні непокоїтися про те, щоб їхній одяг мав світловідображувальні стрічки або світловідображувальні пластмасові елементи. Такий одяг уночі та за умов недостатньої видимості забезпечить додаткову безпеку мотоциклістам від наїзду автомобілем.

Д.З. ОПРАЦЮВАТИ ТЕМУ ЗА КОНСПЕКТОМ.

01.03.2021

Тема. Організація дорожнього руху. Правила дорожнього руху.

Організація дорожнього руху — це створення умов за допомогою інженерно-технічних засобів і організаційних заходів для достатньо швидкого, безпечного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів. Сюди входить: планування перехресть і доріг, спорудження острівців безпеки, обладнання зупинок громадського транспорту, установка дорожніх знаків, світлофорів, розробка графіків руху громадського транспорту, різні обмеження в русі тощо.

Одним із перших засобів організації дорожнього руху було обмеження швидкості транспортних засобів та розділення проїзної частини на дві смуги для відокремлення зустрічних потоків. В Україні, як і в більшості країн світу, прийнято правосторонній рух, для якого пристосовані облаштування доріг і конструкція автомобілів.

Правила дорожнього руху регламентують обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів, рух транспортних засобів зі спеціальними сигналами, обов’язки і права пішоходів, обов’язки і права пасажирів, вимоги до велосипедистів. Там же прописані правила регулювання дорожнього руху, проїзду перехресть, руху через залізничні переїзди, перевезення пасажирів, перевезення вантажу, дорожні знаки й дорожня розмітка.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та зі змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті із тлом жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.

Д.З. Опрацювати тему, переглянувши відеоролик :

https://www.youtube.com/watch?v=ne4tWOYOm_U

15.03.2021

Тема. Забруднення навколишнього середовища. Вплив забруднення грунтів на здоров'я людини.

Поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. Великі концентрації в грунті різних хімічних сполук — токсикантів згубно впливають на жит­тєдіяльність ґрунтових організмів. При цьому втрачається здатність гру­нту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроор­ганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу. Наприклад, у надто забруднених грунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися півтора року, тоді як у незабруднених — лише на протязі двох-трьох діб.Поблизу значних центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднені залізом, міддю, цинком, марганцем, нікелем, алюмінієм і іншими металами.

Значний вплив на хімічний склад ґрунтів чинить сучасне сільське господарство, що широко використовує добрива і різноманітні хімічні речовини для боротьби зі шкідниками, бур'янами і хворобами рослин. В даний час кількість речовин, що втягуються в кругообіги у процесі сільськогосподарської діяльності, приблизно таке ж, що й у процесі промислового виробництва. При цьому з кожним роком виробництво і застосування добрив і отрутохимикатів у сільському господарстві зростає. Недотепне і безконтрольне використання їх призводить до порушення кругообігу речовин у біосфері.

Величезну шкоду нормальному функціонуванню грунтів завдають газодимові викиди промислових підприємств. Ґрунт має здатність накопичувати вельми небезпечні для здоров'я людини забруднюючі речо­вини, наприклад, важкі метали. Поблизу ртутного комбінату вміст рту­ті в грунті через газодимові викиди може підвищуватися до концентра­цій, що в сотні разів перевищують допустимі.

Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому у результаті випадання опадів від атомних вибухів або при віддаленні рідких і твердих відходів промислових підприємств, АЕС або науково-дослідних заснувань, пов'язаних із вивченням і використанням атомної енергії. Радіоактивні речовини з ґрунтів потрапляють у рослини, потім в організми тварин і людини, накопичуються в них.

Радіаційні забруднення мають істотну відмінність від інших. Радіоактивні нукліди - це ядра нестабільних хімічних елементів, що випромінюють заряджені частинки і короткохвильові електромагнітні хвилі. Саме ці частинки і хвилі, потрапляючи в організм людині руйнують клітини, внаслідок чого можуть виникнути різноманітні хвороби, у тому числі і променеві.

У біосфері всюди є природні джерела радіоактивності, і людина, як і всі живі організми, завжди піддавалася природному опроміненню. Зовнішнє опромінення відбувається за рахунок випромінювання космічного походження і радіоактивних нуклідів, що знаходяться в навколишньому середовищі. Внутрішнє опромінення створюється радіоактивними елементами, що потрапляють в організм людини з повітрям, водою і їжею.

Досить небезпечним є забруднення ґрунту важкими металами такими, як ртуть, кадмій, свинець, хром, мідь, цинк і миш’як (арсен). Важкі метали присутні в ґрунті як природні домішки, але причини підвищення їх концентрацій пов’язані з:

• промисловістю (кольорова і чорна металургія, енергетика, хімічна промисловість),

• сільським господарством (зрошування забрудненою водою, застосуванням гербіцидів),

• спалюванням викопного палива та відходів,

• автотранспортом.

Забруднення сільськогосподарських земель важкими металами приводить до зменшення врожаю та підвищення їх вмісту в сільськогосподарській продукції.

Збільшення кількості важких металів на луках відбувається переважно у поверхневих (до 5 см) шарах ґрунту. Вони безпосередньо споживаються тваринами під час випасу.

Важкі метали є токсичними і перешкоджають активності мікрофлори ґрунту. Їх концентрація у ґрунті може зберігатися впродовж десятиліть і навіть століть. В даний час усе гостріше постає проблема складання і збереження радіоактивних відходів військової промисловості та атомних електростанцій. З кожним роком вони створюють все більшу небезпеку для навколишнього середовища. Таким чином, використання ядерної енергії поставило перед людством нові серйозні проблеми.

Д.З. Опрацювати тему, переглянувши відеоролик :

https://www.youtube.com/watch?v=sfYKdB_FZJ8

05.04.2021

Тема. Держава на захисті життя і гідності людини. Поліція. Її функції по захисту життя та гідності людини.

Людська гідність — це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвідомлення своєї суспільної цінності.

Гідність — це морально-етична цінність, що позначає самоусвідомлення та самоповагу людської особистості. Гідність — невід’ємна частина особистості.

Завдання і функції поліції

1. Завданням поліції є надання поліцейських послуг щодо підтримання публічного порядку шляхом забезпечення безпеки осіб, суспільства і держави.

2. З метою надання поліцейських послуг щодо підтримання публічного порядку поліція виконує такі функції:

1) профілактика, запобігання, виявлення і припинення адміністративних проступків і кримінальних правопорушень;

2) допомога потерпілим від протиправних посягань;

3) здійснення провадження у справах про адміністративні проступки;

4) розслідування кримінальних правопорушень;

5) здійснення охорони і забезпечення безпеки:

а) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України, закордонних дипломатичних установ України;

б) учасників кримінального провадження;

6) конвоювання взятих під варту і засуджених осіб;

7) здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.

У межах виконання цих функцій поліція також здійснює співробітництво з міжнародними та іноземними поліцейськими організаціями.

Д.З. Опрацювати тему за конспектом.