Відомості про образ народу в опері „Тарас Бульба”
Спробуйте виконати цю щедрівку
Підсумки уроку
Прийшла чудова пора року-зима,а з нею і свята ,які так очікують діти.Свято святого Миколая найочікуваніше свято дітлахів.
Пропоную і вам вивчити пісню до цього чудового свята.
Вступ
У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.
Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови. Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.
Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів
Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет )
Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет )
Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет ) Демонстрація російської народної пісні «Со вьюном я хожу»
Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.
Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, розучимо російську народну пісню «Со вьюном я хожу». Прослухайте цей музичний твір і визначте його характер.
Спробуймо виконати цю пісеньку повторивши мелодію.
Завдання
А тепер послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною.
Який характер мелодії твору?
Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.
Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.
Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.
Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.
Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент)
Підсумки уроку
Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.
Аналіз прослуханих творів
Прозвучали українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» і російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге».
Ми почули, що в обох піснях розповідається про великі річки – Дніпро та Волгу, які є символами величі українського та російського народів, є втіленням любові та гордості за них. Вони звучать широко і розспівно, в них відчувається захоплення красою рідного краю, могутньою силою народу.
А тепер послухаємо ще одну, але вже професійну, «Пісню про Дніпро». Її авторами є поет Євген Долматовський та композитор Марк Фрадкін. Але спочатку познайомтеся з її «художньою біографією».
Відомості про пісню-думу „Пісня про Дніпро”
Лірико-патріотична пісня-дума „Пісня про Дніпро” створена у 1941 році, коли Україна була окупована фашистами. Євгенію Долматовському, російському поетові, довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях по дорогах знедоленої України до лінії фронту, переправу через Дніпро.
Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів старовинної ріки, у плачах жінок, у коротких і сурових перегуках партизанів.
Ці слова поет поклав в основу пісні, музику до якої написав російський композитор Марк Фрадкін. Їй судилося стати однією з найулюбленіших пісень періоду Великої Вітчизняної війни.
Слухання. „Пісня про Дніпро”
Аналіз прослуханого твору
„Пісню про Дніпро” створена в народному дусі. Тут поєдналися і російська народна пісенність (адже її автори – росіяни) і українська, тому що писалася вона в Україні і про Україну.
У пісні оспівується велич ріки, її нестримна сила, могутність і непереможність нашого народу, звучить заклик до боротьби з фашистськими загарбниками.
Підсумки уроку
Сьогодні ми зрозуміли, що російська та українська музики дуже близькі, адже їх об’єднує історична, мовна та культурна спорідненість.