06.11.2020. Музичне мистецтво.3-А,3-Б.

Тема: Розмаїття кольорів та мелодій. Маршовість.

Добрий день дорогі діти ми з вами вже розглянули пісенну та танцювальну музику. Сьогодні будемо говорити про марш.

От же пригадаємо де ми з вами можемо його почути ?

Ви мабуть вже здогадались,що побачити ми можемо марш саме на параді.

Але бувають марші написані до різних спортивних змагань ось наприклад,як знаменитий футбольний марш українського композитора Матвія Блантера

А бувають і казкові марші , наприклад марш Царя-Гроха із балету "Горбоконик" Родіона Щедріна . вже знайомий нам по попереднім х урокам.

А сьогодні ми познайомимося ще і з Запоріжським маршем, який є символом нашої славетної історіїї.

Створив його український композитор Євген Адамцевич, але твір став настільки популярним ,що облетів увесь світ. Послухаймо його й ми.

Ми з вами нащадки цих славетних козаків тому я пропоную вам вивчити пісеньку

Дякую всим ,хто сьогодні гарненько попрацюва. Допобачення.

11.12.2020.Музичне мистецтво.

Тема: Зерно -інтонація.

Музика може мати різну інтонаційну виразність: питальну, окличну, стверджувальну, гумористичну та діалогічну. Крім того, в музичних творах вони можуть поєднуватися.

У музичній мові може існувати також головна інтонація. За її допомогою можна впізнати знайому мелодію. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору.

Прослухайте пісню "Дударик"в обробці Миколи Леонтовича

У пісні розповідається про дідуся, який грав на дуді, від звуків якої у людей теплішало на серці.

Дуда – народний музичний інструмент, який роблять із вичиненої шкіри кози, вівці або теляти. В отвори суцільного міха вставляють декілька трубок: через одну музикант вдуває повітря, на другій грає мелодію, а третя трубка забезпечує постійний звук (бурдонний бас). Граючи на дуді, дудар, або, як його ще називають, дудник, притискає ліктем лівої руки міх до грудей.

А ще цей інструмент називають волинкою. В Україні дуда входила до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях.

У пісні „Дударик” ми чуємо жалісливі інтонації, якими висловлюється смуток за людиною, котрої вже немає, але яка залишила про себе добру згадку.

Пісню прикрасили багатоголоссям, змінами динаміки, насиченою гармонією… А у вступі до твору чоловічі голоси імітують звучання дуди.

З мелодії відомої української народної пісні «Дударик» видатний композитор Микола Дмитрович Леонтович створив відому в усьому світі обробку.

Інколи головна інтонація пронизує весь твір. Це ми можемо спостерігати на прикладі одного з музичних творів видатного норвезького композитора Едварда Гріга.

Він певний час проживав у містечку Трольхауген. Назва твору «Весільний день у Трольхаугені» походить від назви місцевості, в якій воно розташоване, і означає «пагорб тролів». Музичний твір є зображенням персонажів норвезьких народних казок – ельфів, гномів і тролів, які живуть у горах. Мають вони свого короля, що сидить на троні. Спробуйте уявити цю картину під час слухання.

Підсумки уроку

Сьогодні на прикладі різних музичних творів ми переконалися, що в музичній мові існує головна інтонація. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору, а також – пронизувати його повністю (як, наприклад, у п’єсі норвезького композитора Едварда Гріга «Весільний день у Трольхаугені»).

Крім того, за допомогою головної інтонації можна розпізнати знайому мелодію.

18.12.2020. Музичне мистецтво.3-А,3-Б.

Тема:Зимові фантазії.

Свято,яке всі чекають...Дійсно наближаеться свято святого Миколая і в цей день діти всого світу очікують подарунки.Звідки ж прийшла ця традиція?

Пропоную і вам дорогі діти вивчити пісеньку до цього чудового свята.

ІІ-семестр. 15.01.202. Музичне мистецтво.3-А,3-Б.

Тема: Розвиток музики.

Вступ

Музика – вид мистецтва, який відображає дійсність у звукових художніх образах. Основою музики є життя. Ці дві сфери не можуть існувати одна без одної. Життя – це рух, зміни, розвиток; музика – мистецтво, що розвивається перед слухачем у русі, поступово, крок за кроком, звук за звуком. Тому не існує музики без розвитку, навіть коли вона зображає спокій і нерухомість.

Розвиток – це зміна, результатом якої є виникнення нової якості. Тому розвиток музики – це процес відображення почуттів, настроїв, думок людини у процесі їх видозмін.

Слухання. Л. Кніппер. „Чому ведмідь взимку спить”

Поміркуйте, про що розповідається в пісні.

Зі скількох куплетів вона складається?

Чи однаковою є мелодія в куплетах?

Аналіз прослуханого твору

Пісня відповідає на питання: чому ж ведмідь спить узимку?

Якось узимку, проходячи через міст, ведмідь наступив лисиці на хвіст. От уже і галасу вчинила вона!.. З переляку ведмідь виліз на сосну, де сидів дятел. А той став повчати ведмедя: „Ходить навчись! І куди стаєш, дивись!”. От тоді і вирішив ведмідь, що взимку потрібно спати.

Це невеличке оповідання композитор розділив на три частини (три куплети). Їх мелодія є однаковою. А що ж змінювалося?

Змінювався характер музики. Перший куплет виконувався спокійно (в лісі взимку спокій), другий – прискорено, із хвилюванням, голосніше (ведмідь наступив лисиці на хвіст), третій – знову спокійно, повільно (ведмідь заліз у барліг – і в лісі запанував спокій).

Розучування пісні „Чому ведмідь взимку спить”

Велике значення для створення образу пісні має зміна темпів. На це слід звернути увагу при розучуванні та виконанні пісні. Вона починається не з повного такту, а з другої слабкої долі.

Отже, перший такт – неповний, у ньому є тільки друга, ненаголошена доля. Це затакт.

Затакт — це неповний такт на початку твору.

Ця пісня є яскравим прикладом виконавського розвитку музики: композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру.

Поштовхом для розвитку музики став літературний текст.

1. По галявці лісовій,

Як мороз був міцний,

Йшов ведмідь в затишок свій

В теплій шубі хутряній.

До свого ішов барлога,

Не збиваючись з дороги.

Як проходив через міст,

Став лисичі він на хвіст.

2.Здійняла лисиця крик —

Зашумів темний ліс,

І ведмідь злякався, втік,

На сосну високу вліз.

На сосні веселий дятел

Білці хатку конопатив.

Він сказав:

Ходить навчись!

І куди стаєш, — дивись!

3. Тоді вирішив ведмідь:

Як зима — треба спать,

По стежинках не гулять,

На хвости не наступать.

У барлозі він без страху

Взимку спить під сніжним дахом,

І радіє неспроста,

Що родився без хвоста.

Слухання. С. Прокоф’єв. Симфонічна казка „Петрик і Вовк” (тема Петрика)

Російський композитор С.Прокоф’єв створив симфонічну казку (музику виконує симфонічний оркестр). Образу кожного персонажа цієї казки відповідає якийсь інструмент симфонічного оркестру.

Хлопчика Петрика малює група струнно-смичкових інструментів, до складу якої входять 2 скрипки, альт і віолончель.

Прослухайте його тему. Вона протягом казки розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Таким чином тема Петрика демонструє жанровий розвиток музики.

Прослухайте цю тему.

Підсумки уроку

Сьогодні ми дізналися, що не існує музики без розвитку, тобто без зміни, без руху.

Ми побачили підтвердження цієї думки на прикладах таких музичних творів: «Чому ведмідь взимку спить» Леоніда Кніппера та симфонічної казки «Петрик і Вовк» Сергія Прокоф’єва.

16.01.2021.Музичне мистецтво.3-А,3-Б

Тема:Прийоми розвитку музики.

Вступ. Прийоми розвитку музики

На минулому уроці ми з’ясували, що музика не може існувати без розвитку. Вона постійно змінюється. Прийоми розвитку музики можуть бути різними.

Зрозуміти ми це зможемо на прикладі кількох наступних музичних творів Відомості про пісню „Чому ведмідь взимку спить”

Пісня „Чому ведмідь взимку спить” є прикладом виконавського розвитку, адже композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру.

Перший куплет виконуємо спокійно, другий – стурбовано, третій куплет – також спокійно.

Постійно змінюється темп. Це відбувається безпосередньо протягом кожного куплету; другий куплет звучить прискорено. Також є зміни і в динаміці. Голосніше (на форте) виконується другий куплет. Тобто, виконавський розвиток полягає у змінах характеру, темпу та динаміки.

А поштовхом для розвитку став літературний текст.

Тож спочатку розучіть цю пісню

Слухання. С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петрик і Вовк» (сцена Петрика і Пташки)

На минулому уроці ми пригадували симфонічну казку Сергія Прокоф’єва „Петрик і Вовк” і звернули увагу на те, що тема Петрика розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Цю тему виконує група струнно-смичкових інструментів.

У симфонічній казці розвиваються не лише окремі теми, а й декілька одночасно.

Сьогодні ми прослухаємо, як за допомогою тембрів різних музичних інструментів композитор передав „розмову” двох персонажів – Петрика і Пташки. Таким чином він використав тембровий розвиток.

Що допомогло зрозуміти, що Петрик і Пташка розмовляють?

Звучання яких інструментів допомогло розпізнати образи героїв казки?

Підсумки уроку

Зміни в музиці можуть відбуватися за допомогою виконавського та ладового прийомів. Зіставлення та зіткнення різних тембрів, пов’язаних із певними дійовими особами музичного твору, сприяють розвитку музики. Це називають тембровим розвитком.

22.01.2021.Музичне мистецтво 3-А,3-Б.

Тема: Жанровий і симфонічний розвиток музики.

Вступ

Сьогодні ми продовжимо розглядати різноманітні прийоми розвитку музики.

Слухання та аналіз музичного твору

Прослухайте музичний твір, визначте його назву та автора. Поміркуйте, яку картину хотів намалювати композитор звуками та різними засобами музичної виразності.

(Звучить „Ранок” Е. Гріга)

Ми прослухаали твір Едварда Гріга „Ранок”. У цій п’єсі композитор зображає музичну картину сходу сонця північного ранку. Світла мелодія твору побудована на народних пастуших награваннях. Вона наповнена радісним світосприйманням, передає спокій і тишу. Де-не-де чується відгомін мисливських ріжків та ніжні голоси птахів.

Потрібно також звернути увагу на різнобарвність динамічних відтінків (від ніжного мерехкотіння піаніссімо до величного, урочистого форте).

Основну тему розвивають і передають різні групи симфонічного оркестру. П’єса Едварда Гріга „Ранок” – яскравий приклад тембрового та динамічного розвитку музики.

Слухання та аналіз музичного твору

Прослухайте новий музичний твір і спробуйте дати відповіді на такі запитання:

Яку картину можна намалювати під враженням від твору? Які почуття втілені в ньому?

В українській народній пісні „Верховино, світку ти наш” висловлена безмежна любов до рідного карпатського краю, оспівана неповторна краса природи. Пісня складається з широкого протяжного заспіву та швидкої коломийки.

Коломийка – це українська народна гуцульська пісенька типу частівки.

У пісні „Верховино, світку ти наш” відчувається жанрова відмінність між заспівом і приспівом. Це приводить до висновку про велике виразне значення жанрового розвитку в музиці.

Розучіть заспів цієї пісні. Зверніть увагу на дотримання ритму (протягування довгих звуків затактів і спокійне, вчасне виконання коротких), а також на економний розподіл дихання.

Розучування пісні «Верховино, світку ти наш»

Слухання. Г. Майборода. „Гуцульська рапсодія” (фрагмент)

Прослухайте наступний музичний твір „Гуцульська рапсодія” і поміркуйте, що знайомого ви в ньому помітили.

Аналіз прослуханого твору

У виконанні симфонічного оркестру ми почули мелодію знайомої нам української народної пісні „Верховино, світку ти наш”. Видатний український композитор Георгій Майборода ввів у свій твір, який називається „Гуцульська рапсодія”, мелодію відомої української народної пісні.

Рапсодія – це п‘єса на теми народних пісень і танців.

У вільному розвитку кількох контрастних тем розгортається розповідь про життя та природу мальовничого Прикарпаття. У виконанні симфонічного оркестру мелодія пісні набула нових якостей. Тут поряд із жанровим, динамічним, темповим і тембровим прийомами розвитку музики існує й симфонічний розвиток.

Підсумки уроку

Сьогодні ми поповнили наш умовний ланцюжок прийомами розвитку музики. У музичних творах можуть використовуватися виконавські, симфонічні, жанрові, динамічні, темпові, ладові та темброві прийоми розвитку музики. Також ми прослухали п’єсу Едварда Гріга „Ранок”, познайомилися з українською народною піснею „Верховино, світку ти наш”.