26.02.2021. 8-А клас. Українська мова.

Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 47 с. 198.

2. Повторити параграф 46.

3. Скласти невеликий твір на вільну тему, використовуючи складнопідрядні речення.

4. Вивчити досконало матеріал на с. 198.

24.02.2021. 8-А клас. Українська мова.

Домашнє завдання.

1. Повторити параграф 46 на с. 195-196.

2. За даними групами прикметників та іменників скласти речення ( за вправою 526 с.197).

22.02.2021. 8-А клас. Українська мова.

Тема. Однорідні члени речення зі сполучниковим зв’язком

Перебіг уроку

1. Організаційний момент.

Добрий день, восьмикласники!

Розгорніть, будь ласка, робочі зошити, запишіть число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Робота з підручником.

- Опрацюйте теоретичний матеріал (с.190 В. І. Тихоша).

- Виконайте вправи: 508 ( усно), 504(І завдання письмово).

2. *«Говорімо правильно». Прочитайте сполуки слів, запам’ятайте їх вживання.

З вашої вини, у справах, чемпіонат з тенісу, сталося за життя, зроблю за умови, однією мовою.

*З однією зі сполук слів складіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення.

3. Запишіть словосполучення, вибравши з дужок потрібне слово.

Шестеро (кролів, ялинок), троє ( відер, жолудів), десятеро (журналів, пасажирів).

- Складіть і запишіть речення з одним утвореним словосполученням (на вибір).

ІІІ. Домашнє завдання.

1. Правила вивчити напам’ять (с.190).

2. Виконати вправу 501 або 503.

19.02.2021. 8-А клас. Українська мова.

Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 46, повторити параграф 21.

2. Виконати вправу 502 (письмово), вправу 507 (усно).

11.12.2020 . 8-А клас. Українська мова.

Тема. Другорядні члени речення. Означення. Узгоджені і неузгоджені означення. Способи їх вираження

1. Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

2. Опрацюйте за підручником параграфи 28, 29.

3. Виконайте вправу 315(усно); 311 (письмово).

4. Домашнє завдання.

- Правила вивчити напам’ять (с.122-123, 125-126).

- Виконати вправу 316 або 321.

17.02.2021. 8-Аклас. Українська мова.

Тема. Ускладнене речення. Речення з однорідними членами речення. Однорідні члени речення

І. Організаційний момент.

- Добрий день, восьмикласники!

- Аналіз контрольної роботи виконаємо, коли ви прийдете до школи.

- Розгорніть робочі зошити, запишіть число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

· Робота з підручником. Опрацюйте теоретичний матеріал (с.185), параграф 45.

1. Виконайте вправи: 498 (усно); 499(письмово).

ІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити правила (параграф 45).

Повторити сполучники сурядності (підручник «Українська мова» О. В. Заболотний, с.103)

Виконати вправу 500 (І і ІІ завдання письмово).

22.01.2021. 8 – А клас Українська мова

Урок № 65.

Записати у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

Тема. Односкладні речення. Поширені односкладні речення.

І. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу (записати в робочий зошит).

За структурою односкладні речення можуть бути поширеними і непоширеними.

Непоширені односкладні речення складаються тільки з головного члена речення: підмета або присудка. Наприклад: 1)Світає. – Односкладне, безособове речення, непоширене (бо складається тільки з присудка). 2)Літо. – Односкладне, непоширене, називне речення (бо складається тільки з підмета).

Поширені односкладні речення включають головний член і залежні від нього другорядні члени речення. Наприклад: 1)Шум акацій. – Односкладне, поширене, називне речення (бо підмет має залежне від нього означення (шум (чий?) акацій). 2)Морозом вікна позамуровано. – Односкладне, поширене, безособове речення (присудок замуровано має залежні від нього другорядні члени речення. Замуровано (що?)вікна (додаток), (чим?)морозом (додаток). 3)Сьогодні чогось не спалось. – Односкладне, поширене, безособове речення. (Присудок не спалось має залежні від нього другорядні члени речення: не спалось(коли?)сьогодні (обставина часу), не спалось(як?)чогось (обставина).

2. Робота з підручником (с. 170, 171).

3. Виконати вправи 453 (усно), 448 (письмово).

ІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити правила (с. 170, 171).

2. Повторити параграфи 36 – 42.

3. Виконати вправу 455 або 458 (письмово).

22.01.2021 8 – А клас Українська мова.

Тема. Розвиток мовлення № 24. Конспект прочитаного науково-навчального тексту.

Записати у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Добрий день, любі восьмикласники! Урок я розпочинаю із привітання. Адже сьогодні усе прогресивне людство України відзначає День Соборності України. Саме 22 січня є однією з найважливіших історичних дат ( проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР ) – День Соборності.

Отже, діти, любіть батьків, поважайте старших себе, цінуйте життя, ростіть справжніми патріотами нашої Батьківщини – неньки-України.

Розгорніть робочі зошити, запишіть, будь ласка, число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу (записати в робочий зошит).

Конспект — текст, що систематично, коротко, логічно і зв'язно передає зміст основного джерела інформації (статті, книги, лекції та ін.). Це запис, основу якого становлять план, тези, цитати та виписки (щонайменше два типи запису).

План — форма конспектування, яка включає аналіз структури тексту, узагальнення, виділення логіки розвитку подій і суті. Може бути простим (чітка лінійна послідовність пунктів) та складним (розгалужена система, наявність підпунктів).

Виписки — найпростіша форма конспектування, яка майже дослівно відтворює текст.

Тези — форма конспектування, яка являє собою висновки, зроблені на основі прочитаного. Відокремлюють прості та ускладнені (окрім головних положень, включають також другорядні) тези.

Цитування — форма конспектування, яка використовується, коли передача думки автора не можлива своїми словами. Цитування — дослівна виписка.

Помітки — форма конспектування, яку умовно можна віднести до запису, так як вона являє собою позначки у тексті.

Оформлення конспекту.

Перш ніж розпочати написання конспекту потрібно вказати основні данні, які стосуються безпосередньо тексту-джерела: прізвище автора, назва роботи, рік і місце видання. Під час конспектування допускається скорочення слів, наприклад: стаття — ст., мільйон — млн та ін.. Не допускаються скорочення в назвах та прізвищах. При використанні цитат потрібно слідувати правилам цитування (цитата береться у лапки, записується джерело і номер сторінки). У конспектах можуть використовуватися таблиці, діаграми, схеми. Для виділення проблемних питань, важливих моментів, можуть використовуватись різні помітки, репліки, оцінки. Наприклад: «!» означає згоду з тим, про що йдеться; «?» — сумніви; «!?» — здивування; «NB» — важливу інформацію; «Y» — найголовніше у тексті.

Робота з текстом

Прочитати уважно текст. Довести належність висловлювання до науково-навчального підстилю мовлення (усно).

ПРИКРАСИ МОВЛЕННЯ

Стилістика одержала свою назву від латинського слова stilus. Так у римлян, які писали чорнові тексти на покритих шаром воску дерев’яних дощечках, називався інструмент для писання. Гострим кінцем писали, а тупим кінцем можна було виправляти текст, стираючи написане. З цією особливістю писання було пов’язане прислів’я: «Часто перевертай стиль!», тобто старанно виправляй написане, намагайся якнайкраще виразити словами свою думку.

За середніх віків західноєвропейські філологи вирішили, що слово stilus зв’язане з грецьким словом stylоs — «колона» і стали писати його як stylе.

Можна сказати, що стилістика — це наука в основі своїй лінгвістична, мовознавча. Її завдання - дослідження дії мовних знаків на почуття тих, що розмовляють даною мовою, і вивчення різних засобів словесного вираження думок. Завданням стилістики є вивчення експресивної та імпресивної функції мови. Нагадаймо, що імпресивна функція — це прагнення відправника своєю промовою викликати певну реакцію одержувача. Навпаки, експресивна функція — це ненавмисне повідомлення відправника одержувачеві про себе самого. У стилістиці визначаються стилі, тобто засоби вираження почуттів та переживань, що використовуються в людській мові, стилі авторів літературних творів, стилі літературних жанрів, тобто різних видів літературних творів, стилі різних епох в історії літератури, різні стилі загальнонародної мови.

До кінця XIX століття мовознавці, які вивчали стилі, займалися переважно встановленням основних понять стилістики й описували тропи і фігури, тобто звороти мовлення, що мали алегоричний чи інакомовний зміст. На початку XX століття стилістику як окрему науку опрацював французький дослідник Шарль Баллі. Він визначив стилістику як вивчення вираження людських почуттів мовними засобами і вплив мовних засобів на людські почуття. Тепер стали розрізнювати лінгвістичну стилістику (лінгвостилістику і літературознавчу стилістику). Треба сказати, що це протиставлення двох стилістик має умовний характер: до галузі лінгвостилістики належить вивчення мови різних шарів суспільства, особливостей мовлення представників різних професій, а літературознавча стилістика скерована на вивчення стилів авторів художніх творів — прозаїків і поетів.

Різні стилі мовлення спостерігаються в усіх розвинених мовах світу, зокрема в усіх тих, що мають свою літературу, свою літературну традицію. Ту саму думку можна виразити в різних стилях, наприклад, «Сьогодні гарна погода» (нейтральне значення), «Ну і чудова ж сьогодні погода!» (емоційне значення), «Ох! Яка незрівнянно пречудесна сьогодні погода! (гіперболічне значення).

Можливість виразити ту саму думку різними засобами становить багатство мов. Для представників логіки воно є байдужим, а для мовознавців є предметом вивчення.

Установлення особливостей усіх можливих стилістичних різновидів (варіантів) висловлювань через відмінності граматичної будови мов є нездійсненним завданням.

Давньогрецькі філологи, а слідом за ними і римські, запропонували класифікацію стилістичних зворотів для своїх мов, а від них одержали в спадщину цю класифікацію середньовічні й нові європейські філологи. Згідно з цією класифікацією звороти поділяються на: 1) фігури слів; 2) фігури розташування слів; 3) фігури думок (За А. Білецьким).

- Визначити тему й основну думку прочитаного тексту (письмово).

- З’ясувати, що виражає заголовок.

- Виділити мікротеми висловлювання.

- Скласти план (письмово).

ІІІ. Робота із частково заповненою схемою

Розглянути схему. Назвати основні види конспекту. Сформулювати за аналогією до текстуального й вільного конспекту визначення змішаного.

Види конспектів

Текстуальний Вільний Змішаний

Послідовний виклад Текстуальний

основних думок Послідовний виклад

тексту словами автора основних думок

тексту своїми словами

* Дайте відповіді на запитання.

- Яка основна функція конспекту?

- Чи часто доводиться вам складати конспекти?

ІV. Алгоритм роботи над складанням конспекту (записати в робочий зошит).

1. Установити зв'язок між окремими положенями висловлювання.

2. Скласти план.

3. Подумати, які місця доцільно процитувати.

4. Уважно прочитати текст.

5. Оформлюючи власний конспект, виділяй ключові слова чи фрази різними способами (підкресленнями, умовними знаками на полях)

6. Виділити головне в прочитаному.

V. Самостійне складання конспекту науково-навчального тексту

Прочитати мовчки текст. Визначити його стильову належність. Дослідити, що виражає заголовок: тему чи основну думку. З’ясувати, які терміни вжито в тексті. Сформулювати їх визначення.

ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

У багатьох суспільствах окремі люди, певні соціальні верстви або й цілі народи у щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. Таке явище називають двомовністю, або білінгвізмом (лат. bi, bis — «двічі», lingua — «мова»).

Співвикористовувані мови ніколи не бувають симетричними, а двомовні комуніканти (білінгви) ніколи не володіють обома мовами однаково. На цій основі розрізняють першу мову — основну в мисленні й спілкуванні та другу — використовувану рідше або тільки в спеціальних сферах, наприклад, у науковій діяльності, офіційному спілкуванні, контактах з людьми, для яких ця мова рідна тощо. Тому в Україні є українсько-російська й російсько-українська двомовність. Представники національних меншин України: євреї, угорці, молдавани, кримські татари тощо, крім рідної, часто вживають українську й російську мови. Таке явище називається багатомовністю.

Двомовність, а точніше, недостатнє володіння однією або й двома (трьома) співвикористовуваними мовами є основною причиною порушення культури, а часом і етикетності мовлення. Досконале оволодіння другою (третьою) мовою неможливе без акультурації — глибокого засвоєння культури (цивілізації), яка створюється й обслуговується цією мовою.

Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду. Це складний процес: мовцеві потрібно «ввімкнути» психічні механізми, які регулюють вимовляння звуків, наголошування слів, інтонування фраз, не кажучи вже про слово — і формовживання, поєднання слів, побудову висловлень. Тому дуже часто перемикання коду буває неповним, наприклад, лексика і граматика у мовця українська, а фонетика російська. У такому разі кажуть, що людина говорить з російським акцентом. Трапляється, що і лексика, і граматика в українському мовленні частково російська. Таке мовлення є суміщеним, змішаним — українсько-російським або російсько-українським. В Україні воно іменується суржиком (у прямому значенні суржик — це назва суміші жита і пшениці, ячменю і вівса тощо).

Ставлення культурних, освічених людей до суржика негативне. Треба намагатися говорити чистою мовою, не допускати інтерференції, тобто проникнення елементів однієї мови у мовлення іншої. А цього неможливо досягти без свідомого розрізнення елементів двох мов, а особливо без стійких умінь і навичок використання їх у мовленні. Люди сприймають кожного з нас насамперед через наше мовлення, нашу спілкувальну поведінку. Тому треба, як закликав Максим Рильський, «заглядати у словник», користуватися довідниками і посібниками, аналізувати своє і чуже мовлення (Я. Радевич-Винницький).

VІ. Домашнє завдання.

1. Скласти план прочитаного тексту «ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ» . Скориставшись відновленим алгоритмом, оформити конспект, зазначивши паспортні дані тексту (його автора, назву, а також назву журналу, газети чи книги, в якій він надрукований).

2. Підготувати усний стислий переказ науково-навчального тексту, опрацьованого на уроці.

3. Повторити параграф 36 – 42.

4. Письмові роботи (класні і домашні) перевірю (26.01.2021р.), коли зберу зошити в школі.

20.01.2021. 8 – А клас. Українська мова

Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

Тема: Односкладні речення з головним членом, співвідносним із підметом ( називні). Розрізнення називних речень і двоскладних з іменним складеним присудком, вираженим прикметником

І. Організаційний момент. Добрий день, любі восьмикласники.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Наведіть приклади односкладних речень.

Означено – особові

Узагальнено – особові

Неозначено – особові речення

Безособові речення

Інфінітивні речення

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні ми з вами познайомимося з новим типом односкладних речень – називні або номінативні речення. А також навчимося розрізняти номінативні речення та двоскладні з іменним складеним присудком.

ІV. Засвоєння нових знань

Номінативні (називні)речення

Головний член може виражатися:

Іменником у Н.В.: Кількісно – іменною сполукою: Займенником:

Вечір. Степ. Два літа. Три літа. Вона! Боже, справді вона!

А там дивись і в школу помандрує.

Номінативні речення є завжди повними. Деякі номінативні речення мають вказівну частку ось, он, от

Різновиди номінативних речень:

буттєві, або вказівні емоційно - оцінні власне - називні спонукально - бажальні

екзистенціапльні

1.Прочитати речення .

Вказати з – поміж них речення односкладні. Свою думку обґрунтувати.

У степу весніє. Про зупинку попереджати голосно. Життя наче казка. Звичайна собі мить. Човен – мов колиска. Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. Під дією сонячного світла повітря нагрівається.

V. Виконання вправ на закріплення.

1. Попереджувальний диктант (спишіть речення, підкресліть граматичну основу).

Зимовий сад. Холодні, голі віти (В. Сосюра) Ніч, безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. (М. Рильський) І гнів, і жах. І білі маски облич. І злами рук, як ринв (Б.Олійник) Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П. Тичина) Люби життя у боротьбі щоденній! (Л.Забашта) Так спокійно і прозоро в сивім парку над Дніпром (В.Сосюра) Заціпило мене од холоднечі (П.Куліш)

2. Поширте подані називні речення.

Ранок. Зима. Мороз. Птахи. Ліс. Озеро. Відпочинок

3. Дослідження – оцінка. Прочитайте вірші. З’ясуйте чому автор використовує називні речення?(Усно).

Ярлики і хустки, шапки, кубанки,

посивілі, руді із кучмами із струп’ям.

Востаннє надриваються горлянки…

І. Драч

Безтурботність і сміливий спокій…

Сонний день всі думки придушив

О.Теліга

Свіча. Вітер. Злива. Безсоння.

Гасне літо зелене.

І. Шинкарук

VІ. Домашнє завдання.

1. Підготувати відповідь на подані запитання. Розкажіть про називні речення. Чим вони відрізняться від інших типів односкладних речень? Якими частинами мови виражається граматична основа в номінативному односкладному реченні? Як відрізнити поширені номінативні речення від двоскладних з іменною частиною складеного присудка?

2. Складіть сенкан до теми номінативні односкладні речення (за бажанням).

3. Повторити теоретичний матеріал за підручником параграф 42.

4. Виконати вправу 444 (письмово).

5. Письмові роботи (класні і домашні) скинути мені у Viber до 20:00 21.01.2021р.

19.01.2021. 8 – А клас. Українська мова.

Записати у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

Тема. Односкладні речення з головним членом, співвідносним із підметом (називні).

І. Організаційний момент.

Девіз уроку:

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

1. «Односкладні речення з головним членом, співвідносним з підметом. Називні односкладні речення».

Мета. На уроці ми повторимо знання про односкладні реченнях з головним членом присудком; дізнаємось про особливості односкладних речень з головним членом підметом; навчимось відрізняти види односкладних речень один від одного; виконувати завдання творчого характеру.

2.Проблемне завдання

-Яке з цих речень є називним?

1.Солов'їні далі! Далі солов'їні.

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

2.Терпкий холодний жах у серці за мою Вкраїну.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Бесіда

1.Які є способи вираження підмета? (підручник, с. 94).

2. Які члени речення належать до групи підмета(підручник, с. 122), а які – до групи присудка? (підручник, с. 134, 138).

3. Робота з підручником. Параграф 42 (с. 166 -168).

ІV. Спостереження над мовним матеріалом

Завдання: Прочитати речення. Знайти у них головні члени, визначити спосіб їх вираження. Поміркувати, чому такі речення в мовознавстві називаються називними?

Сніг і сонце. Золоті цимбали. Вічності дихання золоте.

Окоп. Залізниця. Гармата. Дуби, посивілі від пилу.

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити правила напам’ять (параграф 42).

2. Повторити параграф 40, 41.

3. Виконати вправу 441 або 442.

4. Письмові роботи (класні і домашні) сфотографувати і скинути мені у Viber до 18:00 20.01.2021.

15.01.2021. 8 – А клас. Українська мова

Тема. Безособові речення. Вираження головного члена в них.

Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота над епіграфом.

Усю любов, усе життя

Віддаю тобі, земле моя.

О.Довженко

- Яка основна думка вкладена автором у ці слова?

- Визначте тип речення.

- Чим ускладнене це речення?

2. Проблемне завдання.

Трансформація речення епіграфу: усю любов, усе життя хочеться віддати тобі, земле моя.

--- Визначте присудок. Укажіть його вид. Що можна сказати про особу? (Дія сприймається незалежно від будь-якої особи.)

ІІ. Робота з підручником.

1. Опрацювати теоретичний матеріал (с. 162 – 163).

2. Виконати вправи 426, 427 (письмово).

ІІІ. Лінгвістичне дослідження (за бажанням).

Виписати з творів В. Сосюри, А. Малишка та П. Тичини по 3 безособові речення. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.

1.Залило водою луки, залило. (В.Сосюра.)

Синім холодом од трав віє. (В.Сосюра.)

Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. (В.Сосюра.)

2. Струмками застеля дороги. (А.Малишко.)

Замело, завіяло стежки. Закурило вихором по хаті. (А.Малишко.)

Завихрило, затуманило білим кужелем століть. (А.Малишко.)

3. Без чистоти творити трудно. Без творчості – нема життя. (П.Тичина.)

Раптом вибухом труснуло, димом небо спалахнуло й понесло навперевал аж на Княжий вал. (П.Тичина.)

І знову зашуміло над Подолом. (П.Тичина.)

ІV. Завдання-трансформація (за бажанням).

Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові. Пояснити, яким членом речення став підмет.

1 група

Зайвих не хочем ми слів.

Знов ковдра хмар затягує блакить.

***

Зайвих не треба нам слів.

Знов ковдрою хмар затягує блакить.

2 група

Кущ омитий чистою росою.

Сміхом-жартом село заметене.

***

Кущ омито чистою росою.

Сміхом-жартом село замело.

3 група

...Вітер віє з поля на долину. (Т. Шевченко.)

Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський.)

***

Війнуло вітром з поля на долину.

Гірко й ніжно пахло пухом зеленим

V. Домашнє завдання.

1.Вивчити параграф 40 (с.162 – 163).

15.01.2021 8 – А клас Українська мова

Тема. Узагальнено-особові речення. Вираження головного члена в них.

Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

І. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Розподільний диктант (письмово).

Записати у дві колонки дієслова: 1 – дійсного способу; 2 – наказового способу.

Не станеш, роби, учись, не бажай, не хочеш, наживай, не втрачай.

Визначити особу й число дієслів.

2. Записати прислів’я, вставивши на місці пропусків потрібні дієслова із розподільного диктанту.

Від похвал розумним … (не станеш). (Роби)… для інших, …(учись) для себе. (Не бажай) … другому того, чого сам … (не хочеш). Своїх друзів …(наживай), та й батькових … (не втрачай).

А.Підкресліть у реченнях граматичні основи. З’ясуйте, якими є речення: односкладними чи двоскладними? Чому?

Б.Чи зрозумілий зміст речень без підмета? Отже, вони повні?

В.Дія, яку означає дієслово-присудок, стосується конкретної особи чи будь-кого з нас?

Г. До якого жанру фольклору належать подані висловлювання?

Д. Визначте форму вираження головного члена в записаних прислів’ях, створіть інформаційне гроно - форма вираження присудка( Додаток Б).

Е.Зробіть висновок, які речення називаються узагальнено-особовими; скориставшись схемою, підкресліть у табличках, які є в кожного, необхідні ознаки.

ІІ. Виконання завдань на закріплення нового теоретичного матеріалу.

Запишіть речення, підкресліть присудки. Визначте особу й число дієслів.

Книга корисна, коли її читають. Брехню слухають, а брехунів б'ють.

ІІІ. Робота з підручником.

- Опрацюйте матеріал підручника «Українська мова» для 8 класу (автори В. І. Тихоша, С. О. Караман) на с. 160.

- Виконайте вправи: 416 (усно), 417 (письмово).

ІV. Творче конструювання.

- Записати речення, відновивши порядок слів.

Храм, прийдуть, лиш, збудуй, в нього, а, люди.

(Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л.Костенко)).

- Визначте граматичні основи в реченні, вкажіть вид простих речень у поданому складному. Власну думку обґрунтуйте.

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити правила напам’ять (параграф 35).

2. Повторити параграф 23, 24.

3. Виконати вправу 420 або 421.

16.01.2021.

Урок №58 – 59. 8 – А клас. Українська мова

Тема. Розвиток мовлення. Контрольний докладний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі за складним планом із використанням прикладок

Перебіг уроку

Добрий залишає спадщину й онукам…

Біблія

При майстрах якось легше.

Вони – як Атланти

Держать небо на плечах.

Тому і є висота.

Л.Костенко

І. Організаційний момент

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Побажай мені удачі»)

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- Назвіть відомі вам стилі мовлення.

- Назвіть типи мовлення, ознаки, характерні їм.

Типи мовлення Основні функції На яке питання дається Будова висловлювання

відповідь у висловлюванні

Розповідь Повідомлення про події Що робить персонаж? Експозиція, зав’язка,

кульмінація, розв’язка

Опис Словесне зображення Яким є предмет, істота, Певна послідовність ознак,

предмета, істот, явищ природи місцевість, явище природи? що відображають предмет

Роздум Доведення або пояснення чогось Які причини подій? Чому Теза, аргументи, висновки

предмет чи особа такі?

- Що ми описували з вами раніше?

- Що таке пам'ятка історії й культури?

Пам'ятка – це предмет матеріально-духовної культури минулого.

- Які види пам'яток ви знаєте?

*З а призначенням: культурні, оборонні, громадські.

* За властивістю: рухомі, нерухомі.

* За походженням: пам'ятки народної архітектури та пам'ятки стильової архітектури.

- Чим відрізняється пам'ятка від пам’ятника?

Пам'ятник – це скульптурна споруда.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Робота з епіграфами

- Як ви розумієте біблійний вислів «Добрий залишає спадщину й онукам»?

- Виразно прочитайте слова Л.Костенко. Про яких майстрів іде мова?

- Чи кожен може стати майстром? Що для цього потрібно?

2. Слово вчителя

Людина живе не лише для того, щоб самій насититися життям, а й для того, щоб залишити після себе слід. Життя продовжується в пам’яті інших, коли вони користуються плодами праці своїх попередників, коли залишене їм у спадок, приносить користь, допомагає жити.

ІV. Повідомлення теми уроку

(Діти, запишіть,будь ласка,у зошит число і тему уроку).

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Читання тексту переказу

Софія Київська

Духовність… Ми знаємо, що починається вона з прадавніх коренів нашого роду, народу, про який увесь світ дізнався, слухаючи чарівний голос куполів величного Софійського собору, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом історії як символ українського народу, як його мудрість і сила, талант і слава, як квіт його душі.

Відвідати собор необхідно, тому що це один із найстарішіх храмів Східної Європи. Софія в Києві перегукується з храмом Софії в Константинополі. Мозаїка та фрески збереглися ще із часів будівництва, отже, їм тисяча років. Мозаїчна Оранта – неперевершений витвір мистецтва. У соборі є гробниця Ярослава Мудрого. Софія Київська внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Із дзвіниці висотою в 76 м відкривається прекрасна панорама столиці. Можливо, саме в цьому соборі захована давня велика бібліотека Ярослава Мудрого. На стінах храму є давні «графіті», які залишали кияни ще в ХІ-ХІІ ст. Це головний храм Київської Русі. Протягом десяти століть стіни Софії захищають наш народ і запрошують поринути в казкову подорож крізь віки. Рушаймо!

«Софія Київська» – Національний заповідник, який було засновано 1934 року. Його територія відповідає межам кафедрального Софійського монастиря, заснованого близько 1663 року Петром Могилою. З того часу тут розташовано резиденцію київських митрополитів. Храм, присвячений Софії – Премудрості Божій, споруджено Ярославом Мудрим у 1037 році на місці переможної битви великого князя київського з печенігами. Він був композиційним центром града Ярослава.

Чи знаєте ви, що Софія Київська становить собою п’ятинефний хрестокупольний храм, який прикрашають 13 бань різного розміру? У ХVІІ столітті, за доби гетьмана Івана Мазепи, були проведені відновлювальні роботи: стіни забілено, відреставровано галереї, створено інший дах, фігурні фронтони, прикрашено фасади.

Інтер’єр собору оздоблено розписами. Уявіть мозаїки, які вражають кольорами та відтінками, що змінюються залежно від кута зору. Найбільш відомою композицією є зображення Марії Оранти на золотому тлі. Дзвіниця має вигляд чотириярусної споруди блакитного та білого кольорів із ліпниною.

На території заповідника також є багато службових будівель монастиря: Трапезна палата, палац митрополита, бурса, Братський корпус, Консисторія, Південна брама та Монастирський мур.

Національний заповідник «Софія Київська» вистояв під час воєн, зазнав змін, але зберіг свою значущість і велич.

Ми повинні цим пишатися. Ми зобов’язані вбирати в себе духовні витоки, дорогоцінні набутки минулих віків, бо це пам'ять для нас і наших дітей, дух предків, який допомагає нам усвідомити себе як етнос, пройнятися гордістю за свою землю-матінку й вистояти, примножити надбання минулого й передати «лист у вічність» прийдешнім поколінням (С.Тимченко).

2. Бесіда за змістом тексту

- Яка тема й основна думка тексту?

- До якого стилю мовлення належить текст? Обґрунтуйте свою думку.

- Які типи мовлення поєднано в тексті?

- Які види описів автор поєднав у тексті? З якою метою він це зробив?

- Яку роль відіграє опис пам'ятки історії?

- Які мовні засоби використовує автор для розкриття основної думки опису?

3. Словникова робота

· Поясніть лексичне значення слів.

- Купол – опуклий дах у формі півкулі.

- Кафедральний собор – собор, у якому править службу місцевий єпископ.

- П’ятинефний – той, який має п’ять нефів.

- Неф – витягнуте в довжину приміщення, відокремлене рядом колон або стовпів.

- Мозаїка – візерунок, зроблений із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, камінців.

- Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

- Графіті – стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах.

- Фасад – зовнішній, лицьовий бік будівлі.

- Дзвіниця – вежа для дзвонів на церкві або окрема будівля із дзвонами.

· Поясніть різницю в лексичному значенні слів. Як називаються такі слова?

- Талант – видатні природні здібності людини; хист, обдарування.

- Талан – доля, життєвий шлях.

· Доберіть синоніми до слів.

- Купол (баня, маківка).

- Етнос (народ).

- Град (заст., архаїзм) (місто).

4. Складання плану

План (орієнтовний)

1. Голос Софійського собору – це голос духовності.

2. Причини, які спонукають відвідати собор.

3. «Софія Київська» – Національний заповідник:

а)територія історичної пам’ятки;

б) місце переможної битви.

4. Зовнішній вигляд Софії Київської:

а) п’ятинефний хрестокупольний храм;

б) зміни Софії Київської за Івана Мазепи;

в) інтер’єр собору;

г) службові будівлі монастиря.

5. Софія Київська – це «лист у вічність».

5. Орфографічна робота

- Повторення правил написання власних назв. Особлива увага звертається на правопис складних власних назв.

- Поясніть, чому по-різному пишеться Софія Київська // «Софія Київська».

- Запишіть складні слова, поясніть їх написання. Зверніть увагу на написання слів чотириярусний і 4-ярусний; п’ятинефний і 5-нефний.

6. Самостійне читання тексту удруге.

7. Робота учнів із чернетками.

Складіть докладний переказ тексту відповідно до плану.

8. Самоперевірка за пам'яткою «Як писати переказ»

1. Прочитавши написане, подумайте:

а) чи розкрито тему;

б) чи передано основну думку;

в) чи є початок, основна частина і кінець, чи пов’язані

вони між собою змістом;

г) чи збережено послідовність подій;

д) чи правильно поділено текст на абзаци (дивись план).

2. Написане читайте вдруге дуже правильно, підкреслюючи олівцем

мовленнєві, орфографічні та синтаксичні помилки.

3. Щодо помилок проконсультуйтеся з учителем або перевірте за

словником, а потім виправляйте.

4. Ще раз перечитайте уже виправлене. Зверніть увагу на

милозвучність мовлення.

5. Перепишіть з чернетки начисто. Дотримуйтеся правил правопису.

9. Написання переказу в зошити для контрольних робіт

VІ. Підсумок уроку

1. Слово вчителя

Кожна із пам'яток історії та культури є свідком, а то й учасником історичних подій. Кожна з них має свою історію, свою пам'ять, свою легенду – усе те, що свято оберігається й передається з покоління в покоління. Тож збережімо й ми виплекане майстром диво, пам’ятаймо, що завдяки цьому «є висота», як казала Л.Костенко, є висота духу нашого, є те, чому буде дивуватися ще не одне покоління нащадків, те, що презентує нас світу як націю, як великий народ.

2. Рефлексія

- Урок допоміг мені…

- Знання, здобуті на сьогоднішньому уроці, я зможу використати…

VІІ. Домашнє завдання

1. Повторити ознаки опису, зокрема опису пам'яток історії й культури.

2. Дібрати із творів української літератури опис пам'яток історії й культури.

За вибором учня:

- пояснити логічний ланцюжок «духовність – Софійський собор – майбутнє нащадків»;

- створити презентацію «Сім чудес України», «Сім чудес Сумщини» (на вибір).

18.01.2021. 8-А клас. Українська мова

Тема. Інфінітивні речення. Вираження головного члена в них

І. Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

· Робота з підручником.

--- Опрацюйте теоретичний матеріал (с.164).

· Виконання вправ і завдань.

--- Вправу 434 виконуємо разом.

Вправа434

!. Не злічити мені тих зірок (В. Сосюра).

2.Простір не осягнути й не обняти (Л. Дмитерко).

3. Роботящим умам, роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко).

4.Одібрать землю! (М. Коцюбинський).

5.Сонця злиток, і правду, й гнів – тобі нести (А. Малишко).

6.Коли б з чоловіком хоч словечко промовити (М. Вовчок).

--- Вправу 435 виконати самостійно(усно).

· Мовне дослідження. Замініть двоскладні речення синонімічними безособовими. Простежте як змінився характер висловленої думки.

·

Зразок. У хаті пахне хліб (двоскладне речення). – У хаті пахне хлібом (односкладне безособове речення).

1. Сонце залило галявину.

2. На подвір’ї запахла скошена трава.

3. Безперервні осінні дощі розмили дорогу.

· Синтаксичний аналіз речення.1. Спишіть речення. Виконайте повний синтаксичний розбір речення (підкресліть головні та другорядні члени речення, визначте, якими частинами мови вони виражаються).

Нахилюся вербою над річкою і нап’юся води холодної (О. Довгоп’ят).

2. Випишіть два-три словосполучення, виконайте їх письмовий синтаксичний розбір.

ІІІ. Домашнє завдання.

*Вивчити параграф 41.

*Виконати вправу 436 (І і ІІ завдання, письмово).

*Написати твір-опис «Зимовий вечір», використовуючи різні види односкладних речень (за бажанням).

Любі восьмикласники! Виконання класної і домашньої роботи, будь ласка, сфотографуйте і скиньте мені у Viber (0669175194) до 20:00 20.01.2021р.

13.01.2021. 8-А клас. Українська мова.

Урок№55.

Тема. Означено-особові речення. Вираження головного члена в них. Неозначено-особові речення. Вираження головного члена в них.

Запишіть у робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

І. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Відгадайте загадку. З’ясуйте, на дії чи на самому виконавцеві зосереджена увага в реченнях.

Не сиджу, а все стрибаю,

Дерева не полишаю.

Все кручуся, все верчуся.

Все ніяк не вгомонюся.

І банани, й ананаси,

Й інший плід з’їдаю ласо.

Людям – родич я далекий.

Хто ж я? Швидше розкумекай. (Мавпа).

2. Визначте граматичні основи та форму вираження головного члена (особу, число, спосіб, час).

ІІ.Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.156)

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи.

Творче спостереження на основі вірша з елементами аналізу.

*Прочитайте виразно вірш. Дайте заголовок. Яка тема його? Сформулюйте основну думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником торкнімося до них

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром.

Воно, хоч кволе, знову оживе.

У справедливість й людяність повірить.

Знайти головні члени речення.

Вказати форму вираження головного члена в односкладних реченнях.

Пояснити роль означено-особових речень.

З’ясувати, чи є у вірші двоскладні речення.

ІV. Лінгвістичний експеримент (на основі вірша з попереднього завдання)

Трансформувати односкладні речення у двоскладні. Увівши підмети, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.

V. Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.156).

VІ. Вибіркова робота. Запишіть заголовки до висловлювань відповідно до колонок таблиці.

Таблиця

Означено-особові Неозначено-особові Двоскладні речення

Бережи честь змолоду.

Вона береже родинне вогнище.

Люблю полтавську природу.

Народжуються зірки.

Пишіть листи і надсилайте вчасно.

Як зустрічають дорогих гостей.

Ворожили на долю.

Повіримо у наш оберіг.

У селі встають рано.

VІІ. Творча робота.

Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

• Як спекти святковий пиріг.

• Як посадити дерево.

• Як посадити квітку у вазон.

VІІІ. Творче конструювання

Скласти розповідь про сім’ю із 7-8 неозначено-особових речень , у яких головними членами виступали б слова: люблять; зустрічають; навчають; святкують; співають; готують.

ІХ. Домашнє завдання

1.Виписати з художньої літератури 6-7 односкладних неозначено-особових речень або виконати вправу 404.

2. Вивчити правила напам’ять.

13.01.2021. 8-А клас. Українська мова.

Урок№54.

ТЕМА. Розвиток мовлення№20. Особливості побудови опису пам’яток історії й культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в науковому стилі

Записати в робочий зошит число, класна робота, тема уроку.

І. Сприймання навчального матеріалу.

* Запитання учням.

- З’ясуйте лексичне значення слів «пам’ятка», «пам’ятник». Що в них спільного, а що відмінного?

Пам’ятник – скульптурна споруда, призначена для увічнення пам’яті людей, подій, об’єктів, іноді тварин.

Пам’ятка – предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об’єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність.

Пам’ятка історії – один з різновидів пам’яток культури, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

ІІ. Робота над текстом. Читання тексту для переказу.

ПРАПОР ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

Військові прапори належать до своєрідної ділянки українського мистецтва. Виконували їх нерідко серійно. З одного боку прапора наносилися певні традиційні рисунки: сонце, півмісяць, зірки. З другого — зображувалися цілком оригінальні елементи, а часом навіть композиції, подібні до картин. З відомих нам чотирнадцяти прапорів Запорізької Січі, виготовлених між 1769-1774 рр., немає й двох між собою тотожних.

На деяких прапорах втілено ідею небесної допомоги запорізькому воїнству, як, скажімо, на великому запорізькому прапорі, що датується 60-ми або 70-ми роками XVIII ст. Прапор виконано з червоного шовку. Усі зображення нанесено олійними фарбами.

У верхньому правому куті — зображення Божого Сина, у лівому — лик патрона Запоріжжя Архангела Михаїла.

Посередині намальовано озброєну гарматами двоповерхову галеру. На ній — близько двох десятків запорожців. Усі козаки схвильовані якоюсь надзвичайною подією. Про це свідчать їхні пози, підняті вгору обличчя, чудово передані художником жваві жести. У запорожців вусаті обличчя, голені голови з оселедцями. Вбрані козаки у військовий запорізький одяг. Дві постаті переднього плану в багатих квітчастих жупанах підкреслені композиційно. Мабуть, це — старшини.

Психологічне напруження підкреслене зіставленням яскравих кольорів. Брунатна галера має яскраво-рожеву корму. Різко виділяється біля щогли постать старшини в блакитному жупані. Плями малинового, білого, синього, жовто-зеленого одягу козаків передають настрій тривоги, неспокою.

В основі зображеного на прапорі лежить легенда про небесну допомогу козацькому війську. І, хоч Богородицю на прапорі не намальовано, за своїм змістом картина перегукується з поширеними й улюбленими в Україні XVIII століття іконами Покрови.

На українських іконах, створених на сюжет Покрови, як правило, зображено Богородицю, яка своїм омофором покриває гетьмана, козацьку старшину, усе запорізьке товариство.

Християнське свято Покрови встановлене на честь Божої Матері. Легенда розповідає, що трапилось це у X ст. На Константинополь напали вороги, місту загрожувало зруйнування. Зібравшись у церкві, мешканці міста молилися про врятування. Серед молільників був юродивий Андрій. Саме йому судилося побачити Богоматір, яка, йдучи повітрям, зняла з голови покров-омофор і розпростерла його над людськими головами, захищаючи молільників. Цієї миті вороги зняли облогу міста.

Християнське свято Покрови відзначається 14 жовтня. Це було головне свято запорізьких козаків. Богоматір вони вважали своєю заступницею у далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої морської стихії, ні злих ворожих сил. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали з високим божим призначенням Пріснодіви. Її зображення було на козацьких хрестах. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.

Запорожці високо шанували військові прапори, що належали до клейнодів. В уявленні низового товариства вони були нерозривно пов’язані з усім козацьким життям. Прапори є пам’ятками давнього українського мистецтва.

(416 сл.)  (За П. Жолтовським та В. Супруненком)

ІІІ. Бесіда.

— До якого типу мовлення належить текст?

— Який стиль мовлення тексту? Доведіть свою думку.

— Яка тема та ідея твору?

ІV. Словниково-орфографічна робота.

1. Поясніть лексичне значення слів омофор, Пріснодіва, клейнод, патрон, галера, корма, юродивий.

Довідка:

Омофор — довга широка, оздоблена зображенням хрестів смуга тканини.

Пріснодіва — вічно непорочна Діва.

Клейнод — знак влади.

Патрон — тут: захисник, заступник.

Галера, корма, юродивий — у релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна.

2. Доберіть синоніми до слів традиційний, оригінальний, тотожний.

Довідка:

Традиційний – звичайний.

Тотожний – достеменний, рівнозначний, цілком відповідальний, ідентичний, той самий.

Оригінальний – своєрідний, нестандартний, нешаблонний.

V.Робота над складанням плану.

Орієнтовний план (записати в зошит).

1. Традиційні малюнки і композиції на прапорі.

2. Спосіб зображення.

3. Малюнок на великому запорізькому прапорі:

1) Верхній правий кут.

2) Лівий кут.

3) Центральне зображення.

4. Легенда про небесну допомогу козацькому війську.

5. Християнське свято Покрови — головне свято запорозьких козаків.

6. Прапори — пам’ятники українського мистецтва.

VІ. Домашнє завдання.

Усний переказ опису пам'ятки — прапора Запорізької Січі.

11.01.2021. 8-А клас. Українська мова.

Тема. Односкладні речення. Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком. Означено-особові речення

1. Опрацювати параграф 36 (с.154), 37 (с.156).

2. Виконати вправи: 393(усно), 396 (письмово).

3. Дослідження-конструювання. До слів вечір, життя, проєкт, сірий, сміх доберіть спільнокореневі так, щоб вони належали до різних частин мови.

Зразок. Смак (іменник) – смачний (прикметник), смакувати (дієслово), смачно (прислівник).

4. Домашнє завдання.

· Правила вивчити напам’ять (с.154, 156).

· Повторити параграф35.

· Виконати письмово вправу 401 (І і ІІ завдання) або 403 (І і ІІ завдання).

18.12.2020. 8- А . Українська мова.

ТЕМА. Обставини. Типи обставин за значенням. Способи їх вираження

І. Опрацювати параграф 33.

ІІ. Повторити параграфи: 27-33.

ІІ. Виконати вправу 354 або 355( письмово).

18.12.2020. 8-А Українська мова.

Тема. Прикладка як різновид означення. Дефіс при непоширеній прикладці. Прикладки, які беруться в лапки

І.Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Опрацювати теоретичний матеріал.

· Робота з підручником (с. 128-129, 130-131).

· Виконати вправи: 325 (усно), 330(письмово).

ІІІ. Виконати вправи на закріплення вивченого.

· «Орфографічна хвилинка». Спишіть слова, уставляючи пропущену букву. Підкресліть орфограму.

Ст…повий, майст…р, л…лека, підз…мелля, пр…рва, пр…звище, пр…високий, пр…мудрий,

ро…казати, …плутати, …терпіти, …каламутити, …шити, …носити, кіс…лявий, зап’яс…ний,

над… мною, ні /з /ким, ні/до/чого, торф…яний, медв…яний.

· Виконайте тестові завдання (письмово).

1. У реченні «А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце» (Г. Кривда) виділено

А підмет

Б простий дієслівний присудок

В складений дієслівний присудок

Г складений іменний присудок

2. У реченні «Чотири літа пролетіло» (А. Малишко) підмет виражено

А іменником у формі називного відмінка

Б словами інших частин мови у значенні іменника

В неозначеною формою дієслова

Г словосполученням

3. Підмет з присудком не узгоджено в реченні

А А згодом я переконався, що дід говорив правду (Гр. Тютюнник).

Б У творі змальовані низки епізодів із життя розвідників.

В Наш емоційний стан значною мірою впливає на наше здоров’я.

Г Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити.

4. Складений іменний присудок є в реченні

А Вода стояла темно-вишневого кольору (Гр. Тютюнник).

Б Якби мої думи німії та піснею стали без слова (Леся Українка).

В Пам’ять наша – глибокий колодязь, на дні якого затонуло синє небо (Є. Гуцало).

Г Неси ж мене, коню, по чистому полю (І. Франко).

5. Числівником виражена іменна частина складеного присудка в реченні

А Де двоє б’ються, третій перемагає (Нар. творчість).

Б Нас близько десятка мисливців (М. Чабанівський).

В Нас було сто двадцять (Ю. Смолич).

Г Матч ми прийняли десять проти одинадцяти (Ю. Смолич).

6. Іменна частина складеного присудка виражена знахідним відмінком у реченні

А Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір (Д. Павличко).

Б Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

В Сплав золотого серця й залізної волі найрідкісніший (А. Коваль).

Г Дома, у Галичині, він за вчителя був (А. Головко).

7. Між означуваним словом і прикладкою ставиться дефіс у реченні (дефіс пропущено)

А Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський).

Б Серед мороку бурі негоди цілу ніч біде човен блукати (Леся Українка).

В Та все-таки довелося йти до людей цар голод погнав мене (В. Єрошенко).

Г На чужий коровай очей не поривай а свій дбай (Нар. творчість).

8. Між означуваним словом і прикладкою ставиться дефіс у реченні (дефіс пропущено)

А Душа справді у мене досі була холодна бо не світило їй сонце (М. Масло).

Б Дяка щирая тобі ніченько чарівниченько що закрила ти моє личенько! (Леся Українка).

В Скатертина біла увесь світ накрила (Народ. творчість).

Г Десна красна тече у даль, несе кудись мою печаль (А. Лемпіцький).

9. Прикладку треба брати в лапки в реченні

А Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина дитина (Т. Шевченко).

Б Наперед вийшов велетень рибалка він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський).

В Юрій Яновський, палкий співець рідного народу, був справжнім громадянином (С. Плачинда).

Г Станція метро Героїв Дніпра є кінцевою.

10. Два другорядні члени речення – додаток і означення – є в реченні

А Гладь коня вівсом, а не батогом.

Б Удар лихом об землю.

В Силуваним конем не наїздишся.

Г Ударили із семи гармат у середу вранці.

IV. Домашнє завдання.

1. Вивчити правила напам’ять (підручник, с.128-129, 130-131).

2. Повторити параграфи: 27,28,29,32.

3.

14.12.2020. 8-А клас. Українська мова.

Тема. Прикладка як різновид означення. Дефіс при непоширеній прикладці. Прикладки, які беруться в лапки

І. Записати в робочий зошит число, класна робота, тему уроку.

ІІ. Опрацювати теоретичний матеріал за підручником (с.128-129, 130-131).

ІІІ. Виконати вправи: 325(усно), 330(письмово).

· Виконати тестові завдання ( відповіді записати в робочий зошит

1. Помилку допущено в написанні прийменника

А зпосеред

Б навпроти

В поперед

Г поміж

2. Разом треба писати прислівник

А без/перестанку

Б без/сумніву

В без/кінця

Г без/угаву

3. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити ( розділові знаки пропущено)

А Найвищий для мене чин Книга.

Б Кожна пригода до мудрості дорога.

В Людина то пуп’янок небувалої казки.

Г Маленька праця краща за велике безділля.

4. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні ( розділові знаки пропущено )

А Промені як вії сонячних очей.

Б Деревина міцна на своєму грунті.

В Твої вірші думок злиток.

Г Творчість завжди мрійна й тривожна.

5. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні ( розділові знаки пропущено )

А Життя мінливе і буремне.

Б Самотність як обірвана струна.

В Чинити зло забава для безумного.

Г Ти чистота довірливість благословенна.

6. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити ( розділові знаки пропущено)

А Сиротою жити сльози лити.

Б Весна дівчисько в ластовинні.

В З усіх утрат утрата часу найтяжча.

Г Марудна справа жити без баталій.

7. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити ( розділові знаки пропущено)

А Усе одно красти гріх!

Б Дурний язик не приятель голові.

В Богатирство чорнобрів’я ось краса мого народу.

Г У нас усе суспільство аморфні напівпровідники.

8. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити ( розділові знаки пропущено)

А Дикий кіт хитрий звір.

Б Ніч велика чарівниця.

В Красне слово золотий ключ.

Г Ми покоління смартфонів.

9. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

А Ліс стояв розхристаний, спустошений та дикий.

Б Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

В Життя стає радістю для кожного в рідному краї.

Г Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

10. Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

А Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Б Намотати на вус – означає добре запам’ятати.

В І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Г Стати хліборобом радили мені з дитинства.

IV. Домашнє завдання.

1. Вивчити правила напам’ять ( параграфи 30, 31).

2. Виконати вправи: 325(усно), 326 або 327 ( письмово).

3. Підготуватися до контрольного диктанту (повторити вивчені пунктограми та орфограми).

13.11.2020 8- А Укр. мова

Тема. Речення як комунікативна одиниця.

Основні ознаки речення:предикативність,інтонаційна і смислова

завершеність,модальність

Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

1.Як називається розділ мовознавства, що вивчає будову та значення

словосполучень і речень.

2.Поясніть відмінність між словом і словосполученням.

3.Що є одиницями синтаксису ?(словосполучення й речення )

4.Розкажіть про типи підрядного зв’язку слів у словосполученні.

Наведіть приклади.

ІІІ.Ознайомлення восьмикласників з темою,завданнями уроку (записати в робочий зошит число,класна робота,тему уроку).

1.Робота з підручником. Опрацювання теоретичногол матеріалу

(параграф 17, с.79,80,81; параграф 18 с.83-86).

2.Виконати вправи : 187,188,192,199,207-усно; 202,210-письмово.

Домашнє завдання.

1.Вивчити правила напам’ять (параграф 17,18).

2.Виконати вправу 204 або 203