05.11.2020.Музичне мистецтво

4-А ,4-Б.

Тема:Історичні пісні.

На уроках музичного мистецтва ми почали знайомство з великим розділом нашої програми який носить назву "Музика мого народу".

Давайте пригадаемо яки жанри народних пісень ми знаємо?

Наведіть приклади жниварських пісень?

Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…

Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам’яті, називають історичними.

Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.

Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом.

На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Сьогодні ми поглибимо свої знання і познайомимося з новим жанром української пісенної творчості, який носить назву історичні пісні.

Давайте познайомимося ще з однією перлиною української музики. Це "Запоріжський марш" українського композитора Евгена Адамцевича

Пригадайте, яки козацьки пісні ми вивчили з вами на уроках музичного мистецтва.

Підсумки уроку

Сьогодні на прикладі української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”,"Будем козаками" та "Запоріжського маршу" ми познайомилися з історичними піснями – жанром української пісенної творчості, а також дізналися, що головними героями цих пісень є історичні особи.

10.12.2020.Музичне мистецтво.4-А,4-Б.

Тема: Використання народних мелодій у творчості композитора.

Протягом декількох уроків ми слухали, співали, аналізували народні пісні та визначали приналежність їх до різних жанрів української пісенної творчості. Виявляється, вона – дуже багата, і це можна використати, складаючи сучасну музику.

Сьогодні ми почуємо деякі з народних пісень, використаних у професійних творах видатних українських композиторів. Спочатку послухаємо уривок з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».

Пригадаймо, що опера – це вид театрального мистецтва, в якому поєднана інструментальна музика з вокальною.

Спробуйте почути та визначити у наступному уривку знайомі інтонації.

Ми прослухали вступ до опери – увертюру. Її, як правило, виконує оркестр. Увертюра вводить слухача до кола ідей, настроїв, що будуть розгортатися у творі.

Микола Лисенко ввів мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки», авторство якої приписують Марусі Чурай, в увертюру до історико-героїчної опери «Тарас Бульба».

Знаючи, що увертюра налаштовує на подальші події, Лисенко хотів затвердити основну ідею твору – боротьбу козацтва проти соціального і національного поневолення українського народу і, напевне, вважав, що саме ця пісня може представити козацтво якомога глибше.

Відомості про сюжет опери „Тарас Бульба”

Послухайте короткий зміст сюжетної лінії опери «Тарас Бульба»

Київ. Майдан перед Братським монастирем. З’являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його співу. Останні його слова: «Запасаймо ж товариша гострого в халяву: треба буде рятувати свою волю і ще й славу!» - викликають схвалення й підтримку серед людей. Та поява польських комісарів одразу змінює ситуацію – Кобзар усе переводить на жартівливу пісню.

Будинок Тараса Бульби. У розпалі співів і розмов Тарас підтримує думку їхати на Запоріжжя, бо там – справжня життєва наука для його синів Андрія та Остапа.

Запорізька Січ. Тарас дорікає козакам за бездіяльність, намовляє обрати на місце отамана іншого. Нарешті перед ним стає відважна і чесна людина – Кирдяга. Коли завершився обряд обрання кошового, приїздить посланець, який сповіщає про знущання поляків над простим людом. Рада приймає рішення йти в похід.

Ніч. Облога козаками міста Дубно, де вже почав панувати голод. Андрію, закоханому в дочку польського воєводи, не спиться. Як допомогти їй? Він наважується перейти у ворожий табір; збирає з возів припаси і потаємним ходом іде до міста.

У козацькому таборі Тарас звертається до козаків з промовою, в якій закликає до виконання священного обов’язку – захисту батьківщини. Надається наказ взяти місто штурмом. Та приходить звістка про зраду Андрія. Батько не може повірити в це. Він вирішує карати зрадника власною рукою і вбиває сина. Остап прощається з тілом брата і йде у бій. Козаки штурмують мури міста Дубно.

Відомості про увертюру до опери „Тарас Бульба”

Увертюра до опери «Тарас Бульба» складається з трьох тем. Розпочинається героїчною, закличною темою, яку виконує група духових інструментів. Далі музика швидко розвивається, з’являється друга лірична тема пісенного типу. Вона ллється як повноводний потік могутньої ріки

Урочистий крок третьої теми на мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки» підсумовує попередній розвиток музики.

Ми вже дізналися зміст опери і проаналізували побудову увертюри. Тепер ще раз її прослухайте і прослідкуйте за розвитком тем.

Відомості про образ народу в опері „Тарас Бульба”

Велике значення в опері «Тарас Бульба» Микола Лисенко приділив образу народу, для створення якого він використав фольклор.

Таким чином ми повернулися до теми уроку („Використання народних мелодій у творчості композиторів”).

В одній зі сцен опери хор співає пісню «Слава нашим господарям», початкові слова якої взяті з однойменної української щедрівки.

Прослухайте щедрівку «Слава нашим господарям» та визначте її характер.

Урочисто, піднесено виконана щедрівка. Такі пісні звучать в оселях українців 13 січня, напередодні Нового року (за старим стилем). Щедрівники, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві й господині, їх синові й доньці, іншим родичам.

Спробуйте виконати цю щедрівку

Підсумки уроку

Отже, знання, отримані на уроках музики, дають нам підставу стверджувати, що композитори у своїх професійних творах використовують мелодії українських народних пісень. Це ми побачили, зокрема, на прикладі уривку з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».

17.12.2020.Музичне мистецтво.

Тема: Календарно-обрядові пісні.

Прийшла чудова пора року-зима,а з нею і свята ,які так очікують діти.Свято святого Миколая найочікуваніше свято дітлахів.

Пропоную і вам вивчити пісню до цього чудового свята.

ІІ -семестр.Музичне мистецтво.4-А,4-Б.

14.01.2021.

Тема:Спорідненість музики словянських народів.

Вступ

У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.

Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови. Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.

Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів

Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет )

Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет )

Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет ) Демонстрація російської народної пісні «Со вьюном я хожу»

Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.

Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, розучимо російську народну пісню «Со вьюном я хожу». Прослухайте цей музичний твір і визначте його характер.

Спробуймо виконати цю пісеньку повторивши мелодію.

Завдання

А тепер послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною.

Який характер мелодії твору?

Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.

Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.

Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.

Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.

Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент)

Підсумки уроку

Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.

21.01.2021.Музичне мистецтво .4-А,4-Б.

Тема: Музика українського та російського народів.

Близько двох тисяч років тому грецьким і римським вченим було відомо, що в Європі, між Карпатськими горами та Балтійським морем, живуть багаточисленні племена венедів. Це були попередники слов’янських народів. Часи проходили і територія помешкання слов’ян збільшувалася і зміщувалася. Саме зі слов’ян пішли сьогоднішні українці та росіяни. Тому і говоримо ми про їх історичну, мовну та культурну спорідненість.

Тому сьогодні ми спробуємо порівняти особливості музичної мови українського та російського народів. Розпочнемо зі слухання двох народних пісень і з’ясуємо, що їх споріднює.

Слухання. Українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

Слухання. Російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге»

Аналіз прослуханих творів

Прозвучали українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» і російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге».

Ми почули, що в обох піснях розповідається про великі річки – Дніпро та Волгу, які є символами величі українського та російського народів, є втіленням любові та гордості за них. Вони звучать широко і розспівно, в них відчувається захоплення красою рідного краю, могутньою силою народу.

А тепер послухаємо ще одну, але вже професійну, «Пісню про Дніпро». Її авторами є поет Євген Долматовський та композитор Марк Фрадкін. Але спочатку познайомтеся з її «художньою біографією».

Відомості про пісню-думу „Пісня про Дніпро”

Лірико-патріотична пісня-дума „Пісня про Дніпро” створена у 1941 році, коли Україна була окупована фашистами. Євгенію Долматовському, російському поетові, довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях по дорогах знедоленої України до лінії фронту, переправу через Дніпро.

Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів старовинної ріки, у плачах жінок, у коротких і сурових перегуках партизанів.

Ці слова поет поклав в основу пісні, музику до якої написав російський композитор Марк Фрадкін. Їй судилося стати однією з найулюбленіших пісень періоду Великої Вітчизняної війни.

Слухання. „Пісня про Дніпро”

Аналіз прослуханого твору

„Пісню про Дніпро” створена в народному дусі. Тут поєдналися і російська народна пісенність (адже її автори – росіяни) і українська, тому що писалася вона в Україні і про Україну.

У пісні оспівується велич ріки, її нестримна сила, могутність і непереможність нашого народу, звучить заклик до боротьби з фашистськими загарбниками.

Підсумки уроку

Сьогодні ми зрозуміли, що російська та українська музики дуже близькі, адже їх об’єднує історична, мовна та культурна спорідненість.