17.02.2021. 7-Б клас. Українська література

Тема. Контрольна робота №4. Твір за творчістю Григора Тютюнника, Олекси Стороженка, Богдана Лепкого

І. Організаційний момент.

Добрий день, семикласники!

ІІ. Виконання контрольної роботи.

- Напишіть твір на одну із запропонованих тем.

1. Яка людина є щасливою? (За оповіданням «Скарб» О. Стороженка).

2. Чи є людина сама творцем свого щастя? (За оповіданням О. Стороженка «Скарб»).

3. Висловіть міркування про роль доброти й чуйності в людському житті (за твором Г. Тютюнника «Климко»).

4. Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини (за твором Б. Лепкого «Мишка(Казка для дітей: для малих і великих)»).

- Контрольну роботу виконайте, будь ласка, на двійному аркуші паперу в лінійку. Титульну сторінку підпишіть (на сьомому рядку посередині рядка) так:

Робота

з української літератури

учня/учениці 7-Б класу

Прізвище та ім’я в Р. в.

- Розгортаємо двійний аркуш паперу і на першому рядку посередині пишемо:

Сімнадцяте лютого

Контрольна робота

Твір

Тему твору (яку ви обрали) пишемо без лапок, крапку не ставимо.

ІІІ. Контрольний твір напишіть і скиньте мені на електронну пошту до 18:00 17.02. 2021.

Malinochevska66@gmail.com

16.12.2020

Позакласне читання. М. Стельмах. Повість «Щедрий вечір». Образ Михайлика

1. Переглянути фільм за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=HVdvzGpxX0Q&t=100s

2. Повторити матеріал підручника с. 73 - 142, теорію літератури с. 106 - 107, 140 - 142, зміст повістей, підготуватися до контрольної роботи.

17.02.2021. 7-Б клас. Українська література

Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. «Дощ полив…». Уявне, фантастичне і реальне в її поезії

І. Організаційний момент.

- Добрий день, семикласники!

- Аналіз контрольної роботи виконаємо, коли прийдете до школи.

- Розгорніть, будь ласка, робочі зошити і запишіть число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

« Душа летить в дитинство, як у вирій,

бо їй на світі тепло тільки там…»

Ліна Костенко

Інтерактивна вправа «Кольоровий настрій»

Зараз ми всі разом перевіримо вашу емоційну готовність до уроку. А допоможе нам веселка, яка має сім кольорів.

Оберіть колір, що подобається вам саме зараз.

Якщо ви обрали зелений або блакитний колір, то ви готові до розв'язання серйозних задач та проблем. Як що ви сьогодні обрали червоний – ви насторожені, але готові до «перетворення». Якщо ваш вибір впав на синій та фіолетовий, то це свідчить про те, що на уроці ви впораєтесь з усіма завданнями, будете творчо мислити та працювати. Вибір жовтого та оранжевого кольору свідчить про те, що ви готові до активної роботи.

Я не випадково обрала веселку символом настрою, адже вона кольорова, як ваші дитячі мрії. А сьогодні під час уроку ви зможете відкрити для себе справжню поезію. Поезію неповторну, яка нікого не залишить байдужим.

Робота з епіграфом (використання методу «Мозковий штурм»).

• -Що таке дитинство? Якими кольорами воно спливає у вашій уяві? (Дитинство – це найщасливіша, загадкова, мрійлива країна, у якій живуть діти, які відкривають для себе великий світ, сповнений краси і таїни, діти-фантазери, діти-мрійники. А про що мрієте ви, діти 21 століття?)

Слово вчителя:

Звичайна людина бачить усе навколо очима, а поет дивиться на світ передусім серцем. Він бачить у повсякденному те, чого не може осягнути проста земна істота. Тому в його світі оживають образи природи: «голуб плаче», «яблуні дихають», а корови схожі на «квасольки». Тільки та людина, яка любить природу, уміє спостерігати, фантазувати, бачити незвичайне у звичайному, може написати справжні поетичні твори. Такою людиною є Ліна Костенко. Для неї – «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Сьогодні на уроці ми з вами коротко познайомимося з творчістю неперевершеної відомої української поетеси, яка поклала на вівтар України все своє життя, живою легендою, неповторною письменницею – Ліною Василівною Костенко та її чудовим віршем «Дощ полив».

ЛІНА ВАСИЛІВНА КОСТЕНКО народилася в 1930 році у містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі. Коли дівчинці минуло шість років, сім'я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви щойно з букваря…», — скаже поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила середню школу, училася в Київському педагогічному інституті. У п'ятдесятих роках із відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти літ. Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік — «Вітрила», у 1961 році — «Мандрівки серця». Потім з'явилися книги поезій «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період як у житті письменниці, так і в історії української літератури взагалі. Але й тоді вона писала…

Ліна Василівна Костенко – це письменниця, яка стала надзвичайно популярною ще за ранніх років своєї творчості. Вона на разі живе і працює в Україні. І від недавніх пір активно почала писати прозу, тобто присвячує свій час не лише написанню поезій.

Ось така вона Ліна Костенко — поетеса виняткового таланту, яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях, яка свого часу стала легендою. Нам з вами випала честь жити в одну епоху з Ліною Костенко, бо саме такі люди «держать небо на плечах. Тому і є висота».

· Робота з підручником (с. 198).

Робота над твором « Дощ полив»

Слово вчитея:

Ліна Костенко дуже любить природу рідного краю. Поетеса писала : «У дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз по городу. На яблуні сиділа Жар-птиця. Під вікном у нас на травичці жабка, мишка і півник жили в рукавичці» З цих слів можна сказати, що Ліна Костенко була наділена… чим?(творчою уявою, фантазією...)

Ліну Костенко називають «королевою української поезії» двадцятого століття, яка вміє бачити красу світу, адже тільки творча, надзвичайна людина могла створити такий твір, який допоможе нам зрозуміти, що природа – це невмируща краса, її треба розуміти, любити, оберігати. Тож давайте і ми увійдемо в це царство з дрімучими заростями лопухів і кропиви, вслухаємося у мелодію дощу, спробуємо побачити « полив'яний» день, « визбирати» переливи діамантів у траві…

· Виразно прочитайте вголос поезію «Дощ полив…».

Бесіда за віршем.

1. Які почуття у вас виникли під час читання поезії ? Що схвилювало вас?

2. Яким настроєм пройнята поезія? (1. Гарним, бо після дощу «все блищить, і люди як нові». 2. Сумним — шкода дідка, старесенького, кропив'яного, який «блискавки визбирує в траві», а ще «порожній шлях» навіює почуття самотності.)

3. Які емоції викликає у вас природа в поезії?

4. Який настрій у вас під час дощової погоди?

5. Що ви відчували під час читання?

6. Кого і що ви уявили під час читання?

7. Який настрій ліричного героя? (Оптимістичний, бадьорий, радісний.)

9. Які слова передають цей настрій? Визначте у поезії рядки, у яких говориться про уявне, фантастичне, реальне. Яка мета їх використання?

10. Для чого потрібен дощ?

11. Які рослини в поезії поетеса зображує живими? Чому?

12.Чому поетеса порівняла череду корів в далечини з розсипаною квасолею?

13. Як змінюється все довкола після дощу?

14. Чому, на вашу думку, після дощу люди , як нові?

Словесне малювання.

• Як зображено дощ? Як собі його уявив автор?

• Як би ви образно описали дощ? (Він іде, періщить, бенкетує, шумить,дріботить, підстрибує... Він тихий, радісний, сумний, полохливий...)

• Продовжте далі цей ряд. Створіть асоціативний ряд.(Непередбачуваний, теплий, неочікуваний, веселий, грайливий.)

• Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)

• Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева — мокрі, чорні, з прозорими краплинками на листочках, гілочках. Дороги — порожні, виблискують калюжами. Будинки — сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію.)

Вправа «Чи уважний ти читач?»( записати в робочий зошит).

- Що означає вираз «полив'яний день»? (Блискучий, як полива — покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив'яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)

(Полив'яний — покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)

- Що то за «дідок старесенький, кропив'яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив'яний мішок, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)

• - На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі,як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу.)

· Ідейно-художній аналіз поезії ( записати в робочий зошит).

Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

Художні засоби (самостійно виписати):

Епітети: …

Метафори: …

Творче завдання.

· Зважаючи на власний досвід, якими б рядками ви доповнили цю поезію? (Веселка, сонячна погода, спів пташок...)

«Художня галерея».

- Письменник малює словом, художник - фарбами.

«Дощ полив...» — пейзажна замальовка. Доведіть це.

(Пейзаж у літературному творі — образний опис природи, який створюється за допомогою художніх засобів)

Словникова робота.

Що таке пейзажна лірика?

Чи можна сказати, що твір «Дощ полив» тяжіє до такого роду? (Пейзажна лірика — це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою.)

.

Учитель. Діти! Природа – це невмируща краса, її треба розуміти, любити, оберігати.

«Мозкова атака».

Складіть словесний портрет Ліни Костенко, автора поезії «Дощ полив»

(Такий вірш, як «Дощ полив...», може написати людина, яка вміє бачити красу світу, яка любить, розуміє природу, уміє спостерігати, фантазувати, бачити незвичайне у звичайному. Крій того, автор досконало знає мову і вправно користується всіма її виражальними засобами. Саме такою постає перед нами Ліна Костенко, «королева української поезії» )

VІI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш Ліни Костенко «Дощ полив…», намалювати ілюстрації до твору.

22.01.2021 7 – Б клас українська література.

Урок №30.

Тема. РМ №3. Усний переказ найбільш вражаючих епізодів повісті «Климко» (з аргументуванням свого вибору)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

1. Чому повість «Климко» вважається автобіографічною?

2. Які художні засоби використав автор у повісті і для чого?

3. Чи зміг автор захопити читача своїм твором?

4. Які проблеми порушуються у повісті?

5. З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що письменник вирішив написати твір про своє дитинство, юність?

6. Як ви ставитеся до вчинків головного героя повісті?

7. Чи хотіли б ви мати такого товариша, друга, як головний герой? Відповідь вмотивуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя

Важливе значення в розвитку людини має її контакт із книгою, під впливом прочитаного і почутого вона починає серйозніше замислюватися над життям, вчинками героїв.

Слова, які ви вимовляєте вголос у присутності інших людей, призначаються для тих, хто слухає, для того, щоб викликати певні думки і почуття, активно впливати на їхню свідомість, досягти повного взаєморозуміння.

Під час розповіді ви повинні поділитися тим, що ви відчули, зрозуміли, уявили.

Вступ завжди супроводжується певною мімікою і жестами. Вони мають бути нерозривно пов’язані з інтонацією. Жести і міміка не виникають самі собою, а доповнюють думку, яку іноді неможливо виразити самими лише словами; виступають як допоміжний засіб відтворення почуттів.

Тож сьогодні ми послухаємо цікаві епізоди з твору Г.Тютюнника «Климко».

Словникова робота

Переказуючи найцікавіший епізод твору та аргументуючи свій вибір, пропонується вживати такі мовні конструкції: «Я вважаю»; «На мою думку», «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути», «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...», «як було зазначено...», «повертаючись до думки...», «як можна побачити...», «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати».

Вимоги до оповідача

ü образне мислення й емоційна збудливість;

ü здатність переключатися з одного психічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем»;

ü бездоганне володіння технікою мовлення; знати закони музики мови;

ü висловити своє ставлення до епізоду, героя та твору загалом;

ü невпинний розвиток і поліпшення художнього смаку та художніх здібностей.

Висновок: оповідач ніколи не залишиться байдужим до прочитаного, якщо він сам осмислить усі проблеми, які хвилювали автора: чому він написав саме про те, а не про інше; чому йому бачиться саме так, а не інакше.

ü Цікавий оповідач. Переказати близько до тексту епізоди повісті, які вас найбільше зацікавили.

V. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

ü Що б ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення: «Я вважаю, що повість «Климко» слід прочитати, бо…» (закінчити висловлення кількома реченнями, письмово).

VІ. Домашнє завдання

1. Повторити зміст повісті «Климко» .

2. Підготуватися до літературного диктанту за змістом повісті «Климко».

3. Намалювати ілюстрації до повісті або дібрати до цікавих, на вашу думку, епізодів повісті музику.

4. Підготуватися до позакласного читання. Прочитати повість Г. Тютюнника «Вогник далеко в степу».

20.01.2021. 7 – Б клас. Українська література

Записати у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

Тема: Г. Тютюнник. “Климко”. Художні особливості твору (мова персонажів, художня деталь)

Григір Тютюнник був із тих, котрим дано за життя

написати тільки одну книгу. Отож вона і складалась у ньому:

повільно, але кожне слово ставало ніби живий нерв”.

В. Шевчук

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Інтерактивна вправа “Розшифруй прислів’я”

Хт.. в б..д.. д..в, т..й дв..ч.. д..в.

(Хто в біді дав, той двічі дав)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

– Діти, подивіться на дану анаграму і складіть слова. Що у вас отрималось?

РИГРГІ ЮЮТНКТИН (Григір Тютюнник).

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

– Діти, сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над повістю Григора Тютюнника “Климко”.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Евристична бесіда

– Яке враження справив на вас епізод зустрічі на базарі Климка та старої бабусі?

– Оцініть дії та вчинки безногого шевця. Про що вони свідчать?

– У які умови поставила людей війна, які думки виникли у вас із цього приводу?

2. Пояснення вчителя

Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з не багатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, тому й називали його майстром художньої деталі. Письменник добре оволодів мистецтвом влучного використання художньої деталі, започаткованим Михайлом Коцюбинським в українській літературі, Антоном Чеховим – в російській. Антон Павлович, творчістю якого чи не найбільше захоплювався Григір Тютюнник, настільки майстерно міг через невелику деталь змалювати найхарактерніші риси людини, розкрити їхню сутність, окреслити тло розповіді, передати індивідуальність мови персонажа, що, здається, ніби всі його твори побудовані лише на деталях.

3. Теорія літератури (записати в робочий зошит).

Художня деталь – це особлива риса, ознака подробиця в портреті, поведінці персонажа, його навколишньому оточенні, що часто повторюється письменником при змалюванні даного персонажа і служить для розкриття якихось глибинних його характеристик.

4. Робота з підручником.

Опрацювати теорію літератури (с. 181).

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Пошуково-дослідницьке завдання (виписати із повісті описи речей, предметів, які сприймаються як художня деталь в робочий зошит і скинути у Viber).

Ø Знайдіть у творі речі, предмети, які ви сприймаєте як художні деталі.

2. “Займи позицію”

ü Чи можна назвати художньою деталлю кімнатну троянду, яку хлопчики перенесли з учительської кімнати у вагову? Чому? Для чого автор вводить у твір цю квітку?

ü Проаналізуйте епізод про те, як тітка Марина пригощає Климка молоком. Чи є тут художня деталь? Яка саме? Які риси характеру хлопчика вона висвітлює?

ü З якою метою Г. Тютюнник використовує в розв’язці такий промовистий штрих: “А з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на дорогу сіль?”

ü Яку роль у творі взагалі виконують художні засоби та мова персонажів? (Художні засоби допомагають розкрити настрій героїв, уявити їх. Особливості мови персонажів допомагають читачам краще уявити описуваних героїв, їхню вдачу, національність та авторське ставлення).

V. Підсумок уроку

1. Бесіда

– Що таке художня деталь?

– Яка роль художньої деталі, мови персонажів для розкриття змісту повісті, образу головного героя?

– Чи міг би автор якось інакше підкреслити ті чи інші важливі моменти, не вдаючись до постійного звертання і зосередження на художніх деталях?

VІ. Домашнє завдання.

1.Напишіть твір-роздум на тему: “Чому автор вирішив, що наприкінці повісті маленький герой мусить загинути?” (за бажанням).

2. Підготуватися до усного переказування найбільш вражаючих епізодів із повісті «Климко».

3. Пошуково-дослідницьке завдання сфотографувати і скинути мені у Viber 0669175194 до 18:00 21.01.21р.

15.01.2021. 7-Б клас. Українська література.

Тема. Григір Тютюнник. «Климко». Доля дитини в часи воєнного лихоліття.

І. Розгорнути зошити, записати число, класна робота, тему уроку.

ІІ.Сприйняття навчального матеріалу.

Вступ. Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. А як почувалися діти й підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? Велике щастя – не знати голодного дитинства під кулями і бомбами. Але людська пам’ять береже імена ваших однолітків, які демонстрували недитячу мужність, велике почуття любові до рідної землі, залишалися людьми в будь-яких ситуаціях. Саме звідти прийшли в літературу такі персонажі, як Климко.Проте він не почувався героєм. Ніколи. Саме тому кожен, хто зустрічався з ним, відчував до підлітка глибоку симпатію, хотів бодай чимось йому допомогти, уберегти дитячу душу від опіків жорстокого дорослого світу, де нищить людей війна, голод, зрада.

З великою теплотою й любов’ю змалював свого героя Климка в однойменній повісті письменник Григір Тютюнник. Щоб зробити це так зворушливо й переконливо, напевно, треба самому пережити щось подібне, вкласти в образ героя велику частку своєї душі, небайдужої до чужого горя, сповненої любові до людей. Те, що зробив герой – то не тільки подвиг, а й приклад великого гуманізму, величі душі маленької людини. Про це ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант (відповіді записати в робочий зошит. Кожна відповідь оцінюється – 1б.)

1. Якої пори відбуваються події першого розділу повісті?

2. Куди попрямував Климко?

3. З якою метою маленький хлопчик вирушив у таку дальню й небезпечну дорогу?

4. Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки?

5. Хто трапився на шляху Климка?

6. Кого боявся незнайомець?

7. Чим закінчилася ця зустріч?

8. Скільки діб уже йшов хлопець?

9. Яка їжа була в хлопця із собою?

10. Що робив Климко, коли його ноги мерзли так, що аж пекли?

11. Чим хлопчик харчувався в дорозі?

12. Скільки картоплин накопав Климко?

ІІІ. Робота з підручником. Прочитати другу умовну частину повісті (ІІІ розділ, с.152-160).

- Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

1. Як побудований цей розділ повісті?

( Автор робить екскурс у минуле Климка й розповідає про життя в колишній шахтній ваговій після того, як він залишився повним сиротою й без житла; читач дізнається, заради кого хлопець пішов по сіль.)

2. Що найбільше вас вразило в цьому розділі?

3. Які риси характеру героя виявилися в його діях і вчинках?

4. Як вели себе італійці-окупанти? Які почуття викликають у вас ці сцени?

5. Прокоментуйте сцену на базарі, коли вчителька не захотіла поміняти у спекулянта свою сукню на продукти?

( Деякі люди наживалися на війні. Учителька, зрозумівши це , не захотіла мати справу з людиною, яка збагачується на чужому горі. Хлопці, як маленькі лицарі, виступили на її захист.)

Проблемне завдання (письмово – 5-9 речень).

- Опишіть свої відчуття при читанні повісті: коли на вас віє холодом, коли стає тепло на серці, а коли просто кидає в жар від вболівання за героя. Свої висловлювання підтвердіть цитатами з тексту. Або

- Якби ви могли змінити події наприкінці твору, то як би вони розвивалися далі? Напишіть свою кінцівку повісті.

IV. Домашнє завдання.

1. Прочитати повість «Климко» до кінця.

2. Знати зміст повісті «Климко», уміти виділяти ключові епізоди твору, переказувати їх, аналізувати, висловлювати щодо прочитаного власну думку.

3. Підготувати розгорнуту відповідь на запитання (с.180, №4 - № 10; усно).

16.01.2021. 7-Б клас. Українська література.

Тема. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.

І. Розгорнути робочі зошити , записати число , класна робота, тему уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант (виконати письмово, відповіді до літературного диктанту сфотографувати і скинути мені у Viber (0669175194) до 17:00 18.01.2021р.).

1. Де став жити Климко, коли розбомбили барак?

2. Хто допоміг хлопчикові облаштувати приміщення для проживання?

3. Хто окупував селище, у якому жив Климко?

4. Який товар на базарі був найдефіцитнішим?

5. Чому на базарі зібрався натовп, який привернув увагу друзів?

6. Чому Наталя Миколаївна опинилася на базарі?

7. За що Зульфат пошпурив камінь у дядька на возі?

8. Куди зібрався Климко і за чим ?

9. Чому Климко не взяв із собою Зульфата?

10. Кому з героїв повісті належить висловлення.

«… Ти ж там хазяйнуй… А вночі і не бійся… . Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі».

11. Хто з героїв повісті і про кого виявляє турботу (напишіть ім’я персонажа повісті)?

«Може б , ти до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?»

12. Кому з персонажів повісті належать слова:

«Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця , ні очей не видно було».

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу. (Усе переписати в робочий зошит!)

Вступ. Здатність до самопожертви – вкрай потрібна якість людини. Вона доводить, що ще існує у цьому світі правдива людська безкорисливість і всеосяжна доброта. Жертовність заради інших – найвищий вияв любові. У Біблії сказано, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою, а отже, і своє життя. Самопожертва немислима без гуманності, тільки за умови великої любові до людей жертовність не є даремною.

Словничок.

Самопожертва – жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших.

Характеристика образу “Климка”

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути».

Риси характеру Климка:

а) щирий, добрий, працьовитий;

б) мужній, вольовий;

в) благородний, чуйний, уважний, турботливий

г) винахідливий.

Прагнення Климка:

а) прагнення навчитися;

б) відповідальний за доручену справу;

в) шанобливе ставлення до дружби.

Значення образу Климка:

а) залишився сиротою, так само як і автор твору;

б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби;

в) риси характеру.

Інформація про ім’я персонажа

Поміркуймо над іменем Климко:

Своїх героїв письменники не називають просто так. Скажімо, ім’я Клим, пестливе Климко примандрувало до нас із Візантії. Там воно звучало як «Клеменс, Клементі», що по- латині означало милостивий, лагідний, вибачливий, поблажливий. Чи підходять ці означення для характеристики Климкової вдачі?

«Кодекс гуманіста». Занотуйте ті життєві правила, яких, на вашу думку, має додержувати чесна, порядна людина, здатна жити в ім’я інших.

Словничок.

Гуманізм – це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.

Орієнтовне виконання.

* Виявляти любов до людей не тільки словами, а й учинками.

* Творити добро.

* Бути терплячою, толерантною людиною.

* Прагнути до взаєморозуміння.

* Боротися за справедливість.

* Бути здатним на самопожертву.

* Захищати права особистості.

* Бути щирим, співчутливим, милосердним.

- Які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення? Відповідь обґрунтуйте. (Бочончиха, бородань, ворожка, поліцай. У час усенародного горя ці люди втратили людську подобу.)

ІV. Домашнє завдання.

1. Написати твір-мініатюру у формі листа другові, в якому аргументовано порадити йому прочитати повість «Климко». (За бажанням)

2. Уміти близько до тексту переказувати розділ VІ.

3. Повторити ТЛ: автобіографічна повість.

4. Скласти сенкан до слова Климко.

13.01.2021. 7 – Б клас. Українська література

Тема. Григір Тютюнник. Коротко про дитинство письменника. «Климко». Автобіографічна основа твору.

Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

І. Сприйняття навчального матеріалу.

Сьогодні ми з вами вкотре помандруємо у світ літератури. Допоможе нам у цьому художнє слово.

Село горить, валує чорний дим,

Пожежа в небі аж регоче.

Упала мати на поріг… і їй

Вже не розплющить більше очі.

Шість місяців дитяткові лише,

Воно шука матусі груди.

Покривджене, воно не зна іще,

Що матері більше не буде…

Друга світова війна… У ній брало участь 80% населення Землі. А в той далекий літній час, 22 червня 1941 року, українці займалися звичними для себе справами. Школярі готувалися до випускного вечора. Дівчатка гралися в "доньки-матері", непосидючі хлопчаки сідлали верхи дерев'яних коників, уявляючи себе воїнами. І ніхто не підозрював, що приємний клопіт, завзяті ігри, багато життів перекреслить одне страшне слово - війна…

Діти, обпалені війною… Вони зустріли її в різному віці: хтось зовсім маленьким, хтось підлітком або на порозі юності. Війна застала їх у столичних містах і маленьких селах, удома й у гостях у бабусі, у піонерському таборі, на передньому краї й у глибокому тилу. Нерідко траплялися випадки, коли підлітки воювали в складі військових частин. Багато з них загинуло чи було страчено німцями…

У цілого покоління, народженого з 1928 по 1945 роки, украли дитинство. "Діти війни" - так тепер називають цих людей. І справа тут не лише в даті народження. Їх виховала війна…

Виховала війна і двох обдарованих та неповторних братів-письменників Григорія і Григора Тютюнників. І хто знає, кому з них було важче в житті, а відповідно - і в творчості. Старшому — Григорію, який пройшов війну, встиг тільки відчути манливу звабу хрущовської «відлиги», завдяки якій створив свій знаменитий роман «Вир», а в розквіті творчих сил, у сорок один рік, помер від фронтових ран. Чи молодшому — Григору, який так не просто зрозумів найцінніше своє джерело — рідну мову, зумів сягнути в корінь найболючіших проблем сучасності, але змушений був творити в постійному протиборстві із застійними канонами. Було йому всього сорок дев'ять, коли пішов із життя. Сьогодні я пропоную ближче познайомитися саме з молодшим із Тютюнників, Григором, якому 5 грудня 2020 року виповнилося б 89 років.

Ось як розповідає про своє дитинство Григір Тютюнник. - Народився я в селянській родині Михайла Тютюнника і Ганни Сивокінь. Батько-тесля, працюючи, готувався до екзаменів з метою вступу до вчительського вищого навчального закладу. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У тридцять третьому році сімейство наше опухало з голоду, дід, батько мого батька, Василь Тютюнник, помер (і досі не знаю, де його могила), а я в цей час — тоді мені було півтора року — перестав ходити (уже вміючи це робити), сміятися і говорити перестав... Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за «політичний мотив» і пустили по сибірських етапах. Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен, тому згодом був реабілітований посмертно…

Для мене це була болюча психічна травма… Я пішов до батькового брата, який разом з дружиною вчили й виховували мене, а кажучи просто, були моїми батьками. Вони обоє працювали в школі. Дядько був бухгалтером, тітка викладала українську мову й літературу. З того часу я запам'ятав «Як упав же він з коня», «На майдані» та багато інших творів.

Відомо, що допомогло врятуватися від голоду Зіньківське ремісниче училище, у якому щодня давали по 700 г хліба. Отримавши професію слюсаря, я повинне був відпрацювати на заводі в Харкові 3 роки. Але, важко захворівши, утік у рідне село і працював у колгоспі. За втечу із заводу мене притягнули до кримінальної відповідальності, судили і відправили на 4 місяці в колонію для неповнолітніх. Коли мене звільнили, табірний бібліотекар сказав мені на прощання: «Тебя випускают? Ах, жаль, хороший читатель был...» Саме там я пізнав багатьох митців слова.

Коли я вперше зрозумів, що хочу стати письменником? Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі, потім на Київській кіностудії імені О.Довженка, у видавництві «Молодь».

Не простим було життя Григора Тютюнника, бо він належить до того покоління, яке зазнало голоду і холоду, тривожного чекання і сирітства. Проте творчість принесла визнання. Такої виразності слова, напоєності його ароматом, звуком і кольором життя прагне кожен письменник, але цього неймовірно важко досягти, бо треба не просто мати чутливі зір і слух, а й чутливе і вразливе серце, яке було в незабутнього Григора Тютюнника - лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка та Республіканської літературної премії імені Лесі Українки, яку він відмовився отримати.

* Скласти літературний паспорт повісті «Климко» (записати в робочий зошит).

Орієнтовна відповідь.

Літературний паспорт повісті «Климко»

1. Назва твору: «Климко».

2. Автор: Григір Тютюнник.

3. Літературний рід: епос.

4. Жанр: автобіографічна повість.

5.Тема твору: зображення тяжких поневірянь Климка в часи фашистської окупації рідного краю.

6. Головна думка: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Маленькі громадяни нашої країни – діти війни – виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

7. Проблематика твору: добро і зло; патріотизм, відповідальність за доручену справу, милосердя і жорстокість

8. Рік написання повісті: 1950р.

9. Головні герої: Климко, дядько Кирило, друг Зульфат, учителька Наталія Миколаївна і її донечка Оля, тітка Марина.

- Про повість «Климко» літературознавець Л.Мороз писала: «Ту книгу можна було б визначити як історію душі його сучасника, точніше – ровесника, за якою – історія душі цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні…»

* Запитання для бесіди.

- Як побудована розповідь у повісті? Чим цей твір відрізняється від тих, які ви читали раніше? (Події межують зі спогадами хлопчика, з яких ми дізнаємося про минуле, історію Климка).

- Яка роль спогадів Климка у композиції твору, для розкриття ідеї твору? (Хлопець починає цінувати мирне життя, розуміти, яке це щастя, хоч раніше він цього не помічав; мирне життя протиставляється воєнному лихоліттю).

- Що лягло в основу написання повісті? (Події із життя Григора Тютюнника, про які розповідав нам «письменник»).

- Що ви довідалися зі спогадів Климка про його довоєнне життя? Чи було воно щасливим?

- Якої пори і чому вирушив Климко в далеку мандрівку?

- Що довелось пережити хлопцеві під час мандрівки?

(Очікувані відповіді).

* Холод («…його затрусило так, що аж зуби зацокотіли від терпкого застояного холоду в усьому тілі» (цитата на с.167));

* голод («І тоді йому так схотілося їсти, що сльози самі виступили на очах. Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і від тоді не мав ні рісочки в роті…» (цитата на с.169));

* страшний біль у ногах («Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. Їх ніби одняло. Що встане, то і впаде, і впаде» (цитата на с.169-170));

* страх за життя доньки вчительки, за дівчину, з якою зустрівся на базарі («Климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув у її руках так, щоб затулити дівчинку, а в голові стукотіло: «Хоч би пройшли, хоч би пройшли!» (цитата на с.180); «Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: «Пустіть її! Це моя сестра… Вона мені за матір» (цитата на с.181));

* хворобу («…Без пам’яті був трохи не три дні… Він хотів підвестися, але ні спина, ні шия, ні руки не скорилися йому – тільки в жар кинуло, і на лобі виступив піт…» (цитата на с.182))

* образу і біль (« Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди… Климко спробував підвестися, але в грудях і коліні так заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі» (цитата на с.185));

* смерть («Климка-а-а! Кли-и-мка-а!» - почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув» (цитата на с.186)).

* Прийом «Проведення паралелей» (очікувані відповіді записати в зошит).

Завдання. Використовуючи біографічні факти Г.Тютюнника, зміст повісті «Климко», провести паралель між особистим життям автора і сюжетом твору, образом Климка.

Очікувана відповідь.

1) Климко залишився сиротою так само, як і автор твору.

2) І Климко, і Григір виховувалися у дядьків, які загинули від німецької бомби.

3) Письменник вирушив у довгу і страшну мандрівку від тітки, яка залишилася з трьома власними дітьми, додому, до матері. Климко – у далеку і небезпечну подорож по сіль.

4) Риси характеру, властиві персонажу й авторові, - витривалість, мужність, сила волі, доброзичливість.

Композиція повісті (записати в робочий зошит).

Повість «Климко» складається з 6 розділів, у яких розповідається про подорож Климка за сіллю, його голодування та небезпеку. Цей факт є автобіографічним. Григір Тютюнник теж два тижні зазнавав поневірянь, голоду, коли йшов з Донбасу від дядька до матері на Полтавщину.

Особливості сюжету.(Записати в робочий зошит).

- Експозиція повісті : похід Климка в Артемівськ по сіль.

- Зав’язка: смерть дядька Кирила і життя Климка у ваговій.

- Розвиток дії : ряд подій.

- Кульмінація: зустріч Климка з фашистом в ешелоні.

- Розв’язка: смерть Климка.

* Домашнє завдання.

1. Опрацювати за підручником с.143-144.

2. Прочитати повість «Климко»( 144-179).

27.11.2020

У зошит записуєте.

Двадцять сьоме листопада

Твір за творчістю І. Франка, Т. Шевченка

Потім обираєте тему із запропонованих записуєте її без лапок, пишете твір. Обсяг 1,5 сторінки. Теми подані у документі за посиланням https://drive.google.com/file/d/11gSUOojTQwTUo_40govQxfXIujH6LrLC/view?usp=sharing

Твір здати до 02.12.2020.

_ 11.12.2020. 7-Б клас. Українська література.

Тема. М. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Звичаї, традиції українців. Символічне значення образу гусей-лебедів. Образ чутливого до краси Михайлика

І.Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Виконати літературний диктант (письмово).

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

1. Від імені кого ведеться розповідь у повісті М. Стельмаха?

2. Чим прославився дід головного героя?

3. Яка «слабкість» чи «дурість» завдавала великого клопоту Михайликові?

4. Хто навчив маленького Михайлика любити красу природи й землю?

5. Кому Михайлик дав жменю насіння?

6. Як звали дівчинку, разом з якою Михайлик збирав ягоди в лісі, ходив до школи?

7. Над якою делікатністю дідуся підсміювалися вуличани (мешканці вулиці)?

8. Хто наполягав на тому, щоб Михайлик все ж таки пішов учитися?

9. Що зробили батьки, щоб Михайлик все ж таки пішов учитися?

10. Чиєю довершеною і завжди новою красою так захоплювався письменник?

11. Як малий Михайлик добирався до школи взимку?

12. Хто, за висловом письменника, пролітав над хатою, над дитинством і над його життям?

12 балів

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу.

* Робота з літературознавчим словником.

Визначення записати в зошит.

Символ – це умовне позначення предмета, поняття, явища іншим предметом, поняттям, явищем на основі подібності і з метою стисло та яскраво передати суть чогось або певну ідею.

*Знайти й прокоментувати, підтверджуючи власні думки цитатами з тексту, образи –символи, використані в повісті (гуси-лебеді, зоря, вітряки та інші).

Орієнтовна відповідь

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять… і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорив, що так співають лебедині крила… . І увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та віддаляє лебедів. Аби я був чародієм, то хіба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди малого хлопця».

(Для героя лебеді – і реальні птахи, і казка та мрія, яка може здійснитися, адже вони повернулися за його подумки вимовленим палким бажанням.)

*Знайти в тексті згадки про звичаї та традиції українців (щедрування, ярмаркування; шанобливе ставлення до старших, милосердне ставлення до знедолених; виховання старшим поколінням дітей; побожне ставлення до землі, природи й насіння; рівноправні стосунки між подружжям; прагнення до освіти).

Орієнтовна відповідь

- «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі».

- «Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба подивилося на мене… І тут я згадав про своє насіння. Вийняв жменю і подав малому. Він обома ручатами схопив зернята, а потім поглянув на матір. Та кивнула головою і зітхнула точнісінько так, як іноді в недобру годину зітхала моя мати. Потім я висипав у поділ сорочечки хлопчика насіння з однієї кишені і взявся за другу. Але жінка зупинила мене».

- «Але жодна крихітка житейського бруду не виповзала з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини».

- «Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху, зникли вершники вдалині, і дід, похитуючи головою, зітхнув раз і вдруге, щось тихенько сказав до себе, а потім обернувся до мене:

-Життє… Чуєш, і він, Шевченко, босоніж до школи ходив».

- «Дорогою люди дивувались, що Панас на руках несе в школу сина, деякі школярі на це диво тицяли пальцями, а я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку».

*Дослідити основні художні засоби, навести приклади з тексту.

ОРІЄНТОВНА ВІДПОВІДЬ

- «За хмарами-хмарами куталось сонце; воно зрідко опускало під краї неба імлаві просвітки, і тоді земля трималася на них, мов колиска. Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Здалеку, наче по блакитній воді, поволі пропливав приломлений до плуга орач, а за ним , біля самого неба, вітряки намотували на свої крила бабине літо і час…».

- (Мова повісті М. Стельмаха дуже поетична, метафорична, багата на різноманітні художні засоби. У поданому уривку, наприклад, вжито суцільну розгорнуту метафору, що образно, яскраво, по-філософському змальовує картини осіннього степу. Автор використовує порівняння ( мов колиска, наче по блакитній воді,), епітети(золотий, блакитній, приломлений), інверсія(куталось сонце, бринів півсон).

*Схарактеризувати образ Михайлика за поданими ознаками.

Михайликів світ: навчання, книжки, батьки, дід Дем’ян, Люба, казкова країна, довкілля, земля, праця на ній.

Орієнтовний план характеристики образу Михайлика

1. Михайлик – головний герой твору, бідний сільський хлопчик.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру:

- добрий;

- милосердний;

- кмітливий; допитливий; цілеспрямований.

4. Прагнення героя:

- жага до навчання;

- любов до природи;

- бажання пізнати світ;

- читання книг та написання власних творів.

5. Михайлик та інші герої твору.

6. Значення образу Михайлика, моє ставлення до нього.

Висновок. Як бачимо, головний герой має ніжну , поетичну душу, з дитинства виховується на засадах добра, любові, милосердя.

IV. Домашнє завдання.

1. Дочитати повість «Гуси-лебеді летять…».

2. Поміркуйте, про які загальнолюдські цінності йдеться в повісті «Гуси-лебеді летять…». Чи змінюються загальнолюдські цінності з плином часу?

3. Підготуватися до характеристики інших героїв твору , виписати цитати .

4.

09.12.2020. 7-Б клас. Українська література.

Тема. Михайло Стельмах. Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. «Гуси-лебеді летять» - автобіографічна повість про дитинство. Теорія літератури: автобіографічний твір

І. Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Виконати клоуз-тести (письмово). Закінчіть речення.

1.Родина Судаків жила в селі… .

2.Старший брат Павлуся Петро перебував на … .

3. До лицарського ремесла Павлуся привчав … .

4. Коли Павлусь робив якусь шкоду, на його захист завжди ставала … .

5. На село, у якому жив головний герой, напали … .

6. У ворожий полон потрапили … .

7. Матір Палажку, під час нападу ворогів … .

8. Павлусь опинився в степу, коли … .

9. У степу Павлуся було … .

10. Козак Семен Непорадний мав славу … .

11. На своїй раді козаки вирішили … .

12. Коли приїхали козаки, Павло зустрівся з … .

- Скласти акротест «Козак». До кожної літери слова «козак» доберіть прикметники-характеристики (записати в робочий зошит).

Орієнтовне виконання.

К – кмітливий

О – обережний

З – завзятий

А – активний

К – кремезний

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота з підручником.

- Прочитайте літературно-критичну статтю (підручник с.109).

- Запишіть літературний паспорт повісті «Гуси-лебеді летять …» в робочий зошит.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ

1. Назва твору: «Гуси-лебеді летять…».

2. Автор: М. Стельмах.

3. Літературний рід: епос.

4. Жанр: автобіографічна повість.

5. Рік написання: 1963р. .

6. Тема твору: зображення життєвої долі українського села першої половини XXст., епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком.

7. Головна думка: єднання навколишнього світу й маленького хлопчика. Дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти та цінувати природу.

8. Особливості повісті:

- розповідь від першої особи;

- автобіографічність;

- символічний образ гусей-лебедів;

- зв’язок з народознавством;

- наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв).

9. Герої твору: Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, дядько Себастіян – це полюс добра.

Полюс зла – улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею».

10. Присвята: Моїм батькам – Ганні Іванівні й Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою.

IV. Домашнє завдання.

1. Прочитати повість «Гуси-лебеді летять…» (підручник , с.110-126).

2. Виписати з розділу другого повісті приклади слів, ужитих у переносному значенні (епітети, метафори, персоніфікації).

3. Переглянути кінострічку українського режисера О. Муратова, створену за повістю М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» (за бажанням).

20.11.2020

7 - Б

Українська література

Тема. Тарас Шевченко. Життєпис поета. «Мені тринадцятий минало...» Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

«Як умру, то поховайте…» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього. ТЛ: ідея

Зміст уроку

1. Перегляньте відео за посиланням https://drive.google.com/file/d/1UFOcM3VB35d-fKhTo_1Kb26QDup2034w/view?usp=sharing

2. Опрацюйте статтю підручника с. 60 – 61.

3. Виразно прочитайте поезію Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало...»

4. Опрацюйте рубрику « Запам’ятайте» і запишіть у зошит, що таке контраст.

5. Перегляньте презентацію за посиланням https://drive.google.com/file/d/16T0WNXY11X_1t7zl6a0Tijyw1PoVSWoc/view?usp=sharing

6. Запишіть інформацію 13 слайду презентації

7. Опрацювати поданий нижче матеріал, записати у зошит літературний паспорт поезії.

Історія написання твору.

Спочатку давайте повернімося думками в осінь 1845 року. Проведе нас туди група ваших однокласників, яка опрацювала додаткову літературу і вирішила зробити повідомлення про історію написання вірша.

...Листопад 1845 року видався мокрий, вітряний, холодний. Шевченкові ця погода дошкуляла більше, ніж іншим. Він працював тоді в Археологічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі.

Вранці поет виїхав із села В’юнище в Андруші, в дорозі промок до нитки до нитки. Весь день його морозило, а надвечір він повернувся у В’юнище зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті серед чужих людей.

Думи роєм носилися в голові. просилися на папір. Хворіючи, поет написав своє посланіє „І мертвим, і живим...”, „Давидові псалми” і ще кілька ліричних творів. Тоді ж написав вірш „Минають дні, минають ночі”.

Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В’юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. В той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним.

Тарас Григорович лежав у чистій, теплій кімнаті, печально дивився на стелю і думав про свою останню годину про долю України, про майбутнє рідного народу. В уяві виринав Дніпро, лани широкополі і села, що нагадували поетові писанку. Було боляче, що лишилися невиспіваними його думи, що гарячу, чисту любов до рідного народу доведеться забирати з собою в домовину. Ось у таку годину Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово. І на папері лягли рядки:

Як умру, то поховайте...

Вірш написано на Різдво 25 грудня 1845 року.

Тарас Григорович не знав тоді, що ця його поезія стане найпопулярнішою і найріднішою піснею, народним гімном, бойовим закликом до боротьби не тільки на його батьківщині, але й далеко за її межами. Не думав тоді автор „Кобзаря” ні про славу, ні про почесті, ні про можливу кару за свої сміливі думки. Він тільки хотів, може, в останній раз сказати народові про те, що думав, що почував. То був його заповіт.

На щастя, міцний організм Шевченка переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив у путь на Чернігівщину з тим же таки завданням Археологічної комісії.

А „Заповіт” пішов у люди: його переписували в десятках і сотнях примірників, передавали з рук в руки, вивчали напам’ять аж поки не потрапив цей безсмертний твір на сторінки невеликої збірочки „Нове стихотворения Пушкина и Шевченка», що булла надрукована у Лейпцигу в 1859 році. Пізніше – у Львові (1863 р.) та Петербурзі (1867 р.). Але найбільше поширення набуває він під час перевезення тіла Шевченка на україну. Велика заслуга в цьому заслуга художника Честахівського, який багатьох із тих, що прийшли на Чернечу гору попрощатися з Кобзарем, навчив „Заповіту”.

В різних списках і різних виданнях цей вірш називався „Завіщаніє”, „Думка”, „Остання воля”. З 1967 року за ним міцно закріпилася назва „Заповіт”.

«Заповіт» Шевченка став твором, який знає весь світ. Є прислів’я «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». Чому? Бо перекладений більше як 150 мовами народів світу й дістав міжнародне визнання.

Одним із найбільш відомих перекладів „Заповіту” російською мовою є твір російського поета Олександра Твардовського. Зараз ми з вами познайомимось з ним. Аналізуючи, пам’ятайте, що переклад – як штучна троянда: такий же красивий, як і справжня, але не має того запаху.

Робота над сюжетом твору.

За формою,,Заповіт’’- монолог ліричного героя.

1 частина(перші вісім рядків) - бажання поета бути похованим на Україні, широка картина природи Наддніпрянської України.

2 частина(наступні вісім рядків) - заклик до боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина(останні дві строфи) - мрії про нове суспільство після знищення кріпацтва.

Зверніть увагу , (16-й) рядок дався Шевченкові нелегко. Спочатку замість нього були поставлені три крапки (апосіопеза...). Потім на місці крапок було вписано,,Я не знаю’’, а ще через деякий час -,,Бога’’. Т.Шевченко, вочевидь, передчував, що його слова можуть викликати різне, навіть і неадекватне тлумачення, і тому вишукував інші варіанти. Зупинився все-таки на цьому. Рядки ці - найзаповітніше бажання, здійсненню котрого поет віддав усі сили і помисли. Це програма його життя. Шевченко звертається до народу з наказом-порадою: поховайте, вставайте, порвіте, окропіте. Цим висловлюється впевненість, що все збудеться, народ повстане і розірве кайдани.

Вислів,,а до того я не знаю Бога ’’, викликав багато суперечок, різних тлумачень та поглиблену увагу . Шевченко не був атеїстом,вірив в Бога ,але свято вірив ,що душа не буде допущена до Божої присутності, бо вона не сповнила свого завдання тут, на землі...

Літературний паспорт поезії

Тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України, заклик до народу звільнитися від кайданів,боротися за вільне життя,відстоюючи інтереси народу.

Ідея вірша (ядро задуму автора): віра поета у світле майбутнє народу України.

Основна думка: змінити соціальний устрій можна тільки революційним шляхом. Що і є життєвим кредо поета.

(Словник : Кредо – провідні думки, переконання).

Художні засоби твору

Епітети:,, на Вкраїні милій’’, ,,кров ворожу”, ,,степ широкий’’,

,,лани широкополі’’, ,, Дніпро ревучий ’’, ,,вражая злая кров ’’,

,, сім’я велика,сім’я вольна,нова ’’, ,, незлим тихим словом ’’,

,,синєє море ’’;

Метафори:,,кров’ю волю окропіте ’’, ,,кайдани порвіте ’’, ,,понесе з України у синєє море кров ворожу ’’;

Тавтологія (повтори):,,реве ревучий”, ,,в сім’ї”, ,,як…було…”

Мелодія «Заповіту», яка стала народною, написана Гордієм Павловичем Гладким, полтавським учителем.

А зараз уявіть Шевченка-батька ,який зібрав свою родину й висловлює лагідним, тихим голосом свою останню волю – поховати,,на Вкраїні милій’’. В уяві постає Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами…

Домашнє завдання: вивчити напам’ять поезію Тараса Шевченка «Заповіт»

18.11.2020

Українська література

7 - Б

Тема. Розвиток мовлення. Письмова характеристика літературного персонажа ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

Доброго дня, мої любі семикласники! Сьогодні ми з вами складаємо характеристику літературного персонажа. На минулому уроці я Вам подавала план характеристики образу, якщо у кого немає, ось він.

План характеристики літературного персонажа

1. Становище героя.

2. Життєві умови, оточення, принципи і прагнення.

3. Опис зовнішності персонажа.

4. Риси вдачі.

5. Ставлення автора та ваше особисте до цього героя.

У творі ви обовʼязково повинні використовувати цитати для підтвердження думки.

Зразок письмової характеристики літературного персонажа.

Тугар Вовк – боярин-зрадник

В історичній повісті «Захар Беркут» Іван Франко порушує багато проблем. Однією із них є зрада Батьківщині.

Хто ж із героїв міг піти на такий крок? Це Тугар Вовк, новий боярин Тухольщини. Він не тільки зрадив рідний край, а й ладен був його продати. Тугар Вовк утискав громаду, намагався поневолити її. Він змовився з монголами для власної користі.

Іван Франко вже на початку повісті наділяє героя не тільки негативними рисами характеру, а й зовнішності. Автор описує боярина: «Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів…». Прізвище Вовк цілковито підходило його натурі.

Боярин запальний, сам приймає рішення, не обдумуючи їх. Вони суперечать інтересам громаді. Вчинками Тугар Вовк доводить свою жорстокість і байдужість до людей, убиваючи Митька. Від нього відмовляється донька.

Автор засуджує Тугара Вовка і в той же час у кінці твору намагається показати і позитивні риси боярина. Адже чоловік врятував Максима. Мені не сподобався образ Тугара Вовка, тому що він є не тільки зрадником, а й убивцею.

За зразком складіть характеристику літературного героя на одну з тем:

1. Захар Беркут – патріот рідної землі ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

2. Максим – гідний син свого батька ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

3. Мирослава – дівчина, у якій гармонійно поєдналися моральна і фізична краса ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»).

Розгорніть зошити, запишіть:

Вісімнадцяте листопада

Класна робота

Розвиток мовлення

Письмова характеристика літературного персонажа ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

Записуєте обрану тему без лапків, посередині. І потім з абзацу пишете твір. Обсяг твору – 1.5 – 2 сторінки

Зошит із твором здати 20.11.2020

13.11.2020 7- Б Українська література

Тема. Характеристика образів

Максима,Мирослави,Тугара Вовка.

Роль художніх засобів,особливості мови повісті І.Франка «Захар Беркут».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда

*Яких персонажів виведено в повісті «Захар Беркут»?

*На які групи,що ведуть між собою боротьбу,можна поділити їх?

*Чи випадкове таке групування?Доведіть.

*Які герої твору реальні,а які вигадані?

*Якому героєві повісті ви симпатизуєте?Відповідь аргументуйте.

*Що таке патріотизм?Яку людину можна вважати патріотом?

- Опрацювання навчального матеріалу.(Записати в робочий зошит число,

класна робота,тема уроку).

-Вступ (записати в робочий зошит).

Патріотизм,подібно до любові,керує людською свідомістю,надихаючи людину на великі й малі звершення в ім’я батьківщини.Патріотизм-величний вияв невичерпної любові до рідного краю.Він,як і честь,виховує достойних,сильних людей,що здатні пожертвувати власним життям заради рідної землі.Патріотизм зроджує впевненість у собі,жагу до перемоги,віру у свій народ,він перетворює звичайну людину на безстрашного воїна,який не відчуває страху й болю,йдучи впевнено і сміливо до поставленої мети.Патріот живе в єдності зі своїм народом,адже життя народу стає його життям.

Саме такими патріотами є персонажі повісті Івана Франка:Захар Беркут,його син Максим,Мирослава.Їх наділено найкращими рисами характеру,поведінки й зовнішності.Вони і в сучасного читача викликають повагу.захоплення та симпатію.Це-люди,в яких гармонійно поєдналися моральна й фізична краса.

*Схарактеризуйте образи Мирослави і Максима за поданим планом.

План характеристики образу (записати в робочий зошит).

1.Становище героя.

2.Життєві умови,оточення,принципи і прагнення.

3.Тип характеру,риси вдачі.

4.Доля героя.

5.Засоби характеристики персонажа у творі (портрет;характеристика-авторська,самохарактеристика,характеристика іншими персонажами;вчинки;мова героя).

6.Ставлення автора до героя.

*Орієнтоване виконання.(Записати в робочий зошит).

Характеристика образу Мирослави з використанням створених удома ілюстрацій.

1.Мирослава-дівчина-русинка,дочка боярина Тугара Вовка.Під час народження

Втратила матір;виховувала її проста селянка,змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.

2.Мирослава зростала духовно багатою,незалежною,але зовсім не знала життя,була обмежена у спілкуванні з людьми,тому й не підозрювала про темні справи батька.Завдяки його вихованню навчилася володіти зброєю,бути витривалою.Головне для Мирослави-зберігати вірність собі,завжди діяти так,як підказує сумління і серце,тому дівчина виступає проти батька на боці тухольців,стає справжньою патріоткою,бо має розвинене відчуття справедливості.Вона не осквернила свого роду,рідної землі,не зрадила,як її батько,а стала на праведний шлях боротьби з ворогом.

3.У Мирослави ніжне серце,алде водночас вона воїн:єдина з жінок була учасником небезпечних ловів на дикого звіра.Смілива,вольова,потрапивши у смертельну небезпеку,не розгубилася.У боротьбі тухольців із монголами дівчина виявляє себе справжнім патріотом,мужнім,розумним,кмітливим воїном.Учіть тухольців робити смертоносну зброю-метавки,сама бере участь у бою.Найяскравіше її основні риси характеру оприявнюються у конфлікті між батьком-боярином і тухольською громадою.

4.Доля посилає Мирославі складне випробування.Дівчина любить батька,прагне врятувати його честь,повернути на шлях єднання з народом, але це їй не вдається.Вона не знаходить йому виправдання,бо через нього гинуть сотні невинних людей.Мирослава покохала простого хлопця,який в очах її батька був хлопом.Близькими їй стали Тухольщина та її мешканці.Героїня намагається врятувати з полону Максима,не задумуючись,що буде з нею самою.Виступає проти рішення Захара Беркута розбити ворогів до останнього,вбивши при цьому й сина. «Замість батька дала їй доля брата…і мужа…»Максим і Мирослава отримали благословення від Захара Беркута.

5.Портрет змальовано народнопоетичними засобами.Тонкий стан Мирослави порівнюється з тополею;вона «звинна, як вивірка», «рум’яніється,як рута»,в неї «чорні,пакі очі».Тухольці,милуючись нею,говорили: «От дівчина!Тій не жаль би бути мужем». «Дивна дівчина!-думалось йому (Максимові) раз по разу,-тьакої я ще й не видав ніколи!» «Дівчино!Чародійська появо!-скрикнув він (Максим),вдивляючись у неї напів з тривогою,а напів з глибоким поважанням.-Хто ти і хто прислав тебе сюди з такими вістями?Бо тепер я бачу,що ти не можеш бути мирослава,дочка Тугара Вовка.Ні,ти,певно,дух того Сторожа, котрого звуть опікуном Тухлі».

Мова героїні багата,пересипана епітетами і порівняннями.У висловлюваннях Мирослави любов поєднана з почуттям власної гідності.

6.Автор ставиться до героїні з любов’ю і повагою: все в ній зливалося в таку «дивну чаруючу гармонію,що хто раз бачив її,чув її мову, той довіку не міг забути її лиця,її ходи,її голосу».

-Самостійно за поданим планом скласти характеристику образу Максима з використанням підготовлених удома ілюстрацій.

Домашнє завдання.

-Написати асоціативний твір «Опис емоційного стану персонажа».

Від імені Максима або Мирослави розкажіть про їхнє перебування у ворожому таборі.передайте у висловленні внутрішній стан героїв,їхні думки й переживання, розпач, біль, страждання ( усно ).

-Виписати цитати до характеристики образів : Мирослави,Максима,Тугара Вовка.