11-А клас

02 листопада 2020 року

Тема. Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівників.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

► Що називається числівником? Наприклад...

► Як змінюються числівники? Наприклад...

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте слова з відомої пісні. Назвіть числівники. У яких стилях мовлення числівник трапляється частіше?

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне – то любов, а чорне – то журба.

Д. Павличко

ЗАКРІПЛЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. На які розряди за значенням діляться числівники?

2. Які існують групи числівників за будовою? Приклади.

3. Як змінюються кількісні й порядкові числівники? Приклади.

Конспектування

Складіть конспект на тему «Система відмінкових парадигм числівника».

Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові за відмінками, родами й числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного – знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.

Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.

2. Числівники два, три, чотири в непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного): двом, трьом.

3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п’ятдесятьох.

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев’яноста трьох.

5. Складні назви сотень двісті, триста... дев’ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині: тисяча – за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд – як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м’якої групи.

7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове – як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.

8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м’якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п’ятдесят сьомий.

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого (За М. Плющ).

Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:

1) назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;

2) середнього роду: четверо малят;

3) із займенниками ми, ви, вони: нас було п’ятеро;

4) назвами парних предметів: двоє саней;

5) збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.

Робота над помилками (письмово)

- Знайдіть помилки у вживанні числівників. Запишіть правильно.

1.Я посадив п’ятеро акацій. 2.Вітаю з п’ятидесятиріччям. 3.У місті відкрито 22 ясла.

Самостійна робота (письмово)

Запишіть цифри словами – кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі іменники, розкриваючи дужки.

2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).

Пояснювальний диктант (усно)

Поясніть орфографію виділених слів і пунктуацію.

РОСЛИНИ-ДОВГОЖИТЕЛІ

Нашим тополям та вербам судився, наче людям, короткий вік. У шістдесят років вони вже вважаються ветеранами серед своїх молодших родичів. Правда, трапляються й винятки.

І все ж двісті років для рослин — не показник. Наші ліричні красуні вишні й черешні, непоказні за зростом кущі шипшини і зовсім маленькі кущики чорниці, брусниці, здатні прожити по три століття. Усім нам відомі сосни та ялини доживають до чотирьохсот років.

Проте для дубів і ця товща років — не межа. Так, ці велети в парках Криму досягають тисячолітнього віку. Тим часом у центрі України міцно стоїть на рідній землі патріарх навколишніх лісів, вік якого спеціалісти оцінюють у тисячу — тисячу сто років. Уявіть собі: цей і донині дорослий дуб був дорослим деревом уже тоді, коли в Києві княжив Володимир Святославович, коли в Софію Київську вкладали перші плінфи!

Невисока малина десь на березі Середземного моря доживає до півтори тисячі років. А от олива, що росте на острові Сицилія, прожила вже два тисячоліття!

На Мадагаскарі ростуть пляшкоподібні баобаби — дерева із суцільно гладенькими масивними стовбурами, що мають метрів з вісім в обхваті. Вони досягають віку понад п’ять тисяч років. Така ж довговічність каліфорнійської секвої та болотяного кипариса.

Ці екзотичні рослини були дорослими вже тоді, коли люди давнього Єгипту це не споруджували пірамід!

І все ж рекордистами довголіття серед рослин треба вважати подиву гідні дерева далеких Канарських островів — їх називають драконовими. Вони виростають до дивовижних розмірів: стовбур досягає чотирнадцяти метрів в обхваті. їхній вік шість тисяч років!

Дерева розвиваються повільніше, ніж людське суспільство. Під їхніми затишними кронами людство пройшло стрімкий шлях! (Із газети)

Робота з тестами (усно)

- Позначте рядок, у якому порушено норму при відмінюванні числівників.

А трьохсот, трьомстам, на трьохстах

Б п’ятисот, п’ятистам, п’ятистами

В семисот, сімомастами, на семистах

Г дев’ятисот, дев’яностим, дев’ятьмастами

Д двохсот, двомастами, на двохстах

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичні відомості пiдручника з теми «Числiвник».

2. Підібрати приклади на складні випадки узгодження й відмінювання числівників і записати їх.

ДІТИ, САМОСТІЙНУ РОБОТУ З КЛАСНОЇ РОБОТИ СЛІД ЗДАТИ ДО 15.00 04 ЛИСТОПАДА. НАДСИЛАЄТЕ ЧЕРЕЗ CLASSROOM АБО У ВАЙБЕРІ НА НОМЕР (097)906-88-27.

04 листопада 2020 року

Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Вибірковий диктант

Виписати кількісні числівники, поставити їх у родовому, давальному, орудному, місцевому відмінках. Розповісти про особливості відмінювання кількісних числівників.

Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність його полягає в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів: цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології... Довжина острова – 12 кілометрів. Його основу складають скелі, яким близько двох мільярдів років. Вони здіймаються до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра. Кількість видів рослин, що ростуть на прадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів.

Хортиця є національним музеєм. Експозиції охоплюють історичний період від палеоліту до ХІХ століття. Їх доповнюють 4 діорами.

Вправа 1

Виписати із першого речення тексту порядкові числівники, утворити від них нові числівники, котрі б закінчувалися на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний. Пояснити написання.

Софійський собор – християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису 11 — 18 століть. У літописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Храм був закладений Ярославом Мудрим. Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор оточений з трьох боків двома рядами двохярусних відкритих галерей.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Синонімія числівників

1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці – двоє хлопців, два відра – двоє відер.

При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників.

Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє – двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми.

Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому – невластиві.

Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;

б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;

в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;

г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;

д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;

є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;

ж) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.

Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду – назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду – назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі.

2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.

3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто - сотня; одна друга – половина, одна третя – третина, одна четверта – чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам: "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ".

5.Числівник може набувати переносного значення: перші огірки – ранні огірки. Таке явище спостерігається у різних стилях, крім офіційно-ділового.

Числівник один, крім власне числового значення, у контексті може мати ще значення:

а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду і доля – стеблина-билина на чужому полі.

б) прикметника «єдиний», «спільний»: Воля одна в нас одна в нас мета.

в) займенника «той самий»: Чи їде, чи ходить, – на одне виходить.

г) займенника «якийсь»: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував.

Отже, числівники вживаються у різних стилях мовлення. Необхідно лише пам’ятати правила їх вживання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) написати статтю до газети про вплив суржику на мовну ситуацію в Україні у публіцистичному стилі, використовуючи числівники;

2) записати 6-8 фразеологізмів з числівниками, пояснити їх значення.

3) виконати завдання за посиланням:

ДІТИ, СТАТТЮ В ГАЗЕТУ СЛІД ЗДАТИ ДО 15.00 06 ЛИСТОПАДА. НАДСИЛАЄТЕ ЧЕРЕЗ CLASSROOM АБО У ВАЙБЕРІ НА НОМЕР (097)906-88-27.

06 листопада 2020 року

Тема. Дієслово. Дієслівні форми

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ 1 НАВИЧОК

Запишіть по 3-5 дієслів і їх форми. Чи всі форми змінювані?

ПОВТОРЕННЯ, ЗАКРІПЛЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Диктант з граматичним завданням (письмово)

Запишіть речення. Які дієслівні форми в них використані?

1. Жити – значить працювати (інфінітив). 2. Недалеко від посивілого у віках Києва... на мальовничій, повитій зеленню горі підноситься у височінь бронзова постать поета (М. Рильський) (дієприкметник, особова форма дієслова). 3. Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А. Малишко) (дієприслівник, особова форма дієслова).

2. Робота з текстом (усно)

Прочитайте текст. Складіть план

Дієслово – це частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес.

Предметні характеристики виражаються в кількох планах: а) статичних ознак або належності, позначуваних прикметниками і займенниками; б) кількісних і порядкових визначень, позначува-них числівниками; в) динамічних ознак, позначуваних дієсловами.

За своїм значенням дієслова протиставляються насамперед прикметникам, а також іншим іменним частинам мови як слова, що виражають ознаку в процесі становлення її, тривання або роз-гортання. Порівняйте, наприклад: білий сніг і біліє сніг; письмовий стіл і писав за столом; двоє очей і двоїться в очах; своя думка і засвоїти думку. У названих парах слів спільного кореня одні позначають сталі ознаки предмета або кількість їх, а інші виражають динамічні ознаки, пов’язані з діяльністю особи або з активністю предмета.

Особливістю дієслова є також поєднання в його парадигмі різних граматичних форм: дієвідмінюваних особових (пишу, писатиму, пиши та ін.) і родових (писав, писала, писав би і под.); відмінкових (пишучий, написаний) і незмінюваних — дієприслівникової (пи¬шучи, написавши) та інфінітивної, або неозначеної, форм (писати, написати).

Усі дієслівні форми об’єднуються в одну струнку систему на основі спільного лексичного значення процесуальності та загально дієслівних категорій виду, перехідності / неперехідності й стану, а також здатністю їх керувати іменниковою формою непрямого від-мінка та поєднуватися з обставинними словами, наприклад: їхав до батька, піду до школи, прочитала б звечора, виконаний давно, сказавши навмисне, оббігти довкола.

3. Самостійна робота (усно)

До змінюваних дієслівних форм утворіть форму інфінітива. Назвіть морфологічні ознаки інфінітива. Який заголовок ви дали б тексту?

Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе і синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи.

Час від часу набіжить вітер, вдарить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум’я, щоб за хвилинку згаснути, розпрощавшись з вітром і сонцем (І. Цюпа).

4. Установлення зв'язків між дієслівними формами й пунктуацією (усно)

Прочитайте речення, поясніть розділові знаки. Назвіть дієприслівники в цих реченнях.

1. Сонце спускалося до обрію, заливаючи багрянцем далекі поля й переліски (І.Цюпа). 2. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Г. Тютюнник). 3.Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Нар. творчість).

Дієприслівником називається невідмінювана дієслівна форма із суфіксами -чи, -ши, яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово.

Цій дієслівній формі властиві ознаки дієслова і прислівника, тому й називається вона дієприслівником.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Диктант із граматичним завданням (письмово)

Напишіть диктант. Надпишіть усі дієслівні форми, що в поданому тексті використано.

Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квіта-ми. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по коліна і витягнувши шию, як лошак, потім стрибаю на кручу і гайда по сінокосу. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс – гриби. У лози – ожина. У кущі – горіхи. В озері воду скаламучу – риба.

Отак я раюю днів два або три, аж поки не скосять траву. Ношу дрова до куреня, розводжу огонь, чищу картоплю (О. Довженко).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «У чому моє покликання», використавши різні дієслівні форми.

ДІТИ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ СЛІД ЗДАТИ ДО 15.00 09 ЛИСТОПАДА. НАДСИЛАЄТЕ ЧЕРЕЗ CLASSROOM АБО У ВАЙБЕРІ НА НОМЕР (097)906-88-27.