8 - А
24.02.2021. 8-А клас. Українська література.
Домашнє завдання.
Аналізувати образи діда Платона та діда Савки за твором "Ніч перед боєм", характеризувати їхній марольний урок для солдатів.
22.02.2021. 8-А клас. Українська література.
Урок №41-42.
Тема. Олександр Довженко – видатний кінорежисер і письменник. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів
Перебіг уроку
І.Організаційний момент.
Добрий день, восьмикласники!
Розгорніть, будь ласка, робочі зошити, запишіть число, класна робота, тему уроку.
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
- Опрацюйте уважно конспект уроку.
- Олександр Довженко… Як тільки чуєш це ім’я, виникають асоціації - кіно, Київська кіностудія імені О.Довженка, фільм «Земля», кіноповість «Зачарована Десна».
Ім’я цього митця відоме далеко за межами України. А народився Довженко10 вересня 1894 року в маленькому селі В’юнище (тепер смт. Сосниці) на Чернігівщині в родині бідних неписьменних селян-землеробів Петра Семеновича та Одарки Єрмолаївни Довженків, що походили з козацького роду з Полтавщини. У родині було 14 дітей, але до дорослого віку дожили лише Олександр та його сестра Параска.
Що казати, важким було селянське життя початку ХХ століття, але до останніх своїх днів проніс Довженко в пам’яті й батьківську хату, й обличчя цих від природи мудрих трудолюбивих людей, й образ своєї «зачарованої» Десни – річки його дитинства.
Після Сосницької школи він закінчив Глухівський учительський інститут. Протягом 1914-1917 рр. учителював у Житомирі. У 1917р. переїхав до Києва і вступив до Комерційного інституту, який так і не закінчив через бурхливі історичні події.
Роки 1921-1923 позначені в його біографії дипломатичною роботою за кордоном. Довженко побував у Польщі та Німеччині.
1926 р. він потрапляє до Одеси – тодішнього центру нового мистецтва – кіно. І розуміє, що саме кіно – його справжнє покликання. Разом з Юлією Солнцевою – дружиною та надалі режисером всіх його фільмів – О.Довженко у 1930 р. їде в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон. Європа побачила його знамениту трилогію – фільми “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”.
Ці твори стали безсмертними шедеврами, а новаторські методи монтажу і роботи з кадром (кадр-скетч, кадр-плакат) справили величезний вплив на весь світовий кінематограф. Чарлі Чаплін навіть висловив думку, що "слов'янство дало світу кінематографа лише одного творця - мислителя і поета Олександра Довженка".
Фільм «Земля» був визнаний одним із 12 найкращих кінострічок на Всесвітній виставці у Брюсселі 1958 р. , приніс світову популярність автору і прославив його країну. А вже 2015 р. світова організація ЮНЕСКО внесла його до списку шедеврів світового кінематографу.
Це був гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка, працюючи на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя.
А ось неповний перелік фільмів автора.
З початком війни 1941р.О.Довженко був евакуйований до Ашхабада. Призначений полковником інтендантської служби, та він не витримує бездіяльності і просить, щоб його відправили на фронт, де він стає кореспондентом газети «Красная звезда» і свідком звільнення України від окупації.
Побачене і почуте стає основою його статей, оповідань та кіноповісті «Україна в огні». Але влада різко критикує правдиві твори Довженка про окупацію та звільнення України, забороняє показ його фільму «Україна в огні». Дуже важко переживає митець наступні роки відчуження, сповідаючись лише своєму «Щоденнику».
Потім ще буде робота на Мосфільмі, викладання у ВДІКу, будуть написані сценарії «у стіл» (нереалізовані), лише за трьома з них Ю.Солнцева по смерті автора зніме фільми. Зацькований і пригнічений, відірваний від рідної землі, бо йому заборонили виїздити до України, О.Довженко помер 25 листопада 1956 р. у Москві, де і похований на Новодівичому кладовищі.
Довженка нерідко порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, й архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу.
Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: «Не хвали себе сам, нехай тебе люди похвалять». І хвалять його!
*. З історії про Другу Світову війну
Найбільша і наймасштабніша війна за всю історію людства – Друга Світова - розпочалася
1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу і закінчилася 2 вересня 1945 р. після підписання капітуляції мілітаристською Японією.
Ця війна стала найбільшим військовим конфліктом, бо:
- Тривала 6 років, а це 2195 днів!
- У ній брали участь 61 держава, а це 80% населення планети на той час!
- Бойові дії проходили на території трьох континентів: Європи, Азії та Африки!
- У водах чотирьох океанів!
- У цій війні було використано ядерну зброю!
- Жертвами війни стали за останніми даними від 60 до 85 мільйонів людей!
На території України, яка тоді входила до складу Радянського Союзу, війна почалася
22 червня 1941р.. І уже в перші дні фашистські бомбардувальники долітали до Києва, а в перші тижні війни були окуповані Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль.
Причинами вражаючих невдач радянських військ були серйозні прорахунки вищого керівництва СРСР на чолі з Й.Сталіним, низька ступінь готовності військ до ведення воєнних дій, некомпетентність багатьох командирів, загибель основної частини підготовлених військових кадрів під час репресій 30-х - початку 40-х pp., фактор несподіванки нападу. Нерозуміння Сталіним ситуації було настільки великим, що у перші години війни він заборонив відкривати вогонь по наступаючих гітлерівцях, вважаючи, що це лише провокація. Невдале розташування значної кількості радянських військ у прикордонних зонах дало змогу противникові обхідними танковими маневрами оточити й ліквідувати їх. Уже в перші дні війни німці знищили 1200 радянських літаків, з них 800 на землі. Легкою здобиччю ворога стали склади зброї, матеріально-технічного постачання, паливно-мастильних матеріалів та провіанту. Тільки в районі Умані в липні-серпні були оточені й знищені дві радянські армії.
Радянська армія була змушена відступати, щоб врятувати людські ресурси та військову техніку, залишаючи міста і села, населення яких не встигало евакуюватися, а значить потрапляло під фашистську окупацію.
Що вона несла українському народові?
Примусові роботи, вивезення молоді для робіт у Німеччину, масові розстріли, катування, спалення цілих сіл разом з їхнім населенням. І це ще неповний перелік «радощів» окупації.
Віднесений до расово неповноцінних український народ був приречений нацистами більшою частиною на винищення, меншою - на перетворення на слуг німецьких панів. Відповідно до цього стратегією свого ставлення до українців нацисти проголосили підкорення та їх жорстоку експлуатацію, винищення непокірних та "зайвих" людей не німецької національності.
Визволення України почалося після переможних Сталінградської та Курської битв. Його здійснювали війська Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного і Південного фронтів.
18 грудня 1942 р. зі вступом радянських військ в с. Півнівка Міловського району Ворошиловоградської (нині Луганської) області розпочалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників, і лише 28 жовтня 1944 р., коли радянські війська дійшли до Карпат, усі українські землі було визволено від загарбників.
- Під час Другої Світової війни загинуло біля 6 млн. українців.
Пам’ятаймо наших співвітчизників, дідів та прадідів, загиблих у роки цієї жорстокої війни. Вони не злякалися й не зламалися, а звернули свій праведний гнів на ворога та вигнали його з рідної землі. Пам’ятаймо їх!
ІІІ. Робота над змістом твору «Ніч перед боєм».
Війна – нелюдське, антигуманне явище!
І якщо історики говорять про неї у цифрах, подіях, особах і фактах, аналізуючи причини та наслідки, то література – письменники, поети, драматурги – відгукується на неї емоційним враженням скалічених доль. А що, як не вірші, може бути найемоційнішим.
- Прочитайте виразно вголос вірш
Задихалося літо від спеки,
І сивіли від спраги лани.
В сірім небі кружляли лелеки,
А земля - в димовищі війни.
Надто руки втомилися,
Руки в старого солдата.
Бо робота дісталась
Таки нелегка – воювати.
А найтяжче, найтяжче.
Копать після бою могили.
Краще б землю орати.
Чи інше робить яке діло:
Сад зростити чи скласти
Сусідові грубу…
Ні, війна - то занадто,
Занадто робота нелюба.
Як уже було зазначено , О.Довженко у роки війни був військовим кореспондентом. Війна покликала його (досі — художника, кінорежисера і лише частково письменника) до літературної праці. У творчості митця почався новий етап, зумовлений насамперед усвідомленням великої народної трагедії, яку Довженко сприйняв загострено і болісно.
Досліджуваний нами твір – оповідання «Ніч перед боєм» - став першим твором письменника на воєнну тематику. А засновано його на реальних подіях.
Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже за місяць, воно було вперше надруковане російською мовою в газеті «Красная звезда» за 1-ше серпня цього ж року і мало, як й інші шість опублікованих у воєнні часи творів митця, неабиякий успіх. Відомо, що оповідання протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі і було видане окремою брошурою - «метеликом».
Таке визнання забезпечувалося високою емоційною напругою тексту, його дієвістю, мобілізуючим впливом на читача. Виявилось: головна думка твору «Ні кроку назад!» була співзвучна із наказом Сталіна № 227. (Хоча в часі оповідання Довженка випереджувало наказ вождя). Цей факт підкреслював глибоку актуальність змісту оповідання і політичну далекоглядність автора.
Але пропагандистський заряд «Ночі перед боєм» був зумовлений насамперед Довженковим глибоким усвідомленням трагічної ситуації і прагненням письменника передати суворі настрої народу, його відверті погляди на відступ та поразки радянської армії.
· Ідейно-тематичний аналіз твору
- Пропоную вам разом створити паспорт твору (записати в робочий зошит).
Паспорт твору
О.Довженко. «Ніч перед боєм» (1942 р.)
Літературний рід – епос.
Жанр – оповідання.
Тема: відображення віри у перемогу над фашизмом звичайних людей Платона Півторака та діда Савки, розкриття їхньої ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба й інших героїв-захисників Вітчизни.
Ідея: уславлення героїчного подвигу народу в боротьбі з фашизмом.
Головна думка: «Ні кроку назад!»
Герої твору: діди Платон Півторак та Савка, Петро Колодуб, Іван Дробот, солдати-танкісти.
IV/ Закріплення знань, умінь, навичок
І. Відновіть сюжетний ланцюжок твору (запишіть у робочий зошит).
Відповідь:
1. Солдати відступали.
2. Діди казали, що краще смерть, аніж утеча від ворога.
3. Цілу хвилину сім’я бійців стояла мовчки.
4. Іван запитує в Петра про його «внутрішній секрет».
5. Діди втопили німців.
ІІ Міні – тест (письмово).
1. О.Довженко народився в селі:
а) В’юнище;
б) Василькове;
в) Піски.
2. Якою діяльністю займався О.Довженко в1921 – 1923 р.р., побувавши в Польщі та Німеччині?
А) комерційною;
Б) дипломатичною;
В) режисерською.
3. Як називався кінофільм, який світова організація ЮНЕСКО внесла до списку шедеврів світового кінематографу?
А) «Звенигора»;
Б) «Щоденник»;
В) «Земля» .
4.Твір «Ніч перед боєм» за жанром –
А) оповідання;
Б) новела;
В) повість.
5. Кому належать слова: «Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
А) дід Савка;
Б) дід Платон;
В) Борис Троянда.
6. Ким доводився Іван Дробот діду Савці?
А) сином;
Б) онуком;
В) близьким знайомим.
IV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати за підручником с.134-140 (прочитати оповідання «Ніч перед боєм».
2. Виписати цитати до характеристики Петра Колодуба, діда Платона Півторака, діда Савки, Івана Дробота.
3. На вибір: виконати тестові завдання на с.141 (письмово) або
скласти кросворд за оповіданням «Ніч перед боєм».
Письмові роботи здати до 18:00 23.02.
8 - А .16.11.2020.
Перейдіть за посиланням https://drive.google.com/file/d/1uCz5Udr_E_Qhoaiz2JuWUVMj-glfyHzZ/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1w5NC7_rDryYADj7i1iOpMCuAmmS-u9yi/view?usp=sharing - це посилання до презентації
17. 02.2021. 8-А клас. Українська література.
Тема. Позакласне читання. Марко Вовчок. «Ведмідь». Любов до ближнього, відповідальність за доручену справу
І. Організаційний момент.
- Добрий день, восьмикласники!
- Аналіз контрольної роботи виконаємо, коли прийдемо до школи.
- Розгорніть, будь ласка, робочі зошити (двійний аркуш паперу в лінійку, бо зошити в школі) і запишіть число, класна робота, тему уроку.
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
· Вступне слово вчителя.
Глибокої чарівності, не підвладної часу краси і сили сповнена творчість Марка Вовчка, її твори – це своєрідний художній літопис українського народного життя.
Особливо великою і ніжною любов’ю овіяні в її оповіданнях образи українських жінок-селянках, - щирих, вірних у дружбі й коханні дівчат, безмежно добрих, лагідних сестер, здатних на будь-яку жертву…
Отже, сьогодні виникла унікальна можливість поширити власні знання про літературну спадщину Марка Вовчка і завітати в гості до Марисі, героїні твору письменниці "Ведмідь».
· Прочитайте твір Марка Вовчка «Ведмідь».
Казка «Ведмідь»
Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. А вже ж, мабуть, усі знаєте, що це за річ пасіка? Може, довідувались часом там меду?..
Ця пасіка була огороджена лісою з лози, і в огородь загородив козак аж сім високих, старих, коренатих дубів і восьму вербу гіллясту. Хто побачить, було, вербу тую, то кожен спитає, як вона вросла тут сама, поміж дубів величних…
…Славно у тій пасіці! Дихать — не надихаться! Легко — вільно! Куди глянеш, усе поля широкі, чисті, і по полях дуби — зрідка дуб од дуба, як намети розкинуті проти сонця. У село шлях звивається, а села самого не видати за могилою стрімчастою,— видати тільки від схід сонця гай здоровенний, темний…Славно було літувати у пасіці Михайлу з дідом. І Мелася, маленька, як вузлик, білявенька босоніжка, сестричка Михайлова, прителішилася до дідуся і хазяйнувала у його в пасіці, співала пісень, ходила по полю збирати полуниці… Уставала Мелася раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй такого діла, що ой-ой!
Отже, одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві,— у широкорукавій сорочці, у незмірних шароварах, у червоному поясі,— дививсь у небо. Вже зорі поскакували і тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку. Мелася, теж втомившися, лежала й ворушилася, дрімала й питалася, чого це досі діда нема. А діда як нема, то й нема,— і вдалині не видко.Пішов дід того вечора у село та чогось дуже довго забаривсь у селі, бо вже ніч глуха, зорі зорять, серпок високо підбився, Михайло заснув, а діда усе нема! І не чути — усе тихо! Коли ж разом земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки. Таке важке, таке важке, таке важке, що й не зважити на вазі! От воно — от воно! Поронило лісу, суне поміж вуликів, й вулля валить, і квітки давить, і рожу й калину ламле, і дуба кріпкого втрухнуло минаючи — господи-світе! Що ж ви думаєте? Страшенний, патлатий, важкий ведмідь одвідав!
Що робити Меласі? Дрімота одлетіла, немов спугана птиця, і ручечки у жаху, у страху зчепилися. Страшний-страшний гість! Нема порятунку! Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати?
Михайло спав солодким сном коло самої хижки, коло дверей, коли чує — трепечущі малесенькі рученятка обвилися коло його, наче ціпка хмелинонька, і голосочок шепоче: «Братику! братику!»
— А що? — спитав він, не відмикаючи очей сонливих.
— Ходи, ходи, братику! О, ходи ж бо, ходи у хижку, бо я тут сама боюся — ходи, братику, ходи!
І малесечкі рученятка тягнули його сонного з усієї своєї маленької сили, і сльози палючі капали на його від жаху, і сердечко маленьке колотилося коло його, вірненьке та щиреньке, а він сонний переступив два ступні ті у хижку безважливо і знов припав, сном поклонений. Він не чув, як трепечущі рученятка дурно мучилися і хрумтіли, щоб його піднести, і не чув тихенького, гіркого плачу.А ведмідь, наче господар, посува та оглядає, де кращий вулій, солодший мед і, як впав йому в око такий, зараз він лапу туди, видира і лакомиться.
О боже, боже! Коли б же Михайло спав, не прокинувсь, коли б же! Що буде, як він прокинеться? Він не послуха маленької, піде на ведмедя… Боже, боже! Зараз ведмідь з’їсть її — зараз!
Чи ж буде ситий він з неї? Хоч би ситий він був та братика не зайняв… Дарма, нехай її з’їсть — нехай братика не займає! Рученятка маленькі зчеплялися міцніш, і сльози лилися ревніш.
А страшний ласач патлатий учища та й учища мед собі поволі й по роздоллі — часом подивиться на серпок місяцевий угорі, ніби кажучи: «Ти, серпку, добре мені світиш»; часом ніби поприслухає: «Здається мені, дівчинка тут десь плаче…» Лихо-лихо! Як вже не розбилось у дріб’язочки маленьке сердечко, колотячись такеньки швидко та довго!
Коли ведмідь кашлянув — ждати що зареве… Ні! Він пав долі та як почне необачний патлач викочуватись та вивалюватись по траві. Маленькі рученятка вхопилися за сонного брата, трохи не вломилися, а піднесли його трохи й сунули у хижку і зачинили там.
— Що таке? Що таке? — скрикнув молодий козак, прокинувшись, може, трохи і злякавшись, і потрушуючи двері.— Відчиніть-бо! Що таке?
— Братику коханий, нічого — це я, це я,— одказував йому голосочок.
— Відчини-бо, Меласю,— скрикнув знов Михайло,— нехай я дверей не псую!
І знов потрушує дверима.
— Братику,— каже маленька,— братику! — і оглядається округи, і бачить — ведмідь устав, і слухає, і наче чигає на неї, і от наче засміявсь — цокнув зубами білими.— «Пусти, пусти, Меласю!» — кричить Михайло, і двері відскочили, маленька, як снопок, впала, а ведмідь знов цокнув білими зубами…
Тут такий розкотивсь викрик голосненький, та дзвінкий, та тонкий, що Михайло метнувсь назад, а ведмідь чимдуж покотив до гаю, вгинаючи під ступою землю… І як Михайло схаменувсь, і підвів малу сестричку, і розпитав, вже не було нікого ані видко, ані чутно, і дарма вони насторожали вуха, і здержувалися дихати, прислухаючись та сидячи укупі близько. Тихо усе було. Місяць світить, зорі сяють.
— Розкажи ж бо, Меласю, розкажи усе мені, усю подробицю, як було,— говорив Михайло до сестрички.
— Ні, ні! О, це ні! Ще боюся! — одказувала Мелася.
— Яка ж ти жахлива, Меласю! — каже Михайло, всміхаючись.
— Ой-ой, ой-ой! — одказує Мелася й пригортається ближче та тісніш, як до скарбу одрятованого, знайденого. Місяць вже ледве легенько світив, зорі вже ледве помаленьку блискали, коли вони зачули пісню козацьку, наче дзвінок розбитий, або струну перебиту, і забачили удалині постать людську — це дід ішов та співав. Зараз вони до його назустріч, а він сміється та й каже: «А що, дітки, знудилися, мабуть, без старого діда, ге? Сон, мабуть, неспокійний мали, ге? Не можна, не можна було мені повернутись раніш, товариша давнього стрів, забарився…»
І дід знов почав наладжувати козацьку пісню:
Як були ми, козаки, на морі,
Як були ми, козаки, на роздоллі,
Унадились, ми, козаки, до невірного турка…
— Діду! Діду! — каже Мелася,— у нас ведмідь був.
— От, діду,— говорить Михайло,— Мелася завіряє, що ведмідь був у пасіці… Я спав міцно дуже, коли вона мене схопила, вкинула у хижку, й зачинила, і перелякала… Кричу: «Випусти!..» Не випуска,— мусив попсувати двері у хижці — вискочив, вона як скрикне, як верескне, аж у очах в мене ясно зробилося, наче встрелили у вухо; схаменувсь, бачу, вона лежить в мене під ногами, нікого нема, вуллі долі попадали, трава пом’ята, кущі поламленії… Каже вона, присягається, що ведмідь ніби був. Дід усе приспівував спершу та всміхавсь, а як дійшло до «вуллі долі, кущі поламлені», то дід промовив «гай-гай» і придав ходи.
— А щоб ти не діждав уже довіку меду й покуштувати, лихий патлачу! — проклинав дід, підносячи та ставлячи вуллі, як треба,— бач, наробив клопоту та шкоди! — а Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру на прийшлі часи і в думці вже націлював у ведмедя страшного з великою втіхою. А Мелася малесенька, ходячи за обома їми услідок, удесяте оповідала, як той усе трощив і валив, як покачувавсь і цокав зубами білими, і як мед вчищав і як наближувавсь-наближувавсь… ближче-ближче… А в самої Меласі оченятка блищали й сяяли пломенистіш, ніж ті зірочки у небі, що вже їх виблиск згасав та згасав, бо вже починало дніти — хутко й стяга рожева запалала від схід сонця.
— Ну ж, Меласю! Дівчина так дівчина, на диво здана,— каже дід, усміхаючись та глядячи у сяюче личенько перемучене.— Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! Чи ж не диво, що така цяпочка хотіла ще брата боронити та визволяти проти ведмежого зуба! Чи ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмедя страшного? Перше то не диво здавалося Меласі, бо братик коханий і любий… як же не боронити? А друге, то, мабуть, уважала Мелася за диво потішне й нікчемне, бо як згадувала про його, зараз червоніла і зараз сміялася веселенько і, може, трохи хвастливенько…
— Меласю-сестричко! Коли ж я тебе боронитиму? — питав часом Михайло, як розпалений, оглядаючись, чи нема де чого страшного або трудного, щоб його знівечити.— Коли мені доведеться тебе визволяти? І лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив,— тільки ще досі, чутно, не діждав патлатого він гостя-одвідача.
Отже, й кінець тут — далі що було й буде, не знаю, не можу кламати, не знаючи сама. Вибачайте та бувайте здорові!..
· Літературний паспорт (запишіть у зошит)
Тема: розповідь про пасіку старого козака та Меласю, яка своїм « викриком голосненьким та дзвінким, та тонким» врятувала від ведмедя брата, бджіл.
Головна думка: возвеличення краси, працьовитості, любові до ближнього, відповідальності за доручену справу, краси української душі. Мелася - уособлення заступниці, здатної на самопожертву заради ближнього; ведмідь – утілення жорстокості, жадності, підступності.
Жанр: соціально-побутове оповідання.
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Підготувати повідомлення про життєвий шлях Олександра Довженка.
2. Повторити теорію літератури: оповідання, трагікомедія.
15.02.2021. 8-А. Українська література.
Тема. Контрольна робота. Твір за творчістю Івана Карпенка-Карого, Михайла Коцюбинського
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Добрий день, восьмикласники!
ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Контрольну роботу виконайте, будь ласка, на двійному аркуші паперу в лінійку. Титульну сторінку підпишіть (на сьомому рядку посередині рядка) так:
Робота
з української мови
учня/учениці 8 – А класу
Прізвище та ім’я в Р. в.
ІІІ. Основний зміст уроку.
Напишіть контрольний твір на одну із запропонованих тем:
1.Духовна деградація Герасима Калитки під впливом грошей (за твором І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
2. Гроші – сила: одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять (за твором І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»).
3. Життя – безцінне, але воля – цінніша за життя (за твором М. Коцюбинського «Дорогою ціною»).
4. Мої враження від повісті М. Коцюбинського « Дорогою ціною».
5. Остап і Соломія – українські Ромео і Джульєтта (за твором М Коцюбинського «Дорогою ціною»).
6. Чому нас навчає повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
Розгортаємо двійний аркуш паперу і на першому рядку посередині пишемо:
П’ятнадцяте лютого
Контрольна робота
Твір
Тему твору (яку ви обрали) пишемо без лапок, крапку не ставимо.
Творчу роботу напишіть і скиньте мені на електронну пошту malinochevska66@gmail.com 15.02.2021.до 21:00
IV. Домашнє завдання. Прочитати оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм».
20.01.2021. 8 – А клас Українська література
Записати у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
Тема. Засоби сатиричного змалювання образу Герасима Калитки. Інші образи твору.
І. Опрацювання ідейно-художнього змісту
Робота з текстом твору
Бесіда (усно).
- Чим саме син Герасима був зобов’язаний факторові за те, що перелякав? («Дай Господи, щоб ето минулось благополучно, а єслі ви мені растроїли нерви, то будіть мєня возіть на свій счот на і манє…»)
- Яку інформацію передав Маюфес для Калитці через Романа? («Одначе не забудь сказать йому, що бил Герлиуко Маюфес, нащод землі, пусть завтра будєт у Смоквинова з грішми, в обідню пору, і я там буду, бо ми потеряєм землю. Жолудь з рук вирве…»)
- Як Копач ставився до сина Калитки? («Я тебе люблю і хочу з тобою попробувати щастя»)
- Які сумніви охопили Параску щодо свого чоловіка? («То не хотів у церкву коней давать, а то і сам поїхав, і цілу обідню стояв навколішках; то не хотів Мотрю сватать за Романа, то посватав; ніколи не гуляв, а то так добре випили з кумом; та все радіє чогось, веселий такий. І куди вони оце поїхали? Чи він кого привезе з собою, чи Господь його знає? Звелів, щоб вечеря була готова, щоб ставні були зачинені, свічка поставлена на столі і щоб і ляльки тут не було. Аж страшно мені робиться од цих приборів, і слова тобі не скаже, що задумає робить…»)
- Якою була остання зустріч Герасима з Невідомим? Як Калитка його обдурив? («…Я жида сьогодні обманув: поки мішок розшили — дзвінок, він вийняв пачку, глянув я неї — гроші… всередині колотиться, а сам думаю, як би його обманить і другий — дзвінок — жид зашамотався, бере мішок, не дає… Давай гроші, каже. Слово за слово, а тут — третій і я тоді йому тиць замість п’ятьох та тільки три тисячі. Ха-ха-ха! Отак ушквар! А він, не лічивши, прямо в вагон!»)
- Як поводився Герасим із Параскою, коли та почала цікавитися тим, що приніс її чоловік додому? («Я тебе попитаю! Я тобі покажу… я… я… тебе уб’ю… я тебе задавлю, коли будеш у вічі! Геть пішла!»
- Яким чином Калитка хотів розподілити фальшиві гроші між собою
і Савкою? («Візьміть собі яку тисячу, бо зараз попадемось, а решту через год…»)
- Як Калитка зреагував на те, що його обдурив Невідомий? («Герасим озирається, хватає пояс на лаві і біжить з хати, щоб повіситися…»)
- Як сталося так, що Копач запобіг смерті Калитки? («Только що оце сниться, аж щось мене по носі чирк, чирк… я рукою ляпнув вгору, впіймав за ногу, нога гойднулась, задриґала і вирвалась та як захарчить, я схопився, мов несамовитий, але зараз опам’ятався, запалив сірничок, дивлюся — і в очах потемніло! На перекладині висить Никодимович…»)
- Чим саме Копач намагався заспокоїти Герасима? («Та годі вам, Никодимовичу, убиватися. Заспокойтесь нащо грошей! От поїдемо на Боковеньку, там є гроші, там є сила грошей, вірте, що достанем…»)
- Над чим побивався Герасим через відсутність грошей? («Обікрали… ограбили… пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!»)
ІІ. Характеристика дійових осіб комедії
Герасим Никодимович Калитка.
Орієнтований план щодо характеристики образу (записати в зошит).
1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».
2. Зовнішність і портрет.
3. Риси характеру героя:
а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм.
4. Г. Калитка та оточення:
а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.
5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.
6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.
Додаткова інформація про героя (уважно прочитати і записати до робочого зошита).
- Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.
- Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають
із села, і дрібних поміщиків.
- Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».
- Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам.
- Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої
іншої мети.
- Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.
- Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями.
- Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!)
- Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг.
- Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба.
- Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує».
- Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші.
- Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати.
- Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.
- Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.
Цитатна характеристика Герасима Калитки (декілька списати в зошит):
- «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;
- «…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;
- «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;
- «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;
- «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…
- «Застав його (Романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»;
- «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»;
- «…бере і в свого, і в чужого»;
- «Лупи та дай»;
- «…робітники та собаки надворі повинні буть»;
- «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;
- «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;
- «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (Калитка — Роману);
- «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;
- «Хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».
Інші герої п’єси (уважно прочитати і зробити висновки).
Для яскравішого зображення Калитки драматург вводить у комедію ще кількох осіб: наймичку Мотрю — дівчину з глибокими почуттями, працьовиту і розумну, змальовану в комедії з симпатією, а також постаті Калитчиних дружини і сина.
- «Параска — Калитці: «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається»;
- «Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»;
- «Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»;
- «Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові».
ІІІ. Проведення тестового опитування (відповіді записати в робочий зошит)
1. Про що Роман співав пісню, перебуваючи на самоті?
а) Кохання; б) працьовитих і добрих людей; в) щастя; г) зірку вечірню.
2. Замість того, щоб поцілувати Мотрю, Роман у темені кинувся не на дівчину, а на:
а) батька; б) матір; в) Клима; г) Гершка.
3. Від переляку Вершко попросив сина Герасима, щоб той:
а) заспокоїв його; б) нагодував; в) дав йому води; г) підпалив цигарку.
4. Копач хотів взимку написати:
а) роман про кохання; б) історичну хроніку; в) археологічний літопис; г) малоросійську комедію.
5. Скільки років Бонавентура розшукував скарб?
а) Тридцять; б) п’ятдесят; в) сорок два; г) двадцять три.
6. Характеризуючи себе, Копач зазначив, що він:
а) талановитий і порядний; б) чемний і безкомпромісний; в) марнославний і розумний; г) багатий і щирий.
7. Пуховиком Бонавентура називав місце для відпочинку:
а) травичку під деревом; б) старе пальто; в) солому; г) старе ганчір’я.
8. Невідомий передав Герасиму гроші у:
а) великому пакеті; б) шкіряному мішку; в) в’язаній торбі; г) чорній валізі.
9. Прислів’я, яке використав у своїй мові Герасим, коли стеріг гроші:
а) «Береженого бог береже»; б) «Купля руки пече, а продаж гріє»; в) «З прибутку голова не болить»; г) «Без бариша голодна душа».
10. Скільки мав отримати Савка фальшивих грошей від Герасима?
а) П’ять тисяч; б) шість мільйонів; в) десять тисяч; г) мільярд.
11. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети; б) якийсь непотріб; в) чистий папір; г) старий одяг.
12. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) «Що з воза впало, то пропало»; б) «Хвалячи — продають; а гудячи — купують»; в) «Купив би й село, та грошей голо»; г) «На хороший товар багато покупців».
Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
ІV. Підсумок уроку
Драма І. Карпенка-Карого не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все.
П’єса «Сто тисяч»є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що герасими калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що потрібно пам’ятати про те справжнє й одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч».
V. Домашнє завдання
1. Повторити засоби комічного; за підручником опрацювати (с. 93, 94).
2. Дочитати п’єсу до кінця.
3. Відповіді до тестових завдань скиньте мені на Viber до 18:00 22.01.2021р. таким учням: Самусенко Єгор, Солошенко Святослав, Сербін Михайло, Хлонь Сергій, Курочкіна Анна.
18.01.2021. 8 – А клас. Українська література.
Тема. Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.
Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
І. Сприйняття навчального матеріалу.
Вступ. На прикладі комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого ми з’ясуємо актуальність проблем, порушених у ній для сучасного життя, спробуємо дослідити, як вирішується проблема влади грошей; будемо розвивати навички виразного читання драматичного твору, логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки, щоб зрозуміти істинні духовні цінності.
ІІ. Дослідження змісту трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»
1. Метод «Запитання Блума»
Буквальні питання:
1) Хто головний герой, а хто – другорядні?
2) Хто такий Копач?
3) Як заробив Калитка гроші на придбання землі?
4) Що запросив Калитка за позичені гроші?
Питання на переформулювання:
1) Хто, на ваш погляд, є хитрішим, підступнішим: Копач чи Герасим? У чому це простежується?
2) Як, на ваш погляд, Калитка та його син розуміють почуття кохання? Чим викликана така розбіжність у думках?
3) Що єднає Герасима, Бонавентуру, Савку?
Питання на витлумачення:
1) З якою метою Калитка, вирушаючи до казначейства, хоче взяти із собою Савку?
2) Чому у Герасима Калитки під час зустрічі з Невідомим «…аж мороз поза шкурою пішов»?
3) Що для Герасима є найважливіше у житті?
Питання до змісту твору:
1) Як ви розумієте зміст назви «Сто тисяч»?
2) Що змінилося у творі, якби Калитка дійсно купив фальшиві гроші?
3) Що єднає і протиставляє всіх панів у творі?
Питання до героя:
1) Чи змінюється Герасим протягом твору?
2) У чому була самовпевненість Герасима, коли він отримав гроші від Невідомого? Яким чином вони вплинули на поведінку багатого селянина?
3) Бажання Калитки повіситись – це його слабкість чи рішучість?
Питання до автора:
1) Що і як висміює митець у п’єсі?
2) Чи в усьому ви погоджуєтесь з авторськими оцінками?
3) Як автор досягає поставленої мети?
ІІІ. Що ми дізнаємося про Герасима Калитку з його монологу? (підручник, п’єса «Сто тисяч», ява VІ (с. 86 – 87).
(Герасим недоїдаючи, недопиваючи частинами скуповував землю і тепер має 200 десятин. Але на цьому він не зупиняється і мріє купити землю Смоквинова – 250 десятин. Але замало грошей – має 5 тис. крб., а треба ще 15 тис. крб.)
Отже, Герасимові потрібні гроші.
ІV. Робота над змістом твору.
1) Яким способом можна отримати гроші? (Чесним і нечесним.)
2) Які ви знаєте джерела чесного збагачення з уроків християнської етики? (Дарування, спадкоємність, чесна особиста праця.)
На жаль, людина не завжди у своєму житті прагне чесного збагачення, тому порушує Божі Заповіді «Не кради», «Не пожадай того, що є власністю ближнього твого», які стоять на сторожі власності людини.
3) Які є гріхи проти чужої власності?
- Крадіж;
- грабіж;
- лихварство;
- вандалізм;
- обман;
- плагіат;
- отримання чесно заробленої платні;
- корупція;
- мафія
4) Яким способом вирішив розбагатіти Герасим?
(Нечесним, а саме за допомогою обману – за 5 тис. крб. справжніх він має намір купити 100 тис. крб. фальшивих.)
5) Як називається таке порушення закону? (кримінальний злочин).
6) Чи порадився Герасим зі своєю дружиною про задумане?
7) Якими сучасні жінки хочуть бачити своїх чоловіків? (Добрими, турботливими…)
8) Як Калитка ставиться до освіти свого сина? (Що там наука? Забавка дитяча! На біса йому здалося отак лопотать язиком…); (неосвіченість, зневага до освіти та науки).
9) Як повівся з рідною дочкою? (Не дав 5 тис. крб. обіцяного посагу); (жадність, егоїзм).
10) Як Герасим ставиться до робітників? («Робітники та собаки надворі повинні буть», «Ні світ ні зоря вже й жереш!» ); (експлуататор).
11) Як висловлюється про багатих господарів? (Про Пузиря: «Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапку скидала…»).
12) Яку Божу Заповідь порушує Калитка? («Не свідчи неправдиво на ближнього свого»); (обмова).
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати за підручником с. 93, 94.
2. Виписати цитати до характеристики образу Герасима Калитки.
3. Прочитати трагікомедію «Сто тисяч до кінця».
13.01.2021. 8-А клас.Українська література.
Тема. Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв»
І. Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
Як і чому називають український театр кінця 19ст.?
Який твір називають драматичним?
Що таке трагедія, комедія?
Метод «Передбачення»
Чи можна поєднати трагедію і комедію?
Як би називався такий твір? Які його ознаки?
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Робота зі словником літературознавчих термінів (записати в робочий зошит).
*Драматичний твір – художній твір, у якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).
*Комедія – такий драматичний твір, у якому об’єднані ознаки трагедії й елементи комедії: твір, побудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.
* Трагікомедія — це драматичний твір, що поєднує в собі ознаки як комедії, так і трагедії: у ньому комедійний конфлікт набуває рис глибокого драматизму. В основу трагікомедії покладене відчуття відносності існуючих критеріїв життя; одне й те саме явище драматург подає і в комічному, і в трагічному висвітленні.
Історія створення трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого
Одного разу Іван Карпенко-Карий почув історію про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.
— Ото робота! Сто тисяч! — захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе в прикажчики.
«Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом “Гроші”, — ділився він думками з дружиною Софією Віталіївною.— Всюди гроші, гроші, гроші... Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!»
У 1889 році на хуторі Надія І.Карпенко-Карий написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч».
Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук – торбинка з шнурочком для грошей) у п'єсі виконував автор.
Які особливості композиції трагікомедії «Сто тисяч»? (драматичний твір складається з 4 частин, кожна з яких поділена на яви).
Обмін враженнями від п’єси
— Як ви зрозуміли, у які часи проходить дія твору, хто такі Невідомий, Копач, які стосунки існують між Романом та Мотрею?
Визначення елементів сюжету (записати в робочий зошит).
Експозиція – знайомство з місцем дії, дійовими особами та обставинами, в яких вони живуть дійові, їхніми стосунками і прагненнями.
ü Що ви дізнались про Герасима Калитку? Чого він найбільше прагне?
ü Яка риса характеру Калитки провокує події, що стали зав’язкою п’єси?
ü
Зав’язка – восьма ява першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.
ü Як Калитка ставиться до нечесних шляхів придбання багатства?
ü Чому погоджується купити фальшиві гроші?
ü
Розвиток дії – гонитва Калитки за наживою.
ü Чому Калитка вирішує послати виміняти фальшиві гроші кума Савку, а не йде сам?
ü Яку справу пропонує фактор Гершко Калитці?
ü Чому він пристає на це, не маючи грошей?
ü
Кульмінація – замість фальшивих грошей Герасим купує пакунки паперу.
Розв’язка – Герасим у розпачі вішається, його рятує Банавентура.
Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв».
Твір став справжньою візитною карткою «театру корифеїв», тому що:
— п’єса була написана й зіграна народною української мовою;
— має новаторство ‒ елементи авантюрної драми;
— охоплювала синкретизм жанрів ‒ поєднання комедійних та по-справжньому драматичних подій.
V. Домашнє завдання
- Виписати цитати для характеристики Калитки.
- Опрацювати за підручником с. 93-94.
- Прочитати п’єсу «Сто тисяч».
11.01.2021. 8-А КЛАС. Українська література.
Тема. Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга
І. Актуалізація опорних знань.
· Літературний контроль «Незакінчене речення …»(відповіді записати в робочий зошит).
Чи все я знаю про драму як літературний рід?
1. Драма – один із родів художньої літератури, яка призначена для … .
2. З грецької мови слово drama означає … .
3. Під час вистави на сцені цей вид мистецтва доповнений мистецтвом акторської гри: … .
4. Мова персонажів на сцені супроводжена … .
5. Авторські вказівки потрібні для того, щоб проінформувати читача (глядача) про … .
6. Зміст п’єси – це розмова дійових осіб у формі … .
7. До обстановки на сцені належать … .
8. Кожне слово й кожна дія розкривають персонажа … .
9. Основними видами драматичних творів є … .
10. Особливу роль у драмі відіграє … .
11. Автор говорить не сам, а втілює свої думки в … .
12. Текст драматичного твору розподіляється на … .
Примітка. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
· «Ланцюжок думок»
За допомогою прийому «Доміно» необхідно влучними словами пояснити: «Хто ж такий драматург».
Зразок (записати в робочий зошит).
Драматург – митець – творча особистість – режисер – виконавець ролей – обдарована і талановита людина – неординарна постать - … .
ІІ. Опрацювання літературно-критичного матеріалу за підручником (с. 84-85).
ІІІ. Теорія літератури. «Мовознавча скринька театрала» (записати в робочий зошит).
· «Корифей» - слово грецьке. У давньогрецькій трагедії корифеєм називали керівника хору або заспівувача, іншими словами – ватажка митців. У сучасному розумінні слово «корифей» означає людину, яка є найвизначнішим діячем у певній сфері мистецтва.
· «Театр» - слово в перекладі з грецької означає «місце для видовищ». Це вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою драматичної дії , виконуваної акторами перед глядачами. Це також видовище або місце, де відбуваються вистави.
· «Трупа» - слово в перекладі з французької буквально означає «натовп». Цим словом позначають творчий склад театру або цирку.
· «Режисер» - слово походить від латинського rego – «керую» та означає поставника спектаклю.
· «Ансамбль» - у перекладі з французької означає «разом». Цим словом позначають художню узгодженість виконання (драматичного, музичного). Також воно означає спільну участь кількох осіб у
Спільну участь кількох осіб у виконанні музичного твору, музичний твір для кількох виконавців, постійний художній колектив, що займається концертною діяльністю.
· Опера(від латинського opera – «праця, твір») – вид музичного мистецтва; художній твір, зміст якого втілено в сценічних музично-поетичних образах і в якому органічно поєднуються вокальна й інструментальна музика, драматургія, образотворче мистецтво й хореографія.
· Романс – музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом або різновид інструментальної музики, у якій переважають інтимні мотиви.
· Оперета – музично-сценічний твір комедійного характеру , у якому співи й танець поєднуються з розмовним діалогом.
· Репертуар – це сукупність музичних і драматичних творів за певний час.
Репертуар відображає певні ідейні та художні позиції театру. Цим словом також позначають ролі, у яких виступає актор.
IV. «Анкетні дані письменника» (записати в робочий зошит).
*Заповніть паспорт Івана Карпенка-Карого
1. Прізвище, ім’я та по батькові: Іван Карпович Тобілевич.
2. Псевдонім: Іван Карпенко-Карий.
3. Дата народження: 29 вересня 1845р.
4. Місце народження: село Арсенівка на Херсонщині, поблизу Єлисаветграда (нині Кропивницький).
5. Батьки: Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна Тобілевичі.
6. Соціальне походження: з родини збіднілого дворянина.
7. Національність: українець.
8. Сімейний стан: одружений з Надією Тарковською, у шлюбі з нею має двох дітей – сина Назара і дочку Галю.
9. Освіта: трикласна повітова школа в Бобринцях.
10. Риси вдачі: благородний, чуйний, чемний, поважає простий люд, зневажає панів; працьовитий, відповідальний.
11. Обдарованість: акторська і письменницька діяльність.
12. Професійна діяльність: писар у станового пристава; канцелярист міської управи, повітового суду; столоначальник повітової, а потім секретар міської поліції і мав чин колезького секретаря; актор театру; у вигнанні – коваль, політурник.
*Творча спадщина Івана Карпенка-Карого
Творча спадщина містить оповідання «Новобранець»; драматичні твори (18 п’єс +3 етюди); комедії «Розумний і дурень», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», «Поливода XVIII століття»; драми «Бурлака», «Безталанна», «Наймичка», «Понад Дніпром», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», «Гандзя»; трагедії «Бондарівна», «Сава Чалий», а також критичні праці, рецензії, переклади.
Суспільна діяльність: член народовольського гуртка, член товариства українських артистів.
V. Домашнє завдання.
* Підготувати невелике повідомлення про «Театр корифеїв» (підручник, с.85).
*Уміти розповідати про життєвий шлях Івана Карпенка-Карого.
*Прочитати п’єсу «Сто тисяч».
16.12.2020. 8-А клас. Українська література.
Тема. Із сучасної української поезії кінця XX – XXIст. В. Герасим’юк («Чоловічий танець»). Прагнення зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя. І. Малкович («З янголом на плечі», «З нічних молитов»). А. Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), І. Павлюк («Дівчинка», «Вертатись пізно», «Асоціації»), Г. Кирпа («Мій ангел такий маленький…», «Коли до вас темної ночі…»)
І. Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
· Виконати літературний диктант (письмово, записати в робочий зошит відповіді).
1. Продовжіть речення
Громадянська лірика – це …
2. Пейзажна лірика – це твори, у яких… .
3. Інтимна лірика – це твори, у яких… .
4. Рима – це співзвучне… .
5. Верлібр – це поезія … .
6. ЯК називають у багатьох регіонах квітку волошку?
7. До якого виду лірики належить вірш В. Сосюри «Осінь»?
8. Хто є автором поезії «Наша мова»? Укажіть, до якого виду лірики належить вірш.
9. Визначіть мотив (тему) вірша «Наша мова».
10. Що таке етюд?
11. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді» В. Підпалого.
12балів.
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
· Робота з підручником.
- Опрацюйте критичний матеріал за підручником (с. 75-77).
- Складіть літературний паспорт поезії «Чоловічий танець»
Орієнтовне виконання (записати в робочий зошит).
Літературний паспорт
1. Автор: В. Герасим’юк.
2. Назва твору: «Чоловічий танець».
3. Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.
4. Ідея: возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.
5. Основна думка: «Щоб не випасти із цього грішного світу, / хоч раз/ змішай із ближніми/ піт і кров.»
6. Літературний рід: лірика.
7. Жанр: поезія-замовляння.
8. Форма вірша: верлібр.
9. Художні особливості твору.
Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко…», «ти…».
Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ».
Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні», «щоб не випасти із цього світу».
Звертання: «сину людський».
· Словникова робота.
Записати в зошит ТЛ.
Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом.
Вірш написаний верлібром, але увесь твір організовано певним ритмом, що нагадує своєрідний ритм танцю, про який автор згадує у першому рядку: «Ти мусиш танцювати аркан…».
Образ «аркану», «зчеплених рук», «чоловічого кола» пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому, життя чоловіка. І якщо коло символізує буття, то «чоловіче коло» може означати буття цілого людства. У цьому контексті іншого значення набувають слова: «… як тяжко почати і зупинити/ цей танець…» Але спробувати варто «хоч раз», відчути всі випробування життя, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже, справді, відчуваючи дружню підтримку, легше «не випасти із цього грішного світу».
У танку чоловіки, охоплюючи одне одного за плечі, утворюють коло, яке символізує поєднання людського та божественного світів. Тому, щоб узяти участь у священнодійстві, потрібний особливий стан сконцентрованості на собі і товаришах.
Для того, щоб відчути себе частиною чоловічої спільноти, кожний гуцул хоча б раз у житті повинен станцювати аркан. Це є його обов’язком і привілеєм.
У поезії В. Герасим’юк підкреслює сприйняття людини себе в колі аркану як частини всього Всесвіту: неба і землі, Бога і людини, звіриного і духовного начал у людській душі.
У колі танцюючих також й Ісус Христос. Христа у вірші «Чоловічий танець» названо Сином Людським. Йому, щоб не втратити контакту земним життям, також необхідно танцювати аркан з чоловіками, змішати з ними кров і піт, що стало можливим тільки після розп’яття.
Концетрація духовної енергії чоловіків під час танцю настільки велика, що, як підкреслює автор, навіть Бог може осягнути аркан, лише проживши людське життя.
Таким чином, у вірші «Чоловічий танець» В. Герасим’юк наголошує на виключній значущості прадавніх народних українських традицій у людському житті. Ця поезія є авторським образніше тлумаченням народної обрядовості як засобу збереження і передачі засад духовності, загальнолюдських цінностей, морально-етичних норм.
- Складіть сенкан «чоловік» з поезії В. Герасим’юка.
Зразок.
Чоловік.
Відповідальний, працьовитий.
Оберігає, допомагає, підтримує.
Надійний супутник нашого життя.
Сім’янин (продовжувач роду).
· Опрацювання змісту поезії І. Малковича «З янголом на плечі» (підручник, с.77-79).
- Прочитайте виразно вірш вголос.
- Складіть літературний паспорт поезії.
- Зразок (запишіть у робочий зошит).
«З янголом на плечі»
1. Автор: І. Малкович.
2. Назва твору: «З янголом на плечі».
3. Рід: лірика.
4. Вид лірики: філософська.
5. Жанр: старосвітська балада.
6. Тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха.
7. Ідея: возвеличення янгола, який оберегом кожної людини.
8. Основна думка: янгол- охоронець – це те , що повинен мати автор поезії, будь-яка людина.
9. Віршований розмір: хорей.
10. Художні засоби поезії.
Порівняння: «Йде лелійно, як дитя».
Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий».
Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать».
Повтори: «йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі».
ін
· Складіть формаційне гроно до слова «янгол» (записати в робочий зошит).
Янгол –
*вірність і відповідальність;
*щирість і доброта;
*оберег;
*вміння долати труднощі;
*цілеспрямованість і мужність;
*чесність і порядність;
*стабільність.
· Дослідження художньої тканини вірша І. Малковича «З нічних молитов» (записати в робочий зошит).
1. Виразно прочитайте поезію вголос.
2. Складіть літературний паспорт вірша «З нічних молитов».
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ
1. Автор: І. Малкович.
2. Назва твору: «З нічних молитов».
3. Рід: лірика.
4. Вид лірики:філософська.
5. Жанр: поезія-молитва.
6. Тема: звернення до Господа з проханням надати кожному благополуччя, добробут, порятунок від негараздів.
7. Ідея: возвеличення Всевишнього як потужної сили, здатної будь-кого зробити щасливим.
8. Основна думка: молитва – своєрідний зв’язок з Богом, сила здатна захистити кожного.
9. Художні засоби вірша.
Анафора: «хай…».
Метафора: «світить віри обруч».
Тавтологія: «світі… світить».
Епітет: «самітні душі».
· «Мої власні уявлення».
Скласти асоціативний портрет до ключового поняття вірша- «молитви».
Зразок (записати в робочий зошит).
М – могутня, мила;
О – особиста, обґрунтована;
Л – люба, ласкава;
И –
Т – тепла, тиха;
В – влучна, вишукана;
А – актуальна.
· «Розфарбуй образ словами».
Дібрати власний мовний матеріал для характеристики образу молитви. Результати роботи оформіть у вигляді інформаційного куща.
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати літературно-критичний матеріал (підручник, с. 80-83).
2. Заповніть літературний паспорт вірша І. Павлюка «Дівчинка».
3. Вивчіть напам’ять один вірш (на вибір с.76-83).
Перегляньте презентації за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1aigiqxudQnN8DG26yKoYo7NkazQEGylU/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1wahq84MtpqRBWikWf8MqJDvY7Z1AzXnD/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/12MRBuDGXYIQrL2ZFUoTVb7MMfJ34txEW/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1RRtI5qJ2_g6wfmXREEEiprq61DrmCQUq/view?usp=sharing
14.12.2020. 8-А клас. Українська література.
Тема. Володимир Підпалий. «Бачиш: між трав зелених…». Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи
І.Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
ІІ.Сприйняття навчального матеріалу.
ІІІ. Опрацюйте теоретичний матеріал (підручник , с.72.).
*Робота з підручником. Виразно прочитайте поезію «Бачиш: між трав зелених».
*Складіть літературний паспорт вірша «Бачиш: між трав зелених».
Орієнтовне виконання (запишіть у робочий зошит).
Літературний паспорт
1. Автор: В. Підпалий.
2. Назва твору: «Бачиш: між трав зелених».
3. Рід: лірика.
4. Жанр: громадянська поезія.
5. Мотив твору: висловлення любові до рідного краю; бережливе ставлення до всього живого.
6. Головна думка: утвердження відповідальності людини за все те, що її оточує у природному середовищі, засудження байдужості як вияву гріховності.
7. Форма: вірш-звернення-повчання-заклик.
8. Віршовий розмір: верлібр.
9. Художні особливості вірша.
· Порівняння: «як грудочки, пташата».
· Тавтологія: «як грудочки, пташата», «бачиш».
· Метафора: «ляже на нашу совість за байдужість гріх».
· Риторичні оклики і запитання одночасно: «Що ти?!», !А руки?!», «Серце?!», «Куди заховати їх?!».
*»Власні уявлення». Створити асоціативний портрет до образу ліричного героя твору (записати в робочий зошит).
Л – людяний; Г –гуманний;
І – ініціативний; Е – енергійний;
Р – розумний; Р – рішучий;
И – О – обізнаний, обачний;
Ч – чемний; Й – йому за все болить.
Н – наполегливий;
И -
Й – його непокоїть усе довкола.
*»Творча лабораторія спостережливих». Скласти інформаційне гроно щодо характеристики ліричного героя.
Орієнтовне виконання (записати в робочий зошит).
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ:
- Виявляє неабияку спостережливість.
- Уважний до всього , що відбувається довкола.
- Намагається захистити слабких, беззахисних.
- Демонструє небайдужість.
- Закликає бережливо ставитися до природи.
- Прищеплює почуття любові , поваги до ближнього.
- Заперечує невміння як вияв слабкості йнебажання.
- Доводить думку , що байдужість – гріх.
- Пропагує активну життєву позицію.
IV. Домашнє завдання.
· Навчитися виразно читати поезії: «Бачиш: між трав зелених», «Зимовий етюд».
· Заповнити літературний паспорт вірша «Зимовий етюд».
· Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді» (міні-твір) або складіть твір опис за картиною А Куїнджі «Зима».
· Етюд – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, у якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини.
14.12.2020. 8-А клас. Українська література.
Тема. Володимир Підпалий. «Бачиш: між трав зелених…». Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи
І.Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
ІІ.Сприйняття навчального матеріалу.
ІІІ. Опрацюйте теоретичний матеріал (підручник , с.72.).
*Робота з підручником. Виразно прочитайте поезію «Бачиш: між трав зелених».
*Складіть літературний паспорт вірша «Бачиш: між трав зелених».
Орієнтовне виконання (запишіть у робочий зошит).
Літературний паспорт
1. Автор: В. Підпалий.
2. Назва твору: «Бачиш: між трав зелених».
3. Рід: лірика.
4. Жанр: громадянська поезія.
5. Мотив твору: висловлення любові до рідного краю; бережливе ставлення до всього живого.
6. Головна думка: утвердження відповідальності людини за все те, що її оточує у природному середовищі, засудження байдужості як вияву гріховності.
7. Форма: вірш-звернення-повчання-заклик.
8. Віршовий розмір: верлібр.
9. Художні особливості вірша.
· Порівняння: «як грудочки, пташата».
· Тавтологія: «як грудочки, пташата», «бачиш».
· Метафора: «ляже на нашу совість за байдужість гріх».
· Риторичні оклики і запитання одночасно: «Що ти?!», !А руки?!», «Серце?!», «Куди заховати їх?!».
*»Власні уявлення». Створити асоціативний портрет до образу ліричного героя твору (записати в робочий зошит).
Л – людяний; Г –гуманний;
І – ініціативний; Е – енергійний;
Р – розумний; Р – рішучий;
И – О – обізнаний, обачний;
Ч – чемний; Й – йому за все болить.
Н – наполегливий;
И -
Й – його непокоїть усе довкола.
*»Творча лабораторія спостережливих». Скласти інформаційне гроно щодо характеристики ліричного героя.
Орієнтовне виконання (записати в робочий зошит).
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ:
- Виявляє неабияку спостережливість.
- Уважний до всього , що відбувається довкола.
- Намагається захистити слабких, беззахисних.
- Демонструє небайдужість.
- Закликає бережливо ставитися до природи.
- Прищеплює почуття любові , поваги до ближнього.
- Заперечує невміння як вияв слабкості йнебажання.
- Доводить думку , що байдужість – гріх.
- Пропагує активну життєву позицію.
IV. Домашнє завдання.
· Навчитися виразно читати поезії: «Бачиш: між трав зелених», «Зимовий етюд».
· Заповнити літературний паспорт вірша «Зимовий етюд».
· Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді» (міні-твір) або складіть твір опис за картиною А Куїнджі «Зима».
· Етюд – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, у якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини.
09.12.2020. 8-А клас. Українська література.
Тема. Василь Голобородько. Самобутня постать поета в українській літературі. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»). «Наша мова», «Теплі слова». Теорія літератури: вільний вірш, верлібр
І. Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.
ІІ. Опрацюйте теоретичний матеріал за підручником (с. 68-71).
ІІІ. Виконати словникову роботу (записати у робочий зошит).
ВЕРЛІБР або вільний вірш – це вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів. Частіше без рими, необов’язковою є однакова кількість наголосів у рядках; відсутні одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають вірш до прози.
IV. Паспорт поезії «З дитинства: дощ» (записати в робочий зошит).
1. Автор: В. Голобородько.
2. Назва твору: «З дитинства: дощ».
3. Літературний рід: лірика.
4. Жанр: поезія зі спогадів дитинства поета, поезія-замовляння.
5. Провідний мотив: звернення ліричного герою до дощику, щоб той його не намочив.
6. Головна думка: з раннього дитинства кожна людина повинна осмислено сприймати будь-яке явище природи.
7. Художні засоби:
ПОВТОРИ: «дощику, дощику».
Метафори: «дощик ловив…, ходив…, розчісував…».
Паспорт поезії «Я уплетений весь до нитки» (записати в робочий зошит).
1. Тема: відтворення настрою ліричного героя, який разом із навколишнім світом отримує насолоду від теплого дощу.
2. Головна думка: уславлення дощу, який надає цілющої сили всьому живому. Нічого немає кращого за домівку, «наповнену теплом, як гніздо».
3. Жанр: пейзажна лірика.
4. Проблематика вірша: *людина і довкілля,* значення дощу в природі, *рідна хата для кожної людини.
5. Художні засоби:
Епітет: «зелене волосся дощу».
Метафори: «вплетена дорога… хата… прямокутники дерев…річка…стадо корів…небо», «небо плете».
Порівняння: «хата, як гніздо».
Повторення: «вплетений…», «хто…».
ПАСПОРТ ПОЕЗІЇ «НАША МОВА» (записати в робочий зошит).
1. Тема: висловлення почуття любові, пошани до рідної мови, яка «проспівана у Пісні», «записана у Літописі».
2. Головна думка: уславлення ролі мови, її значимості в житті нашого народу, гордості українців за свою мову. Мова – це існування нації; кожний українець повинен пишатися своєю мовою – милозвучною, пісенною, образною.
3. Жанр: патріотичний і філософський вірш.
4. Художні засоби:
ТАВТОЛОГІЯ: «проспіване в Пісні».
ЕПІТЕТ: «пісенні слова».
ПОВТОРИ: «кожне слово нашої мови», «тож…».
ПАСПОРТ ПОЕЗІЇ «ТЕПЛІ СЛОВА» (записати в робочий зошит).
1.Тема: звернення митця до кожного із пропозицією активно вживати теплі слова у своїй мові.
2. Головна думка: народ – носій своєї мови, а значить, саме від нього залежить розвиток суспільства, культури рідного краю, невмирущість слова.
3. Жанр: громадянська лірика.
4. Форма віршування: верлібр.
V. Домашня робота.
*Вивчити теорію літератури напам’ять.
*Вірш «Наша мова» вивчити напам’ять».
* Намалювати ілюстрації до вірша «З дитинства: дощ» (за бажанням).
07.12.2020. 8 – А клас. Українська література.
Тема. Контрольна робота. Твір за творчістю Тараса Шевченка, Лесі Українки
І. Опрацювання теми уроку.
1. Записати в робочий зошит число, тему уроку.
2.Опрацювати поради щодо написання твору (усно).
Для того , щоб написати творчу роботу, необхідно:
- Визначити і розкрити проблему, яка випливає із його заголовка.
- Дотримуватися обсягу твору.
- Скласти план викладу матеріалу.
- Стежити за логікою змісту і глибиною розкриття теми.
- Врахувати власну й авторську позиції.
- Зробити влучний висновок.
- Уважно ставитися до мовного оформлення.
3.Опрацювати схему « Вимоги до написання творчої роботи» (усно).
Твір –
-лексичне багатство;
-орфографічна і пунктуаційна грамотність;
-стилістична довершеність;
-логічні висновки;
-емоційність і стислість;
-охайність;
-образність вислову;
-самостійність аналізу;
-грунтовне розкриття теми;
-глибока змістовність.
4. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму за вивченими поезіями Т. Шевченка, Лесі Українки.
- Пророцтво Т. Шевченка в поезії «Мені однаково, чи буду».
- Страждання України очима Т. Шевченка (за вивченими творами).
- Трагізм людської долі в поезії Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії».
- «Думи мої, думи мої» - вболівання поета за важку долю співвітчизників.
- «Не поет, у кого думки не літають вільно в світі» (за твором Лесі Українки «Давня казка»).
-Улюблена поезія Лесі Українки, яка змусила мене сприймати світ по-іншому.
5. Написання творчої роботи на одну із запропонованих тем.
6. Домашнє завдання.
- Підготувати повідомлення про життєвий шлях В. Сосюри. Опрацювати за підручником с.60-67.
- Вивчити напам’ять поезію «Любіть Україну».
18.11.2020
Тема. Леся Українка. Життя поетеси, її мужність і сила духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою в поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати...»
1. Ознайомитися із життям поетеси с. 41 – 42.
2. Перегляньте документальний фільм про Лесю Українку за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1J-gY83YmTqBshEiJctYm8L6Hjxg2BJGj/view?usp=sharing
3. Опрацювати презентацію за посиланням https://drive.google.com/file/d/1Rpgn8rdgehsJrxWCGUI8GE6VWYKPGksF/view?usp=sharing
4. Виписати у зошит матеріал 8,9,11 слайдів презентації.
5. Вивчити напам’ять поезію Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати...»