03.11.2020.Музичне мистецтво .5-А,5-Б

Тема: Народна музика. У віночку народних пісень.

Пісню називають душею народу .Вона-унікальний феномен,який супроводжує людину від її народження протягом усього життя.З давніх давен людина розповідала в піснях про все що її оточувало,хвилювало. З народної пісні ми дізнаємося про побут, родинне життя,традийії та обряди народу. Величезна кількість пісень,різних за жанрами,й нині зберігається в пам'яті людей і передаються від покоління до покоління.

Кожен народ має свою особливу-народну музику,у який відображається його історія,природа і доля.

16.11.2020.Музичне мистецтво.

Історичні пісні. Народні музичні інструменти.

Відомості про особливості жанру історичних пісень

… Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…

Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам’яті, називають історичними.

Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.

Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом.

На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Розучіть її. Зверніть увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі

На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них – і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.

Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.

Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.

Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.

У кожній бандурі – коштовна перлина :

Душа кобзаря – співця України.

Бо пісня про волю навік зостанеться,

Із серця у серце вогнем переллється.

А струни бандури сумують і плачуть.

В них наше минуле озветься неначе.

І ділиться болем, і душу лікує.

Хто серцем багатий, той спів цей почує.

Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були

Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.

Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.

Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві

Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка

І поміркуйте, чия доля описана в ньому.

Перебендя старий, сліпий, -

Хто його не знає?

Він усюди вештаєшся

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люди:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже;

Сяде собі, заспіває:

«Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає,

Що він сиротина,

Пожуриться, посумує,

Сидячи під тином.

Отакий-то перебендя,

Старий та химерний!..

Заспіває, засміється,

А на сльози зверне…

У вірші розповідається про долю старого кобзаря – перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.

Слухання. «Дума про козака Голоту»

Відомості про легендарну піснярку Марусю Чурай

Про легендарну піснярку Марусю Чурай ходило чимало легенд і переказів. Хто вона? Витвір народної фантазії чи історична особа? На це питання поки що немає точної відповіді.

Михайло Стельмах писав: «Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості й хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких загубила історія, та так загубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує і сьогодні по нашій землі. І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей належить народна поетеса Маруся Чурай».

Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все любляче серце по краплині передала в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають глибиною і щирістю висловлених почуттів, довершеністю форми, чарівністю мелодії.

За легендами і переказами Маруся Чурай була чудовою співачкою. Саме під час співу народжувалися поетичні тексти і мелодії, які швидко поширювалися у народі і збереглися до наших днів.

Дослідники поки що називають близько двадцяти пісень, приписуваних Марусі Чурай. Серед них «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці» та інші.

Аналіз прослуханого твору

Слід звернути увагу на маршовий характер твору, на особливу виразність тексту і мелодії, котра створює неначе зриму картину козацького війська, нестримного у своєму русі.

За народними переказами пісня «Засвіт встали козаченьки» була складена під час визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Піднявся на боротьбу з польськими поневолювачами і Полтавський полк, в якому начебто служив коханий Марусі – козак Григорій. Для дівчини розлука з коханим стала важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим.

У наші дні цю пісню виконують у маршовому темпі, але зовсім інакше співали її колись – повільно, проникливо, наповнюючи кожен рядок глибоким сумом.

Підсумки уроку

Сьогодні ми відкрили ще одну сторінку історії, пов’язану з козацтвом.

23.11.2020.5-А,5-Б.

Тема:Народні музичні інструменти

07.12.2020. Музичне мистецтво.5-А,5-Б.

Тема: Українськи народні танці.

Мистецтво танцю сягає своїм корінням глибокої давнини.Танці виникли як прояв емоцій і почуттів людини, яка намагалася виразити їх у рухах.Спочатку вона намагалася імітувати в танці поведінку тварин і птахів, потім-жести, що відображали певні трудові процеси. Це сприяло розвитку танцювальних рухів. Танці виконувалися із супровідом.

Національним танцем українського народу є гопак-своєрідне змагання між танцюристами.Назва танцю походить від вигуку "гоп".Щоб танцювати цей веселий і запальний танець,треба бути спритним і міцним. Адже гопак-танець,для виконання якого потрібна неабияка фізична сила.

У минулому гопак виконували лише чоловіки. Вважається , що елементи гопака використовувались у бою У рухах гопака козаки повторювали рухи вершника, підскакували та крутились у повітрі, відпрацьовували володіння шаблею.

Зараз гопак танцюють молоді хлопці та дівчата на сцені, під час свят, на весіллях.

Козачок-веселий рухливий танець ,що виник у середовищі воїнів- козаків. Зазвичай, це парний танець ,де виконавці змагаються між собою у танцювальній майстерності.

Аркан- ритуальний танець, виконували чоловіки в колі перед військовими виступами. Танець повинен був перевірити воїна на мужність і витривалість, а хто не підтримував і розривав руки під час танцю того, проганяли з кола.

Домашнє завдання: опрацювати підручник ст.64-68.Виконати завдання на с.68.

14.12.2020.Музичне мистецтво.5-А,5-Б.

Тема: Танці народів світу

Кожен народ має свої традиції, які є візитною карткою країни.Так найвідомішими польськими танцями є полонез.

Полонез-урочистий танець хода,який виконувався в помірному темпі .Спочатку це був народний танець,що їм розпочиналися сільськи свята. Він також виконувався під час повернення селян з польових робіт. Пізніше полонезом за традицією розпочинали бали.

Угорський народний танок чардаш. Складається з двох частин повільної та патетичної швидкої. Чардаш танцюють чоловіки й жінки. Жінки одягнені у традиційні широкі спідниці червоного кольору ,які під час кружляння набувають характерної форми.

Лезгинка темпераментний грузинський танець. Образи,які викорисовують танцюристи вражають уяву досвідчених глядачів.Дівчина рухається в образі лебедя,зачаровуючи плавними і граціозними рухами.Хлопець рухається в образі орла,чергуючи повільний і стрімкий темпи.

Болеро -колоритний танець Іспанії. Темпераментний танок виконується піл супровід гітари а кастаньєт.

Хоровод характерна особливість російського танцю.І це не випадково.Коло його кругова композиція-подоба сонця-бере початок із старовинних обрядів слов'ян,що поклонялись могутньому богу сонця Ярилу.

Домашнє завдання : підготуйте розповідь про танці, які подобаються вам

ІІ семестр

Музичне мистецтво. 5-А,5-Б.

Тема:Професійна музика

Пісні, автори яких нам відомі, називають професійними.

Є пісні, які складали талановиті люди з народу. Вони передавалася з уст в уста, від сім’ї до сім’ї, від села до села, від покоління до покоління. Їх називають народними.

Пісні, створені народом, називають народними.

На відміну від народних пісень, автори яких відомі лише у виняткових випадках, професійні пісні писали і пишуть композитори і поети.

Досить часто професійні пісні за своїм характером і змістом схожі на народні, тому їх називають професійними піснями, написаними в народному дусі, народному характері.

Послухайте декілька українських пісень і визначте, народні вони, професійні чи професійні в народному дусі.

Слухання. Визначення пісні

Пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став»

Прозвучала українська народна пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став».

Отже, пісня ця народна.

Слухання. Визначення пісні

Пісня „Балада про мальви”

Прозвучала пісня „Балади про мальви” на слова Богдана Гури і музику Володимира Івасюка. Отже, ця пісня є професійною.

Слухання. Визначення пісні

Пісня «Зоре моя вечірняя»

Ми прослухали пісню «Зоре моя вечірняя». Її можна віднести до професійних у народному дусі.

Професійну музику іноді важко відрізнити від народної тоді, коли вона написана в народному дусі, адже народні мелодії зберігаються в пам’яті композитора і своєрідно виявляються в його власних мелодіях.

Розповідь про пісню „Зоре моя вечірняя”

Пісня «Зоре моя вечірняя» написана видатним українським композитором Яковом Степовим на слова Тараса Григоровича Шевченка.

Поет, перебуваючи на засланні «в степу безкраїм за Уралом» написав поему «Княжна», уривок з якої став основою пісні «Зоре моя вечірняя». Мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою і щедрістю. У творі оспівується, хоч і з сумом, краса української природи.

До цього уривку з поеми «Княжна» зверталися декілька композиторів. Микола Лисенко написав свою мелодію. Вона дуже близька за характером до мелодії Якова Степового, яку ми зараз розучимо.

Розучування. Пісня „Зоре моя вечірняя”

1. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

2. Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

3. Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась.

Підсумки уроку

Сьогодні ми дізналися, що українську музику можна умовно поділити на народну, професійну та професійну в народному дусі.

18.01.2021. Музичне мистецтво.5-А,5-Б.

Тема: Вокальна музика.

Д.з. Прочитать ст.82-83 підручника та вивчити пісню ст 84.