9-Б клас

16.02.2021

Читати твори Тараса Шевченка, зокрема, «Причинна» "Гайдамаки". Читати матеріал с. 198-199.

21.01.2021

Читати повість М. Гоголя «Тарас Бульба»

19.01.2021

Аналізувати твори Є. Гребінки с.149-152. За бажанням, виконати завдання 11 на с. 152.

14.01.2021

Повторити вивчене про романтизм с. 142-146.

Виразно читати і переказувати балади
Гулака-Артемовського с. 147-152.

11.12.2020. 9-клас. Українська література.

Тема. Іван Котляревський. «Енеїда». Провідні проблеми і мотиви твору. Характеристика героїв поеми, образ Енея.

І. Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Виконайте літературний диктант (письмово).

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

(Кожна правильна відповідь – 1 бал).

1. 1798 рік – це рік… .

2. Жанр «Енеїди» - … .

3. Чий сюжет наслідував І. Котляревський?

4. Що лежить в основі твору?

5. Яке завдання дали Енеєві боги?

6. Хто з богів захищав Енея, а хто йому перешкоджав?

7. Які цілком оригінальні сцени є в 3-й частині поеми?

8. Що таке бурлеск?

9. Що таке травестія?

10. Якою мовою написаний твір?

11. Як І. Котляревський характеризує богів, що живуть на Олімпі?

12. Зі скількох частин складається поема і скільки років писав її І. Котляревськ

- Знайдіть алюзії в поемі.

Орієнтовне виконання (записати в робочий зошит).

*Авторська алюзія – це особливо яскраві картини пекла в «Енеїді». Вони засвідчують занепад моральності серед усіх верств несправедливого суспільства – від панів до слуг.

*Гармонія національного й імперського І. Котляревський у формі алюзій бачить, зокрема, у відновленні в Україні гетьманського самоврядування

*Увівши в поему образ матері богів Цірцеї, яка живе на острові й характеризується як «люта чарівниця… дуже злая до людей», письменник сміливо натякає на царювання Катерини ІІ.

*Є у творі алюзія і на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами…Пропали! Як Сірко в базарі, готовте шиї до ярма».

ІІ. Сприймання навчального матеріалу.

Вступ. «Енеїда І. Котляревського – твір, який став епохальним явищем не тільки в історії вітчизняної літератури, а й в історії розвитку всієї нації, оскільки сприяв самоідентифікації українського етносу. Оспівування любові до батьківщини, звеличення героїчного минулого, зображення самовідданих і мужніх воїнів, нарешті, могутній образ самого Енея – усе це утверджувало високі моральні якості національного характеру українського народу. З глибокою повагою і любов’ю, з надзвичайною теплотою зобразив письменник простих людей у поемі, наповнивши її ароматом степових вітрів, духом нестримної волі, непогамовною силою життя. Читаючи цей безсмертний твір, ми переконалися, що тут є чим збагатитися, наснажитися, є кого взорувати.

«Енеїда» І. Котляревського своїм життєствердним сміхом завжди мала великий вплив на наш народ, а світові розкрила характер українців. Ця, за висловом Олеся Гончара, «заіскрена сонцем, розпашіла од земних пристрастей поема» і сьогодні справляє на нас оптимізуючий вплив.

· З’ясуємо, які провідні мотиви простежуються в поемі ?

- Орієнтовна відповідь (записати в робочий зошит).

Котляревський раз у раз звертається до історичного минулого України, пишається ним; у поемі знаходимо немало теплих, зворушливих рядків про Петра Сагайдачного, Запорізьку Січ, про те, як «під Бендер’ю воювали». Поет звеличує патріотичні подвиги народу, закликає співвітчизників підпорядкувати свої особисті інтереси інтересам суспільним:

Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять.

Підносячи кращі національні традиції, утверджені історичним досвідом народу, Котляревський закликає самовіддано любити вітчизну, служити їй:

Любов к отчизні, де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильніша от гармат.

· Коло проблем, які порушує І. Котляревський в «Енеїді» (Записати в робочий зошит).

- Орієнтовне виконання.

*У поемі письменник порушує такі соціальні проблеми:

- війни і захисту рідної землі від ворогів;

-громадянського обов’язку;

-соціальної нерівності;

-моральної нікчемності панства, чиновників, байдужості до інтересів і потреб народу;

-паразитичного існування та розгульного способу життя панів;

-хабарництва чиновників, безкультур’я, зловживання службовим становищем.

*Морально-етичні проблеми твору такі:

-утвердження високих моральних чеснот: добропорядності,поваги до батьків, кохання, вірності, виховання дітей на засадах народної моралі;

-осуд брехливості, лінощів, зрадливості, нехтування християнською мораллю.

Висновок. Український поет націоналізував античні характери і показав, як нові життєві обставини можуть пробудити в людині високу громадянську свідомість або спотворити її природну натуру. Автор «Енеїди» став на захист прав і гідності українців, їхньої культурної і мовної окремішності, адже кожне з підкорених племен має право «вдержати на вічне врем’я імення , мову, віру, вид».

· Характеристика образу Енея (записати в робочий зошит).

*Позитивні риси

Еней – головний герой поеми. Він не цурається простих козаків, людей із народу: якщо сам не може розв’язати якогось питання, то звертається до троянської громади. Наприклад, коли в Сицилії погоріла значна частина човнів, Еней у тяжкому горі «… миттю кинувся до громади просить собі у неї поради, чого собою не вбагне».

Привабливим постає Еней на полі бою як досвідчений полководець, котрий уміло організовує битву, апід час бою діє сміливо, демонструє особисту хоробрість, уміння володіти зброєю, військову майстерність.

Як ватажок троянців, Еней вимогливий і суворий, але добрий і справедливий, постійно дбає про своїх воїнів, щиро сумує за тими, хто загинув.

Сміливий і гордий він постає у поєдинку з Турном: «Прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий, такий, як був Нечеса князь!». У цьому епізоді в характеріЕнея ще яскравіше проявляються людяність, великодушність, благородство. Еней не тільки погоджується відправити тіло Турна його батькові, як перед смертю просить про це сам Турн, а й ладний навіть відпустити свого ворога живим. Та коли він побачив на плечі у Турна Паллантову зброю і герб, лють охопила його. Вірний і щирий у дружбі, Еней жорстоко помстився Турнові за смерть Палланта, чим і поклав край суперечці між латинцями та троянцями.

Негативні риси

Відчайдушний пройдисвіт бездомний волоцюга, хоча вже й не зовсім молодий, бо має дорослого сина від першого шлюбу;»парубок моторний… на всеє зле проворний, завзятіший од всх бурлак», ланець, поганець, «мутив , як на селі москаль».

Еней енергійний, дещо хитруватий, тому йому вдається порозумітися з царями, з якими зустрічається, залагоджувати з ними справи; любить випити, погуляти, добре поспати. Енеєві подобається розважатися, бешкетувати.

Еней не виявлає побожності й поваги до небожителів, бо прекрасно знає , що вони не заслуговують на пошану. Розлючений несправедливістю богів, троянський цар «Олімпських штепив на всю губу, свою і неню лаяв любу».

Автор наділяє його іншими негативними рисами: боїться бурі на морі; він заводій усіляких бешкетів і витівок, нестійкий у коханні, легковажний , здатний на бійку.

Троянці ставляться до свого ватажка по-панібратськи. Гірко кепкуючи і з себе, і з нього, вони кажуть Дідоні: «Дали гам греки прочухана, і самого Енея-пана в три вирви вигнали від тіль».

Отже, в образі Енея, який «любить пожити», та не дасть ворогам спуску, Котляревський змалював типового козака-запорожця, сміливого кошового отамана Війська Запорозького.

IV. Домашнє завдання.

1. Опрацювати за підручником с.92-94.

2. Підготувати розгорнуту відповідь на запитання:

Чи можна Енея вважати взірцевим чоловіком, лицарем, державником? ( Письмово дати відповідь0

3. Виписати цитати до характеристики троянців, богів, царів.

4. Виписати художні засоби з поеми «Енеїда».

17.11.2020. 9 – Б клас.

Українська література.

Тема. « Слово о полку Ігоревім» - давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Особливості композиції. ТЛ: ліро-епіка

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.Опрацювання навчального матеріалу.

( Запишіть, будь ласка, число, класна робота в робочий зошит, тему уроку, епіграф уроку).

Епіграф: Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.

О. Довженко

Вступ (конспект навчального матеріалу переписати в робочий зошит).

Для нас важливі твори на історичну тематику, адже вони збагачують уяву та пробуджують почуття національної свідомості та гідності, бажання прислужитися рідному народові. Недарма Олександр Довженко застерігає нас: « Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».

Сьогодні на уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро-епосу « Слово о полку Ігоревім»

Теорія літератури.

Ліро-епіка – проміжний літературний рід, у якому поєднані властивості епічних і ліричних творів, наявний розгорнутий сюжет із системою образів ( як в епосі ), але присутній і автор, який висловлює свої думки, почуття, оцінює зображуване ( як у ліриці ).

_ Робота з підручником. Прочитайте літературно-критичний матеріал і законспектуйте його ( підручник, с.48-51 ).

_ Скласти й записати в робочий зошит літературний паспорт « Слова…».

Орієнтовна відповідь.

1. « Слово о полку Ігоревім».

2. Літературний рід: ліро-епос.

3. Жанр твору: героїчна поема ( або літописна повість ).

4. Тема твору: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185р.

5. Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.

6. Герої твору: князі: Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна – дружина Ігоря; половці Овлур, Гзак і Кончак. Деревляни, древляни – східнослов’янське плем’я ( союз племен ), яке жило в VІ – Хст. на території сучасного українського Полісся.

7. Композиція. Твір складається із вступу ( заспіву ), чотирьох частин і закінчення. Заспів і закінчення героїчної поеми нагадують українські народні думи.

8. Сюжет. Ліричний герой переймається,як розповісти про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців,- так,як це робив славетний співець Боян, чи по-сучасному.Ігор повів своїх хоробрих воїнів на землю Руську. Він чекає свого брата Всеволода, коні якого вже стоять під Курськом, а вправні воїни чекають для себе честі, для князя – слави. Ігор, глянувши на сонце й побачивши, що воно тьмою всіх його воїнів покрило, сказав своїй дружині, що хоче або загинути в бою, або ж напитися шоломом з Дону.

Ранком у п’ятницю дружина Ігоря перемогла, забрала в половців коштовності й одяг. Наступного дня зорі стали червоними, а хмари – чорними, вони хочуть прикрити чотири сонця ( мається на увазі чотири князі ) на річці Каялі, що біля Дону Великого. Недалеко вже земля Руська.

Увесь день земля гуде, ріки мутно течуть, князь Всеволод стоїть в обороні, але падають його стяги. Ігореві стало шкода брата, тож він завертає свою дружину на допомогу. Три дні тривав бій, третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Навіть природа засмутилася: трави й дерева з жалощів похилилися.

Між князями почалися чвари, вороги ж тим часом прийшли з перемогою на землю Руську. Князь Ігор потрапив у полон. Великий київський князь Святослав бачив « мутен сон» ( темний, поганий сон ). Бояри сказали йому, що військо Ігоря полягло, а Всеволод загинув, самого ж Ігоря взято в полон. Тоді київський князь Святослав зронив « золоте слово, зо слізьми змішане»; зарано брати вирушили на половців, шукаючи собі слави. Однією з причин поразки є те , що колишні князі більше дбали про славу й багатство, а менше про рідну землю.

Далі читач переноситься до Путивля, у якому на забралі плаче Ярославна – дружина Ігоря. Вона просить допомоги й захисту у вітру, Дніпра й сонця.

Полонений Ігор думає про втечу. Половець Овлур допомагає йому. Ігор тікає з полону. За ним женуться половецькі князі Гзак і Кончак, проте не наздоганяють. Київ радо зустрічає Ігоря, він спускається по Боричевому узвозі до церкви Богородиці Пирогощої.

_ Домашнє завдання.

1. Прочитати за підручником с.48-52.

2. Дослідіть художні засоби « Слова…». Випишіть приклади епітетів, порівнянь і персоніфікацій із рядків, у яких зображено втечу Ігоря з полону.

3. Намалюйте ілюстрацію до однієї із сцен « Слова…» ( за бажанням ).